Рішення № 97421973, 24.05.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8289/20

(2/199/1236/21)

РІШЕННЯ

Іменем України

24.05.2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Маляренко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів та стягнення безпідставно списаних коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів, у якому просила суд визнати протиправними дії відповідача із встановлення їй кредитного ліміту та нарахування заборгованості за нікчемним договором №2020/І_С/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року, зобов`язати відповідача скасувати встановлений позивачці кредитний ліміт та припинити безпідставне нарахування заборгованості позивачці за нікчемним Договором №2020/І_С/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року, стягнути з відповідача безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 446,58 грн., а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 17.04.2020 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «Укргазбанк» укладено договір карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01, який було викладено у вигляді Заяви-Договору.

Вказаний договір укладався в рамках зарплатного проєкту між відповідачем ПАТ «АБ «УКРГАЗБАНК» та роботодавцем позивачки.

Відповідач на підставі зазначеного договору карткового рахунку видав позивачці платіжну картку, на яку останній роботодавцем перераховується заробітна плата, та якою вона користується відповідно до умов договору карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01.

Згідно з умовами зазначеного договору позивачці відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та видана платіжна картка. Джерелом надходження коштів на картку була визначена заробітна плата позивачки. У договорі також було зазначено субрахунок №26203131251851.100101.980.

Будь-яких інших договорів між позивачкою та відповідачем не укладалось, поточних рахунків не відкривалось.

01 вересня 2020 року о 21-25 год. позивач отримала від відповідача СМС-повідомлення про зарахування на поточний рахунок позивачки № НОМЕР_2 суми у розмірі 435,70 грн. При цьому залишок складає 54040,26 грн. Майже одночасно після цього 21:25 01.09.2020 року позивачу від відповідача надійшло інше СМС-повідомлення, в якому зазначалось, що з рахунку позивачки № НОМЕР_3 було списано суму у розмірі 435,70 грн. Залишок склав - 12140,64 грн., тобто вказана сума у розмірі 435,70 грн. була списана із банківської картки (субрахунок № НОМЕР_3 ) позивачки та перерахована на рахунок № НОМЕР_2 , який не було передбачено умовами договору карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01.

02 жовтня 2020 року позивач отримала від відповідача СМС-повідомлення, у яких йшлося про списання з рахунку позивачки № НОМЕР_3 суми у розмірі 10,88 грн. та зарахування вказаної суми на непередбачений умовами договору карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01 рахунок № НОМЕР_2 .

Оскільки, відповідач без будь-якого погодження з позивачем списував із субрахунку позивачки № НОМЕР_3 належні позивачці грошові кошти, отримані нею як заробітна плата, і перераховував ці кошти на невідомий позивачці поточний рахунок № НОМЕР_2 , позивач звернулась за отриманням відповідної інформації до керівництва відділення ПАТ «АБ «Укргазбанк» №175/03, у якому було оформлено договір карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01 від 17.04.2020 року.

Директор відділення повідомила позивачу, що між нею та відповідачем укладено інший договір №2020/І_С/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року, який за своєю природою є кредитним договором (договором овердрафту) та на підставі якого відповідач встановив позивачці кредитний ліміт у розмірі 68000,00 грн.

Директор відділення також відмовилась надати позивачці для ознайомлення зазначений кредитний договір та повідомила, що цей кредитний договір начебто є додатком до договору карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01 від 17.04.2020 року.

Оскільки кредитний договір №2020/І_С/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року між позивачкою та відповідачем у письмовій формі ніколи не укладався та позивачкою не підписувався, позивачка вважає, що відповідно до вимог статті 1055 ЦК України цей договір є нікчемним, грошові кошти з рахунку позивачки у сумі 446,58 грн. відповідачем списано без достатніх правових підстав, а тому в силу вимог ч.1 ст.1212 ЦК України вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Також, вказаними незаконними діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду, яку позивач оцінює в сумі 10000,00 грн. та просить стягнути з відповідача.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» Артемов А.О. проти позову заперечував, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Заява-Договір №2020/ОВР/175-Z1766646-01 дійсно не була підписана з боку ОСОБА_1 , але позивачка фактично скористалась кредитними коштами в рамках цього договору, оскільки нею була отримана ще одна платіжна картка № НОМЕР_4 , яка надавалася відповідачем саме для виконання Заяви-Договору №2020/ОВР/175-Z1766646-01.

Скориставшись кредитними коштами для особистих розрахунків за допомогою наданої платіжної картки, позивачка фактично уклала Договір овердрафту, навіть не підписавши Заяву №2020/ОВР/175-Z1766646-01. Списання коштів в сумі 435,70 грн. та 10,88 грн. з одного субрахунку та зарахування на інший субрахунок з подальшим списанням на користь відповідача відбулось згідно з дорученням, наданим позивачем відповідачу за пунктом 3.3.27. Правил відкриття та обслуговування рахунків фізичних осіб та надання послуг за платіжними картками Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк». Позивачем також не надано доказів її фізичних страждань, характеру та обсягу цих страждань та в чому саме вони полягають не доведено.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явились. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.04.2020 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» укладено договір карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01, який викладено у вигляді Заяви-Договору.

