Рішення № 97498397, 28.05.2021, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1958/20

Номер провадження 2/585/55/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,

з участю секретаря судового засідання - Ковган О.В.,

розглянув у залі судових засідань у порядку загального позовного провадження, у відкритому судовому засіданні справу № 585/1958/20, провадження № 2/585/55/21,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2

третя особа: Роменська районна державна адміністрація Сумської області,

предмет позову: усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Представник позивача: Яковець Євгеній Олександрович , який діє на підставі Ордеру серії СМ № 60 від 13 липня 2020 року та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 283 від 27.03.2009 року.

Представник відповідача - Марченко Анатолій Іванович , який діє на підставі Ордеру серії СМ № 17 від 01.09.2020 року, Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 408 від 22.01.2014 року.

Представники третьої особи Роменської районної державної адміністрації: Старун Наталія Вікторівна, яка діє на підставі довіреності від 06.10.2020 року № 01-35/2664, Капуста Олена Анатоліївна , яка діє на підставі довіреності від 19.05.2021 року № 01-26/1623.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з сином.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що з 20.06.2019 року він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 .. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився спільний син ОСОБА_7 . До 25.06.2020 року усі разом вони мешкали в АДРЕСА_1 , у будинку батьків дружини. 25.06.2020 року відповідач повідомила, що подала до позов про стягнення з нього аліментів, зібрала його речі і сказала забрати їх. Він взяв сина і хотів вийти з будинку, на що відповідач почала висловлюватися в його адресу нецензурною лайкою, кричати, а син почав плакати, тому викликав поліцію, якій повідомив, що відповідач забороняє йому бачитися із сином. По приїзду за місцем проживання ОСОБА_6 працівники поліції провели з відповідачем роз`яснювальну бесіду. Наступного дня відповідач заборонила йому бачитися з сином і вимагала, щоб він заздалегідь повідомляв коли приїде до дитини і що побачення будуть відбуватися лише з її дозволу, у її присутності чи присутності тещі. На даний час відповідач та її матір забороняють йому та його батькам заходити до будинку та навіть на подвір`я, де проживає його син, а його спілкування з дитиною відбувається біля подвір`я, на території місцевого дитячого садка, у автомобілі. Через ці обмеження він змушений брати харчі, пелюшки та іграшки з собою, привозячи їх з Тростянця, де проживає. Відповідач періодично виставляє нові безпідставні умови їхнього спілкування та погрожує заборонити спілкування із сином взагалі. Своєю поведінкою вона створює конфліктні ситуації, що негативно впливає на психіку та виховання хлопчика. Незважаючи на значну відстань між с. Овлаші та місцем його проживання, він майже щодня приїздить до сина, який також прихильний до нього. Під час спільного проживання з ОСОБА_6 він також брав активну участь у вихованні дитини: водив сина на медичні огляди, заслуховував інформацію про харчування дитини та догляд з метою розвитку. У теперішній час відповідач ускладнює спілкування з сином, чим порушує не тільки його права, а і права дитини на повноцінне батьківське виховання. Тому змушений звернутися до суду з даним позовом і просить: усунути перешкоди, які чинить ОСОБА_6 йому у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення такого графіку зустрічей батька з сином: з 17 год. 00 хв. п`ятниці до 19 год. 00 хв. неділі, через тиждень за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , без присутності відповідача з можливістю поїздки до родичів; кожні вівторок та четвер з 18 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. без присутності відповідача без обмеження місця прогулянок на території с. Овлаші Роменського р-ну Сумської обл. та м. Ромни Сумської обл.; кожен день народження ОСОБА_7 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року, до досягнення дитиною повноліття з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв.

