Рішення № 97393061, 03.06.2021, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/739/21 Провадження № 2-а/724/18/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю:

секретаря судового засідання: Татарчук Л.А.

представника позивача: Рязанова Л.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 853029 від 29.03.2021 року,-

ВСТАНОВИВ:

12.04.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 853029 від 29.03.2021 року.

Позовні вимоги мотивував тим, що 29 березня 2021 року, керуючи вантажним автомобілем VOLVO FH 12-42Т держ. № НОМЕР_1 з напівпричіпом, він виконував доставку вантажу (меблі) у магазин « Елегант », котрий знаходиться по вул.Шевченка, б.59/2 у м.Дунаївці, Хмельницької області . Зважаючи на габарити транспортного засобу (тягач з напівпричепом), геометрію та ширину вулиць в районі місця призначення вантажу, він поїхав до місця розвантаження вулицею Шевченка. Приблизно за 100-150 м від місця розвантаження, автомобіль, яким він керував, було зупинено співробітниками поліції, які одразу його звинуватили у тому, що він порушив вимогу дорожного знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», і, не зважаючи на його пояснення про те, що він діяв відповідно до Правил дорожнього руху України, порушення не скоював, працівник поліції виніс оскаржувану постанову.

При цьому, свої установчі дані вказав нерозбірливо, ніяких доказів правопорушення працівник поліції йому не надав і до матеріалів справи не долучив.

Пояснює, що своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, він не визнає.

Враховуючи вищевикладене, просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 853029 від 29.03.2021 року за ч.1 ст.122 КУпАП скасувати, а провадження по адміністративній справі закрити. Також просить вирішити питання розподілу судових витрат та стягнути з відповідача 2500 грн. витрат на отримання правової допомоги.

Ухвалою суду від 16.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у спрощеному провадженні з повідомленням сторін.

Представник відповідача Файчук А.С. 12.05.2021 року на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивач здійснив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, за що згідно чинного законодавства поліцейським було законно прийнято рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності, заперечує проти стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, оскільки представник позивача надав суду лише квитанцію, а не прибутковий касовий ордер.

Вказаний відзив на позов судом до уваги не приймається, оскільки в порушення ст. 175 КАСУ не містить доказів направлення позивачу та його представнику.

Також 12.05.2021 року на адресу суду представник відповідача Файчук А.С. надіслав клопотання про залучення відповідача, в якому просить залучити до участі у справі, поліцейського СРПП відділення поліції №2 Камянець-Подільського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області Рудого Віктора Васильовича, як другого відповідача.

Відповідно до ч.3 ст. 48 КАСУ суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

В задоволенні вказаного клопотання судом було відмовлено, з огляду на те, що представник позивача категорично заперечував проти залучення співвідповідача та вважає належним відповідачем саме суб`єкт владних повноважень, а не інспектора поліції, який виносив спірну постанову.

Представник позивача Рязанов Л.Г. в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, про причини не повідомив.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно постанови у справі про адміністративне правопорушення серії БАА № 853029 від 29.03.2021 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що він 29 березня 2021 року, керуючи вантажним автомобілем VOLVO FH 12-42Т держ. № НОМЕР_1 з напівпричіпом порушив вимогу дорожного знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» (а.с.7).

Згідно вимоги дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено» дія знаку поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.

Дія знаку не поширюється:

- на транспортні засоби, що обслуговують громадян чи належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, а також на транспортні засоби, що обслуговують підприємства, які розташовані у позначеній зоні. У таких випадках транспортні засоби повинні в`їжджати до позначеної зони і виїжджати з неї на найближчому перехресті до місця призначення.

Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач не погоджується з обставинами, викладеними в постанові про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі серія БАА № 853029 від 29.03.2021 року, стверджуючи, що не порушував вимог дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», оскільки виконував доставку вантажу (меблі) у магазин « Елегант », котрий знаходиться по вул.Шевченка, б.59/2 у м.Дунаївці, Хмельницької області . Зважаючи на габарити транспортного засобу (тягач з напівпричепом), геометрію та ширину вулиць в районі місця призначення вантажу, він поїхав до місця розвантаження вулицею Шевченка (а.с.2-3).

Будь-яких доказів на спростування даного твердження відповідачем не надано, а судом не встановлено, що мало місце вказане порушення ПДР.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як свідчать матеріали справи, при винесені постанови в справі про адміністративне правопорушення поліцейським не були з`ясовані вказані обставини.

Доказів вини водія ОСОБА_1 в постанові не зазначено, пояснення від свідків не були відібрані.

Також враховується, що Верховний Суд у постанові від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17 роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. А для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до ст. 251 КУпАП мав би надати, зокрема відеозапис події, фотокартки. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення.

Так само відповідач мав можливість зібрати інші докази вчинення правопорушення (відібрати пояснення у правопорушника, свідків, скласти рапорти або інші документи).

Усне твердження працівника поліції про виявлення правопорушення, озвучене правопорушнику, не може бути належним доказом.

Спостереження працівником поліції правопорушення може мати місце, однак воно має бути зафіксоване на матеріальному носії.

Таким матеріальним носієм міг бути протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням тих матеріалів, що до нього додаються, або ж рапорт, пояснення чи заяви. До цього матеріального носія міг бути і доданий диск з відеозаписом.

Також при винесені спірної постанови інспектором не були враховані пояснення позивача, що він не порушував вимог дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено».

Згідно з ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому за вказаних обставин в діях ОСОБА_1 не встановлено складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, оскільки достатніх доказів його вини у вчиненні даного правопорушення посадова особа в постанові про адміністративне правопорушення не зазначила, та не довела вину позивача, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Відповідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд приходить висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 29.03.2021 року серії БАА № 853029 підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Щодо розподілу судових витрат судом враховується таке.

В прохальній частині позову міститься заява представника позивача щодо відшкодування понесених позивачем судових витрат.

Судом встановлено, що при зверненні з даним позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 454,00 грн., що підтверджується квитанцією від 08.04.2021.

Відтак відшкодуванню за рахунок відповідача підлягає сума 454,00 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано:

- орієнтовний розрахунок витрат, які складаються з 2954,00 грн., з яких: 454,00 грн. судовий збір; 1500,00 грн. - консультація клієнта, узгодження правової позиції, вартість складання позовної заяви про скасування постанови та 1000,00 грн. за одне засідання у справі про скасування постанови;

- договір № 209 про надання правової допомоги від 25.02.2021, укладений між адвокатом Рязановим Л.Г. та Ковалем Р.А. та ордер від 08.04.2021.

- розрахункова квитанція, згідно якої ОСОБА_1 сплатив адвокату Рязанову Л.Г. 2500,00 грн.

- також представник позивача Рязанов Л.Г. приймав участь в судових засіданнях 26.04.2021 та 03.06.2021.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 2500 грн., витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Таким чином, проаналізувавши наданий розрахунок, враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 5-11, 77, 211, 217, 241-246, 250, 255, 257-263, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 до Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області, м.Хмельницький, вул.Зарічанська, 7 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 853029 від 29.03.2021 року - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не автоматичному режимі від 29.03.2021 року серії БАА № 853029, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень.

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Національної поліції в Хмельницькій області, м.Хмельницький, вул.Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824 на користь позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривень), судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 03.06.2021 року.

Суддя: Л. Л. Гураль