Рішення № 97548043, 17.05.2021, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. №759/5190/21

пр. №2/759/3831/21

17 травня 2021 року

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без участі сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович; Головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Пилипчук Костянтин Ростиславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович; Головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Пилипчук Костянтин Ростиславович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, в обґрунтування якого вказав, що 09.03.2021р. позивач отримав лист, з якого дізнався, що 05.02.2021 року постановою Головного державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Пилипчука Костянтина Ростиславовича було відкрито виконавче провадження №64378161 за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гуревичова Олега Миколайовича №9999 від 29.01.2020 року про стягнення з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості в сумі 29329,48 грн. Вказуючи на те, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису в порушення вимог ст.88 Закону України «Про нотаріат» не пересвідчився у безспірності суми заборгованості, не прийняв до уваги, що термін погашення основної вимоги закінчився 13.09.2014 і вчинив виконавчий напис після спливу 7 років, що перевищує строк, встановлений законодавством, та не повідомив його про вимогу кредитора, що позбавило його права заперечувати проти незаконно нарахованих сум, позивач просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати.

05.05.2021 р. позивач звернувся з клопотанням про стягнення судових витрат у розмірі 454,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 18 933,20 грн.

11.05.2021 р. відповідач надав суду клопотання про врегулювання спору за участю судді, в якому зазначили, що заборгованість позивача за кредитним договором становить 29 329,48 грн., та у разі сплати позивачем коштів у розмірі 5200 грн. на користь відповідача, заборгованість позивача за виконавчим надписом №9791 вважатиметься такою як погашена в повному обсязі та відповідач гарантує підписання мирової угоди.

11.05.2021 відповідач подав суду заяву про визнання позовних вимог.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Пилипчук Костянтин Ростиславович в судове засідання не з`явилось, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялось належним чином.

У судове засіданні позивач та його представник не з`явилися. Позивач подав заяву про розгляд справи без сторони позивача, позов підтримує.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, причину своєї неявки не повідомив.

Треті особи у судове засідання також повторно не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час і місце розгляду справи, причину своєї неявки не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

13.09.2013 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» укладено кредитний договір №500412538, згідно з яким позивач отримав кредитні кошти в сумі 20720грн зі строком повернення до 16.09.2014 року та нарахуванням процентів за користування кредитом в розмірі 14,99 % річних (а.с.14).

29.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. за заявою ТОВ «Фінансова компанія управління активами», вчинено виконавчий напис за реєстровим №9999 про стягнення з позивача на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором №R500412538 від 13.09.2013 року за період з 08.10.2016 по 20.01.2020 в розмірі 29329,48 грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 20 720,00 грн. і заборгованості по відсоткам в розмірі 6459,48 грн., заборгованості з пені 2 000 грн., та плати за вчинення виконавчого напису в розмірі 150,00 грн.

05.02.2021 року за вказаним виконавчим написом Головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Пилипчуком Костянтином Ростиславовичем було відкрито виконавче провадження № 64378161, а постановою від 05.02.2021 про арешт коштів боржника було накладено арешт на грошові кошти позивача.

За загальним правилом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595).

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Пунктом 2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, подаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку, визнано незаконними та нечинними, а саме:

Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 11 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 11 такого змісту: «11. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.». Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 рішення суду залишено без змін.

Суд враховує в якості рекомендаційних/консультаційних роз`яснень викладене у п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» за змістом якого визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Таким чином, застосуванню при вирішенні спору підлягає постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 від 29.06.1999 (в редакції постанови КМУ від 29.11.2001).

Пунктом 1 зазначеного Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1. пункту 5 глави 16 «Вчинення виконавчих написів» розділу ІІ «Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій» Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд враховує, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 29.01.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14.

Відповідач доказів надання приватному нотаріусу документів, визначених вказаним Переліком та необхідних для вчинення виконавчого напису, не надав.

Таким чином, подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи не відповідали вказаним вимогам Переліку.

Отже, оскільки укладений між Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, то наявні підстави для визнання відповідного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з зазначеним.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), де, зокрема, вказано наступне: «укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно дост.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з представлених позивачем матеріалів на підтвердження понесення правових витрат у справі, 10.03.2021 ним було укладено договір №10/2-2021 з адвокатом Кравчук В.І. на надання йому правової допомоги, згідно умов якого сторони погодили розмір винагороди адвоката при наданні правової допомоги.

Згідно додаткової угоди 3 від 28 квітня 2021 р. погоджено вартість правової допомоги у розмірі 18 933,20 грн.

Квитанцією до прибуткового касового ордеру підтверджується сплата позивачем вартості правових послуг у розмірі 18 900, грн.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення, тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Згідно правового висновку Верховного Суду від 30 вересня 2020 року, викладеного у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20), які суд відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. При цьому, законодавство не наводить форму та вимоги до документа, який підтверджує факт сплати клієнтом адвокатського гонорару.

Отже, розмір витрат, понесених позивачем на надання йому правової допомоги, які підлягають стягненню з відповідача на його користь, має складати 18 900 грн.

Вирішуючи питання сплати судового збору відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в сумі 1362, 00 грн

Керуючись ст.18 ЦК України, ст.ст.87,88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 280, 282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович; Головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) Пилипчук Костянтин Ростиславович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис за реєстровим №9999 від 29.01.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877, 08200, Київська обл., м.Ірпінь, вул.Стельмаха, буд.9-А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 18 900,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877, 08200, Київська обл., м.Ірпінь, вул.Стельмаха, буд.9-А, офіс 203) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1362,00 грн.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://sv.ki.court.gov.ua.

Суддя Н.О.Горбенко