Рішення № 97422479, 02.06.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/6014/20

Провадження № 2/0182/534/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.06.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.,

представника відповідача – Комарова К.П. (діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 17.12.2020 року(а.с.67)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

представник позивача – Мєшнік К.І, що діє на підставі довіреності №325ЮД від 07.10.2019 року (а.с.26)

Заяви по суті справи.

1. Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд стягнути заборгованість за Договором про надання банківських послуг „Monobank” від 29.11.2017 року у розмірі 88525,33 грн. ( тіло кредиту) станом на 24.06.2020 року, а також сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2102 грн.(а.с.2-5).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в жовтні 2017 року АТ „УНІВЕРСАЛ БАНК” запустив новий проект „monobank”, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється у точці видачі, або спеціалістом Банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга – переведення витрати в розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. 29.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.11.2017 року. Позичальник в анкеті-заяві також зазначив:

«6.Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_1 , яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх даних згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису

.....

11. Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору”.

Вказує, що відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_2 в розмірі 60000 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом , зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом. Відповідач свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконував, прострочення зі сплати щомісячного платежу сягнуло понад 90 днів, у зв`язку із чим, на підставі положення п. п. 5.16 п. 5 Розділу II Умов, відбулося Істотне порушення Клієнтом зобов`язань. Тому, 01.06.2020 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про необхідність погашення заборгованості. Однак відповідач жодних дій щодо погашення заборгованості не вчинив. А тому просить стягнути з останнього заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 29.11.2017 року у розмірі 88525,33 грн. - заборгованість за тілом кредиту, яка виникла станом на 24.06.2020 року.

2. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з необґрунтованістю.(а.с. 119-139).

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача зазначив, що позивачем не підтверджено факту передачі грошей відповідачу у безготівковій формі, за наданим розрахунком заборгованості не можливо встановити дійсного стану заборгованості, оскільки із скріншоту особистого кабінету відповідача, останньому встановлено кредитний ліміт 57100 грн., розмір заборгованості по процентам складає 30963,71 грн. При цьому позивач в позовній заяві вказує, що по картці встановлено кредитний ліміт 60000 грн., тоді як у підсумку , зазначає загальний розмір заборгованості за тілом кредиту в розмірі 88525,33 грн. Крім того, в Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 29.11.2017 року не зазначена процентна ставка за користування кредитними коштами, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази того, що саме надані позивачем „Умови обслуговування рахунків фізичної особи” та „Тарифи за карткою Monobank” взагалі містили умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами у такому розмірі та порядку нарахування, як то зазначає позивач. Фактично позивачем залучено до справи роздруківку із сайту, яка не може бути належним доказом по справі, оскільки могли неодноразово змінюватись за увесь час спільних правовідносин сторін.

3. Представник позивача подав до суду відповідь на відзив (а.с. 140-149).Зазначив, що використання кредитних коштів відбулось в межах та на виконання укладеного договору від 29.11.2017 року, який виконувався сторонами Договір не може визнаватись недійсним лише через його електронну форму, Умови та правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ „УНІВЕРСАЛ БАНК” перебувають у загальному доступі, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та є публічною пропозицією на укладення договору позики з визначенням порядку і умов кредитування, прав та обов`язків сторін, іншої інформації, необхідної для укладення договору. Такі отримані відповідачем у мобільному додатку, що скріплено його електронним підписом. Виконаний банком розрахунок заборгованості за договором б/н від 29.11.2017 року станом на 24.06.2020 року є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів Боржником, кількість днів за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Дистанційне обслуговування клієнта здійснюється через мобільний додаток або з використанням інших каналів дистанційного обслуговування. З наданої суду роздруківки з мобільного додатку на етапі реєстрації видно, що клієнту необхідно ознайомитись і погодитись з умовами, без погодження з умовами реєстрація не відбудеться. Отже банк максимально інформує клієнтів, вже на етапі реєстрації через мобільний додаток. На підтвердження отримання картки відповідачем є роздруківка пуш-повідомлення, що додається до відповіді на відзив, яка була надіслана відповідачу у мобільний додаток після отримання картки. Отже, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

4. Представник відповідача подав до суду заперечення на позовну заяву(а.с. 157-161). Зазначає, що як вбачається з виписки по особовому рахунку та інших доказів у справі, до ціни позову 88525,33 грн. входить заборгованість за тілом кредиту в розмірі 57100 грн., заборгованість за процентами та штрафними санкціями в розмірі 31425,33 грн. в Анкеті-заяві до Договору про надання банківських послуг від 29.11.2017 року не зазначена процентна ставка за користування кредитними коштами, а в матеріалах справи відсутні будь-які інші докази того, що саме надані позивачем „Умови обслуговування рахунків фізичної особи” та „Тарифи за карткою Monobank” взагалі містили умови кредитування, зокрема щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами у такому розмірі та порядку нарахування, як то зазначає позивач. Фактично позивачем залучено до справи роздруківку із сайту, яка не може бути належним доказом по справі, оскільки могли неодноразово змінюватись за увесь час спільних правовідносин сторін. Вважає, що в даному випадку неможливо застосовувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст. 634 ЦК України. Оскільки у справі відсутні підтвердження про конкретні запропоновані Відповідачу „Умови обслуговування рахунків фізичної особи” та „Тарифи за карткою Monobank”, які мають мінливий характер, відсутність в Анкеті – заяві до Договору про надання банківських послуг від 29.11.2017 року домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами , то відсутні підстави для їх нарахування через невизнання відповідачем.

