Рішення № 97339749, 12.05.2021, Врадіївський районний суд Миколаївської області

справа № 523/14351/20

н/п 2/474/81/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.21 року Врадіївський районний суду

Миколаївської області

у складі:

головуючого судді: Фасій В.В.

за участю секретаря: Багрін Н. А.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданого в його інтересах представником ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

У грудні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту позхивач) звернувся з позовом до Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Акордбанк” (далі по тексту відповідач) в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ про звільнення його з посади керуючого відділення №56 у м. Одеса Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, п.1 ст. 41 КЗпП України, та поновити його ж на посаді і стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позов обґрунтований тим, що на підставі наказу відповідача від 09.10.2018 року позивач був прийнятий на посаду керуючого відділення № 56 у місті Одеса ПАТ “КБ “АКОРДБАНК”.

Відповідно до Посадової інструкції, керуючого відділення на нього були покладені обов`язки, в т.ч. щодо планування та організації роботи відділення, керування його роботою та забезпечення ефективності роботи відділення, контроль та забезпечення виконання підлеглими працівниками покладених на них посадових обов`язків, розподілу поточної роботи між працівниками відділення, забезпечення приймання перевірки належного заповнення платіжних документів у паперовій формі, перевірки на достатність коштів для видачі з каси відділення, та виконання інші обов`язки в межах повноважень, наданих Банком.

Наказом від 03.06.2020 року позивач, на час відсутності відповідальної особи за відкриття за закриття сеймового сховища №1 відділеннябанку, з 03.06.2020 р. право на його відкриття та закриття було надано позивачу.

16.06.2020р., на підставі наказу відповідача, було проведено раптову, за станом на «14-43» «16.06.2020р. (протягом дня) ревізію цінностей, що знаходяться у грошовому сховищі відділення №56 і обліковуються на балансових і позабалансових рахунках, за результатами якої складено акт ревізії яким виявлено недостачу готівкових коштіву підзвіті завідувача каси відділення ОСОБА_4 в розмірі 283,97 грн. та 15863 дол. США, та в подальшому за фактами викладеними у акті було проведено службове розслідування.

За результатами службового розслідування було вирішено притягти до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення позивача та завідувача касою відділення ОСОБА_4 .

Наказом по особовому складу від 20.7.2020 р. позивача звільнено за однорозаве грубе порушення нормативних актів НБУ, Інструкції з організації роботи щодо здійснення касових операцій в банку, порядку формування касових документів дня банку, п. 1 ст. 41 КЗпП України.

Однак позивач вважає наказ про звільнення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач, всупереч п.1 ч.1 ст. 41 КзпП України, п. 27 Постанови Пленуму від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», постанов ВС від 24.04.2019р. по справі №296/576/17, від 15.04.2019р. №461/605/18, від 22.08.2019р. №309/3460/16-ц, від 01.02.2018р. № 661/1171/16-ц, не навів у наказі про звільнення конкретного одноразового грубого порушення ним трудових обов`язків, а зазначені ним порушення не є одноразовим грубим порушенням, а є триваючим і не може розцінюватися як одноразове грубе порушення ним трудових бов`язків, що підпадає під дію статті за якою його було звільнено, а тому неможуть бути підставою для розірваннятрудовгго договору за вказаною нормою.

До того ж згідно додатку до акту ревізії цінностей, у підзвіті завідувача каси ОСОБА_4 виявлено недостачу готівкових коштів в розмірі 283,97 грн. та 15863 дол. США . При цьому касиром отримано у підзвіт 16.06.2020р. – 21467 дол. США, прибуткові касові операції – 1650 дол. США, залишок згідно документів – 23117 дол. США, фактично наявний залишок 7254 дол. США. Вказане на думку позивача дає підстави стверджувати про відсутність причинного зв`язку між можливим порушенням трудових обов`язків порушення нормативних документів позивачем і негативними наслідками у вигляді недостачі, що була виявлена у підзвітіт касира.

Крім того, вважає відсутніми підстави для його звільнення на підставі п.1 ч.1 ст. 41 КзпП України, з огляду на порушення, на його думку, відповідачем місячного строку для застосування дисциплінарного стягнення, який на думку позивача слід відраховувати з дати складання акту ревізії, а не з моменту проведення службового розслідування.

