
Справа № 199/4057/21
(2-з/199/64/21)
УХВАЛА
04.06.2021 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Якименко Л.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пашніної А.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
В С Т А Н О В И В:
До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно з позовною заявою представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Пашніною А.В. до суду також подано заяву про забезпечення позову, у якій просила:
-зупинити звернення стягнення на нерухоме майно - домоволодіння АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 , що здійснюється на підставі виконавчого напису №2577 від 04.09.2019 року, вчиненого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М..
В обґрунтуванні заяви зазначила, що 19.05.2021 року ОСОБА_1 отримала вимогу приватного виконавця з приводу виконання виконавчого напису №2577 від 04.09.2019 року, з якої їй стало відомо про виконавче провадження №65363559 від 08.05.2021 року.
Після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивачу стало відомо, що 04.09.2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №2577, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно – домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності позивачу
Вказане нерухоме майно на підставі договору іпотеки №DNL0GK03205906, посвідченого 25.05.2006 року приватним нотаріусом Краповою Н.Б., за реєстровим №1367, передане в іпотеку А Т КБ «ПриватБанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, запропоновано задовольнити вимоги АТ КБ «Приватбанк» шляхом перерахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» у розмірі: заборгованість за кредитом - 19767,15 доларів США; заборгованість за відсотками - 13187,28 доларів США; комісія — 2634,01 доларів США; пеня 13988,17 доларів США, а всього - 49576,61 доларів США.
Позивач категорично не згодна із вчиненням нотаріальногонапису №2577 від 04.09.2019 року вважає його незаконним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки вказана у ньому заборгованість є спірною, оскільки розмір боргу за кредитним договором визначено за рішенням суду у загальній сумі 20073,33 доларів США, натомість у виконавчому написі борг визначено у сумі 49576,61 доларів США.
Відповідно до положень ч. ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову.
Зокрема, відповідно до п.6 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно з роз`ясненнями, які містяться в постанові Пленуму ВСУ N 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2018 у справі №922/4587/13.
Встановлено, що предметом позову є визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, виданого приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 04.09.2019 року за №2577.
Виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа.
Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову.
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про нотаріат", нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вирішуючи подану заяву, суд бере до уваги характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходить з висунутих у цій справі позовних вимог.
З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст заявлених позовних вимог, в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважає за необхідне заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково та в порядку забезпечення позову зупинити стягнення за вказаним виконавчим написом нотаріуса.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 149, 150, 151, 153, 353-354 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пашніної А.В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити частково.
У порядку забезпечення позову зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 04.09.2019 року №2577, про звернення стягнення на нерухоме майно – домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , на час розгляду цивільної справи №199/4057/21 і до набрання законної сили рішення суду.
В іншій частині заяви відмовити.
Дані про стягувача:
Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д
код ЄДРПОУ: 14360570,
Дані про боржника:
ОСОБА_1 ,
реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2
місце проживання: АДРЕСА_1 ,
Виконавче провадження: №6536359,
Виконавчий документ: виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни від 04.09.2019 року за №2577, про звернення стягнення на нерухоме майно – домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .
На виконанні:
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов Олександр Миколайович (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ).
Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі, а також державному (приватному) виконавцю - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.
Ухвала набирає чинності з дня постановлення – 04.06.2021 року, але може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя
Судове рішення № 97421972, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська) було прийнято 04.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 199/4057/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: