Постанова № 9756187, 01.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-347/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю секретаря Кусайло Я.Г.,

представника позивача - Вербицької П.А.,

представника відповідача - Чалої О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

26 січня 2010 року позивач Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Полтавіпро скасування податкових повідомлень-рішень.

У ході розгляду справи від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить також зобовязати ДПІ у м. Полтаві здійснити в картці особового рахунку платника Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" коригування та спрямувати суми податкового зобовязання, сплачені позивачем згідно періодів, вказаних в платіжних дорученнях в погашення податкового зобовязання відповідних періодів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідачем були проведені невиїзні документальні перевірки Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло", про що складені акти перевірок та винесені податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій у звязку з несвоєчасною сплатою основного платежу по податку на додану вартість за періоди листопад 2006 року листопад 2007 року, листопад грудень 2007 року, грудень 2007 року за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, а саме: від 06.11.2008 року №0009461502/0 на суму 154492,09 грн., від 22.01.2009 року №0000651502/0 на суму 2548,53 грн., від 23.02.2009 року №0002151502/0 на суму 8723,53 грн. Вказав, що зазначені повідомлення-рішення винесені з порушенням діючого законодавства, оскільки підприємством у відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»подана декларація по ПДВ у зазначені законом терміни, тобто протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, а сплата зазначеного у поданій декларації податкового зобовязання проведена самостійно з додержанням строків, передбачених підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону, тобто 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону для подання податкової декларації. Підтвердженням своєчасного виконання підприємством податкового зобовязання є платіжні доручення з відміткою банку про дату перерахування суми до бюджету. Крім того, зазначив, що сплачені податкові зобовязання в обліку платника податків зараховані відповідачем з огляду на те, що відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. Вважає, що підприємством своєчасно спалачені всі суми податкових зобовязань, тому у ДПІ у м. Полтаві відсутні підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити з урахуванням заявлених уточнень до позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала. У наданих письмових запереченнях зазначила, що ДПІ у м. Полтаві за наслідками невиїзних документальних (камеральних) перевірок ПЕМЗО «Міськсвітло» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання з податку на додану вартість, було встановлено, що позивач не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у звязку із чим платник податку зобовязаний сплатити штраф. Оскільки затримка є більшою ніж 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, штрафна санкція застосована у розмірі 50 % від погашеної суми податкового боргу. Крім того, зазначив, що обовязковою вимогою до АІС обліку та звітності в органах ДПС є доступ до бази даних минулих періодів тільки в режимі перегляду, тобто внесення або коригування інформації в картках особових рахунків заборонено, тому здійснити коригування попередніми датами в картці особового рахунку підприємства технічно не можливо. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Підприємство електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (ідентифікаційний код 03338159) зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво №082763 від 26.03.1992 року та з 01.04.1992 року перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві. Крім того, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість НБ №198729 від 26.04.2002 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.10 2008 року ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ПЕМЗО "Міськсвітло" з питання своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість за листопад 2006 року, грудень 2006 року, січень 2007 року, лютий 2007 року, березень 2007 року, квітень 2007 року, травень 2007 року, червень 2007 року, липень 2007 року, вересень 2007 року, жовтень 2007 року, листопад 2007 року. За результатами перевірки складено акт №1001 від 27.10.2008 року, в якому зафіксоване порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість по декларації за:

-листопад 2006 року в сумі 28017,3 грн. (сплачено із затримкою 237 днів) в сумі 18927,10 грн. (сплачено із затримкою 298 днів) та в сумі 19032,20 грн. (сплачено із затримкою 298 днів);

-грудень 2006 року в сумі 8761,32 грн. (сплачено із затримкою 330 днів) та в сумі 36621,69 грн. (сплачено із затримкою 363 днів);

-січень 2007 року в сумі 17745 грн. (сплачено із затримкою 332 дні);

-лютий 2007 року в сумі 5643 грн. (сплачено із затримкою 304 дні);

-березень 2007 року в сумі 1139 грн. (сплачено із затримкою 270 днів) та в сумі 5354 грн. (сплачено із затримкою 295 дні);

-квітень 2007 року в сумі 12331,73 грн. (сплачено із затримкою 268 днів) та в сумі 8003,27 грн. (сплачено із затримкою 301 день);

-травень 2007 року в сумі 4829 грн. (сплачено із затримкою 268 днів);

-червень 2007 року в сумі 14498 грн. (сплачено із затримкою 240 днів);

-липень 2007 року в сумі 2187,80 грн. (сплачено із затримкою на 209 днів), в сумі 19595,37 грн. (сплачено із затримкою 239 днів) та в сумі 7184,83 грн. (сплачено із затримкою на 270 днів);

-вересень 2007 року в сумі 48330,88 грн. (сплачено із затримкою на 209 днів), в сумі 22380,35 грн. (сплачено із затримкою 239 днів) та в сумі 18862,77 грн. (сплачено із затримкою 268 днів);

-жовтень 2007 року в сумі 2372,28 грн. (сплачено із затримкою 237 днів) та в сумі 299,72 грн. (сплачено із затримкою 271 день);

-листопад 2007 року в сумі 2815,74 грн. (сплачено із затримкою 236 днів) та в сумі 4051,76 грн. (сплачено із затримкою 259 днів).

На підставі акту перевірки №1001 від 27.10.2008 року та відповідно до пункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 06.11.2008 року №0009461502/0, яким зобовязано позивача сплатити штраф в сумі 154492,09 грн.