Та на підставі ч. 2 ст. 235 КЗпП України, порядку обчислення середньої заробітної плати просив стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21.07.2020р. із розрахунку середньоденного заробітку у розмірі 978,75 грн.

Додатково позивач подав клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду із вказаним позовом посилаючись на п.1 гл. ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України, що під час дії карантину, встановленого КМУкраїни з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (Ковід-19), строки, визначені ст. 233 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину».

В судовому засідання позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позов, просили його задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, з підстав викладених у відзиві поданого відповідачем, в якому зазначає про не порушення строків для накладення дисциплінарного стягнення, з огляду на те, що таке було вчинено банком на підставі звіту результатів службового розслідування від 30.06.2020р. за фактами акту ревізії. Саме вказаним розслідуванням було виявлено проступок (одноразове грубе порушення трудових обов`язків) позивачем. До того ж порушення допущені ОСОБА_1 не мали та не могли мати регулярний (триваючий) характер, оскільки обов`язки позивача згідно наказу були фактично разовими і встановлювались в межах дії цього наказу, на період тимчасової відсутності заступника керуючого відділенням. Та згідно пояснень позивача та інших працівників банку були встановлені грубі порушення норм Інструкціїй з 03.06.2020 р. по день ревізії цінностей по 16.06.2020р.. Грубість порушення трудових обов`язків відповідачем, полягає насамперед у порушенні покладених на нього наказом банку обов`язків як відповідальної особи за відкриття та закритя сеймового сховища, обов`язків щодо належного зберігання ключа від сеймового сховища, переданого йому, обов`язків щодо контролю за виконанням наказу №687-од, що грубим порушенням Інструкції №103 та Інстуркції банку №271219/01. Щодо посилань позивача на відсутність причинного зв`язку між порушенням ним трудових обов`язків і негативними наслідками у вигляді недостачі, то відповіднол до норм КЗпП України, в т.ч. п.1 ч.1 ст. 41 цього кодексу, та інших тнорм законодавства, то вони не містять вимог обов`язкової наявності причинного зв`язку між вчиненням одноразового грубового порушення трудових обов`язків та фактичним настанням негативних наслідків, достатнього самого випадку вчинення одноразового грубого порушення трудових обов`язків (проступку) та можливості настання (а не фактичного настання) істотних негативних наслідків такого порушення. Також відповідач послався на пропущення позивачем строків звернення з вказаним позовом до суду, встановлених ч.1 ст. 233 КЗпП, - який відраховується з дня видачі наказу чи трудової книжки, та відсутність поважних причин для його поновлення, не зазначення таких позивачем.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

- 09.10.2018 року позивач призначений на посаду керуючого Відділенням № 56 у м. Одеса ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» (наказ №524-п від 09.10.2018р., копія трудової книжки НОМЕР_1 );

- 10.10.2018 року між відповідачем та позивачем ОСОБА_1 укладено договір № 04-19/171 про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, відповідно до умов якого, працівник, що займає посаду керуючого Відділення № 56 у м. Одесі ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», безпосередньо пов`язану із збереженням, перерахуванням, прийманням, видачею і перевезенням переданих йому цінностей, бере на себе повну матеріальну відповідальність за безпеку збереження довірених йому Банком матеріальних цінностей, та зобов`язується вживати заходів щодо запобігання шкоди, суворо дотримуватися встановлених правил здійснення операцій з цінностями і їх зберіганням, вести облік, складати і надавати товарно-грошові та інші звіти прорух, залишки довірених йому цінностей (договір № 04-19/171 від 10.10.2018р.);

