Вирок № 97443278, 07.06.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 274/1087/20

Провадження № 1-кп/0274/298/21

ВИРОК

І м е н е м У к р а ї н и

07.06.2021 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

суддів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Корбута В.В., Вдовиченко Т.М.

за участі

секретарів судового засідання . . . . . . . . . . . Бондарчук Н.О., Слабик О.М., Гуменюк О.В., Соломянюк Л.О.,

розглянувши у закритому судовому засіданні кримінальне провадження № 274/1087/20 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дриглів Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, розлученого, маючого 4-х неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , працював неофіційно, проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 55 КК України 1960 року та ст. 89 КК України 2001 року раніше не судимого,

за ч. 4 ст. 152 КК України,

за участі

прокурорів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Качковської В.А., Заган О.Л., Кухарчука С.П., Білецького О.Г., Левченко Ю.Ю.

потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_2

законного представника малолітньої потерпілої . . ОСОБА_3

представника потерпілої . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Чорноуса А.А.

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Заїки Г.М.

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

15 грудня 2019 року приблизно о 03 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував на кухні житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , куди зайшла малолітня ОСОБА_2 - донька його співмешканки ОСОБА_4 , у ОСОБА_1 виник умисел вступити з ОСОБА_2 у статеві зносини.

На виконання своїх злочинних намірів ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що ОСОБА_2 є малолітньою особою, з метою вчинення відносно неї дій сексуального характеру, спрямованих на задоволення своєї статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, використовуючи безпорадний стан малолітньої ОСОБА_2 , яка не могла правильно розуміти сутність та характер вчинюваних з нею дій сексуального характеру через свій вік, ОСОБА_1 на підлозі на кухні зазначеного будинку, оголивши її та свої геніталії, вчинив дії сексуального характеру з останньою шляхом вагінального проникнення в тіло ОСОБА_2 , під час якого проникав в її тіло статевим органом у вагінальний спосіб, внаслідок чого зґвалтував останню.

Після цього незаконні дії ОСОБА_1 щодо ОСОБА_2 були припинені матір`ю малолітньої ОСОБА_4 , яка в цей час зайшла до кухні будинку.

Кримінальна відповідальність за злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнається винуватим, передбачена ч. 4 ст. 152 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, вказавши, що не ґвалтував потерпілу, а вона сама підійшла. Показання потерпілої, що він за рік до подій намагався зґвалтувати є неправдивими, її дійсно намагалися зґвалтувати, але не він, а інші хлопці. Дійсно було таке, що співмешканка возила сина у лікарню і потерпіла була вдома одна, але у той день він до будинку не заходив, а зайшов лише у гараж та поїхав на роботу. Показання потерпілої, що він був дуже сильно п`яний є недостовірними, адже він би тоді не зміг піднятися на горище будинку, де потерпіла, до речі, не могла бачити, що він там щось витирав. Показання потерпілої про те, що він бив маму, також неправдиві, такого не було, вона викликала поліцію через те, що він її виганяв через п`янки. Показання потерпілої, що вона була з подружками ніхто не перевірив. Події з 14 на 15 не пам`ятає через стан сп`яніння. Спочатку у вільних показаннях обвинувачений зазначив, що на той час були посварені зі співмешканкою, він пішов на кухню попити води, до нього підійшла жінка, він подумав, що то співмешканка прийшла миритися, вступив у статевий акт і тільки коли включилося світло, побачив, що то потерпіла. В подальшому під час допиту вказав, він 7 років прожив з ОСОБА_5 , спочатку все було добре, але все стало погано, коли він оформив хату на себе, вони стали з співмешканкою як чужі люди і він думає, що ця справа тому і виникла, це влаштувала його співмешканка. У нього з дітьми дуже гарні стосунки і він ніколи не міг би вступити у статеві зносини з потерпілою. В той день він зі співмешканкою випили самогону, потім він почав різати дрова, поліз на горище старого будинку, щоб взяти дошку. Подзвонив до ОСОБА_6 , щоб та допомогла спустити дошку. Вона прийшла, допомогла, він же заснув на горищі. Це було десь о 15 годині. Прокинувся десь о 23 від того, що ОСОБА_6 його будила, казала, що замерзнете, йдіть до будинку. Він спустився, зняв куртку, ліг спати. Далі проміжок часу не пам`ятає, проснувся від того, що його розбудила поліція. Такого, щоб він в цей час мав статеві зносини з потерпілою бути не могло. Як він міг, сплячи, комусь погрожувати ножем, спати з ним. На його думку, співмешканка спеціально викликала поліцію під ранок, щоб коли ті приїхали, він би міг стояти на ногах. Після дослідження слідчого експерименту за його участі вказав, що розповідав про обставини події, в тому числі про добровільність статевих зносин з ОСОБА_2 тому, що так розповідала працівникам поліції співмешканка і адвокат порадив йому так говорити. На запитання, то на якій же з версій обвинувачений зупиняється, вказав, що визнає, що у нього був статевий акт з тринадцятирічною потерпілою, але він не усвідомлював, що це вона, він думав, що то була співмешканка. Просить суворо не карати, щоб він міг ще вийти і допомогти дітям.