Крім того, 12.01.2009 року ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ПЕМЗО "Міськсвітло" з питання своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість за листопад 2007 року та грудень 2007 року, за результатами якої складено акт №12 від 12.01.2009 року, в якому зафіксоване порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість по декларації за:

-листопад 2007 року в сумі 866,69 грн. (сплачено із затримкою 298 днів) в сумі 2260,81 грн. (сплачено із затримкою 328 днів);

-грудень 2007 року в сумі 1969,54 грн. (сплачено із затримкою 302 дні).

На підставі акту перевірки №12 від 12.01.2009 року та відповідно до пункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 22.01.2009 року №0000651502/0, яким зобовязано позивача сплатити штраф в сумі 2548,53 грн.

Крім того, 07.02.2009 року ДПІ у м. Полтаві проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку ПЕМЗО "Міськсвітло" з питання своєчасності сплати податкового зобовязання по податку на додану вартість за грудень 2007 року, за результатами якої складено акт №115 від 07.02.2009 року, в якому зафіксоване порушення позивачем підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення податкового зобовязання платників перед бюджетами та цільовими фондами», а саме несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобовязання з податку на додану вартість по декларації за грудень 2007 року в сумі 8768,56 грн. (сплачено із затримкою 329 днів), в сумі 8677,54 грн. (сплачено із затримкою 359 днів).

Правомірність проведення відповідачем вищезазначених перевірок позивачем не оскаржується.

Матеріали справи свідчать про те, що при надходженні від позивача грошових коштів, ДПІ в м. Полтаві суми, сплачені позивачем зараховувалися у відповідності із пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення податкового зобовязання платників перед бюджетами та цільовими фондами» з урахуванням того, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Призначення платежу, визначене платником податків в платіжних дорученнях про перерахування грошових коштів на погашення податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість до бюджету, відповідачем до уваги не бралися.

Відповідно до пункту 3 частини 1, частини 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи зі змісту підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, та зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.1 статті 5 Закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації

Як вбачається з пояснень позивача та підтверджується матеріалами справи, підприємством у відповідності до вищезазначених норм Закону у встановлені строки, подані декларації з податку на додану вартість та самостійно сплачено зазначені у декларації суми податкового зобовязання з податку на додану вартість. Підтвердженням своєчасного виконання позивачем податкового зобовязання за період листопад 2006 року грудень 2007 року є наявні у справі копії платіжних доручень із відміткою банку про дату перерахування сум до бюджету. Дійсна сплата позивачем сум до бюджету відповідно до наявних в матеріалах справи платіжних доручень ДПІ в м. Полтаві не заперечується.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) у рівних пропорціях.

Надані ДПІ у м. Полтаві документи, в тому числі облікові картки платника ПЕМЗО "Міськсвітло", свідчать про те, що суми, перераховані позивачем на погашення податкового зобовязання за перевірені періоди, а також заявлені до відшкодування з бюджету у деклараціях за вказані податкові періоди, податкова інспекція зарахувала на погашення податкового боргу підприємства.

Суд вважає такі дії відповідача неправомірними, з огляду на наступне.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобовязань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобовязань і погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеними у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування ДПІ у м. Полтаві сплачених ПЕМЗО "Міськсвітло" сум податку в рахунок податкового боргу є неправомірним.

Таким чином, позивач, самостійно визначивши та перерахувавши суми податку на додану вартість, а також вказавши напрямок бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в рахунок погашення зобовязань наступних податкових періодів, виконав своє зобовязання зі сплати цього податку за визначеними ним періодами, що виключає застосування до нього штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». У податкового органу відсутнє право самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання.

У звязку із цим, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 06.11.2009 року №0009461502/0, від 22.01.2009 року №0000651502/0, від 23.02.2009 року №0002151502/0 є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Щодо доводів відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду, у зв'язку з чим наполягали на застосуванні при вирішенні спору наслідків статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно частини 1 якої пропущення такого строку є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, суд приходить до наступних висновків.

Загальний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи визначено частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і становить 1 рік. Зазначений строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас підпункт 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлює, що платник податків вправі оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення з урахуванням строків давності. В свою чергу, строки давності визначені статтею 15 зазначеного Закону і становлять 1095 днів.

При вирішенні конкуренції між положеннями частини 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України і нормами статей 5 та 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” суд виходить із вимог частини 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Таким чином, строк звернення платника податків з позовом до адміністративного суду щодо оскарження рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання визначається на підставі норм статей 5 та 15 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і становить 1095 днів з моменту отримання відповідного податкового повідомлення. При цьому наслідки пропущення зазначеного строку регулюється статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 01.12.2009 року № 1624/13/13-09.

Позовна вимога Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" про зобовязання ДПІ у м. Полтаві здійснити у картці особового рахунку платника коригування та спрямувати суми податкового зобовязання, сплачені позивачем згідно періодів, вказаних в платіжних дорученнях в погашення податкового зобовязання відповідних періодів, на думку суду, задоволенню не підлягає, оскільки дана вимога є передчасною.

Судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання. Виходячи із змісту законодавства воно не може в майбутньому регулювати суспільні відносини.

Підстав вважати, що податкова інспекція буде відмовлятися від здійснення зазначених дій, на момент розгляду справи судом немає.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства електромереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" до Державної податкової інспекції в м.Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Полтаві від 06.11.2009 року №0009461502/0, від 22.01.2009 року №0000651502/0, від 23.02.2009 року №0002151502/0.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 7 червня 2010 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва