Рішення № 9750861, 19.11.2009, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

2п-1758/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2009 р. м.Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді - Микуляк П.П.

при секретарі - Король К.І.

за участю представника позивача МТСБ України - Кохман М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до Дочірнього підприємства “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, про відшкодування в порядку регресу витрат повязаних з виплатою страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ :

Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулось до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ДП “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, про відшкодування в прядку регресу витрат повязаних з виплатою страхового відшкодування, посилаючись на те, що МТСБ України 18.08.2006 р. було сплачено на користь МПП “Фортуна” страхове відшкодування в розмірі 11914,05 грн. (без врахування ПДВ), за пошкодження під час ДТП, яке мала місце 16.12.2005 року на обїзній дорозі м.Ужгорода застрахованого автомобіля “DAF TE 95 XF”, д/н НОМЕР_2.

Згідно постанови Ужгородського міськрайонного суду від 27.01.2006 р. винним у вчиненні зазначеного ДТП визнано водія автомобіля ЗІЛ-КДМ, д/н НОМЕР_3, ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з ДП “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД.

В судовому засіданні представник позивача Моторного (транспортного) страхового бюро України Кохман М.В. позовні вимоги підтримала та просила суд стягнути з ДП “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, в порядку регресу понесені ними витрати повязані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 11914,05 грн. та судові витрати.

Представник відповідача ДП “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, в судове засідання не зявився повторно, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно письмових заперечень наданих на адресу суду представник відповідача позов не визнає та просить відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що позивач пропустив передбачений ст.257 ЦК України трирічний строк позовної давності звернення до суду.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позовна заява є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 27 січня 2006 року, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП встановлено, 16 грудня 2005 року біля 01 год. 20 хв. гр.ОСОБА_3 керуючи на обїзній дорозі м.Ужгорода автомобілем ЗІЛ-КДМ, д/н НОМЕР_3, виконуючи шляхові роботи по прибиранню снігу, не впорався з керуванням, допустив зіткнення з автомобілем “DAF TE 95 XF”, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці факти.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ч.4 ст. 61 ЦПК України).

Судом встановлено, що власником автомобіля ЗІЛ-КДМ, д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3 під час ДТП являється ДП “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, з яким він перебував у трудових відносинах.

Згідно з ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З досліджених матеріалів справи вбачається, що власник автомобіля “DAF TE 95 XF”, д/н НОМЕР_2, МПП “Фортуна” з метою отримання відшкодування за пошкодження свого майна звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою, надавши висновок спеціаліста-автотоварознавця про визначення матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля №424 від 22.12.2005 року, згідно якого матеріальний збиток завданий власникові автомобіля “DAF TE 95 XF”, д/н НОМЕР_2 в результаті пошкодження при ДТП складає 14296,86 грн.

18 серпня 2006 р. Моторним (транспортним) страховим бюро України, у відповідності до п.41.1 ст.41 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, яким передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах визначених цим Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував цивільно-правову відповідальність, МПП “Фортуна” було виплачено страхове відшкодування, за вирахуванням франшизи, в розмірі 11914,05 грн., що підтверджується наказом МТСБ України №681 від 17.08.2006 р. та платіжним дорученням №668 від 18.08.2006 р.

Згідно ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншій особі, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Враховуючи наведене, та те, що відповідач - власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля ЗІЛ-КДМ, д/н НОМЕР_3, - ДП “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, в добровільному порядку відмовляється відшкодувати МТСБ України шкоду у порядку регресу, суд приходить до висновку, що з нього слід стягнути на користь позивача 11914,05 грн. - сума страхового відшкодування та у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України понесені позивачем витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., державне мито в розмірі 119,14 грн., а також на користь держави витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 90 грн.

Що стосується строків звернення до суду, суд вважає, що МТСБ України не пропущено передбачений ст.257 ЦК України трирічний строк позовної давності, оскільки відповідно до положень ч.6 ст.261 ЦК України за регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання, тобто право зворотної вимоги до боржника виникає з моменту відшкодування потерпілому шкоди.

З матеріалів справи слідує, що МТСБ України страхове відшкодування МПП “Фортуна” було виплачено 18 серпня 2006 року, про що свідчить платіжного доручення №668 від 18.08.2006 р., отже право зворотної вимоги до ДП “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, у позивача виникло 18.08.2006 року, а до суду МТСБ України звернулось 19.01.2009 року.

На підставі наведеного, керуючись ст.27 Закону України “Про страхування”, ст.38, п.41.1 ст.41 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст. ст. 257, 261, 993, 1187, 1191 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 14, 60, 81, 88, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд ,-

Р І Ш И В :

Позовну заяву Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 11914,05 грн., у відшкодування в регресному порядку шкоди, заподіяної пошкодженням транспортного засобу “DAF TE 95 XF”, д/н НОМЕР_2, на поточний рахунок 2600202284871 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, код 21647131.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., державне мито в розмірі 119,14 грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Закарпатоблавтодор”, в особі філії Ужгородський ДЕД, на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: Микуляк П.П.