Рішення № 97439844, 22.03.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/5060/19

Провадження № 2/202/102/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.

за участю секретаря судового засідання - Калантаєнка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» про здійснення зворотної вимоги (регресу) шляхом стягнення грошової суми, -

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

Позивач звернувся до суду із позовом за змістом якого просив, на підставі ст. 544 ЦК України, стягнути з відповідача на праві зворотної вимоги суму заборгованості у розмірі 5 000, 00 грн. та судові витрати. Заявлена вимога була обґрунтована тим, що з позивача, як боржника, та з відповідача, як із поручителя, рішенням суду на користь ПАТ «КБ «ПриватБанк» солідарно було стягнуто заборгованість у розмірі 16889, 04 грн., яка виникла внаслідок невиконання боржником, тобто позивачем, умов кредитного договору. Однак, вказана сума заборгованості була у повному обсязі стягнута у примусовому порядку лише з позивача, а тому останній вважав, що має право на половину від сплаченої відповідно до солідарного зобов`язання суми.

Заперечуючи повністю проти задоволення заявленої вимоги, представник відповідача зазначив, що позивач бажає стягнути з поручителя кошти, які позивач сплатив на погашення своєї кредитної заборгованості за своїм кредитним договором, однак в такому разі поручитель матиме право та підстави для зворотнього стягнення даних коштів з позивача на свою користь. Представник вважав, що боржник і поручитель виступають солідарними боржниками лише по відношенню до кредитора, а не відносно один одного.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

26.07.2019 цивільну справу прийнято до провадження.

Під час розгляду справи судом, досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

22.03.2021 ухвалено рішення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2016 з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № K3V3CC9FF80008 від 15.03.2011 у розмірі 6 889,04 грн. та солідарно заборгованість з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», ОСОБА_1 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» у розмірі 10 000,00 грн., а всього заборгованість у сумі 16 889 грн. 04 коп. в тому числі: заборгованість за кредитом - 11 796,15 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 2,29 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 097,59 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором - 2 993,01 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 243,60 грн. судовий збір.

Окрім іншого, вказаним вище рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (правонаступник Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк») був укладений кредитний договір № K3V3CCPFF80008 від 15.03.2011, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 40 500,00 грн., зі сплатою за користування ним відсотків 0,12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення не пізніше 14.03.2012. Вимоги до відповідача ОСОБА_1 були забезпечені шляхом укладання з відповідачем ПАТ «А-Банк», договору поруки № 167 від 20.10.2010. Відповідно до договору поруки № 167 від 20.10.2010 ПАТ «Акцент-банк» зобов`язався солідарно з боржником відповідати перед банком за виконання зобов`язань за кредитним договором № K3V3CCPFF80008 від 15.03.2011 року, розмір відповідальності 10 000 грн. 00 коп.

27.11.2017 виконавче провадження, відкрите у зв`язку із примусовим виконанням рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.01.2016, було закрите у зв`язку із його повним виконанням, а саме повним погашенням боргу позивачем, що підтверджується копіями відповідним відомостей про відрахування з пенсії.

ІV. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Частиною 1 ст. 510 ЦК України передбачено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Боржником у зобов`язанні є особа, яка має обов`язок виконати на користь кредитора певну дію або утриматися від виконання певної дії. Тобто боржник - це зобов`язана сторона. В свою чергу кредитором є сторона зобов`язання, яка має право вимагати вчинення на свою користь певної дії або утриматися від її вчинення. Тобто кредитор - це уповноважена сторона.

В той же час, частина 1 ст. 533 ЦК України передбачає, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Приписами ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором яксолідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому, частиною 2 ст. 556 ЦК України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Отже, за загальним правилом, визначеним частиною 1 ст.544 ЦКУ, наслідком виконання солідарним боржником солідарного обов`язку визначено виникнення у такого боржника права на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Проте, відповідно до частини 2 ст.556 ЦКУ для поручителя як солідарного боржника передбачено інші наслідки виконання ним солідарного обов`язку, а саме встановлено, що до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, що також відповідає нормі п.3 частини 1 ст.512 ЦКУ, відповідно до якої виконання обов`язку боржника поручителем є підставою для заміни кредитора у зобов`язанні.

Таким чином, стягнення з відповідача, який є поручителем за кредитним договором умови якого були порушені позивачем як боржником, призведе до наявності прав та підстав у поручителя, тобто відповідача, згідно із ч. 2 ст. 556 ЦК України, для зворотної вимоги до позивача, як до боржника.

Окрім того, норма передбачена ст. 544 ЦК України встановлює наслідки виконання зобов`язання одним із солідарних боржників. Виконання кредитору одним з боржників є підставою виникнення регресного зобов`язання. При цьому, «одним із боржників» у даному випадку слід розуміти боржників за договором/правочином, а не за рішенням суду. Таким чином, те, що позивач, як боржник за кредитним договором, виконав свій обов`язок щодо сплати заборгованості за кредитним договором де він є боржником, не породжує у нього права на звернення до відповідача, як до поручителя, за таким договором, щодо стягнення з нього половини сплаченої суми від солідарного зобов`язання, що виник на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені норми законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-4, 10, 12, 13, 76-89, 95, 141, 258, 259, 264, 265, п. 15, п.п. 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, код ЄДРПОУ 14360080) про здійснення зворотної вимоги (регресу) шляхом стягнення грошової суми.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.О. Кухтін