Рішення № 97556990, 10.06.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1068/21

Провадження № 2/629/603/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав, -

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить позбавити ОСОБА_3 , батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_4 . Свої вимоги мотивує тим, що з 17.06.2005 року вона та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.04.2011 року шлюб між ними було розірвано. Відповідач з сином з 2008 року не спілкується, не виявляє щодо нього батьківського піклування, не цікавиться його життям, здоров`ям, аліменти на утримання дитини не сплачує, участі у його вихованні не приймає. Перешкод у спілкуванні з сином позивач не чинила. Відповідач взагалі не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для його розвитку, не опікується сином, свідомо фактично сам відсторонився від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представник - адвокат Остапенко С.Ю. надала заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає у повному обсязі, з урахуванням уточнень, згідно яких відмовилася від позовних вимог щодо виключення з графи «батько» ОСОБА_5 , в актовому записі про народження дитини ОСОБА_4 та просила копію рішення направити до відповідно органу РАЦС для внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дитини, в разі неявки не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов, не надавав.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської областіЛобенко Т.Г. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечувала, в разі неявки відповідача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області Трофимчук О.В. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог позивача не заперечувала, в разі неявки відповідача не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Згідно до положення ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Виходячи з викладеного, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 17.06.2005 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21.04.2011 року було розірвано (а.с.9)

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 14.03.2007 року (а.с.20).

Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16.01.2017 року з ОСОБА_3 було стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 (а.с.18).

Як вбачається з інформації Комунального закладу «Лозівський ліцей №4» Лозівської міської ради Харківської області, ОСОБА_4 вихованням дитини займається виключно мати ОСОБА_1 (а.с.11).

Згідно довідки і характеристики Комунального закладу «Лозівський ліцей №4» Лозівської міської ради Харківської області від 10.02.2021 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчається в 8-А класі Комунального закладу «Лозівський ліцей №4» Лозівської міської ради Харківської. ОСОБА_8 в закладі з 1 класу. Заклад освіти відвідує систематично, пропусків без поважних причин не має. Хлопець забезпечений шкільною формою, необхідним шкільним приладдям, спортивною формою, формою для трудового навчання та плавання. Психологічний стан стабільний, спокійний та врівноважений. Учень має хороший фізичний і розумовий розвиток (а.с.15,16).

Як вбачається з свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 від 06.10.2012 року, ОСОБА_9 (прізвище після шлюбу ОСОБА_10 ) та ОСОБА_11 з 06.10.2012 року перебувають у шлюбі (а.с.10).

З висновку виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, як органу опіки та піклування, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 №378 від 27.04.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.06.2005р. по 21.04.2011р. Від шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу між батьками ОСОБА_12 весь час проживає з матір`ю. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована разом з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 . З 2012 року мати дитини перебуває у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_11 . З цього часу родина проживає за адресою: АДРЕСА_2 . За місцем фактичного проживання для ОСОБА_12 створені відповідні житлово-побутові умови. За вказаною в позовній заяві ОСОБА_1 адресою: АДРЕСА_3 , здійснено вихід спеціалістами служби у справах дітей та фахівця із соціальної роботи Лозівського міського центру для сім`ї, дітей та молоді. Було з`ясовано, що ОСОБА_2 кілька років тому винаймав житло за вищевказаною адресою. На даний час, власник квартири інформацією щодо місця знаходження ОСОБА_3 не володіє. ОСОБА_1 надала письмові пояснення, де зазначила, що її ОСОБА_13 вважає своїм батьком вітчима ОСОБА_11 .

Відповідно до ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

В постанові №3 Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (Із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України №20 від 19 грудня 2008 року), а саме в пункті 15 зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. В пункті 16 даної постанови зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В силу ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитини» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Приписами статті 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до ст.39 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року держави - учасниці вживають всіх необхідних заходів для сприяння фізичному та психологічному відновленню та соціальній інтеграції дитини, яка є жертвою будь-яких видів нехтування, експлуатації чи зловживань, катувань чи будь-яких жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження, покарання чи збройних конфліктів. Таке відновлення і реінтеграція мають здійснюватися в умовах, що забезпечують здоров`я, самоповагу і гідність дитини.

Відповідно до положень принципу №6, принципу №7 абз.2 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією №1385 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, дитина заради повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та порозуміння. Вона має, коли це є можливим, зростати під опікою і відповідальністю її батьків і в будь-якому випадку в атмосфері любові, моральної і матеріальної забезпеченості. Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, на кому лежить відповідальність за її навчання; ця відповідальність покладена переш за все на батьків.

Згідно ч.2 ст.27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка є частиною національного законодавства України, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В зв`язку з вищевикладеним, та враховуючи, що відповідач добровільно відмовився від батьківських прав щодо своєї дитини - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що надав нотаріально посвідчену заяву, суд вважає необхідним позбавити ОСОБА_15 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_14 .

Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.1,2,4,12,76,78,81,82,95,141,258,259,263-265,284,289,354 ЦПК України,

ст.150,164,165,166,180,182,183,191 СК України суд, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третіх осіб Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області, Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця Республіка Молдова, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , батьківських прав по відношенню до його сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №104 від 14.03.2007 року складено Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер не відомий, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Роз`яснити, що відповідно до ч.1 ст.169 Сімейного кодексу України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 .

Треті особи: Виконавчий комітет Лозівської міської ради, як орган опіки та піклування, адреса: Харківська область, м.Лозова, вул.Я.Мудрого, буд.1.

Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, адреса: Харківська область, м.Лозова, вул.Лозовського, буд.10-А, к.17.

Суддя О.А.Ткаченко