Ухвала суду № 97466037, 04.06.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2284/21 Провадження № 2-а/0274/31/21

УХВАЛА

04.06.2021 м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. (далі - Суд), розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції Петрука Ярослава Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 07.04.2021, у зв`язку з порушенням позивачем вимог стст. 160-161 КАС України, даний адміністративний позов було залишено без руху та встановлено позивачу строк у десять днів з дня отримання ним копії даної ухвали для усунення недоліків, що зазначені в ухвалі. Зокрема, роз`яснено право подати клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом та вказати поважні причини його пропуску.

07.05.2021 позивачем на адресу суду подано клопотання про усунення недоліків, до якого додано також заяву про поновлення процесуального строку, у якій позивач як на підставу поважності причин пропуску строку звернення з зазначеним позовом до суду вказує на те, що він скористався правом на оскарження постанови в адміністративному порядку та 29.01.2021 подав до начальника Бердичівського районного віділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області скаргу. Ні станом на 12.02.2021, ні по даний час відповіді так і не отримав. Враховуючи відсутність будь-якої інформації щодо стану розгляду та/або рішення по скарзі, позивач припустив, що постанова скасована, а справа закрита. Однак, 05.04.2021, переглядаючи інформацію в кабінеті водія в додатку "Дія", виявив, що оскаржувана постанова не скасована. Відтак, вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської бласті від 12.05.2021 вказані причини пропуску строку звернення до суду було визнано неповажними, позовну заяву залишено без руху та надано позивачу можливість вказати інші причини пропуску строку звернення до суду.

01.06.2021 від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що 29.01.2021, вважаючи оскаржену постанову незаконною, а дії працівника поліції протиправними, керуючись статтею 287 КУпАП, подав скаргу у вищестояший орган, а саме начальнику Бердичівського районного відділу поліції ГУНП в Житомирській області. Вітак, враховуючи те, що позивач відповідно до ч.4 ст122 КУпАП скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, вважає, що строк звернення до суду ним не пропущений.

Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

За висновком Верховного Суду Суд таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд вказує, що ухвалою суду від 12.05.2021 вже визнавалися неповажними підстави зазначені позивачем у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, інших обґрунтувань (наведення поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку) позивачем у поданому клопотанні на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху не наведено, а тому суд вважає, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви.

Відповідно до пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин, вважаю за необхідне повернути позовну заяву ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення особі, яка її подала.

Керуючись ст. 169 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Бердичівського РВП старшого лейтенанта поліції Петрука Ярослава Вікторовича про визнання дій протиправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Т.Б.Большакова