Незважаючи на часткове невизнання вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні доказів.

Так, допитана в ході судового розгляду потерпіла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , пояснила суду, що 14 грудня 2019 року ввечері вона з сім`єю була вдома по АДРЕСА_1 . Обвинувачений ОСОБА_1 є її вітчимом, з яким вони жили 7 років. Сестра спала у кімнаті, брат спав з мамою у іншій кімнаті. Десь о 23 годині обвинувачений їй подзвонив, сказав прийти до сусіднього будинку на горище. Вона знала, що ОСОБА_1 буде її ґвалтувати, але послухалася, так як дуже його боялася, він раніше сидів за вбивство, казав, що вб`є її маму, братика, сестричку, якщо не слухатиметься, чинитиме опір. Вона вірила, що він це зробить, він колись приставляв ніж їй до шиї. Також він на них кричав як по причині, так і без причини, одного разу бив її за погані оцінки. Тому вона пішла на горище, там була з обвинуваченим декілька годин, почала благати піти додому. ОСОБА_1 відпустив. Вона прийшла додому, зняла курточку, пішла до себе у кімнату, сестра спала. Близько 3 ночі у кімнату прийшов обвинувачений, шепотом сказав виходити на кухню. Знову ж, боячись його, вийшла, знала куди йде, на горищі він сказав, що продовжать. Була одягнена у рожеву кофту, сірі штани, нижню білизну. ОСОБА_1 зняв з неї одяг, вона залишилася лише у верхньому, з себе він також зняв одяг, залишившись лише у кофті. Сказав їй лягти на підлогу, вона була знизу, він зверху. Ще раз її зґвалтував. В цей час до кухні зайшла мати, увімкнула світло, побачила їх. Обвинувачений швидко піднявся, одягнувся. Потім пішов у прихожу, сів на диван та кидав ножем у підлогу. Тільки тоді вона розповіла мамі, та розплакалася. Коли ОСОБА_1 заснув мати викликала поліцію. Перший раз обвинувачений намагався її зґвалтувати ще у 2018 році. За три тижні до подій ОСОБА_1 почав її ґвалтувати майже кожен день. Одного разу свідком стала менша сестра - близько 05 ранку обвинувачений зайшов у їхню кімнату, посвітив ліхтариком і сказав піти. Вона пішла, бо мати була на роботі, і ОСОБА_1 зґвалтував її у своїй кімнаті. Зранку сестра сказала, що все знає, що все чула, як гукав, як потім вона прийшла потріпана, що треба розповісти мамі. Вона сказала сестрі, що нічого це не змінить, що він зґвалтує і маму, сказала нічого не говорити, бо ОСОБА_1 вб`є їх всіх. Просить покарати обвинуваченого суворо, посадити надовго.

