Постанова № 97290990, 31.05.2021, Білопільський районний суд Сумської області

Справа № 573/716/21

Номер провадження 2-а/573/4/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2021 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді – Замченко А.О.,

з участю секретаря – Півньової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Білопілля в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядового поліції Носатова Андрія Володимировича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

06 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вказує, що 11 квітня 2021 року по вул. Саксаганського, у м. Київ, вона керувала автомобілем NISSAN LEAF, реєстр. номер НОМЕР_1 , і була зупинена поліцейським ОСОБА_2 , який, не назвавши конкретної причини зупинки, почав вимагати пред`явити йому посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, а також поліс обов`язкового страхування. Всі документи, крім полісу страхування вона пред`явила та повідомила поліцейському, що поліс знаходиться в машині, але його пред`явлення не є необхідним, бо підставою зупинки не є страховий випадок або порушення правил дорожнього руху. Не зважаючи на її доводи поліцейський прийняв постанову серії ЕАН №4050236 про накладення на неї адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: за непред`явлення полісу обов`язкового страхування.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4050236 від 16 квітня 2021 року.

У зв`язку з тим, що позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 КАС України, ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 07 травня 2021 року її було залишено без руху та надано термін для усунення недоліків.

11 травня 2021 року ОСОБА_1 усунула недоліки позовної заяви та подала заяву, в якій поряд з іншим просила визнати співвідповідачем Департамент патрульної поліції.

Ухвалою судді Білопільського районного суду Сумської області від 12 травня 2021 року поновлено строк звернення з позовом до суду, відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

28 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник ДПП просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі (а. с. 45).

Інспектор батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в м. Києві Носатов А.В., представники відповідачів – Управління патрульної поліції в м. Києві, Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явилися, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а. с. 33, 34, 35). Про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 11 квітня 2021 року інспектором батальйону №3 роти №1 Управління патрульної поліції в м. Києві рядовим Носатовим А.В. прийнята постанова серії ЕАН №4050236, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме: за те, що 11 квітня 2021 року о 01 годині 31 хвилину в м. Києві, по вул. Саксаганського, 11а, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом NISSAN LEAF, реєстр. номер НОМЕР_1 , без полісу обов`язкового страхування цивільно-правових відносин власників наземних транспортних засобів, чим порушила п. 2.1 ПДР України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно ст. 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст. 6, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

Відповідно до п. п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

З огляду на положення ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Згідно з п. 1.1. Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п. 1.9. Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, настає за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що Національна поліція України уповноважена через своїх робітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема, за відсутність або ненадання для перевірки страхового полісу.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Вказаною нормою визначений вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.

Отже, виходячи з викладеного, перевірка в особи наявності полісу може бути здійснена за умови виявлення працівниками Національної поліції порушення такою особою Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

У свою чергу, вимозі працівника поліції щодо пред`явлення для перевірки, визначеного п. 2.1 Правил дорожнього руху переліку документів, обов`язково має передувати порушення водієм Правил дорожнього руху, скоєння дорожньо-транспортної пригоди або інші підстави, передбачені вищезазначеною статтею Закону.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 15 березня 2019 року в справі №686/11314/17, від 29 квітня 2020 року в справі №201/16607/16-а.

Відповідно до ст. ст. 251, 280 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі ст. 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото- i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото- i кiнозйомки, вiдеозапису.

При цьому, візуальне спостереження за дотриманням Правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

У позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що зупинка транспортного засобу була безпідставною, а зупинивши транспортний засіб, поліцейський не поінформував водія про причину зупинки.

Відповідачем не було надано суду доказів, що автомобіль позивачки був зупинений за наявності підстав, передбачених у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Сама оскаржувана постанова складена щодо порушення позивачкою лише п. 2.1 ПДР України, що виявилось у непред`явленні полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Складу іншого адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , постанова не містить.

Оскільки відповідачем в оскаржуваній постанові не зазначено та належними доказами не підтверджено наявності причини зупинки транспортного засобу позивачки, суд дійшов висновку, що в поліцейського не було підстав для витребування страхового полісу у водія транспортного засобу, а отже і відсутні підстави для застосування до позивача санкції, передбаченої ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 19 лютого 2020 року в справі №545/3654/16-а.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне позовну вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Крім того, з огляду на положення ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 454 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 246, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до інспектора батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядового поліції Носатова Андрія Володимировича (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9), Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9), Департаменту патрульної поліції (03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН №4050236, прийняту 11 квітня 2021 року інспектором батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України рядового поліції Носатовим Андрієм Володимировичем про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 454 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя –

31 травня 2021 року м. Білопілля