Рішення № 97466246, 28.01.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10766/18

2/296/509/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючого-судді Сингаївського О.П.,

за участю секретаря Туровської К.Б.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи “Житомиргаз”, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом у своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , вимоги якого збільшила та уточнила (а.с. 172-173) та в якому просить:

1) визнати незаконними дії ТОВ «Житомиргаз збут» по нарахуванню оплати за споживання газу за період з 01.02.2016 по 01.01.2017;

2) визнати незаконними дії ПАТ «Житомиргаз» по припиненню газового постачання за адресою: АДРЕСА_1 :

3) стягнути з ПАТ «Житомиргаз» на її користь 193 грн.75 коп., сплачених за відновлення газопостачання згідно акту №РТ-0034092;

4) стягнути з ТОВ «Житомиргаз збут» на її користь 3978 грн. 42 коп., сплачених внаслідок незаконних нарахувань за споживання газу в період з 01.02.2016 по 01.01.2017 та за послуги, відповідно акту №33 від 20.12.2016;

5) стягнути в солідарному порядку з ПАТ “Житомиргаз” та ТОВ “Житомиргаз збут“ на її користь 50 000 грн. моральної шкоди, яка завдана їй та її дитині-інваліду ОСОБА_2 .

6) стягнути в солідарному порядку з ПАТ “Житомиргаз” та ТОВ “Житомиргаз збут“ на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 09.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 37-38).

29.01.2019 від представника ПАТ “Житомиргаз” надійшло клопотання про розгляд вказаної справи в порядку загального провадження (а.с. 43-44).

Ухвалою судді від 28.05.2019 постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження (а.с. 52).

Від представника АТ “Житомиргаз”18.07.2019 надійшов відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що відповідач позов не визнає повністю та просить відмовити у його задоволенні за безпідставністю та необгрунтованістю, оскільки в діях АТ “Житомиргаз” відсутні будь-які порушення прав відповідачів. Вказує, що дійсно у помешканні позивача був знятий для повірки газовий лічильник Арсенал G6, заводський номер НОМЕР_1 , який за результатами проведеної перевірки був визнаний непридатним до для подальшого застосування та прийнято рішення про недоцільність проведення його ремонту. Також відповідачем було прийнято рішення про встановлення позивачеві безкоштовного газового лічильника за рахунок АТ “Житомиргаз”. Однак, через складне фінансове становище АТ “Житомиргаз” та постійну відсутність вільних коштів, а також через те, що існуючий тариф на розподіл природного газу в процентному співвідношенні до фактично необхідної кількості встановлення індивідуальних газових лічильників за рахунок АТ “Житомиргаз” набагато менший, ніж існуючі потреби в заміні лічильників, останнє не мало

можливості вчасно встановити газовий лічильник ОСОБА_1 після визнання її побутового лічильника непридатним для проведення ремонту та подальшого його використання. 27.12.2016 у помешканні позивача було встановлено новий газовий лічильник Самгаз G4, заводський номер НОМЕР_2 , з моменту установлення якого усі нарахування спожитих об`ємів газу позивачем здійснюються відповідно до показників вказаного лічильника. Також зазначає, що позивачем не надано доказів завдання матеріальної та моральної шкоди саме відповідачем АТ “Житомиргаз” та обгрунтувань на визначення її розмірів (а.с. 64-69).

30.07.2019 представником відповідача ТОВ “Житомиргаз збут” подано відзив на позовну заяву, в якому Товариство також не погодилося з доводами, викладеними у позові, а тому просило повністю відмовити у його задоволенні. Заперечуючи проти позову посилається, зокрема, на те, що у позивача виникла заборгованість за спожитий газ, тому на підставі доручення АТ “Житомиргаз” представниками АТ “Житомиргаз” припинено постачання газу до її помешкання. Після оплати заборгованості та витрат на припинення та відновлення газопостачання позивачем, 28.12.2016 постачання газу до її помешкання було відновлено. Таким чином ТОВ “Житомиргаз збут” діяло в межах ліцензійної діяльності та не допускало порушення будь-яких прав позивача, не завдало їй жодної шкоди, а тому вважає необгрунтованими доводи позивача (а.с. 85-88).