Відповідач ОСОБА_2 подала відзив на позов, згідно якого позов не визнає. Зазначає, що позивач намагається створити враження жертви, маніпулювати юридичними фактами на свою користь, спотворити дійсність та ввести суд в оману, оскільки вона жодним чином не чинить перешкод позивачу та його батькам у вихованні і спілкуванні з їхнім малолітнім сином. Вона також належним чином не ухилялася і не ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, тому законних підстав для звернення позивача до суду на даний час немає. Факти безперешкодного спілкування позивача та його батьків з їхнім малолітнім сином ОСОБА_7 на території с. Овлаші Роменського району підтверджується фотографіями, доданими позивачем до позову, які здебільшого зроблено за її ініціативою. Вважає, що запропонований позивачем порядок участі у вихованні та спілкуванні з однорічною дитиною (графік зустрічей) без присутності матері протягом декількох днів підряд жодним чином не відповідає інтересам малолітньої дитини, зважаючи на те, що дитині виповнився лише рік. Звернення позивача до поліції обгрунтовані його намаганнями сформувати штучну доказову базу. Крім того, позивач у поданій позовній заяві неправдиво викладає та пояснює події, які сталися 25.06.2020 року. Так, цього дня, коли вони з позивачем, одягнувши сина, вийшли на подвір`я, зайшли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .. ОСОБА_8 з хвірточки не привітавшись, почала голосно на неї кричати. Потім в присутності своєї сестри ОСОБА_9 , позивача, її матері ОСОБА_10 та їхнього малолітнього сина ОСОБА_7 з нецензурною лайкою підскочила до неї і вдарила в ніс. Між ними стався конфлікт, дитина почала плакати. Вона попросила позивача та його рідню негайно покинути двір, а свою матір попросила зайти в будинок разом з їхнім сином, щоб не травмувати дитину. Сама вона викликала працівників поліції. Позивач в поясненні вказав, що його мати ОСОБА_8 залишила місце події до приїзду патрульної поліції, проте це обман, оскільки вона постійно перебувала поруч і в присутності свідків та патрульних в її адресу висловлювалася образливими словами, голосно кричала. Також позивач неправдиво повідомляє, що 26.06.2020 р. вона заборонила йому бачитися з сином та висунула купу умов. Вона два рази дзвонила позивачу, щоб дізнатися коли він приїде, проте він не відповідав на дзвінки. По приїзді позивача вона вдягла сина і вони вийшли на вулицю, де він чекав зі своєю матір`ю. Разом вони гуляли вулицею близько 40 хвилин, вона не заважала, просто йшла позаду. 27.06.2020 року позивач зі своєю матір`ю також приїздив до дитини. 10.07.2020 року вона дійсно відмовила позивачу та його батькові віддати їхнього малолітнього сина, якому на той час було 11 місяців, на 3 дні в с-ще Тростянець Ічнянського району Чернігівської області, обґрунтовуючи це тим, що відповідно до Декларації прав дитини, малолітня дитина не повинна бути розлучена з матір`ю, на що позивач відразу викликав працівників поліції. В той же час позивач разом зі своїм батьком безперешкодно спокійно у її присутності гуляли з дитиною. Позивач у позовній заяві наводить той факт, що лише в період з 23.07.2020 р. по 06.08.2020 р. вона не була присутня при спілкуванні позивача і його батьків з їхнім сином. Проте це неправда, оскільки 28.06.2020 р., 29.06.2020 р.н та в період з 19.07.2020 р. по 09.08.2020 р. позивач разом зі своїми батьками гуляли з дитиною без її присутності. Після конфлікту з матір`ю позивача вона дійсно заборонила їй заходити до будинку та на подвір`я, проте вона заходила на подвір`я не один раз і була присутня в будинку на дні народженні свого онука. Що стосується самого позивача та його батька, то їм ніхто не забороняв заходити в будинок та на подвір`я. Щодо самого позивача, то він без перешкод заходив до будинку, де самостійно годував дитину їжею, яку вона готувала, грався з сином. Зазначає, що за весь час вона ніколи не перешкоджала позивачу спілкуватися з сином. Він приїздив до дитини коли сам бажав. Додаткових безпідставних умов у спілкуванні позивача з їхнім сином вона не висувала, не погрожувала ніякими заборонами. Навпаки, вона хотіла, щоб син бачився і спілкувався зі своїм батьком. Також вона не заперечує проти спілкування їхнього сина з родичами позивача. При вирішенні питання щодо встановлення графіку спілкування за заперечує проти такого графіку: до досягнення шестирічного віку 1-ї та 3-ї неділі місяця в суботу та неділю з 10.00 год. до 14.00 год. за місцем її проживання та в її присутності. До досягнення десятирічного віку з 10.00 год. до 18.00 год. за місцем її проживання без присутності матері. Не заперечує проти спільного святкування дня народження сина. Не погоджується, що позивач без її участі та присутності може годувати дитину, оскільки він не знає ні режиму дитини, ні схеми харчування. Був випадок, коли позивач разом зі своїм батьком, не запитавши у неї, дати дитині дитячий сік, в результаті чого у сина сталася алергічна реакція. Стосовно хвороби батька позивача зазначає, що вона цю сім`ю знає з 2015 року. Їй відомо, що ОСОБА_11 приймає інсулін, так як у нього цукровий діабет. Проте він не дотримується ніяких дієт, харчується як заманеться, може спокійно їздити у своїх справах за кермом в м. Ічня, м. Прилуки, м. Ромни, м. Київ, дозволяє собі курити, пити каву, інколи вживати алкоголь. Коли вони з позивачем проживали в м. Київ, батьки часто були у них в гостях, хоча дорога в один бік займала 4-5 годин і він весь час був за кермом. На свій стан здоров`я батько позивача не скаржився. Позивач характеризує свою матір з найкращої сторони, однак по відношенню до неї вона завжди була агресивною, нетактовною, говорила на підвищених тонах. Починаючи з 2015 року, коли вони з позивачем одружилися, мати позивача постійно була нею невдоволена, весь час в конфліктних ситуаціях в чомусь звинувачувала, ображала, виловлювалася нецензурними словами, кидалася з кулаками. Останні такий випадок трапився коли відразу після виписки з пологового будинку коли вони три тижні перебували у с-щі Тростянець Ічнянського району Чернігівської області. Обґрунтовуючи свою позицію щодо запропонованого позивачем порядку участі у вихованні та спілкуванні з однорічною дитиною (графік зустрічей) без присутності матері протягом декількох днів підряд, ОСОБА_1 намагається переконати суд про свою компетентність, досвід на роботі медичної сестри у дитячому санаторії, асистента-вчителя у школі та надав копію своєї трудової книжки. Перебуваючи перший раз із нею в шлюбі, позивач два рази кодувався від алкогольної залежності за її ініціативи та ініціативи його батьків. Останні два роки проживаючи разом він не вживав алкоголь, але на теперішній час вона нічого сказати не може. Проте через алкогольну залежність та небажання працювати, на жодній роботі в м. Києві, позивач не затримувався більше двох-трьох місяців. Лише після його кодування віл алкогольної залежності та переїзду до м. Ромни ОСОБА_1 півроку пропрацював на посаді асистента-вчителя в школі № 6 та один рік на посаді керівника фізичного виховання ДПТНЗ «Роменське ВПУ». В наданій виробничій характеристиці термін роботи позивача не відповідає записам у трудовій книжці, а саме: невірно зазначено, що ОСОБА_1 шкідливих звичок не має. Позивач палить цигарки навіть в присутності їхнього сина. Зважаючи на викладене вважає абсолютно необґрунтованими і безпідставними позовні вимоги позивача і просить відмовити в їх задоволенні.

ОСОБА_1 подав відповідь на відзив, в якому зазначає, що твердження відповідача про те, що спір виник з його неправильних дій не відповідає дійсності. Наявність спору між ними вбачається з висновку органу опіки та піклування, адже ним підтверджується їхнє з відповідачем різне бачення щодо його участі у вихованні і спілкуванні з сином. Так, він звернувся до органу опіки та піклування з проханням надати висновок для розв`язання їхнього спору. Натомість орган опіки та піклування визначив графік його побачень із сином, про що він не просив. При цьому не надав висновок щодо розв`язання їхнього з відповідачем спору щодо дитини, не висловив думку своїх пропозицій з приводу цього питання та підставі повно всебічно з`ясованих обставин справи. Він має відповідну медичну та педагогічну освіту, навички поводження з малолітніми та хворими дітьми. Неодноразово разом з відповідачем водив сина до лікаря та прослухав відповідну інформацію щодо його догляду. Він вміє годувати, одягати та купати сина. Присутність відповідача при його спілкуванні з сином не минає без конфліктів, сварок, що негативно впливає на сина. Дитина має право знати своїх родичів з боку батька, які мешкають у с. Тростянець Ічнянського району. До 25.06.2020 р., коли відповідач його вигнала з дому та поставила перед фактом того, що він буде жити окремо від сина, він не мав наміру полишати сина, так само, як і відповідача. Те, що його мати, нібито, вдарила відповідача в ніс є неправдою, оскільки зазначені ствердження спростовуються самою ОСОБА_6 , яка у своїх поясненнях до поліції вказала, що тілесних ушкоджень у неї немає, до СМЕ звертатись вона не буде, заяву писати відмовилась. Так само не відповідають дійсності твердження відповідача, що його мати вдарила її та штовхала у с. Тростянець після одруження. Такі наклепи свідчать про неприязне ставлення відповідача до його матері, а отже присутність відповідача при спілкуванні сина з ним та його ріднею шкодитиме сину. Той факт, що відповідач втручається у їхнє з сином спілкування підтверджуються нею ж і її звукозаписами про те, що вона «просто йшла позаду» нього та сина, під час прогулянки, ніби він стороння для сина людина, якій не можна довіряти. Відповідач зазначає, що він хоче розлучити її з сином, що суперечить Принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 р. Він не намагався і не намагається розлучити сина з його матір`ю, а прагне, зокрема і в судовому порядку, щоб їхній син отримував повноцінне батьківське виховання, а також спілкування з родичами батька шляхом систематичних строкових побачень в умовах проживання батька, в середовищі звичаїв і традицій родини батька, що безумовно буде відповідати інтересам сина. Тобто мова про розлучення сина з матір`ю не йде, він залишатиметься проживати з матір`ю. З відзиву вбачається, що відповідач визнає, що він дбає про харчування та гігієну сина. З приводу того, що я він не знає режиму дня сина та схеми його харчування, то він майже рік проживав з сином і знає про його режим дня та схему харчування. Він також спілкується з сином і зараз. З приводу того, що його характеристика з місця роботи є недостовірною, то такий висновок відповідач зробила лише на підставі того, що в характеристиці та в трудовій книжці вказано різні терміни роботи. В дійсності ці терміни відрізняються лише на один день, є опискою і не спростовують того факту, що він працює в ДПТНЗ «Роменське ВПУ». Те, що він зрідка палить, не може бути перепоною для його спілкування з сином. При ньому, він ніколи не палив у присутності сина.

