Ухвала суду № 97466244, 28.05.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4810/21

1-кс/296/1746/21

УХВАЛА

Іменем України

28 травня 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шалота К.В.,

за участю секретаря судового засідання Шовтюк І.В.

прокурора Зіновучка Р.В.,

захисника Хохлова В.О.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Яскажук І.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Житомирської області Зіновчуком Р.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка смт. Шацьк, Волинської області, громадянка України, вдова, має на утриманні має двох неповнолітніх дітей, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює на посаді директора ДП «Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області», раніше не судима,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України, у кримінальному провадженні №12020030000000010 від 09.01.2020

У С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ

1.1. 25.05.2021 слідчий за погодженням з прокурором звернулась до Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 у вигляді застави у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на неї процесуальних обов`язків, строком на 2 місяці.

1.2. Вказується, що СУ ГУНП в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020030000000010 від 09.01.2020 стосовно того, що перебуваючи на посаді начальника відділу в Луцькому районі ГУ Держгеокадастру у Волинській області ОСОБА_1 не перевіривши відомості зазначені у технічній документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів Баківцівської сільської ради Луцького району Волинської області загальною площею 1451,0674 га, погодила поконтурну експлікацію земель по землекористувачах, площах та угіддях на території вказаної Баківцівської сільської ради не наданих у користування в розрізі угідь, перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення не наданих у користування у розрізі угідь, робочі інвентаризаційні плани земель сільськогосподарського призначення в межах населених пунктів на території вказаної Баківцівської сільської ради, а також видала позитивний висновок про погодження зазначеної технічної документації, внаслідок чого безпідставно вибули із державної форми власності земельні ділянки, загальною площею 919,7845 га, вартість яких складає 25 134 472 грн. в результаті чого спричинено тяжкі наслідки державним інтересам.

1.3. 14.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 367 КК України.

1.4. Подане клопотання слідчого обґрунтовувалось наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказівкою у клопотанні про неможливістю запобігання вказаним ризикам застосуванням більш м`якого запобіжного заходу.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

2.2. Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити.

2.3. Захисник у судовому засіданні посилався на те, що ОСОБА_1 не набула статусу підозрюваної, відсутність необгрунтованість підозри та ризиків на які вказував прокурор, вказував на те, що ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні, наявність двох дітей, її майновий стан та істотний розмір застави, просив відмовити у задоволенні клопотання.

2.4. Підозрювана ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала доводи свого захисника.

ІІІ. КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО (КПК України)

3.1. Згідно із частиною 1 статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

3.2. Частиною першою статті 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

3.3. Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний […] може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

3.4. Відповідно до частин першої статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, [...], з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

3.5. Відповідно до частини 1 статті 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного […] зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею […] обов`язки, передбачені статтею 194 КПК.

3.6. Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

3.7. Частиною п`ятою статті 194 КПК України передбачено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, слідчий суддя застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею; 5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ

4. Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя відповідно до вимог статті 194 КПК України має з`ясувати наявність ряду обставин:

(і) Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення

4.1. Національне законодавство не містить визначення поняття обґрунтованої підозри, однак відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

4.2. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

4.3. Згідно повідомлення про підозру від 14.05.2021 ОСОБА_1 підозрюється у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам, що кваліфіковано органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 367 КК України.

4.4. Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

4.5. Слідчий суддя звертає увагу, що суть інституту повідомлення про підозру зводиться до забезпечення права особи знати у вчиненні якого кримінального правопорушення її підозрюють, однак набуття особою статусу підозрюваного жодним чином не може залежати від волі (бажання) такої особи отримувати (підписувати) письмове повідомлення про підозру.

4.6. Слідчий суддя не приймає до уваги доводи захисника стосовно того, що ОСОБА_1 не набула статусу підозрюваної, оскільки з матеріалів клопотання вбачається, що слідчою за місцем роботи ОСОБА_1 було вручено останній письмове повідомлення про підозру, однак остання залишила місце своєї роботи, не підписавши вказаного повідомлення, що жодним чином не може свідчити про те, що остання не набула статусу підозрюваної.

4.7. Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, що стверджується: копією висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою №8560 від 31.03.2021; копією висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою №8406-8410 від 23.04.2021; копією протоколу допиту свідків ОСОБА_2 від 24.06.2020, ОСОБА_3 від 24.11.2020, ОСОБА_4 від 01.07.2020, ОСОБА_5 від 24.06.2020, ОСОБА_6 від 26.06.2020, ОСОБА_7 від 30.06.2020, ОСОБА_8 від 24.06.2020.

(іі) Наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України

4.8. У клопотанні вказувалося про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

4.9. Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та зі штрафом від 250 до 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого, стадію досудового розслідування, процесуальну поведінку ОСОБА_1 під час вручення їй письмового повідомлення про підозру та обставини, передбачені ст. 178 КПК України, та вважає наявним існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та впливати на свідків у кримінальному провадженні, та недоведеність прокурором обставин, які можуть свідчити про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

(iii) Щодо спотворення практики Європейського суду з прав людини1

4.10. Слідчий суддя не може залишити поза увагою ту обставину, що обгрунтовуючи своє клопотання про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави слідча за погодженням з прокурором у поданому клопотанні посилається на начебто таку практику Європейського суду з прав людини, за якою суди мають "забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальнодержавних прав та свобод, забезпечння яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства".