Як пояснила свідок ОСОБА_4 , обвинувачений був її цивільним чоловіком, який прийшов, коли доньці ОСОБА_7 було п`ять років. Жили в АДРЕСА_1 - вона, ОСОБА_1 , троє дітей, менший син був від обвинуваченого. ОСОБА_1 хазяйновитий, зробив будинок. Вона розуміла, що для дітей потрібна дисципліна, потрібен суворий батько. Стосунки з дітьми у обвинуваченого були нормальними, коли потрібно він був з ними суворий. Взагалі ОСОБА_1 дуже любив все контролювати, був дуже ревнивим. Її він бив, міг образити. Вона одного разу викликала поліцію, потім не викликала, бо знала, що буде гірше. ОСОБА_2 обвинувачений бив одного разу за сварку. Вони з дітьми боялися ОСОБА_1 14 грудня вона була на роботі до дванадцятої. Ввечері лягла спати, донька була вдома. На початку 04-ї ранку пішла на кухню попити води. Увімкнула світло і побачила з-за столу ноги. Підійшла ближче, побачила ще дві ноги. Коли підійшла ще ближче, побачила, що під обвинуваченим її ОСОБА_9 . Вона почала кричати, вдарила ОСОБА_1 по обличчю. Обвинувачений встав, ОСОБА_9 підбігла до печі та почала плакати, вона пішла до доньки. ОСОБА_1 схопив великий ніж, почав погрожувати, що всіх заріже. Вона, знаючи його, сприймала погрози реально. Обвинувачений пішов у прихожу, закурив, сів на диван і почав кидати ножем у підлогу. На крики повибігали менші діти, син почав кричати: «Татку, татку!». ОСОБА_1 пішов з ножем у спальню спати. Тільки коли обвинувачений заснув, вона викликала поліцію. На її запитання донька розповіла, що це не перше зґвалтування, що ОСОБА_1 її ґвалтував вже три тижні. Донька не розповідала, бо боялася, і це правда, бо, навіть, вона боялася обвинуваченого. Менша донька потім розповіла, що також чула, як ОСОБА_1 вночі виводив ОСОБА_10 . На даний час обвинувачений погрожує їй через родичів.

З показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що він був понятим у цій справі про зґвалтування. Працівники поліції оглядали будинок обвинуваченого і потерпілої. Іншим понятим був ОСОБА_12 . При огляді була присутньою господарка будинку ОСОБА_13 , діти, в тому числі, потерпіла. ОСОБА_1 був у окремій кімнаті. Працівники поліції оглядали, показували їм, писали протокол, вилучали одяг потерпілої: куртку, штани, куртку обвинуваченого, напевно, на експертизу. Оглядали у кухні, ходили на горище сусіднього будинку, там були туалетний папір, старий одяг. Вони знайомилися з протоколом, зауважень ні у кого не було.

Свідок ОСОБА_14 показав, що його запрошували бути понятим під час слідчих дій у будинку, де проживав односельчанин ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Під час слідчих дій були і інші поняті ОСОБА_15 . Працівники поліції вилучали курточку, ще щось, вже не пам`ятає що, пакували, вони підписували. На експерименті ОСОБА_16 показувала події, які саме сказати не може, говорила вона сама, тиску не було. Протоколи йому давали читати, там все було правильно, зауважень ні у кого не було, він їх підписував.

Допитана як свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона була свідком на слідчому експерименті по АДРЕСА_1 . При ній неповнолітня потерпіла ОСОБА_2 у присутності матері, психолога розказувала і показувала події. Потерпіла розповідала, що мати прийшла з роботи, лягла відпочивати, що ОСОБА_1 покликав її на стару хату для статевого акту, там були до 01-ї ночі, їй стало холодно і вони продовжили на кухні у будинку. ОСОБА_2 була під страхом. І під час слідчої дії дитина плакала, її заспокоювали. Слідча писала протокол, була камера, велася відеозйомка. Вона знайомилася з протоколом, розписувалася. Інший понятий також. Підписувала і другий протокол, коли мати показувала події. Для них же ситуація була дивною, до подій нарікань на поведінку обвинуваченого не було, їхня сім`я заїхала у хату-пустку, ОСОБА_1 зробив ремонт. Коли у школі ображали їхніх дітей, в тому числі і її діти, обвинувачений приходив, захищав. Потерпіла ОСОБА_2 називала обвинуваченого « Дядя », щоб скаржилася на нього, не чула, але вони з їхньою сім`єю лише знайомі, просто віталися, живуть на різних кінцях вулиці.