Позивач від свого імені та імені неповнолітнього сина ОСОБА_2 23.09.2019 подала до суду відповідь на відзив, в якому повністю не погодилася з доводами відповідачів та зазначила, що заборгованість виникла через незаконні дії АТ “Житомиргаз”, вона змушена була сплатити неіснуючу заборгованість, оскільки відключення газу відбулося в зимовий період, що призвело до того, що у холодному будинку захворів її малолітній син-інвалід та вона сама. Крім незаконно нарахованої заборгованості у розмірі 3589,24 грн. (як для споживача без лічильника газу) вона була змушена заплатити за підключення газу, тому вважає, що такими діями відповідачів їй завдано майнової та моральної шкоди (а.с. 99-102).

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник неповнолітнього позивача подала заяву про розгляд справи без її участі (а.с. 170).

Представник відповідача АТ «Житомиргаз» заперечила проти задоволення позову, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення.

Представник органу опіки і піклування в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, при винесенні рішення просив врахувати якнайкращі інтереси дитини (а.с. 180).

Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , допитані в судовому засіданні, пояснили, що є сусідами позивачки, тривалий час знають її та знають, що у неї є син-інвалід. В один із днів грудня місяця 2016 року, близько 10 години ранку, двоє працівників газової служби (у форменному одязі) зайшли через калітку у двір Савчуків, перелізли через паркан на подвір`я до ОСОБА_5 та щось робили біля газової труби. Як стало їм згодом відомо, вони відключили будинок сусідки від газопостачання, сусідки в цей час не було вдома.

Суд, заслухавши пояснення сторін і покази свідків, дослідивши обставини справи і подані сторонами докази, приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до постанови від 28.05.2015 №1646 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про видачу ліцензії на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом (далі – постанова від 28.05.2015 №1646), ТОВ «Житомиргаз Збут» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом на території м.Житомира та Житомирської області (крім м.Коростишів та Коростишівського району), села Махаринці Козятинського району, сіл Бухни та Морозівка Погребищанського району Вінницької області.

Постановою КМУ від 01.10.2015 №758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період) ТОВ

«Житомиргаз Збут» визначено постачальником природного газу на території ліцензованої діяльності, на якого покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) до зміни постачальника природного газу.

Постачання природного газу здійснюється згідно Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496 (далі – Правила), які набрали чинності 27.11.2015 та відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі – Кодекс ГРМ) за умови наявності діючого між Споживачем та Оператором ГРМ договору розподілу газу, яким на час виникнення спірних правовідносин був ПАТ «Житомиргаз».

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №527 від 21.04.2017, прийнято рішення про видачу ТОВ «Житомиргаз Збут» безстрокової ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу на території України.

Таким чином, ТОВ «Житомиргаз Збут» відповідно до отриманої ліцензії здійснює виключно постачання природного газу та усі нарахування за спожитий природний газ проводяться виключно ТОВ «Житомиргаз Збут».

У своїй діяльності по постачанню природного газу ТОВ «Житомиргаз Збут» керується Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (далі – Правила №2496) та Типовим договором постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2500 (далі – Типовий договір постачання природного газу).

Згідно з Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Правила) від 30.09.2015 №2496, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст.ст.633,634,641,642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.

Підтвердженням приєднання до умов договору є підписана та повернута заява-приєднання та/або сплачений споживачем рахунок постачальника за поставлений природний газ та/або фактичне споживання природного газу.

Аналіз вищезазначених норм чинного законодавства у їх сукупності свідчить про те, що договір постачання природного газу є публічним; повна редакція договору на постачання природного газу є загальнодоступною, розміщена на веб-сайті постачальника.

За приписами п.п.2,3 розділу III Правил постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого Регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.

За договором постачання природного газу постачальник зобов`язаний поставити побутовому споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а побутовий споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Існування договірних відносин між споживачем природного газу та постачальником не можливе без існування договірних відносин між споживачем та Оператором ГРМ, яким є АТ «Житомиргаз» відповідно до отриманої ліцензії на розподіл природного газу.

Відповідно до розділу ІІІ п.1 Правил №2496 підставами для постачання природного газу, окрім іншого, є наявність у побутового споживача договору розподілу природного газу, укладеного з Оператором ГРМ.

Частинами 1, 3, 4 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»

законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну енергію і газ), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку, здійснюються за рахунок суб`єктів господарювання, що надають послуги з електро- і газопостачання.