- відповідно до п.2.1 розд. 2, п. 1.3 розд. 3 посадової інструкції керуючого відділення № 56 у м. Одесі ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», затвердженою рішенням Правління Банку від 03.06.2019 року, з якою позивач був ознайомлений під розпис 03.06.2019р., на нього було покладено виконання таких обов`язків, як планування та організація роботи відділення, керування його роботою, забезпечення ефективності роботи відділення, а також контроль та забезпечення виконання підлеглими працівниками покладених на них посадових обов`язків, розподіл поточної роботи між працівниками відділення, забезпечення та виконання інших обов`язків в межах повноважень, наданих Банком. Він же у своїй діяльності керується та повинен знати Інструкцію про ведення касових операцій банками України; Внутрішні нормативні документи Банку про організацію роботи щодо здійснення касових операцій Банком; Внутрішні нормативні документи Банку щодо здійснення Банком валютно-обмінних операцій; Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000р., № 2121-ІІІ (зі змінами та доповненнями) та інші законодавчі акти України і нормативно-правові акти НБУ, які стосуються банківської діяльності та проведення касових операцій в тому числі (посадова інструкція затверджена рішенням Правління Банку від 03.06.2019 року);

- 03 жовтня 2019 року головою правління Банку був виданий наказ № 1109, яким з 04.10.2019 року право на відкриття та закриття сховища цінностей відділення №56 у м. Одеса ПуАТ «КБ «Акордбанк» було надано заступнику керуючого відділення Басараба Т. І. та завідувачу каси відділення ОСОБА_4 . На позивача ж було покладено обов`язок забезпечити передачу дублікатів ключів від сховища цінностей на відповідальне збереження у Головному банку ПуАТ «КБ «КБ «Акордбанк» (наказ №1109 від 03.10.2019р.);

- 03 червня 2020 року, наказом №687-ОД, у зв`язку з виробничою необхідністю, наказано провести станом на 03.06.2020р. ревізію цінностей, контрольний перерахунок та передачу цінностей які знаходяться у сейфовому сховищі №1 відділення 56 у м. Одеса ПуАТ «КБ «Акордбанк» від заступника керуючого відділення Басарада Т. І. до керуючого відділення Шевчук Є. В., та на час відсутністі відповідальної особи за відкриття та закриття сейфового сховища цього відділення ОСОБА_5 з 03.06.2020 р. надано право на відкриття та закриття сейфового сховища АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 , передати останньому ж ключ № 1 від цього ж сейфового сховища. У п.п.4-5 наказу визначено провести поаркушний перерахунок готівки, в т.ч іноземної валюти в розмірі 100% та призначити ревізійну комісію. Контроль за виконанням наказу, з яким позивач був ознайомлений 03.06.2020р., покладено на позивача ОСОБА_6 (наказ №687-од від 03.06.2020р.);

- 15.06.2020р. головою правління банку видано наказ №773, яким зобов`яно провести 16.06.2020 року протягом дня раптову ревізію готівкових коштів що зберігаються в грошовому сховищі та приміщенні операційної касивіддділення №56, в ході чого провести поаркушний перерахунок грошових коштів у розмірі 90 %, з яким позивач був ознайомлений під розпис(наказ №773 від 15.06.2020р.);

- 16.06.2020 року ревізійною комісією Банку була проведена раптова, за станом на «14.43» «16.06.2020р.» (протягом дня) ревізія цінностей (розпочата 16.06.2020р. о 13.30 год. та закінчена того ж дня о 19.33 год.), що знаходяться у грошовому сховищі відділення №56, обліковуються на балансових і позабалансових рахунках, якою встановлено: «оборотна (операційна) каса»: «сума за даними книги обліку, з врахуванням документів , проведених з ранку дня проведення ревізії і до моменту» - 54852 дол.США; «фактична наявність» -38989 дол. США; «- нестачі» - «-15863 дол. США». А також виявлено нестачу 283,97 грн. За результатами проведення ревізії складено акт ревізії цінностей та додаток №1(аналітична інформація щодо обсягу коштів отриманих протягом дня у підзвіт за фактично проведеними ними касовими операціями відповідно до наявних кксових документів-фактично наявних на робочому місці касових працівників на момент проведення ревізії), з якими ознайомлені під підпис особи відповідальні за відкриття та закриття сховища відділення, інші касові працівники, з них: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 (акт ревізії цінностей від 16.06.2020р. та додаток№1);