Процесуальні дій у справі.

Ухвалою суду від 16.11.2020 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.42), витребувано відомості про доходи відповідача(а.с.43)

17.12.2020 року за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено (а.с.55-58)

06.01.2021 року постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника відповідача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення „EasyCon” (а.с.76)

17.02.2021 року за клопотанням позивача постановлено ухвалу про витребування доказів у позивача (а.с.101-103)

31.03.2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача в судовому засіданні (а.с.128-129).

15.04.2021 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача для ознайомленням з відповіддю позивача на відзив (а.с.150-151)

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі представника (а.с. 35)

02.06.2021 року в судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, зазначив, що проти нарахуванням позивачем та стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 31425,33 грн.

Судом встановлено.

Між сторонами виникли спірні кредитні правовідносини з урахуванням особливостей укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем.

29.11.2017 року ОСОБА_1 дистанційно звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 29.11.2017 року (а.с.10).

Позичальник в анкеті-заяві також зазначив:

«6.Прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкриті мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_1 , яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх даних згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису

.....

11. Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору”.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку НОМЕР_2 в розмірі 60000 грн.

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

В анкеті-заяві позичальника від 29.11.2017 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 29.11.2017 року, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms як невід`ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою "Monobank".

Витягом з Умов в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", які викладені на банківському сайті https://www.Monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені тарифи користування кредитною карткою "Monobank", в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки "Monobank" та Витяг з Умов позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, могли неодноразово змінювалися самим АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Витяг з Умов УНІВЕРСАЛ БАНКУ , з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних картки "Monobank" та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в Універсал Банку, розміщені на сайті https://www.Monobank.ua/terms, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29.11.2017 року шляхом підписання анкети-заяви.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

На підставі укладеного договору від 29.11.2017 року відповідач ОСОБА_1 отримав кредитну картку, на яку зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з указаного розрахунку заборгованості (а. с. 6-9), загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 88525,33 грн. Проте суд не повністю погоджується з правильністю суми заборгованості за тілом, оскільки в цю суму Банком було враховано 2701,20 грн. нарахованих відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та 15323,88 грн. простроченої заборгованості за тілом кредиту.

Суд вважає, що з наданого розрахунку заборгованості вбачається заборгованість за тілом кредиту станом на 24.06.2020 в сумі 70500,25 грн.

Відповідачем в період з 21.02.2019 року по 28.01.2020 року була погашена сума заборгованості за наданим кредитом в розмірі 38095,75 грн., а тому враховуючи заборгованість за тілом в сумі 70500,25 грн., яка встановлена судом, та суму в розмірі 38095,75 грн., яка сплачена відповідачем, суд вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 32404,50 грн. (70500,25 грн. – 38095,75 грн.).

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Відповідно до частини 3статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 3статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що анкета-заява, підписана ОСОБА_1 не містить домовленості сторін про сплату відсотків, пені та комісій за користування кредитними коштами, саме по собі підписання відповідачем анкети-заяви без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не може бути підставою для задоволення позовних вимог в тій сумі, яка заявлена позивачем.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 користувався виданою банком платіжною карткою, проте, не в повному обсязі виконував обов`язок по погашенню боргу по кредиту, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в сумі 32404,50 грн..

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що за звернення з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2102 грн., що підтверджується платіжним дорученням N СF_2809 від 11 вересня 2020 року. (а. с. 1).

Враховуючи часткове задоволення позову з ОСОБА_1 на користь АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" підлягає стягненню 769 грн. 54 коп. грн. за подання позовної заяви (2102*36,64 % (частка на яку задоволено позовні вимоги).

Керуючись ст.ст. 10,12,76-81,141, 258, 263 , 265, 354ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК” заборгованість за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 32404,50 (тридцять дві тисячі чотириста чотири грн. 50 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства „УНІВЕРСАЛ БАНК” понесені судові витрати у розмірі 769 грн. 54 коп. (сімсот шістдесят дев`ять грн. 54 коп.).

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 04.06.2021 року.

Дані про учасників справи.

Позивач – Акціонерне товариство „УНІВЕРСАЛ БАНК” – ЄРДПОУ 21133352, місце знаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

Суддя: А. Г. Багрова