Наполягає на тому, що постійно матеріально утримував свою дружину, купував їй подарунки, одяг, тощо аж до того дня, коли вона його вигнала з дому. Більше того, за час спільного проживання він власними силами відремонтував залу і дитячу кімнату у будинку батьків відповідача, в якому вони проживали, вклавши в ремонт значні кошти. Щодо аліментів на дитину, то відповідач їх отримала від нього відразу як він отримав судовий наказ про стягнення аліментів. При цьому, він сплатив їх добровільно поштовим переказом, не чекаючи відкриття виконавчого провадження чи надходження судового наказу за місцем роботи. Загалом з пояснень відповідача вбачається її прагнення обмежити їхнього сина та його у взаємному спілкуванні (тільки за місцем її проживання, тільки у її присутності, тільки пару годин на день) і небажання дбати про інтереси сина щодо спілкування з батьком та його рідними. При цьому, відповідач та її рідні спілкуються з ОСОБА_7 щодня 24 години на добу. Тому просить задовольнити позов у повному обсязі (а.с.136-137).

Відповідач ОСОБА_2 подала заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначила, що вона проти запропонованого позивачем графіку побачень та спілкування позивача з малолітнім сином без присутності матері, і пропонує свій графік відвідувань, який фактично повністю відповідає письмовому висновку органу опіки та піклування. Заперечення обгрунтовує тим, що: 1) відповідно Декларації прав дитини принцип 6 від 20.11.1959 року малолітня дитина не повинна (крім тих випадків, коли є виключні обставини) бути розлучена зі своєю матір`ю; 2) позивач збирається через кожні 2 тижні возити сина за 150 км (відстань туди та назад) в Чернігівську обл., це при тому, що дитині лише буде 1 рік і 2 місяці. У них і раніше з позивачем були конфлікти стосовно таких поїздок з дитиною з моменту народження сина. Позивач ще тоді ніколи не зважав, що їхати приходилося пізно ввечері та при поганих погодних умовах (сильні дощі, туман, ожеледиця на дорозі, сильні снігопади). Починаючи з 8 місяців син чомусь почав боятися їздити у машині. Майже всю дорогу у дитини була істерика. По приїзду до будинку батьків позивача дитина постійно плакала, їй важко було адаптуватися, завжди порушувався сон. Вона з сином постійно була поруч. До інших родичів дитина на руки не йшла, навіть у їхній присутності. Назад у с. Овлаші вони завжди поверталися не на вечір, а ранками, тобто син змушений був прокидатися о 5 ранку, на зворотній дорозі спав погано, на протязі дня поводився неспокійно, завжди порушувався режим харчування і сну; 3) також вона проти того, щоб позивач забирав сина на його День народження і святкував без її присутності, оскільки як мати вона має право в цей день знаходитися з ним. Згодна тільки на спільне святкування Дня народження дитини; 4) позивач хоче кожного вівторка і четверга забирати дитину з 18.00 до 20.00 без її присутності.

Твердження позивача про те, що він дбає про харчування і гігієну сина вважає обурливими, оскільки дитина харчується не лише бананами, йогуртом та печивом, а молочними кашами (готуються на коров`ячому молоці, яке купується у людей), творогом, супами, рибою, м`ясом курятиною та яловичиною, печінкою, різними крупами, овочами та фруктами. Гігієна це не лише памперси, куплені позивачем 2 рази, а правильний одяг і взуття, різні мазі, креми від попрілостей, шампуні для купання, трави для купання, пральний порошок, різні медичні препарати проти висипань та алергії і тому подібне. Зважаючи на розірвання шлюбу, відповідач значний час не проживає з нею та дитиною, не знає звичок та вподобань малолітнього сина. Стосовно проведеного ремонту, - то він робився її силами, силами її батька, родичів та сусідів. На той момент вони вели спільний бюджет з позивачем як подружжя, тому ніяких значних власних коштів в ремонт він не вкладав. Позивач за своїм бажанням безперешкодно без її присутності гуляє з сином на території с. Овлаші Роменського району. Так само з дитиною безперешкодно бачаться і гуляють батьки позивача. Зважаючи на розірвання шлюбу, відповідач значний час не проживає зі нею та дитиною, не знає звичок та вподобань малолітнього сина. Позивач не має жодних необхідних навичок самостійного готування дитячого харчування, годування та догляду, її лікування. Зважаючи на малолітній вік дитини, особисту прив`язаність маленької дитини до матері, відсутність належних доказів створення позивачем умов для проживання, розвитку та виховання малолітньої дитини за місцем його постійного перебування та проживання в гуртожитку ДПТНЗ "Роменське ВПУ", запропонований позивачем графік побачень та спілкування позивача з малолітнім сином без присутності матері цілодобово протягом значного часу жодним чином не відповідає інтересам малолітньої дитини. Звертає увагу, що жодних доказів створення належних умов для проживання малолітнього однорічного сина саме за місцем постійного перебування та проживання в гуртожитку ДПТНЗ "Роменське ВПУ", позивачем суду не надано. Просить урахувати, що для надання необхідної медичної допомоги малолітньому сину нею укладена декларація з сімейним лікарем на території с. Овлаші Роменського району. Тому вивезення малолітньої дитини без присутності матері до іншої області на значний час суперечить інтересам малолітньої дитини в частині забезпечення її прав на необхідну медичну допомогу. Повністю погоджується із висновком органу опіки та піклування Роменської РДА № 07 від 01.09.2020 року. Позивач у відповіді на відзив вказав, що не виконує і не визнає висновку органу опіки та піклування, так як начебто не просив визначати графік зустрічей з дитиною, а звертався до органу опіки та піклування з іншого питання. Проте додав до свого клопотання про приєднання доказів від 10.09.2020 року копію заяви до органу опіки та піклування від 11.08.2020 року, якою пропонує встановити свій графік зустрічей з дитиною. Така його поведінка і позиція беззаперечно доводить, що позивач намагається створити враження жертви, маніпулювати юридичними фактами на свою користь, спотворити дійсність та ввести суд в оману. Вважає, що запропонований позивачем його порядок участі у вихованні та спілкуванні з однорічною дитиною (графік зустрічей) без присутності матері протягом декількох днів підряд жодним чином не відповідає інтересам малолітньої дитини, нанесе непоправної шкоди здоров`ю дитини та зважаючи на те, що дитині виповнився лише один рік суперечить здоровому глузду. Погоджується, що батько дитини має право на спілкування з нею, в інтересах дитини вона всіляко сприяє спілкуванню свого сина з батьком, однак це не повинно заважати нормальному розвитку дитини, з урахуванням віку дитини, особливостей розпорядку дня дитини (а.с.141-146).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та пояснив про обставини, викладені у заявах по суті. Крім того пояснив, що на сьогодні дійсно проживає у гуртожитку, оскільки сплачує аліменти і не має матеріальної можливості винаймати житло. Проте у гуртожитку зроблений ремонт, є усі умови для проживання. Там мешкає багато викладачів з сім`ями.

