Рішення № 97290073, 20.05.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3094/21 2/335/1676/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Фоміної Л.О., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 12.11.2019 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки. На підставі вказаної заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,40 відсотків щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак відповідач умови договору виконував не належним чином, внаслідок чого заборгованість за кредитним договором станом на 03.02.2021 становить 21 015,45 гривень, яка складається з: 14 108,75 гривень - заборгованість за кредитом, 6 756,70 гривень - заборгованість за відсотками, 150 гривень - штрафи.

У зв`язку з цим позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 гривень.

Ухвалою суду від 23.03.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

В судове засідання представник позивача не з`явився, разом із позовною заявою суду надавав письмову заяву про розгляд справи у його відсутність без проведення фіксації судового процесу, в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, заяв про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, відзиву на позов не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У зв`язку з чим, на підставі ст.ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.11.2019 року ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору та отримання кредитної картки. У вказаній анкеті заяві відповідач проставив свій підпис, яким підтвердив, що ознайомлений із умовами кредитування. На підставі вказаної заяви відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом. (а.с. 7 з.б.)

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договір приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до розрахунку позивача (а.с. 7) у зв`язку із неналежним виконанням умов договору, заборгованість за тілом кредиту позичальника ОСОБА_1 перед позивачем станом 03.02.2021 року склала 14 108,75 гривень.

Зазначений розрахунок позивача відповідачем не спростований, відповідачем не надано заперечень щодо вимог позивача або даних, які б спростовували викладені у позові обставини, та не надано даних щодо повернення кредитних коштів.

Статтею 15 ЦК України кожній особі гарантовано захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування покладений на сторони.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем надано належні, допустимі та достовірні докази порушення позичальником умов кредитного договору, шляхом неналежного виконання зобов`язань за договором, яким умови кредитного договору не оспорювалися, та, оцінюючи їх у сукупності, вважає достатніми для підтвердження аргументів, викладених у позові, про наявність підстав для стягнення суми заборгованості за тілом кредиту у сумі 14 108,75 гривень.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема, заборгованість по відсоткам - 6 756,70 гривень, штрафи - 150 гривень.

Разом з тим, у копії анкети-заяви позичальника від 12.11.2019 року, долученої до матеріалів справи, процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена. Долучений паспорт споживчого кредиту за програмою „Кредитна картка" (а.с. 8) містить три види умов кредитування за різними кредитними картками, але за його змістом не визначено, яку саме картку та на яких умов отримав відповідач.

Позивач до позовної заяви долучив Витяг з актуальних станом на час звернення до суду Умов та правил надання банківських послуг АТ «АкцентБанк», що розміщені на його офіційному сайті, якими передбачено порядок сплати відсотків за користування кредитними коштами та неустойку у вигляді штрафу у разі неналежного виконання зобов`язань за договором.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ «АкцентБанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

За таких обставин суд вважає, що до вимог про стягнення нарахованих відсотків неможливо застосувати правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Анкета-заява не містить умов договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, штрафу за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Великої палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, провадження № 14-131цс19.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час розгляду справи судом, сума коштів за тілом кредиту у розмірі 14 108,75 гривень, які були отримані відповідачем, що становить заборгованість за кредитним договором, позичальником не сплачена, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «АкцентБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту є законними та обґрунтованими та підлягають задоволенню, і суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості.

В іншій частині позовні вимоги є необґрунтованими та непідтвердженими матеріалами справи, у зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 гривень, підтверджені платіжним дорученням від 03.02.2021 року (а.с. 2).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (код ЄДРПОУ 14360080, адреса: м. Дніпро, вул. Батумська, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» суму заборгованості за тілом кредиту за кредитним договором від 12.11.2019 року у розмірі 14 108 гривень 75 копійок та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 270 гривень 00 копійок, а всього стягнути 16 378 (шістнадцять тисяч триста сімдесят вісім) гривень 75 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В. Калюжна