Рішення № 97393063, 03.06.2021, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1027/21Провадження № 2-а/724/27/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Єфтеньєва О.Г.

при секретарі: Бабій Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області рядового поліції Куцак Віктора Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021, -

В С Т А Н О В И В:

19.05.2021 року представник позивача Ватаманюк В.В. звернувся до суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області, інспектора роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області рядового поліції Куцак Віктора Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021. В обґрунтування позову посилається на те, що постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021, що була складена інспектором роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області рядовим поліції Куцак В.М., ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, та було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Згідно вищевказаної постанови, позивач, 10.05.2021 о 21:02 год., на автодорозі в с. Недобоївці, 308 км, керуючи транспортним засобом марки «FOTON», державний номер НОМЕР_1 , не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, а саме на причеп бочка, чим порушив п. 2.1.6 ПДР.

Зазначає, що станом на 10.05.2021 року позивач рухався трактором по автодорозі в с. Недобоївці та був зупинений працівниками поліції, які на його вимогу не змогли вказати, що саме слугувало підставою для зупинки його транспортного засобу та яке правопорушення він вчинив. На їх вимогу він надав документи на транспортний засіб та посвідчення водія. Поліцейські тривалий час не відпускали його, а потім ними було запропоновано пред`явити реєстраційні документи на бочку, яка використовується для кроплення саду. У відповідь на вказану вимогу позивач надав пояснення про те, що на даний агрегат чинним законодавством не передбачено його обов`язкову реєстрацію та отримання реєстраційних документів, однак не зважаючи на вищевказане працівниками поліції було винесено постанову серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Також під час винесення постанови інспектор на вимогу позивача не відібрав пояснення у позивача та не ознайомив його з його правами та не надав реалізувати своє право на правову допомогу під час розгляду даної справи.

На підставі вищевикладеного просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021 року, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., а провадження по вказаній справі закрити; стягнути з відповідача судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але його представник Ватаманюк В.В. надав суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує, просив справу розглянути у його з позивачем відсутності.

Представник відповідача УПП в Чернівецькій області та відповідач Куцак В.М. в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Причини своєї неявки суду не повідомили.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що постановою поліцейського роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП рядового поліції Куцак В.М. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн., де зазначено, що він 10.05.2021 року о 21:02 год. в с. Недобоївці дорога Н10 308 км керуючи транспортним засобом марки «FOTON», державний номер НОМЕР_1 не мав при собі реєстраційний документ на транспортний засіб, а саме на причеп бочка, чим порушив п. 2.1.б ПДР України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В силу ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Статтею 245 КУпАП встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено ст. 283КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 30.1 Правил дорожнього руху України, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Відповідно до п. 2.1. б ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон).

Згідно п. 5 Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою КМУ № 1367 від 28.12.2011 року, причіп - транспортний засіб, призначений переважно для перевезення вантажів і сконструйований для буксирування сільськогосподарським та лісогосподарським трактором. До категорії причепів також належать напівпричепи, частина вертикального навантаження яких передається на трактор. Причіпна машина із встановленим на ній обладнанням є сільськогосподарським або лісогосподарським причепом, якщо вона не призначена для переробки технологічного матеріалу, а співвідношення її технічно допустимої маси з вантажем до спорядженої маси дорівнює або перевищує 3.

Відповідно до п. 3, п. 5 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених постановою КМУ від 8 липня 2009 р. № 694 Власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин.

Причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар, яким присвоєно ідентифікаційні номера, реєструються за бажанням власників.

На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем не доведено, що у поліцейського під час винесення оскаржуваної постанови були підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.1. б ПДР України.

Крім того, статтею 279 КУпАП встановлено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Як вбачається із позовної заяви, під час винесення постанови інспектор на вимогу позивача не відібрав пояснення у нього та не ознайомив його з його правами та не надав реалізувати право на правову допомогу під час розгляду даної справи.

Жодних доказів на спростування цього відповідачем до суду не надано.

Відповідачем не надано суду у порядку передбаченому КАС докази, які були досліджені працівником поліції при складанні оскаржуваної постанови.

Таким чином, відповідач не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Як встановлено судом, об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем п. 2.1.б Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було.

У даному випадку для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, тощо.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку, що постанову серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021 року слід скасувати.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 126 КУпАП, прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не добуто, вини в судовому засіданні не встановлено, крім того суду не надано достатньо доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП - тому провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, слід враховувати, що за змістом статті 139 КАС України розподілу підлягають усі здійснені документально підтверджені судові витрати.

Згідно із ч.ч.1-4с т.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

З матеріалів справи вбачається, на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги, представником позивача надано: попередній (орієнтовний) розрахунок витрат від 19.05.2021; квитанція до прибуткового касового ордеру № 27 від 19.05.2021 про оплату вказаних послуг в сумі 2200 грн.; ордер серія СЕ №1000809 від 18.05.2021 на надання правової допомоги.

Згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком витрат від 19.05.2021:

- складання позовної зави про скасування постанови серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021року та додаткових документів - 1200 грн.;

- орієнтовна кількість судових засідань - 1 засідання 1000 грн.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, враховуючи те, що позивач поніс витрати за складання позовної зави про скасування оскаржуваної постанови в сумі 1200 грн., сплатив судовий збір в сумі 454,00 грн., проте представник позивача Ватаманюк В.В. в судові засідання не з`явився, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції слід стягнути судові витрати у розмірі 1654 грн.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286, п.п.10 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4188518 від 10.05.2021року, винесену поліцейським роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Чернівецькій області ДПП рядовим поліції Куцак В.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, будинок 3) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Недобоївці Дністровського району Чернівецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 1654 (одну тисячу шістсот п`ятдесят чотири) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.Г. Єфтеньєв