Представник позивача адвокат Яковець Є. О. пояснив, що перешкода у вихованні та спілкуванні - це не тільки повна заборона. Це і ненадання дозволу на побачення у певному обсязі. Тобто між сторонами існує спір. Позивач приймав повну участь у житті своєї дитини, у сім`ї сторін усе було добре, але з незрозумілих причин ОСОБА_1 став поганим. Позов обґрунтовано, серед іншого, і інтересами дитини, яка має право на однакове спілкування з батьками і родичами за відсутності матері, бо спокійно ці побачення не будуть проходити. Позивач має дві освіти: медичну та педагогічну. На даний час працює викладачем. До цього працював медбратом у дитячому санаторії. За місцем його проживання у кімнаті є і ліжко для дитини, і стілець для годування. Характеризується він виключно позитивно.

Крім того, вважає висновок Органу опіки і піклування, на який посилається відповідач, недійсним, оскільки у своїй заяві до Органу опіки і піклування позивач просив надати саме висновок для звернення до суду, який не є Рішенням, яке приймається Органом по відношення до батьків, тобто у Висновку Орган опіки і піклування не мав права встановлювати графік зустрічей.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала і пояснила про обставини, викладені у заявах по суті. Також надала пояснення, що заперечує саме проти графіку побачень, який просить встановити позивач. Зокрема погоджується, щоб син їздив з позивачем у с. Тростянець лише раз на місяць, щодо зустрічей по вівторкам і четвергам не заперечує, але вважає, що час, визначений позивачем - з 18.00 год. до 20.00 год. занадто пізній для малолітньої дитини. Крім того син тяжко переживає поїздки у с. Тростянець, у нього відбуваються істерики під час подорожі.

Представник відповідача адвокат Марченко А. І. пояснив, що позов є безпідставним, оскільки існує висновок Органу опіки та піклування, який позивач не оспорював і виконується його довірителькою. Не заперечують, що батьки позивача мають право зустрічатись з онуком, проте вони б мали подати самостійний позов, якщо вважають, що їх права порушені. Крім того визнають, що син психологічно прив`язаний до батька, але він проживає у гуртожитку, що може спричинити у дитини нервозність. До того ж позивач не надав доказів, що гуртожиток придатний для проживання у ньому малолітнього сина тривалий час - з п`ятниці до понеділка.

Представник третьої особи Роменської РДА Старун Н. В. пояснила, що дитина сторін має прив`язаність до матері і до батька, бо ступінь прив`язаності дитини до батьків у цьому віці однакова. Позивач надавав Акт обстеження житлових умов у с. Тростянець, про обстеження умов проживання у гуртожитку не заявляв. Перевезення дитини Орган опіки вважає недоцільним, через те, що 75 км - це тривала подорож для малолітньої дитини. Крім того вважають, що і до виникнення спору перевезення такої маленької дитини було недоцільне, хоча і батьками. Дві години у дорозі не відповідає інтересам дитини. При цьому вважають, що хлопчик може спілкуватися з батьком і без такого перевезення.

При зверненні до Органу опіки ОСОБА_1 повідомляв, що конфлікти з відповідачем були лише при їх спілкуванні і що у день звернення він також здав заяву до поліції з приводу застосування до нього насильства з боку ОСОБА_6 .

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

14 серпня 2020 року судом відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначення підготовчого засідання (а.с.64).

07 жовтня 2020 року судом закінчено підготовче провадження по справі, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.167).

03 грудня 2020 року провадження у справі зупинене до розгляду заяви про відвід головуючого судді (а.с. 181-182).

10 грудня 2020 року відновлено провадження у справі (а.с.204).

Інші процесуальні дії передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України судом не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі під час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_7 , що підтверджується наступними доказами:

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 20 червня 2019 року в Роменському міськрайонному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області, актовий запис № 98 (т. 1 а.с.7).

У свідоцтві про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , серії НОМЕР_2 , його батьками вказані: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 (т. 1 а.с.7 зв.).

У свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 , його батьками вказані: ОСОБА_11 та ОСОБА_8 (т. 1 а.с.23 зв.).

Згідно довідки сімейного лікаря Шурхал О.М. від 14.07.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає в АДРЕСА_1 ... На щомісячні медичні огляду до сімейного лікаря дитину приносили тато і мама (проводили вимірювання антропометричних даних, щеплення, проводилися бесіди про харчування дитини та догляд дитини з метою розвитку (т. 1 а.с.12 зв.).

До матеріалів справи позивачем додані фотознімки позивача із сином та інших людей (т. 1 а.с.33-57).

Позивачем ОСОБА_1 надано товарні чеки на придбання дитячого приладдя, харчування та засобів гігієни (т. 1 а.с.13-14, 112).

З чеків АТ «Укрпошта» ВПЗ «Ічня» вбачається, що ОСОБА_1 переказано ОСОБА_6 аліменти за липень 2020 р. в розмірі 2100 грн., з серпень 2020 року - 1465,00 грн. (т.1 а.с.121).

З наведених доказів судом встановлено, що позивач приймає участь в утриманні сина та займається його вихованням та доглядом, що також підтверджується наведеними нижче поясненнями свідків.

Згідно довідки-характеристики Тростянецької сільської ради Ічнянського району Чернігівської області від 10.07.2020 року ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_8 та батьком ОСОБА_1 , відносини в сім`ї доброзичливі. У громадських місцях поводить себе скромно, тактовно, з повагою ставиться до старших за віком людей. У спілкуванні з жителями села поводив себе з позитивної сторони, у конфліктних ситуаціях участі не брав, алкоголем не зловживає. Має педагогічну освіту і на даний час працює у ДПТНЗ «Роменська ВПУ» на посаді керівника фізичного виховання. Компрометуючими матеріалами на ОСОБА_1 сільська рада не володіє (т. 1 а.с.15).

Згідно акту обстеження умов проживання в АДРЕСА_2 , для виховання і розвитку дитини створено такі умови: наявне дитяче ліжко, візочок столик для годування дитини, ходунки, гойдалка , дитяча постільна білизна, одяг, іграшки. Стосунки між членами родини ОСОБА_1 доброзичливі, є взаєморозуміння та взаємоповага. В результаті проведеної бесіди з`ясовано, що для малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наявні всі необхідні умови для проживання та розвитку (а.с.15 зв.).