- 18.06.2020 р. від позивача відібрано письмові пояснення з приводу недостачі по акту ревізії відділення від 16.06.2020р., в яких він визнав вину в халатному відношенні до своїх обов`язків на момент відповідальності за касу, а саме дозволив збергати ключі від сейфа (2 шт.) в непідконтрольному йому місці (шухляді касира), що могло спровокувати крадіжку грошей із сейфа. Також повідомив, що зведення операційної каси відділення по завершенню робочого дня проводився частково (перераховувалися касиром залишки всіх купюр), оскільки основні суми знаходились в сейфовому сховищі і визначалися зі слів касира ОСОБА_8 . Останній перерахунок каси всіх купюр був проведений останнього разу 02.06.2020 р., недостач на той момент не було (письмові пояснення позивача від 18.06.2020р.);

- 30.06.2020 року складено звіт результатів службового розслідування за фактами акту ревізії цінностей від 16.06.2020р. відділення №56, яким встановлено, що зникненню значної готівкової суми з сейфового сховища Відділення, що призвело до заподіяння Банку матеріальної шкоди, сприяло грубе порушення керуючим відділенням ОСОБА_1 , завідувачем каси Відділення ОСОБА_4 , та касиром Відділення ОСОБА_7 покладених на них трудових обов`язків, невиконанням ними внутрішніх нормативних документів Банку (Інструкції про ведення касових операцій №103 від 25.09.2018р. та Інструкції з організації роботи щодо здійснення касових операцій у ПуАТ «КБ «Акордбанк». Також у звіті було встановлено, що на момент ревізії сейф, який Відділення використовує у якості сховища, знаходився у касовій кабіні іншого касового працівника ОСОБА_9 , при цьому обидва ключі від цього сейфу знаходились в одноосібному користуванні цієї особи; книги обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку і в грн. і в іноземній валюті (заведені у серпні/вересні 2019р.) та Книга касирів прошнуровані, але не засвідчені відбитком та підписами відповідальних осіб; у Книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку у грн. останній запис (та підписи осіб, відповідальних за відкриття/закриття сховища Відділення) стосовно залишків коштів у гривні датований 20.03.2020. У Книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси й інших цінностей банку в іноземній валюті записи щодо залишків присутні - зауважень немає; касир у порушення внутрішньобанківських процедур для фіксування сум коштів, які касири передають протягом дня один одному, використовували одну (загальну) книгу у грн. та одну (загальну) у валюті. Ці Книги касирів містять останній запис із підписами стосовно коштів, які касири Відділення передавали один одному протягом дня, датований 11.06.2020р. (за 15.06.2020р. один запис із підписом), та зафіксовані інші порушення. (звіт службового розслідування від 30.06.2020р.);

- 20.07.2020 р. головою правління банку видано наказ №530-ц «Про звільнення ОСОБА_1 », в якому вирішено: звільнити ОСОБА_1 керуючого відділення №56 у м. Одеса ПуАТ «КБ «Акордбанк» 21.07.2020 року за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, (порушення нормативних актів Національного банку України, Інстуркції з організації роботи щодо здійснення касових операцій в банку затвердженої рішенням Правління (протокл №271219/01 від 27.12.2019р.). Порядку формування касових документів дня банку затверджених рішенням правління (протокл №111019/02 від 11.10.2019р.), п.1 ст. 41 КЗпП України. Пдстава: звіт результатів службового розслідування від 30.06.2020 року за фактами актів про розбіжності готівкових коштів від 16.06.2020р. на відділення №56 м. Одеса. Вирішено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за 29 календарних днів невикористаної щорічної відпустки (наказ №530-п від 20.07.20р.);

- позивач отримав копію наказу про звільнення засобами електронного зв`язку 20.07.2020р. (пояснення позивача);

- п.п. 18, 19 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої Постановою Правління Національного банку України № 103 від 25 вересня 2018 року (далі по тексту – Інструкція №103), визначено, що відповідальні особи сховища - посадові особи, на яких покладено обов`язки щодо зберігання готівки та інших цінностей у сховищі та виконання операцій з ними. Банк наказом призначає відповідальних осіб сховища (у складі не менше двох осіб), на яких покладаються обов`язки щодо зберігання цінностей у сховищі, передсховищі та/або сейфах, що використовуються як сховища, та виконання операцій з ними. Керівник банку (філії, відділення), а також відповідальні особи сховища в разі незабезпечення схоронності цінностей в касі банку несуть відповідальність згідно із законами України (Інстуркція №103).