Як пояснила допитана за клопотанням захисту свідок ОСОБА_19 обвинувачений ОСОБА_1 є її рідним братом, вона була вхожа у його сім`ю. В його сім`ї були ідеальні стосунки, вона ніколи не чула і не бачила, щоб він когось скривдив. Брат до всіх дітей ставився однаково, купував всім однаково. Вона знає свого брата, той не міг застосовувати насильство, навпаки діти до нього йшли, щоб захистив, коли ображали в школі. Потерпіла не була заляканою, це було б видно, потерпіла вільно пересувалася, могла будь-кому поскаржитися, але цього не зробила.

З показань свідка ОСОБА_20 , допитаної за клопотанням захисту, вбачається, що обвинувачений ОСОБА_1 є братом чоловіка, вони ходили до його родини у гості, спілкувалися. У обвинуваченого були дуже хороші стосунки в сім`ї, він завжди захищав дітей. Потерпіла завжди була веселою, не було видно, щоб була зляканою або переляканою, змін у її поведінці не було. На її думку, ситуація виникла через те, що співмешканка хотіла обвинуваченого посадити. На запитання чому, якщо у них у сім`ї були дуже хороші стосунки, свідок відповісти не змогла.

Крім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 також підтверджується:

*даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 15.12.19, з якого видно, що попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_4 просить притягнути до відповідальності її цивільного чоловіка ОСОБА_1 , який 15.12.19 близько 03 години зґвалтував її доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ґвалтував її протягом останніх 2-3 тижнів. Одразу не повідомила тому, що погрожував ножем, що вб`є, якщо комусь повідомить, і ліг спати з ножем (т. 1, а.п. 6);

*даними протоколу огляду місця події від 15.12.19 з ілюстративною таблицею до нього, під час якого зафіксовано місце скоєння злочину - оглянуто домоволодіння АДРЕСА_1 . Під час огляду будинку в кухні зафіксовано загальний вигляд та розташування одягу на лавці біля столу, дерев`яної підлоги, на якій було припинено дії ОСОБА_1 , а у кімнаті з приліжкової тумбочки вилучено предмет, зовні схожий на ніж. За результатами огляду вилучено одяг ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (т. 1, а.п. 10-34):

*даними протоколу огляду місця події від 15.12.19 з ілюстративною таблицею до нього, в ході якого оглянуто пустуючий будинок по АДРЕСА_1 . На горищі будинку зафіксовано наявність курток на дошках, вилучено деформовані фрагменти туалетного паперу (т. 1, а.п. 46-51);

*даними копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , згідно з якою потерпіла ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 (т. 1, а.п. 62);

*даними висновку судово-медичної експертизи № 738 від 15.01.20, відповідно до якого у ОСОБА_21 було виявлено множинні поверхневі садна міжлопаткової ділянки, передньої поверхні черевної стінки, садно правого стегна, синець правого колінного суглобу, синець правого плеча, садна правого та лівого стегна, які є легкими тілесними ушкодженнями без короткочасного розладу здоров`я, утворилися від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень, експерт вважає, що дані тілесні ушкодження утворилися в термін не більше доби до часу проведення експертизи. Цілісність дівочої пліви порушена, про що свідчить наявність чисельних розривів, які не доходять до основи, співставимі, краї розривів нерівні, зокруглені, білого кольору, з наявністю рубцевої тканини, експерт вважає, що дані розриви утворилися в термін понад 8-10 діб до часу проведення експертизи. Враховуючи вік ОСОБА_2 (13 років), дані спеціального анамнезу, враховуючи форму дівочої пліви, її розтяжність, наявність чисельних розривів, експерт вважає, що дівоча пліва унеможливлює здійснення статевого акту без її порушення. Достовірних ознак вчинення статевого акту на час проведення експертизи не виявлено. Враховуючи вік потерпілої (13 років), дані антропометричних показників, дані додаткових методів дослідження, експерт вважає, що ОСОБА_2 досягла статевої зрілості (т. 1, а.п. 75-76);