Згідно підпунктів 3 і 5 п. 4 глави 8 розділу X Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 №2494, якщо лічильник газу, що перебуває у власності побутового споживача, визнаний відповідним органом у сфері метрології та метрологічної діяльності непридатним до подальшої експлуатації, рішення про доцільність його ремонту приймає Оператор ГРМ, ураховуючи технічні та економічні чинники. У разі прийняття Оператором ГРМ рішення про недоцільність проведення ремонту лічильника газу Оператор ГРМ, за умови наявності відповідних витрат у структурі тарифу на послуги розподілу природного газу та/або плані розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, зобов`язаний протягом п`ятнадцяти робочих днів після результатів проведення періодичної повірки (але не пізніше двомісячного строку після зняття лічильника газу на періодичну повірку) безкоштовно встановити власний розрахунковий лічильник газу (типорозміром не більше лічильника газу побутового споживача) для подальших комерційних розрахунків і в цей самий строк повернути побутовому споживачу його лічильник газу та письмово повідомити споживача про результати проведення періодичної повірки і прийняте рішення щодо недоцільності ремонту лічильника газу.

У разі якщо на період зняття лічильника газу на періодичну повірку неможливо встановити інший, розрахунки зі споживачем здійснюються залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року або фактичний період споживання (опалювальний або міжопалювальний), якщо він становить менше шести місяців.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею за цією ж адресою проживає її неповнолітній син, ОСОБА_2 , 2006 р.н., який має статус дитини – інваліда.

Як вбачається з її пояснень та не заперечується відповідачами, 01.12.2015 наявний в квартирі позивача газовий лічильник Арсенал G6, заводський номер НОМЕР_1 було знято представниками АТ «Житомиргаз» на періодичну повірку у зв`язку із спливом строку міжповірочного інтервалу. Відповідно до Акту зняття лічильника газу для повірки та ремонту від 01.12.2015 вказаний вище газовий лічильник демонтовано та на місці демонтованого лічильника встановлена байпас – котушка (обвідний трубопровід з запірною арматурою на дільниці основного елементу для перепуску розподіленого газу) (а.с. 17).

Тобто, АТ «Житомиргаз» не забезпечило житло позивача лічильником із обмінного фонду, як передбачено умовами договору №92167 про надання послуг від 10.07.2009.

З довідки №37862 від 08.12.2015, виданої ПАТ «Житомиргаз», вбачається, що побутовий лічильник газу Гладчук І.В. Арсенал G6, заводський номер НОМЕР_1 пок.9519 м.кв. забракований Держповірником … та ремонту а умовах сервісного центру з повірки побутових та промислових лічильників газу не підлягає (а.с. 18).

Лише 27.12.2016 у помешканні позивача було встановлено новий газовий лічильник Самгаз G4, заводський номер НОМЕР_2 .

Як зазначає позивач, на період спірних правовідносин вона користувалася субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, в тому числі і послуг з газопостачання, а саме щомісячно (протягом 2015 року) мала право споживати газ об`ємом 200 м.куб. на суму близько 220 грн., обов`язковий платіж становив 206,84 грн.; станом на початок 2016 року переплата по субсидії з оплати природного газу становила 3700 грн. (а.с. 19).

При цьому позивач зазначає, що загальна площа її помешкання -36,6 кв.м., фактичне споживання газу становило близько 30 куб.м. у неопалювальний період і в середньому 100 куб.м.-

в опалювальний період. Однак, в порушення підпунктів 3 і 5 п. 4 глави 8 розділу X Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕП від 30.09.2015 №2494, розрахунок заборгованості, виходячи із середньомісячного обсягу споживання природного газу за аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року, здійснювався відповідачем лише перші два місяці, а решту часу - як для помешкання, у якому відсутній газовий лічильник. Як вбачається із наданих копій рахунків, за жовтень 2016 року позивачеві нараховано оплату за 320,82 м.куб. газу для опалення, за листопад 2016 року – 420 м.куб. (а.с. 33-34).

Таким чином, протягом року з дати зняття новий лічильник відповідачем встановлено не було, відповідач в обгрунтування заперечень посилається на власне скрутне матеріальне становище, яке жодним чином не підтверджує. Невиконання цієї вимоги призвело до незаконного та безпідставного нарахування суми заборгованості за використаний газ за обсяги понад 400 куб.м. в період з 01.02.2016 по 01.01.2017, при цьому також не підтверджено правильність цих розрахунків.

Таким чином, за позивачкою утворилася заборгованість в сумі 3589,24 грн., та, як наслідок, за адресою її проживання було припинено газопостачання, про що свідчить Акт №2405/16 від 20.12.2016 (а.с.23 ).