- п.2.2.11, п.12.1.12, п.12.1.13, п.12.1.19, 12.1.23, .12.2.2, 12.2.3 Інструкції з організації роботи щодо здійснення касових операцій у ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», затвердженої протоколом Правління Банку № 271219/01 від 27 грудня 2019 року (далі по тексту – Інструкція №271219/01) передбачено, що Банк наказом призначає відповідальних осіб сховища цінностей (не менше двох), на яких покладаються обов`язки щодо зберігання готівки операційної каси та інших цінностей у сховищі цінностей/сейфах, що використовуються як сховища. Обов`язками осіб відповідальних за збереження цінностей є контроль за дотриманням правильності формування, повнотою вкладення і правильністю розміщення готівки та інших цінностей на зберігання до сховища цінностей, звіркою відповідності залишків цінностей даним бухгалтерського обліку, дотриманням порядку зберігання готівки та інших цінностей. Обов`язками матеріально відповідальної особи за збереження цінностей (керуючого відділення та завідувача каси) є приймання в установленому порядку від касирів відділення цінностей та касових документів після закінчення роботи, перерахування готівки, сформованої в установленому нормативно-правовими актами порядку, зведення каси - визначення залишків готівки та інших цінностей на кінець дня, розміщення цінностей у сховищі, отримання готівки та інших цінностей зі сховища на початку операційного дня, видача цінностей касирам відділення для здійснення касових операцій. При закритті сховища цінностей, для звірки залишку готівки і цінностей, відповідальні особи за збереження цінностей, кожний особисто, перевіряють фактичну наявність готівки та інших цінностей операційної каси та проводять запис у Книзі обліку готівки оборотної (операційної) каси та інших цінностей Банку, а також Книзі обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, де зазначають загальну суму залишку цінностей, що знаходяться в сховищі за кожним балансовим рахунком, станом на наступний операційний день. Службові особи, відповідальні за схоронність цінностей Банку повинні вживати усіх залежних від них заходів для запобігання нестачі, розкрадання, знищення, псування, втрати матеріальних цінностей, вчасно повідомляти керівництво Банку про будь-які обставини, що загрожують збереженню цінностей. Керуючі відділень Банку несуть відповідальність за організацію безпечного зберігання касових цінностей у сховищах та касах відділення відповідно до вимог чинного законодавства(Інструкція №271219/01).

Спірні правовідносини між сторонами є трудовими та регулюються нормами КЗпП України.

При прийнятті рішення суд керується.

Статтею 139 КЗпП України, якою встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення (стаття 147 КЗпП України).

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України передбачені додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Відповідно до частини третьої статті 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.

Важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП Україниє звільнення працівника за порушення, яке має ознаки одноразовості. Так, і рішення компетентного органу власника підприємства, і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення.

За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які був звільнений позивач, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов`язків.

Як роз`яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про судову практику розгляду судами трудових спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і шкода, яку ним заподіяно чи могло бути заподіяно, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

Грубість порушення трудових обов`язків характеризується характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення як грубого покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.

Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, передбачених статтями 148, 149 КЗпП України.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці, але у будь-якому разі не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Положення статті 149 КЗпП України зобов`язують до прийняття рішення про звільнення керівника за одноразове грубе порушення трудових обов`язків витребувати у нього письмові пояснення.

З урахуванням характеру проступку позивача щодо незабезпечення належної організації зі збереження цінностей у відділенні Банку та системи їх обліку, в порушеннянормативних актів Національного банку України, Інструкції №271219/01, Порядку формування касових документів дня банку затверджених рішенням правління №111019/02 від 11.10.2019р., що входило до кола обов`язків позивача, тієї обставини, що він мав реальну можливість виконати їх, а також з врахуванням істотності наслідків у вигляді заподіяння Банку матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про те, що вказані дії позивача підпадають під ознаки одноразового грубого порушення трудових обов`яків, вчиненого керівником, тому вважає, що звільнення позивача з роботи на підставі пункту 1 частини першоїстатті 41 КЗпП України відбулося з дотриманням вимог чинного законодавства.