*даними виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, згідно з якою 15.12.19 у Чуднівській ЦРЛ проведено освідування ОСОБА_1 , висновок - тверезий (результат алкотесту 0,0 ‰), що спростовує показання обвинуваченого про перебування у стану вкрай важкого алкогольного сп`яніння (т. 1, а.п. 90);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15.12.19 з лазерним носієм інформації до нього, під час якого підозрюваний ОСОБА_1 за участі захисника показав на місцевості коли, де та як саме він мав статевий акт на кухні будинку з малолітньою потерпілою, вказавши, що це було за добровільною згодою. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину відповідають обставинам висунутого обвинувачення, показанням потерпілої в частині статевого акту на кухні, даним протоколу огляду місця події від 15.12.19 та іншим дослідженим доказам (т. 1, а.п. 141-145);

*даними висновку судової експертизи зброї № 6/4-8 від 13.01.20, відповідно до якого наданий для дослідження ніж, який був вилучений під час ОМП 15.12.19 за адресою: АДРЕСА_1 , не є холодною зброєю, є ножем господарсько-побутового призначення, виготовлений промисловим способом (т. 2, а.п. 49-52);

*даними висновку судово-цитологічної експертизи (судово-медичної експертизи зрізів нігтьових пластин з рук ОСОБА_1 ) № 7/ц від 23.01.20, згідно з яким кров ОСОБА_2 належить до групи А (ІІ) з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВО. Кров ОСОБА_1 належить до групи О (І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерелогічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту рук ОСОБА_1 епітеліальні клітини, ядра яких знаходяться у стані пікнозу, незначна кількість з них містить глікоген та у деяких з цих клітин спостерігається згорнутість країв цитоплазми, що дозволяє припустити, що дані клітини піхвового походження; епітеліальні клітини багатошарового плоского епітелію. При серологічному дослідженні знайдених клітин за допомогою реакції змішаної аглютинації (РЗА) виявлений антиген ізосерологічної системи АВО. Отже можна припустити, що клітини, знайдені в піднігтьовому вмісті обох рук ОСОБА_1 походять як з піхви жінки, так і при травмуванні шкіри людини, в крові якої міститься антиген А ізосерологічної системи АВО. Походження даних клітин від ОСОБА_2 не виключається (т. 2, а.п. 99-103). Отже даними висновку спростовуються одні з показань обвинуваченого ОСОБА_1 про те, що він взагалі не міг мати статевого контакту з потерпілою;

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 24.01.20 з лазерним носієм інформації до нього, під час якого свідок ОСОБА_4 показала на місцевості коли, де та як саме вона виявила злочинні дії ОСОБА_1 , очевидцем яких дій вона стала (вказала, що бачила вагінальний статевий акт). Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення та виявлення злочину відповідають обставинам висунутого обвинувачення в межах побаченого свідком, показанням потерпілої в залі суду, даним протоколу огляду місця події від 15.12.19 та іншим дослідженим доказам (т. 2, а.п. 120-122);

*даними протоколу проведення слідчого експерименту від 24.01.20 з лазерним носієм інформації до нього, під час якого малолітня потерпіла ОСОБА_2 за участі представника, законного представника, практичного психолога розповіла та показала коли, де та як саме скоював щодо неї злочинні дії ОСОБА_1 , в тому числі, що саме обвинувачений був ініціатором вчинення всіх дій, знімав її одяг тощо. Дані протоколу про час, місце, спосіб вчинення злочину відповідають в межах обставинам висунутого обвинувачення (потерпіла розповіла більше, ніж інкримінується ОСОБА_1 ), показанням потерпілої в залі суду, даним протоколу огляду місця події від 15.12.19 та іншим дослідженим доказам (т. 2, а.п. 123-125).