4.11. З цього контексту можна зрозуміти, що начебто Європейського суду з прав людини вимагає більш суворого ставлення до підозрюваного з посиланням на суспільні інтереси, вважаючи, що цінності суспільства протиставляються правам підозрюваного.

4.12. Насправді такого прецеденту просто не існує. Найімовірніше, лексика цієї фрази взята з рішення від 28.07.99 у справі «Selmouni v. France», де ЄСПЛ розглядав питання щодо застосування поганого поводження з підозрюваним та вирішував питання як має класифікуватися таке погане поводження як «нелюдське або таке, що принижує гідність», або як «катування».

4.13. Вирішуючи таке питання ЄСПЛ зазначив в рішенні: «Суд раніше розглядав справи, в яких він дійшов висновку, що мало місце поводження, яке можна описати лише як катування. Однак, враховуючи, що конвенція є «живим документом, який має тлумачитися у світлі сучасних умов», Суд вважає, що певні дії, які раніше класифікувалися як «нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження», на відміну від «катування», можуть у майбутньому класифікуватися інакше. Він уважає, що підвищення стандартів, які застосовуються у сфері захисту прав людини та фундаментальних свобод, відповідно та неминуче вимагає більшої твердості в оцінці порушень фундаментальних цінностей демократичних суспільств» (§101 рішення).

4.14. Таким чином зміст висловлювань ЄСПЛ в контексті рішень щодо обмеження прав підозрюваного спотворений до протилежного. Якщо ЄСПЛ вимагає більшої суворості в оцінці посягань на права людини, оскільки права людини є цінністю в демократичному суспільстві, то в клопотанні слідчої права людини (підозрюваного) й цінності суспільства протиставлені одне одному, а посилання на викривлене розуміння рішень ЄСПЛ наводиться для того, щоб обґрунтувати більше обмеження прав підозрюваного, ніж це є необхідним, що є недопустимим.

(іv) Можливість застосування альтернативних запобіжних заходів

4.15. За правилами п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу обов`язково має бути розглянуто можливість застосування менш тяжких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.16. Слідчий суддя враховує особу підозрюваної ОСОБА_1 , яка має постійне місце проживання в м.Луцьк, має на утриманні двох дітей, що проживають разом з нею, має офіційне місце роботи, тобто має міцні соціальні зв`язки, на час розгляду клопотання проходить стаціонарне лікування, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась.

4.17. Слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено та з матеріалів клопотання не встановленого обставин, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 можливе виключно за умови застосування такого виду запобіжного заходу як застава, а тому вважає за можливе застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який з урахуванням обставин кримінального провадження, відомостей про особу підозрюваної та встановлених ризиків та інших обставин, що мають значення, на думку слідчого судді, є достатньою для запобігання встановленими ризикам та забезпечення належної поведінки підозрюваної, в межах строку досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, тобто до 14.07.2021.

Керуючись статтями 131, 132, 176-179, 182, 193-194, 196 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира,

П О С Т А Н О В И В :

1. У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Яскажук І.І., погоджене прокурором відділу прокуратури Житомирської області Зіновчуком Р.В. про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №12020030000000010 від 09.01.2020, відмовити.

2. Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, що полягає у покладенні на підозрювану наступних обов`язків:

(і) прибувати до слідчого прокурора за першим викликом та до суду за кожною вимогою;

(іі) не відлучатися із м. Луцьк, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

(ііі) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

(iv) утримуватися від спілкування по суті пред`явленої підозри у кримінальному провадженні №12020030000000010 від 09.01.2020 із свідками у вказаному кримінальному провадженні:

(1) ОСОБА_7 ,

(2) ОСОБА_9 ,

(3) ОСОБА_8 ,

(4) ОСОБА_6 ,

(5) ОСОБА_4 ,

(6) ОСОБА_5 ,

(7) ОСОБА_2 ,

(8) ОСОБА_3 .

(v) здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

3. Встановити строк дії, покладених на ОСОБА_1 обов`язків - до 14.07.2021 (включно).

4. Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Житомирській області Яскажук І.І.

5. Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.

6. Роз`яснити підозрюваній, що у разі невиконання покладених на неї обов`язків можливе застосування більш жорсткого запобіжного заходу та накладення грошового стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала слідчого судді в частині відмову в застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Слідчий суддя К. В. Шалота

1 Стаття Аркадія Бущенка "Аберації практики ЄСПЛ в національних судах", "Precedent UA - 2016", електронний доступ - https://precedent.in.ua/wp-content/uploads/2018/01/PrecedentUA_2016_zbirka_.pdf