Щодо доводів сторони позивача про не наведення відповідачем у наказі про звільнення конкретного одноразового грубого порушення позивачем трудових обов`язків, та що зазначені у ньому порушення є триваючими, і не можуть розцінюватися як такі що підпадають під дію п.1 ч.1 ст. 41 КЗпП України, суд не бере до уваги з вищенаведених підстав. До того ж у наказі відповідачем чітко сформоване одноразове грубе порушення за яке звільнено позивача, з зазначенням пістав такого – звіт про службове розслідування за 30.06.2020р. Крім того про одноразовий характер допущеного порушення, свідчить і та обставина, що проведення ревізії мало місце в період який охоплював незначний проміжок часу в 13 днів (з 03.06.2020 р. по 16.06.2020р.) під час тимчасового (на час відсутністі відповідальної особи за відкриття та закриття сейфового сховища цього відділення) надання позивачеві, який також обіймав посаду керуючого відділення банку, права на відкриття та закриття сейфового сховища №1 з передачею ключа № 1 від нього. Та цією ж ревізією, що відображено в акті та додатку №1 до нього (аналітична інформація щодо обсягу коштів отриманих протягом дня у підзвіт), було встановлено, що залишок коштів в сховищі цінностей станом на кінець дня 15.06.2020р. (що має відповідати залишку на початок дня 16.06.2020р.) складав 51 562,00 доларів СІІІА та відповідав даним обліку, недостача у сумі 15 863 доларів США була виявлена станом на 16.06.2020р.

При цьому суд не бере до уваги їх посилання на застосування до вказаних правовідносин постанов ВС від 24.04.2019р. по справі №296/576/17, від 15.04.2019р. №461/605/18, від 22.08.2019р. №309/3460/16-ц, від 01.02.2018р. № 661/1171/16-ц, оскільки за їх змістом порушення вимог трудового законодавства позивачами носили тривалий, систематичний характер та були виявлені актами перевірки їх діяльності за декілька років, що передували перевірці.

Щодо їх же тверджень про порушення місячного строку накладення дисциплінарного стягнення, який на думку позивача слід обраховувати з моменту акту ревізії, то вони не заслуговують на уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховую часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Частиною другою цієї статті передбачено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Тобто приписами вказаної статті передбачено обчислення місячного сроку для застосування дисциплінарного стягнення з дня виявлення саме проступку як такого. Під виявленням проступку розуміється не лише виявлення факту (певного діяння), а й встановлення працівника який учинив ці діяння, протиправність цих діянь, вину працівника, наявність шкідливих наслідків, причинного зв`язку між правопорушенням та шкідливими наслідками.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові ВСУ від 07 жовтня 2019 року у справі № 718/801/17 (провадження № 61-28428св18)

Позивача ж притягнуто до дисциплінарної відповідальності у місячний строк з дня виявлення факту порушення трудової дисципліни та не пізніше шести місцяв з дня виявлення проступку, який було виявлено за наслідками службового розслідування 30.06.2020р.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом та посилань відповідача на необхідність відмови у позові з огляду на порушення позивачем місячного строку передбаченого ч.1 ст. 233 КЗпП України звернення до суду з вказаним позовом, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно із ч.1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно з п.1 гл. ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України, під час дії карантину, встановленого КМУкраїни з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (Ковід-19), строки, визначені ст. 233 цього кодексу продовжуються на строк дії такого карантину».

Відтак, враховуючи те, що оскаржуваний наказ про звільнення отриманий позивачем 20.07.2020р., а з позовом про його оскарження він звернувся у грудні 2020р., і на той час на території України продовжував діяти карантин, тому строк на звернення до суду з вказаним позовом , визначений ст. 233 КЗпП вважається продовженим згідно вказаної вище імперативної норми і такий не потребує додаткового поновлення судом.

Судові витрати відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України, з огляду на звільнення, позивача від сплати судового збору, слід компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274-275,279, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 , поданогов його інтересах представником ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» про визнання протиправним та скасування наказу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» №530-п від 20.07.2020 р. про звільнення ОСОБА_1 з посади керуючого відділення №56 у м. Одеса Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «АКОРДБАНК» за одноразове грубе порушення трудових обов`язків, п.1 ст. 41 КЗпП України, та поновлення на посаді і стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити.

Судові витрати позивача ОСОБА_1 звільненого від сплати судового збору компенсувати за рахунок держави.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 20.05.2021 року.

Суддя В.В.Фасій