Суд не покладає в основу вироку та визнає неналежними доказами дані висновків судово-медичної експертизи № 739 від 03.01.20, судово-імунологічної експертизи (судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_1 ) № 1070 від 23.12.19, судово-імунологічної експертизи (судово-медичної експертизи зразка крові ОСОБА_2 ) № 1071 від 23.12.19, судово-цитологічної експертизи (судово-медичної експертизи трусів ОСОБА_1 ) № 10/ц від 21.01.20, судово-цитологічної експертизи (судово-медичної експертизи мікронакладень з статевого органу ОСОБА_1 ) № 11/ц від 22.01.20, судово-цитологічної експертизи (судово-медичної експертизи змивів з долоней та пальців рук ОСОБА_1 ) № 8/ц від 20.01.20, судово-імунологічної експертизи (судово-медичної експертизи двох марлевих тампонів) № 28 від 24.01.20, судово-імунологічної експертизи (судово-медичної експертизи куртки, кофти, штанів та плавок) № 30 від 20.01.20, судово-імунологічної експертизи (судово-медичної експертизи мазків-відбитків зовнішніх статевих органів) № 29 від 16.01.20 (т. 1, а.п. 123, т. 2, а.п. 57, 61, 65-67, 71-73, 78-79, 83-84, 88-90, 94-95), оскільки жодних даних про обставини, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні, висновки не містять.

Судом в ході судового розгляду досліджені всі процесуальні джерела доказів (ст. 84 КПК України), які були заявлені та надані сторонами на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України), в обсязі, визначеному відповідно до ст. 349 КПК України та в порядку, передбаченому § 3 глави 28 КПК України. Про дослідження будь-яких інших джерел доказування сторони не зазначали, клопотань про долучення, дослідження або перевірку таких доказів до суду не надходило, сторона захисту відмовилася від допиту інших свідків, інші учасники не наполягали на їхньому допиті, сторони висловили свою думку про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

При цьому судом для забезпечення дотримання вимог статей 22, 42, 43 КПК України (щодо можливості ознайомлення з матеріалами обвинувачення, оцінки доказів), статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Право на справедливий суд), судом до матеріалів провадження в підготовчому судовому засіданні долучено й інші документи, які надано прокурором, в тому числі й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти наведених вище доказів на підтвердження фактів та обставин, що підлягають доказуванню.

Доводи обвинуваченого про те, що він не розумів, що вступає у статеві зносини з малолітньою дитиною, суд оцінює, як намагання хоча б якійсь мірі виправдати свої дії та уникнути суворої відповідальності. Такі дії повністю спростовуються як показаннями потерпілої, свідка-очевидця події, так і власне обставинам та обстановці події, елементарним законам існування - не може чоловік переплутати тіло співмешканки, з якою він сім років живе шлюбним життям, має спільну дитину, з тілом тринадцятилітньої дівчинки, відсутність у обвинуваченого проблем у сприйнятті навколишньої дійсності підтверджено освідуванням на стан сп`яніння, не перебуванням на обліку у лікаря-психіатра. Також не витримують ніякої критики доводи обвинуваченого про інсценування подій ОСОБА_4 : яка це мати підкладе маленьку доньку на зґвалтування, тим більше без жодного можливого зиску - засудження ОСОБА_1 ніяким чином не вплине на його право власності на будинок.

Доводи про відсутність залякування окремій оцінці судом не підлягають, оскільки таке залякування обвинуваченому не інкримінується, на наявність/відсутність складу злочину не впливає.