Позивач не погодилася із наявною заборгованістю, про що вказала у заявах від 05.12.2016 та 23.12.2016 (а.с. 22,23), проте, з метою відновлення газопостачання, змушена була укласти договір №216 погашення заборгованості побутового споживача за послуги з газопостачання від 23.12.2016 та сплатити вказану заборгованість, а також 193 грн. 78 коп. послуг згідно акту №РТ-0034092 від 27.12.2016

Суд приходить до висновку, що неправомірними діями відповідачів позивачеві завдано майнової шкоди, а тому вона підлягає відшкодуванню, а саме: з АТ «Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз” на користь ОСОБА_1 слід стягнути 193 грн. 75 коп. витрат за відновлення газопостачання, а з ТОВ «Житомиргаз Збут» - 3978 грн. 42 коп. безпідставно нарахованих кошті за період з 01.02.2016 по 01.01.2017.

На обгрунтування позовної вимоги про завдання відповідачами моральної шкоди, завданої її дитині – інваліду, позивач вказує, що представники відповідача проникли на її подвір”я незаконно, під час її відсутності перелізли через паркан, чим налякали дитину та порушили її конституційне право на недоторканість житла. Також зазначила, що відключення газопостачання відбулося взимку, під час опалювального сезону, що є антигуманним та призвело до того, що і вона, і її неповнолітній син - інвалід захворіли у холодному будинку, загострилися хронічні захворювання та вони змушені були звертатися до лікарів за медичною допомогою. Саме тому на деякий час були втрачені нормальні життєві зв”язки, вони змушені були прикладати максимум зусиль для організації свого звичного життя, що потягло за собою значні емоційні хвилювання та фінансові витрати. Саме тому оцінює завдану моральну шкоду в 50 000 грн та просить стягнути її в солідарному порядку з відповідачів.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" за № 4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами (надалі - Постанова), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно п.5 цієї ж Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює

заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Чинним законодавством установлено, що держава Україна в особі відповідних її органів влади має здійснювати застосування усієї практики ЄСПЛ, використовуючи відповідні норми Конвенції разом з рішеннями ЄСПЛ, в яких Судом тлумачаться її положення.

Так, у справі «Ромашов проти України» (заява № 67534/01) від 27 липня 2004 року встановлена презумпція моральної шкоди. Зокрема ЄСПЛ указав, що моральна шкода завдана самим фактом правопорушення. Суд не розглядав питання щодо матеріальної шкоди, оскільки заявник не обґрунтовував таку шкоду. Проте Суд урахував той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, яка не може бути виправленою шляхом лише констатації Судом факту порушення. Тобто випливає висновок, що сам лише факт правопорушення має своїм наслідком спричинення моральної шкоди.

Враховуючи те, що в судовому засіданні на підставі досліджених доказів встановлено причинно-наслідковий зв`язок між неправомірною бездіяльністю АТ «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз», яка полягає у невстановленні протягом року лічильника, знятого у помешканні позивача, та діями працівників, які незаконно проникли на територію домоволодіння позивача та здійснили відключення газопостачання (що підтверджено показами свідків та жодним чином не спростовано відповідачем) і шкодою, заподіяною позивачеві, а також між діями АТ "Житомиргаз", які полягають у неправомірному нарахуванні заборгованості за послуги газопостачання за період з 01.02.2016 по 01.01.2017, суд приходить до висновку, що обов`язок відшкодовувати моральну шкоду слід покласти на відповідачів в солідарному порядку.

Визначаючи розмір завданої шкоди, виходячи із роз`яснень п.9 вказаної вище Постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо),яких зазнала позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з

урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я дитини позивачки, тяжкість вимушених змін у їх життєвих обставинах, необхідність прикладання додаткового часу та зусиль для відновлення попереднього стану.

Тому суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, задовольняє позовну вимогу про стягнення моральної шкоди частково, у розмірі 5000 грн., та стягує її на користь ОСОБА_1 відповідачів в солідарному порядку.

Керуючись ст.12, 13, 81, 200, 257, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи "Житомиргаз” на користь ОСОБА_1 на відшкодування спричиненої майнової шкоди 193 гривні 75 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» на користь ОСОБА_1 на відшкодування спричиненої майнової шкоди 3978 гривень 42 копійки.

Стягнути в солідарному порядку з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи ‘‘Житомиргаз” та Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз Збут» на користь ОСОБА_1 на відшкодування спричиненої її неповнолітньому сину ОСОБА_2 моральної шкоди 5000 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом місяця з дня його проголошення.

Cуддя О. П. Сингаївський