ОСОБА_1 закінчив у 2008 році Прилуцьке медичне училище за спеціальністю «Лікувальна справа» і здобув кваліфікацію фельдшера, а у 2016 році закінчив Національний університет фізичного виховання і спорту України, здобув ступінь бакалавра за напрямком підготовки «здоров`я людини» здобув кваліфікацію бакалавр за здоров`я людини (фахівець з фізичної реабілітації, викладач фізичного виховання) (т. 1 а.с.16).

ОСОБА_1 працював керівником фізичного виховання ДПТНЗ «Роменська ВПУ» згідно наказу № 29-к від 29.08.2019 року, з 01.09.2020 року переведено на посаду викладача згідно наказу № 27-к від 31.08.2020 року, що стверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_4 (т. 1 а.с.17-22, 155).

Згідно Витягу з додатку № 2 до Правил внутрішнього трудового розпорядку ДПТНЗ «Роменське ВПУ» тривалість робочої дня з 08 год. до 16-45 год., перерва на обід з 12-00 год. до 12-45 год., субота, неділя-вихідні дні. Щорічна основна відпустка 56 календарних днів (т. 1 а.с. 20 зв.).

Позивач за місцем роботи в ДПТНЗ «Роменська ВПУ» має позитивну характеристику, як фахівець у своїй галузі. Користується повагою серед учнівського та педагогічного колективу, дисциплінарних стягнень не має, трудову дисципліну не порушував, шкідливих звичок не має (т. 1 а.с.21).

Згідно інформації Тростянецької сільської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини МОЗ України від 14.07.2020 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , не має медичних протипоказань щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності та участі його матері ОСОБА_6 , оскільки має навички годування і догляду за дитиною. Дитина з обома батьками після виписки дитини і матері з пологового будинку близько місяця перебувала за адресою: АДРЕСА_2 , батьки з дитиною відвідували Тростянецьку амбулаторію загальної практики - сімейної медицини для зважування дитини і консультації з сімейним лікарем щодо вигодовування. У разі перебування дитини за місцем проживання батька при потребі дитині буде надана невідкладна медична допомога незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем (т.1 а.с.21 зв.).

Згідно довідки про склад сім`ї від 09.07.2020 року до складу сім`ї ОСОБА_1 входять: ОСОБА_8 та ОСОБА_11 (т. 1 а.с.23).

Згідно довідки-характеристики Тростянецької сільської ради Ічнянського району Чернігівської області від 10.07.2020 року № 03-10/189, ОСОБА_8 проживає разом з чоловіком ОСОБА_11 , 1962 року народження, та сином ОСОБА_1 , 1989 року народження. Відносини в сім`ї доброзичливі. Сім`я тримає підсобне господарство, обробляють земельну ділянку. ОСОБА_8 працює вчителем у Тростянецькій ЗОШ І-ІІІ ступенів. По місцю проживання характеризується позитивно, добросовісна, порядна. Приймає активну участь в житті громади, користується повагою і авторитетом серед жителів свого села. В конфліктних ситуаціях з сусідами не помічена, а навпаки - дружелюбна і по можливості надає їм допомогу. Компрометуючими матеріалами на ОСОБА_8 сільська рада не володіє (т. 1 а.с.22).

Згідно довідки-характеристики Тростянецької сільської ради Ічнянського району Чернігівської області від 10.07.2020 року № 03-10/190, ОСОБА_11 проживає разом із дружиною ОСОБА_8 , 1967 року народження, та сином ОСОБА_1 , 1989 року народження. В даний час ніде не працює, перебуває на пенсії за інвалідністю. За роки проживання скарг від сусідів на нього не надходило. ОСОБА_16 працьовитий, товариський і ввічливий. В побуті доброзичливий, чуйний. У нього міцна сім`я, бере активну участь у громадському житті свого села. За весь цей час ОСОБА_11 зарекомендував себе зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім`ї, так і в спілкуванні з сусідами та жителями свого села. Приймає участь в громадських зборах і необхідних роботах, що проводяться на території села. компрометуючими матеріалами на ОСОБА_11 сільська рада не володіє (т. 1 а.с. 22 зв.).

Згідно довідки-характеристики від 10.07.2020 року № 03-10/191 ОСОБА_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_8 , 1967 року народження, та батьком ОСОБА_11 , 1962 року народження. Відносини в сім`ї доброзичливі. ОСОБА_1 допомагає батькам по господарству, приймає участь у лікуванні та догляді хворого батька. У громадських місцях ОСОБА_1 поводить себе скромно, тактовно. З повагою ставиться до старших за віком людей. В спілкуванні з жителями села поводив себе з позитивної сторони. У конфліктних ситуаціях участі не брав, алкоголем не зловживає. ОСОБА_1 має вищу педагогічну освіту і на даний час працює у ДПТНЗ «Роменське ВПУ» на посаді керівника фізичного виховання. Компрометуючими матеріалами на ОСОБА_1 сільська рада не володіє (т. 1 а.с.162).

Згідно довідок КНП «Тростянецька центральна районна лікарня Ічнянської районної ради ОСОБА_1» від 2511.2020 року ОСОБА_1 на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінету не стоїть, за медичною допомогою не звертався (т. 1 а.с.217).

Відповідно до довідки ДДП «Тростянець» від 23.11.2020 року ОСОБА_1 проживає згідно договору найму № 24 від 01.01.2011 р. (наймачами за цим договором також є ОСОБА_11 та ОСОБА_8 ) у будинку АДРЕСА_2 . Будинок має державну форму власності і знаходиться на балансі Державного дендрологічного парку «Тростянець» Національної академії наук України (т. 1 а.с.218).

Позивачем до матеріалів справи долучено договір про його тимчасове проживання в гуртожитку ДПТНЗ «Роменське ВПУ» від 01 жовтня 2020 року (а.с.233).

Вищеописані докази вказують на відсутність обставин, що могли б перешкодити чи будь-яким чином негативно впливати на дитину при спілкуванні її з батьком.

Надані позивачем докази щодо стану здоров`я його батьків ( Т. 1, а.с. 23 зв., 24, 25-31, 32, 156-157, 158) суд не приймає до уваги, оскільки вони не відносяться до предмету спору, так як батьки відповідача до суду з приводу перешкод у спілкування з онуком не звертались.

Згідно рапорту Роменського ВП 25.06.2020 року отримано заяву від ОСОБА_1 за зареєстровано в ЄО за № 5681 від 25.06.2020 року щодо вчинення насильства в сім`ї ОСОБА_6 , а ході якого остання в присутності малолітнього ОСОБА_7 виражалася нецензурною лайкою та голосно кричала (т. 1 а.с.9).

Згідно довідки за результатами розгляду матеріалу ЄО Роменського ВП від 26.06.2020 р. № 5738 за фактом звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій ОСОБА_6 , ознак кримінального правопорушення не виявлено (т. 1, а.с.9 зв.-10).

Постановою Роменського міськрайонного суду від 25 серпня 2020 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. (т. 1 а.с.113).

З письмових пояснень ОСОБА_6 від 10.07.2020 року вбачається, що 10.07.2020 року вона знаходилася з сином вдома. Близько 14 .00 год. до неї прийшов її чоловік ОСОБА_1 і ходів взяти сина до себе додому, але вона відмовила, так як син ще малий і період карантину. Відмову йти на прогулянку вона не висловлювала (т. 1, а.с.87).