На підставі викладеного, оцінивши наведені докази в їхній сукупності, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 , в межах висунутого обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, доведеною та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 152 КК України, як вчинення дій сексуального характеру, пов`язаних із вагінальним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій, вчинених щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років, незалежно від її добровільної згоди (зґвалтування).

Обставин, що пом`якшували б покарання обвинуваченому, суд не встановив.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, суд також не встановив.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 152 КК України, є особливо тяжким злочином.

Обвинувачений згідно з положеннями ст. 55 України 1960 року та ст. 89 КК України 2001 року вважається раніше не судимим, проживав зі співмешканкою та трьома дітьми, в тому числі потерпілою, за місцем проживання характеризувався з посередньої сторони, компрометуючих даних по округу немає, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за домашнє насильство.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги ступінь суспільної небезпеки, обставини та характер скоєного злочину, особу обвинуваченого та санкцію статті, суд призначає покарання у виді позбавлення волі. І лише враховуючи те, що обвинувачений вважається раніше не судимим, має чотирьох неповнолітніх дітей, приймаючи до уваги позицію сторін при призначенні покарання (прокурор просить призначити покарання на строк 10 років, потерпіла просить великий строк), суд вважає за можливе призначити покарання на строк в межах санкції статті, що сприятиме досягненню мети покарання та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.

Цивільний позов у провадженні не подано, потерпіла (її представник, законний представник) має право на пред`явлення такого позову в порядку цивільного судочинства.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, підлягають стягненню з ОСОБА_1 .

Підстав для зміни чи скасування обраного щодо обвинуваченого запобіжного заходу, враховуючи особу обвинуваченого і суспільно небезпечний характер його дій, приймаючи до уваги призначене покарання, до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у скоєнні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

Початок строку відбування призначеного покарання обвинуваченим ОСОБА_1 обчислювати з 07 червня 2021 року.

Речові докази у кримінальному провадженні після набрання вироком законної сили: належні ОСОБА_2 підліткову куртку чорного кольору, спортивні штани сірого кольору, рожеву кофту з намистинами, плавки синього кольору з мереживом, які передані на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_2 ; належні ОСОБА_1 зимову куртку (камуфляжну) зелених відтінків, штани з тканини чорного кольору зі шкіряним ременем, кофту синього кольору, кофту світло-сірого кольору з вставками чорного кольору, кофту темно-синього кольору, труси світло-сірого кольору, мобільний телефон торгівельної марки «Nокіа» модель RМ-1190, дві куртки чорного кольору, які передані на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_1 , ніж, переданий на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути законному володільцю ОСОБА_4 ; біологічні зразки, які відповідно до постанови слідчого від 15.12.19 передані на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Чуднівського ВП Бердичівського ВП ГУНП в Житомирській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1256 грн. 08 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судової експертизи зброї (отримувач: ГУК у Жит. обл./ТГ м. Житомир/24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЄДРПОУ: 37976485; рахунок UA 4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 14.01.20 на одяг ОСОБА_1 , а саме: зимову куртку (камуфляжну) зелених відтінків, штани з тканини чорного кольору зі шкіряним ременем, кофту синього кольору, кофту світло-сірого кольору з вставками чорного кольору, кофту темно-синього кольору, труси світло-сірого кольору, а також його мобільний телефон торгівельної марки «Nокіа» модель RМ-1190 та ніж - скасувати.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 14.01.20 на дві куртки чорного кольору, вилучені під час огляду місця події 15.12.19 нежитлової будівлі за АДРЕСА_1 - скасувати.

Арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 17.01.20 на одяг ОСОБА_2 , а саме: підліткову демісезонну куртку чорного кольору, спортивні штани сірого кольору, рожеву кофту з намистинами, плавки синього кольору з мереживом - скасувати.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою, але не довше ніж на два місяці з дня ухвалення вироку.

Зарахувати ОСОБА_1 до строку покарання час тримання під вартою з 15 грудня 2019 року до 06 червня 2021 року у відповідності день тримання під вартою одному дню позбавлення волі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв

Суддя Т.М. Вдовиченко

Суддя В.В. Корбут