Вказаний договір укладався в рамках зарплатного проєкту між ПАТ «АБ «Укргазбанк» та роботодавцем позивача. Відповідач на підставі вказаного договору видав позивачці платіжну картку, на яку їй перераховується заробітна плата, та якою позивачка користується відповідно до умов договору карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996 р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» визначено, що до відносин, які регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Тобто, до відносини, що склались між сторонами, підлягають застосуванню також норми Закону України «Про захист прав споживачів».

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, останній на підставі договору карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01 від 17.04.2020 року відкрив позивачу поточний рахунок № НОМЕР_1 та видав платіжну картку, на яку підлягала зарахуванню заробітна плата ОСОБА_1 .

У договорі №2020/І_С/175-Z1766549-01 від 17.04.2020 року також було зазначено субрахунок №26203131251851.100101.980.

01 вересня 2020 року позивач отримала від відповідача СМС-повідомлення про зарахування на поточний рахунок позивачки № НОМЕР_2 суми у розмірі 435 гривень 70 копійок. В СМС-повідомленні зазначалось, що залишок складає 54040,26 грн. Вказана банківська операція була проведена о 21:25. Одразу після цього, теж о 21:25 01.09.2020 р. позивачка отримала від відповідача ще одне СМС-повідомлення, в якому зазначалось, що з рахунку позивачки № НОМЕР_3 списано суму у розмірі 435,70 грн., а залишок склав 12140,64 грн. Тобто, вказана сума у розмірі 435,70 грн. відповідачем була списана із банківської картки (субрахунок №26203131251851.100101.980) ОСОБА_1 та перерахована на рахунок № НОМЕР_2 , який не було передбачено умовами договору карткового рахунку № НОМЕР_5 .

Пізніше позивачці знову надійшло СМС-повідомлення від відповідача, у якому зазначалось, що з рахунку № НОМЕР_2 списано суму у розмірі 435,70 грн. гривень, а залишок на рахунку № НОМЕР_2 складає 53605,56 грн..

02.10.2020 року позивачка знову отримала від відповідача СМС-повідомлення, у якому йшлося про те, що 01.10.2020 р. о 22.32 на поточний рахунок позивачки № НОМЕР_2 зараховано суму у розмірі 10,88 грн., залишок складає 53514,67 грн.. У наступному СМС-повідомленні зазначалося, що з рахунку позивачки № НОМЕР_3 списано суму у розмірі 10,88 грн. Залишок склав 0 грн..

Після цього ОСОБА_2 отримала СМС-повідомлення, в якому зазначалось, що з рахунку № НОМЕР_2 списано суму у розмірі 10,88 грн., а залишок на рахунку № НОМЕР_2 складає 53503,79 грн..

Із зазначеного вбачається, що відповідач без погодження з позивачкою списував із субрахунку позивачки № НОМЕР_3 грошові кошти, які були отримані ОСОБА_1 , як заробітна плата, та перераховував на поточний рахунок № НОМЕР_2 , який не був передбачений умовами договору карткового рахунку №2020/І_С/175-Z1766549-01 від 17.04.2020 року.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч.1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.3 ст.1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У відповідності до ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено та відповідачем не доведено протилежного, що кредитний договір (договір овердрафту) №2020/І_С/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» у письмовій формі укладено не було.

Позивачка вказаний договір не підписувала, а також не погоджувалась на встановлення їй кредитного ліміту, передбаченого ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» інформації, що надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), також не отримувала. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів використання позивачкою кредитних коштів, зарахованих відповідачем на субрахунок позивачки № НОМЕР_2 .

За таких обставин кредитний договір (договір овердрафту) №2020/ОВР/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року є нікчемним і в силу статей 215,216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, вимога позивача про скасування встановленого відповідачем позивачці кредитного ліміту та припинення нарахування заборгованості позивачці за кредитним договором (договором овердрафту) №2020/І_С/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на нікчемність кредитного договору (договору овердрафту) №2020/ОВР/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 р. суд вважає безпідставним списання відповідачем з рахунку позивачки № НОМЕР_3 грошової суми у розмірі 446,58 грн. (435,70 грн. та 10,88 грн.).

Згідно із ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, безпідставно набута відповідачем сума у розмірі 446,58 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, вимога позивачки про визнання протиправними дій відповідача із встановлення позивачці кредитного ліміту та нарахування заборгованості позивачці за договором №2020/І_С/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року не є належним способом захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим ч.2 ст.16 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.

Також, згідно з п.5) ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Заявлена позивачкою вимога щодо стягнення з відповідача моральної шкоди не ґрунтується на положеннях зазначеного закону, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Керуючись 12, 13, 19, 80, 81, 82, 89, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, ЦПК України, ст. ст. 215, 216, 509, 626, 1054, 1055, 1212 ЦК України, Законом України «Про захист прав споживачів», суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про захист прав споживачів та стягнення безпідставно списаних коштів,- задовольнити частково.

Зобов`язати Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Укргазбанк» скасувати встановлений ОСОБА_1 кредитний ліміт та припинити нарахування заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 2020/І_С/175-Z1766646-01 від 17.04.2020 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 446 (чотириста сорок шість) гривень 58 копійок.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», код ЄДРПОУ 23697280, місцезнаходження: м.Київ, вул. Єреванська, буд.1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 03.06.2021 року.

Суддя