Згідно рапорту Роменського ВП 25.06.2020 року отримано заяву від ОСОБА_6 за зареєстровано в ЄО за № 5682 від 25.06.2020 року про те, що свекруха гр. ОСОБА_8 вчиняє неправомірні дії стосовно заявниці (т. 1, а.с.85).

З письмових пояснень ОСОБА_6 від 25.06.2020 року на побутовому грунті в неї виник конфлікт із свекрухою ОСОБА_8 , в ході якого вона кинулася на неї, ображала нецензурною лайкою, вдарила її в ніс, після чого вона повідомила її, що зателефонує до поліції (т. 1, а.с.86).

Згідно талону-повідомлення Єдиного обліку № 5738, 26.06.2020 року о 18:16 надійшла заява до ЧЧ Роменського ВП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 м-ця АДРЕСА_1 , про те, що 25.06.202 року дружина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 м-ка АДРЕСА_1 , не дає бачитися з спільною дитиною (т.1, а.с.119).

Роменським ВП ГУНП в Сумській області розглянуто звернення ОСОБА_1 від 26.06.2020 р., яке зареєстровано в ЖЄО за № 5738, перевірку по вказаному факту було припинено у зв`язку з відсутністю в даній події ознак кримінального та адміністративного правопорушення (т. 1 а.с.119 зв.).

Згідно талону-повідомлення Єдиного обліку № 6219, 10.07.2020 року о 13:59 надійшло повідомлення зі служби 102 від гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , дружина ОСОБА_6 повторно перешкоджає спілкуванню з дитиною 11 міс. Сказала, що заявник поганий батько. Подія відбулась щойно. Має запис розмови. На МП направлено наряд ГРПП. Проводиться подальша перевірка (т. 1 а.с.120).

Роменським ВП ГУНП в Сумській області розглянуто звернення ОСОБА_1 від 10.07.2020 р., яке зареєстровано в ЖЄО за № 6219, перевірку по вказаному факту було припинено у зв`язку з відсутністю в даній події ознак кримінального та адміністративного правопорушення (т.1 а.с.120 зв.).

Позивачем додані заяви від 11.08.2020 року, від 12.08.2020 року та від 17.08.2020 року, адресовані Роменській РДА щодо встановлення графіку зустрічей із сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 1 а.с.116,117,118).

Зазначеними документами підтверджується, що сторони не можуть дійти згоди щодо умов спілкування позивача з сином, у тому числі і внаслідок перешкоджаючих дій відповідача.

Висновок органу опіки та піклування Роменської РДА № 07 від 01.09.2020 року (т.1, а.с.104-108) суд не приймає до уваги, оскільки згідно Витягу з протоколу № 10 комісії з питань захисту прав дитини Роменської РДА від 18.11.2020 року скасовано висновок органу опіки та піклування Роменської РДА від 01.09.2020 року № 07 щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з ОСОБА_6 в частині встановлення графіку спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_7 (т. 1, а.с.214-215).

Прилуцьким міським центром соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді 09.12.2020 року надано роз`яснення на звернення ОСОБА_1 щодо психологічного стану та психічного здоров`я дитини, внаслідок обмеження участі батька у вихованні сина за наданими ним питаннями (т. 1, а.с. 216).

Інші, надані сторонами докази,суд не вважає за необхідно детально аналізувати, оскільки вони не мають суттєвого впливу на вирішення спору.

Також судом були допитані свідки.

Свідок ОСОБА_20 пояснила, що вона є тіткою позивача. 20 червня 2020 року вона дізналась, що ОСОБА_1 вигнала дружина. 25 червня 2020 року вона була присутня при сварці ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , коли останній забирав речі з будинку батьків позивачки. Коли зайшли у двір (вона, ОСОБА_1 і мати ОСОБА_1 ) побачили через відчинені двері, що у коридорі стоять речі. Дитина була у хаті, а ОСОБА_2 категорично сказала, що з дитиною погуляти не дасть, через що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посварились. Позивач викликав поліцію. По приїзду поліцейські провели бесіду з ОСОБА_2 , пояснивши, що батьки мають однакові права. Тільки після цього відповідач дала погуляти з дитиною і віддала речі. Частину речей забрали, а частину залишили у сусіда і ОСОБА_1 забирав ці речі пізніше.

Після цього ОСОБА_1 їздив до ОСОБА_2 або з батьком або з матір`ю, щоб були свідки. Іноді їздив і один. Бувало, що ОСОБА_2 виводила сина і вони гуляли з ним самі, без супроводження матері. У вересні 2020 року ОСОБА_2 не дозволяла ОСОБА_1 бачитись з дитиною до отримання висновку Органу опіки і піклування, згідно якого йому був установлений графік. Проте і після цього були випадки, що відповідач не дозволяла позивачеві бачитись з сином і тоді він звертався у поліцію.

Крім цього пояснила, що позивач від самого дня народження ОСОБА_7 піклується про нього, постійно з ним гуляв, доглядав, возив до лікаря, коли сторони проживали після народження сина у батьків ОСОБА_1 у м. Тростянець близько місяця. Потім вони постійно раз на два тижні приїжджали з ОСОБА_7 до батьків позивача. ОСОБА_1 порядна людина, спиртних напоїв не вживає три роки вже.

Свідок ОСОБА_26 пояснила, що працює разом з ОСОБА_1 у ВПУ. Може охарактеризувати його як відповідальну людину, яка вміє налагоджувати контакти з дітьми, налагодив роботу багатьох гуртків. Також користується повагою адміністрації, у минулому році був керівником. У теперішній час позивач проживає у гуртожитку, у якому зроблений євроремонт, є душ і кухня.

Крім того пояснила, що проживає в с.Овлаші і періодично на своєму автомобілі, підвозила позивача в с.Овлаші відвідувати сина. Бачила, що ОСОБА_1 возив з собою дитячі речі, продукти харчування та засоби гігієни. Позивач також розповідав, що якийсь час йому не дозволяли бачитись з сином. Також приблизно у жовтні 2020 року особисто чула його розмову з дружиною під час якої вона відмовила ОСОБА_1 у побаченні з сином, сказавши, що той побачить дитину, коли Служба у справах дітей призначить дні. Вдруге чула теж восени, у вересні-жовтні 2020 року, коли вона везла ОСОБА_1 у с.Овлаші. Він з дружиною попередньо домовився, але по дорозі під час їхньої телефонної розмови відповідач відмовила у зустрічі з дитиною: « ОСОБА_1 , я тобі сказала, що я сьогодні не можу, дитина спатиме, у неї графік». Оскільки вони ще не виїхали за м.Ромни, вона ( ОСОБА_27 ) відвезла ОСОБА_1 у гуртожиток. Розмову чула добре, бо у позивача у телефоні гучний динамік.

