Постанова № 9756189, 02.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1997/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Фищук В.В.,

представника відповідача - Кушнаренко С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідівдо Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і КО"про стягнення економічних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

11 травня 2010 року Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідівзвернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і КО"про стягнення економічних санкцій.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що середньооблікова чисельність інвалідів, які працювали у відповідача у 2009 році, менша установленої нормативом відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, а саме, не працевлаштовано 1 особу, тому до 16.04.2008 року відповідач повинен був згідно ст. 20 Закону самостійно сплатити фінансово-господарські санкції в розмірі 17168 грн. 18 коп. Оскільки відповідачем сума фінансово-господарської санкції не сплачена, на суму заборгованості було нараховано пеню в розмірі 133 грн. 90 коп.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

У своїх запереченнях посилався на те, що на виконання вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” у 2009 році товариством було розраховано, виділено та створено робочі місця для інвалідів у кількості 2 робочих місць, на які було працевлаштовано 2 інвалідів. Однак, один інвалід працював на підприємстві у звітному році 3 місяці. З огляду на це, вважає, що товариством було вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштуванню інвалідів, тому до нього не повинна застосовуватись відповідальність, передбачена ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів”.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про те, що позов не підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" з 01.08.2001р. для всіх підприємств, установи і організацій, у тому числі підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою ст.19 і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (в редакції від 06.10.2005 року Закон № 2960-ГУ) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. У відповідності до ч.2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом, відповідачу нараховано адміністративно - господарські санкції у сумі 17168 грн. 18 коп. та пеню у розмірі 133 грн. 90 коп.

Як вбачається із звіту Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і КО" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік (форма № 10-ПІ) відповідачем працевлаштовано у 2009 році 2 інвалідів. Відповідачем надано суду список інвалідів, які працювали у 2009 році, а саме: ОСОБА_3 (12 місяців, наказ про прийняття № 07-П від 01.02.2007 року), ОСОБА_4 (3 місяці: наказ про прийняття № 46-П від 01.06.2009 року, наказ про звільнення № 88-П від 22.08.2009 року).

Відповідачем на адресу Полтавського міського центру зайнятості протягом 2009 року було направлено звіти про наявність вільних робочих місць за формою 3-ПН для працевлаштування інвалідів: станом на 01.10.2009 року на посаду двірника - 1 вакансія, станом на 10.11.2009 року на посаду двірника - 1 вакансія, станом на 17.11.2009 року на посаду двірника - 1 вакансія, станом на 01.12.2009 року на посаду двірника - 1 вакансія.

Враховуючи те, що підприємство звітувалося до центру зайнятості протягом трьох місяців, на підприємстві відповідача ОСОБА_4 пропрацював 3 місяці, адміністративно господарські санкції підлягають стягненню тільки за ті місяці в яких було не дотримано норматив робочих місць для інвалідів 8584 грн. 09 коп. (17168,18 : 12 х 6).

Частиною 2 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати. Оскільки відповідачем у визначений Законом термін адміністративногосподарські санкції не сплачено, тому сума пені складає 66 грн. 95 коп. (пропорційно до суми штрафних санкцій).

Як зазначено у ст. 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров'я України та органами місцевого самоврядування. Відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. N 1434, Фонд є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому. Згідно п. 9 цього Положення для реалізації покладених на Фонд завдань за погодженням з Мінпраці утворюються територіальні відділення Фонду в межах граничної чисельності його працівників.

За змістом ст. 20 України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” саме Фонду надано право на стягнення адміністративно-господарських санкції за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і КО" про стягнення економічних санкцій задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і КО" (м. Полтава, вул. Жовтнева, 29-А, р/р 260024037 в АБ "Полтава-банк" м. Полтава, МФО 331489, код 32689830) на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Полтава, вул. Зигіна, 1, р/р 31218230700002 в ГУДК України в Полтавській області, МФО 831019, отримувач УДК у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 34698804) адміністративно-господарські санкції у розмірі 8651 грн. 04 коп. (вісім тисяч шістсот п"ятдесят одна гривня чотири копійки).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 7 червня 2010 року.

СуддяА.Б. Головко