Свідок ОСОБА_28 пояснив, що він є сільським головою селища Тростянець Чернігівської області. З позивачем знайомий давно, останній працював у КЛФК, де він ( ОСОБА_29 ) на той час теж працював. Вихованці з радістю йшли до ОСОБА_1 на фіз. процедури, він знаходив з ними спільну мову. Після пологів ОСОБА_2 проживала у с. Тростянець у батьків позивача близько місяця. ОСОБА_1 також бачив постійно, він гуляв з коляскою.

Крім того приймав участь у обстеженні житлових умов у будинку батьків позивача, де він також зареєстрований. Там є всі умови для проживання дитини. Крім того підтверджує відомості, зазначені у довідці-характеристиці на ОСОБА_1 , виданій селищною радою. У теперішній час позивач працює у м.Ромни, де проживає - не знає. У с. Тростянець не проживає до двох років, проте приїжджає майже кожні вихідні.

З розмови з позивачем знає, що він хоче бачитись з дитиною, але відповідач забороняє.

Свідок ОСОБА_30 пояснив, що проживає в с. Овлаші по сусідству з ОСОБА_6 2-3 роки. Під час подружнього життя сторін ОСОБА_1 часто гуляв з сином після роботи. Після розлучення було, що приїжджав, але ОСОБА_2 не дозволяла гуляти з сином, через що разів 5 викликав позивач поліцію. Бачив, що ОСОБА_1 привозив із собою іграшки, щоб гуляти на прогулянці з малюком, бо йому іграшок не давали. Він ( ОСОБА_31 ) ремонтує машини у своєму гаражі, ворота завжди відкриті, тому усе бачить. Позивач постійно підходить, спілкувався, ніколи його п`яним не бачив і запаху алкоголю ніколи не чув.

Розійшлися подружжя ОСОБА_32 приблизно влітку 2020 року. Після того бачив, що і сам ОСОБА_1 гуляє з сином і, що ОСОБА_2 позаду йшла або поруч, а він віз коляску.

Не бачив, щоб під час прогулянок з дитиною він курив. Хлопчик під час прогулянок не плакав, посміхався, не тікав. Також бачив як ОСОБА_1 годував сина, а перед цим брав у нього теплу воду, щоб нагріти пюре. Може тиждень назад таке було. Потім почався дощ і вони з дитиною не змогли зустрітися.

Свідок ОСОБА_33 пояснила, що проживає в с.Овлаші, знає сторони. Вони розлучилися, а тато ОСОБА_1 часто приїжджав і гуляв з дитиною. Мимо її двору їздив з коляскою до майданчика, майже кожного дня вона його бачила. І на автобусі він з нею часто їздив у село. З 05.06.2020 року (вересень, жовтень) він їздив постійно. До холодів гуляв постійно. Приїжджав десь о 16.30 на автобусі і вона його бачила. Червень, липень, серпень не може сказати чи гуляв, а саме: вересень, жовтень. Ніколи не бачила, щоб мама слідом ішла. Іноді зі своїм батьком позивач гуляв. З цигаркою, з пивом не бачила ОСОБА_1 ніколи.

Свідок ОСОБА_34 пояснила, що вона є хрещеною матір`ю ОСОБА_7 . ОСОБА_2 дозволяє позивачеві бачитись з сином, вона особисто бачила іноді, що він гуляє, але ОСОБА_1 вимагає частіше бачитись з дитиною, так як хочеться йому. На ІНФОРМАЦІЯ_7 хлопчика були батьки ОСОБА_1 , погуляли з дитиною, святкувати відмовились. З червня по серпень 2020 року позивач також зустрічався з дитиною, бачила його 4-5 разів за цей час. Частіше за все - після обіду. Бувало, що вона з чоловіком (братом ОСОБА_2 ) під`їжджали до двору Северинів, а ОСОБА_1 з сином їхали на прогулянку. Не бачила, щоб ОСОБА_2 чи її батьки перешкоджали батьку зустрічатись з дитиною. Це будо влітку, не у вересні-жовтні, бо вони їхали з міста або на пасіку. Біля двору конкретно бачились разів два. У хату ОСОБА_1 не заходив. ОСОБА_2 сина виводила.

До розлучення сторін спілкувалися з позивачем часто. Він після роботи йшов гуляти з ОСОБА_7 , допомагав одягати, пеленав. Був у пологовому, коли забирали дитину.

На свята вона і її чоловік бувають у позивача. У цьому році гостювали на Новий рік, Різдво, Щедрик . Був також двоюрідний брат ОСОБА_2 , а рідних ОСОБА_1 не було. Загалом було 8 чоловік.

Свідок ОСОБА_38 пояснив, що проживає в с. Овлаші по сусідству з відповідачкою. На початку літа він поїхав у відрядження, йому зателефонував ОСОБА_39 і сказав, що у нього під двором поліція. Тоді дружина йому повідомила, що сторони розлучаються. ОСОБА_1 приніс до них свої речі, які потім забрав. З 25.06.2020 року по вересень 2020 року ОСОБА_1 , наче, гуляв з коляскою і пізніше гуляв. Точніше сказати не може, бо вдома буває не часто - увесь час на роботі. Приїжджає ОСОБА_1 зі своїми батьками, забирають ОСОБА_7 і їдуть гуляти або з коляскою їдуть у село. При цьому дитину виносила ОСОБА_2 , скандалів не було.

Постійно було так, що ОСОБА_1 заходить у двір, а батьки чекають під двором. Або ОСОБА_2 виносила дитину.

Норми права, застосовані судом:

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 51Конституції України та ст. 5 СК України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.

Згідно з ч. ч. 2, 8, 9 ст.7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно з частинами другою та третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має право перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частинами першою та другою статті 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Тлумачення статті 159 СК України свідчить про те, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права.

За змістом ст. ст. 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини (далі Конвенція) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у пункті 8 статті 7СК України та у статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», згідно з положеннями яких регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

У п. п. 1, 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України» (заява № 2091/13, п. 76) суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по - перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по - друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

За відсутності виключних обставин, які б могли свідчити про те, що особисте спілкування батька, діда і баби дитини між собою суперечить інтересам дитини, встановлення такого обмеження є порушенням не лише прав батька, діда і баби, а і самої дитини. Вказане підтверджується також рішеннями Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Хокканен проти Фінляндії» від 23 вересня 1994 року, «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків вимагатиме від судів ретельної перевірки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року, заява №10383/09, п. 100).

У п. 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Також судом застосовані норми процесуального права, які регулюють порядок ухвалення рішення: ст. ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України.

Мотиви суду.

Проаналізувавши обставини справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Законодавством України закріплено обов`язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. Всі питання виховання дитини батьки зобов`язані вирішувати спільно. Законодавством встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. У випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, другий із батьків має право звернутися до суду із позовом про усунення цих перешкод. У випадку встановлення судом перешкод з боку того з батьків, з ким проживає дитина, тому із батьків, який проживає окремо, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. При встановленні способу спілкування суд має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Враховуючи задоволення максимальних інтересів дитини, наявний спір, що виник між батьками з приводу способу участі батька у спілкуванні з дитиною, враховуючи принцип рівності прав та обов`язків батьків щодо дітей, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має гарантоване законом, рівне з матір`ю дитини право на спілкування зі своїм сином та право на його виховання.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з сином у тому обсязі, на якому наполягає позивач, що підтверджується показаннями свідків та письмовими матеріалами.

Також відповідач заперечує проти спілкування батька за місцем проживання останнього та без її участі, бо вважає, що це може зашкодити моральному та емоційному стану дитини. При цьому вона не змогла пояснити, чим саме такі зустрічі батька з сином можуть йому зашкодити.

Отже, вбачається наявність непорозуміння сторін (батька та матері дитини) щодо участі у вихованні сина; установлено, що між батьками дитини склалися неприязні стосунки, а тому побачення (спілкування) дитини із батьком у присутності матері не призведе до відновлення теплих батьківських стосунків між батьком та сином, а також не забезпечить дитині нормального психологічного стану під час їхніх зустрічей. Конфлікти, які можуть виникнути між батьками на ґрунті неприязних стосунків, мимовільним свідком яких може стати малолітня дитина, негативно вплине на його психоемоційний стан та його розвиток. Уникнути впливу на дитину зазначених психотравмуючих факторів можливо шляхом установлення побачень з батьком без присутності матері.

Таким чином, суд вважає, що спілкування батька із сином повинно проходити за місцем проживання батька без участі матері, так як у справі відсутні відповідні докази про те, що позивач негативно впливає на дитину, або що він не в змозі без участі матері опікуватися своїм сином під час спільного з ним перебування згідно визначеного судом графіку.

За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, враховуючи рівні права батьків на участь у вихованні дитини та виходячи з інтересів дитини, враховуючи також роз`яснення Прилуцького міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді 09.12.2020 року щодо психологічного стану та психічного здоров`я дитини, внаслідок обмеження участі батька у вихованні сина за наданими ним питаннями, а також те, що відповідач фактично частково визнала позовні вимоги, суд дійшов висновку про визначення порядку участі позивача у вихованні малолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення такого графіку зустрічей батька з сином:

- з 17 год. 00 хв. п`ятниці до 17 год. 00 хв. неділі раз на місяць за адресою: АДРЕСА_2 , без присутності ОСОБА_2 , проти чого не заперечувала остання у судовому засіданні. Суд не вбачає підстав для більш частого відвідування малолітньою дитиною житла за названою адресою, оскільки позивач не надав достатньо доказів, що його місце реєстрації збігається з його фактичним постійним місцем проживання, а батьки позивача мають право на особисте звернення до суду у разі порушення їх прав у спілкуванні з онуком.

- кожні вівторок та четвер з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. без обмеження місця прогулянок на території с. Овлаші Роменського р-ну Сумської області та м. Ромни Сумської області та без присутності ОСОБА_2 ; проти такої періодичності не заперечувала відповідач, проте не погоджувалась з часом прогулянок з 18.00 год. до 20.00 год. визначаючи час на відвідування з 17.30 год. суд врахував, що позивач працює, незначну віддаленість с.Овлаші від місця роботи позивача, а також те, що з 19.30 год. дитина матиме достатньо часу для приготування до сну.

- кожен день народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року, до досягнення дитиною 14-ти річного віку з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. у присутності матері ОСОБА_2 або без присутності матері ОСОБА_2 за умови згоди на це останньої.

Також суд зазначає, що мати та батько мають рівні права щодо спілкування з сином у дні його народжень, тому для найкращих інтересів дитини кожен день народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року, до досягнення дитиною 14-ти річного віку з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв., слід встановити графік зустрічей батька з сином у присутності матері ОСОБА_2 , або без її присутності за умови згоди на це останньої.

Такий спосіб участі у спілкуванні та вихованні дитини буде таким, що відповідає віковим потребам малолітньої дитини, та за сумлінного відношення батька до виконання свого обов`язку буде достатнім для забезпечення участі батька у процесі виховання дитини. Після того, як дитина подорослішає, вказаний порядок спілкування батька з сином може бути змінений за домовленістю батьків або за рішенням органу опіки та піклування чи суду.

Отже, на думку суду, зазначений вище порядок спілкування батька з сином забезпечить найкращі інтереси дитини, такі їхні зустрічі не будуть носити формальний характер та будуть достатніми за часом для спілкування позивача з сином з урахуванням дотримання розумного балансу на участь кожного з батьків у вихованні сина та з урахуванням його віку.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

П. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача на його користь 11840,80 грн. понесених судових витрат, яких: 840,80 грн. - витрати зі сплати судового збору, 11000 грн. витрати на професійну правничу допомогу адвоката Яковця Є. О.

В обгрунтування понесених витрат долучає Договір про надання правничої (правової) допомоги, Акту наданих послуг від 17 травня 2021 року та квитанції № 106-1 від 10 липня 2020 року, № 106-2 від 15 вересня 2020 року та № 112 від 17 травня 2021 року, детальний опис робіт (наданих послуг) (т. 2 а.с.8-13).

Відповідач ОСОБА_2 просить стягнути з позивача на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 11000 грн.

В обгрунтування понесених витрат долучає Договір про надання правничої (правової) допомоги, квитанціями № 3 від 27 серпня 2021 року, № 5 від 05 жовтня 2021 року, № 07 від 06 листопада 2020 року, № 12 від 08 грудня 2020 року, Актом прийняття-передачі послуг відповідно до договору на надання правової допомоги від 17 травня 2021 року (т. 2, а.с. 24-30).

З урахуванням частково задоволення позовних вимог (на 1/2) суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420 грн. 40 коп. судового збору та 5500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, загалом - 5920 грн. 40 коп., а з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Суд вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Роменська районна державна адміністрація Сумської області, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з сином, задовольнити частково.

Усунути перешкоди, які чинить ОСОБА_2 ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з їхнім малолітнім сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення такого графіку зустрічей батька з сином:

- з 17 год. 00 хв. п`ятниці до 17 год. 00 хв. неділі раз на місяць за адресою: АДРЕСА_2 , без присутності ОСОБА_2 ;

- кожні вівторок та четвер з 17 год. 30 хв. до 19 год. 30 хв. без обмеження місця прогулянок на території с. Овлаші Роменського р-ну Сумської області та м. Ромни Сумської області та без присутності ОСОБА_2 ;

- кожен день народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 кожного року, до досягнення дитиною 14-ти річного віку з 12 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. у присутності матері ОСОБА_2 або без присутності матері ОСОБА_2 за умови згоди на це останньої.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 420 грн. 40 коп. судового збору та 5500 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу, загалом - 5920 (п`ять тисяч дев`ятсот двадцять) 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_41 на користь ОСОБА_2 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Роменський міськрайонний суд.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт НОМЕР_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 , паспорт № НОМЕР_8 .

Третя особа: Роменська районна державна адміністрація Сумської області, місцезнаходження: 42000, Україна, Сумська область, м. Ромни, бульвар Свободи, 1, код ЄДРПОУ 04057936.

Повне судове рішення складене 07 червня 2021 року.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова