Рішення № 9728599, 03.06.2010, Печерський районний суд міста Києва

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

01001, м .Київ, вул. Хрещатик, 42-а

Справа № 2-1645/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого: судді Ільєвої Т.Г,

при секретарі: Сливка А.В.

за участю

представника позивача та відповідача: Ігнатенко В.Л.

відповідача та позивача: ОСОБА_3

представника відповідача та позивача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «УкрСиббанк» звернувся до суду із зазначеним вище позовом до відповідачів, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.04.2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») та ОСОБА_5 був укладений договір про надання не поновлюваної кредитної лінії №10-78D/04-2006H (101202237000), відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів зі сплатою 13 % річних строком до 13.04.2013 року включно. 13.04.2007 року в якості забезпечення виконання зобовязань між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №10-78D/04-2006Н, відповідно до умов якого відповідач ОСОБА_3, зобовязувалася відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем ОСОБА_5 його боргових зобовязань перед позивачем за кредитним договором в повному обсязі, а саме: зобовязань щодо повернення основної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків та сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених у кредитному договорі. Вказує на те, що відповідачі порушили взяті на себе зобовязання і станом на 08.02.2010 року мають заборгованість у розмірі 354 993 (триста пятдесят чотири тисячі девятсот девяносто три) долари США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 року становить 2 840092 (два мільйони вісімсот сорок тисяч девяносто дві) грн. 81 коп. Просить стягнути солідарно з відповідачів зазначену суму заборгованості та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов, також просив додатково стягнути витрати понесені позивачем за надання оголошення в пресу, з метою явки відповідача ОСОБА_5 до суду.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не подав, у звязку з чим суд вважає можливим розглянути справу у його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Відповідач ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на його безпідставність та необгрунтованість в частині вимог до ОСОБА_3, звернулися із зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк», ОСОБА_5 та просили визнати недійсним договір поруки від 13.04.2006 року. В обгрунтування вимог зустрічного позову ОСОБА_3 посилається на ті обставини, що під час підписання договору поруки, її волевиявлення не було вільним та не відповідало внутрішній волі, так як колишнім чоловіком та представником банку її було введено в оману, під впливом тяжких для неї обставин і вкрай на невигідних для неї умовах.

Представник позивача ПАТ «УкрСиббанк» проти зустрічного позову заперечував, посилаючись на відсутність правових підстав для визнання недійсним договору поруки, надавши суду письмові заперечення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 13.04.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №10-78D/04-2006H (101202237000), відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів зі сплатою 13 % річних строком до 13.04.2013 року включно.

Надавши суму кредиту позивач виконав зобовязання за кредитним договором.

Згідно умов п.5.8 кредитного договору №10-78D/04-2006H від 13.04.2006 року сторони погодили, що у випадку невиконання позичальником умов цього договору про надання забезпечення належного виконання зобовязань за цим договором, а також у разі втрати забезпечення виконання зобовязань за цим договором або погіршення його умов (стану забезпечення, умов його зберігання) Банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів, тобто в односторонньому порядку змінити термін повернення кредиту та сплати процентів, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит обовязковим до повернення в порядку, встановленому розділом 11 цього договору.

З метою забезпечення виконання зобовязань відповідач ОСОБА_3 поручилася перед позивачем за належне виконання відповідачем ОСОБА_5 зобовязань за договором кредиту №10-78D/04-2006H від 13 квітня 2006 року (а.с.19) .

Відповідно до умов договору поруки, поручитель зобовязується відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання відповідачем його боргових зобовязань за кредитним договором в повному обсязі, а саме: зобовязань щодо повернення повної суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, відшкодування можливих збитків та сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених кредитним договором. Виходячи з викладеного, відповідачі повинні нести солідарну відповідальність за повернення кредитних коштів.

Частина 1 ст. 1054 ЦК України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредити) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, при чому зобовязання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.5.1 договору поруки №10-78D/04-2006H від 13.04.2006 року підписанням даного договору поручитель підтверджує: свою здатність виконувати умови даного договору; що в нього є всі необхідні повноваження для укладення та виконання цього договору; що даний договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обовязковими для Поручителя, чи його Статуту, іншим установчим документам; що відсутні будь-які перешкоди для виконання даного договору на день його підписання; що на день підписання відсутні будь-які розслідування (спори), розслідування з боку державних контролюючих органів, що можуть істотно та/або негативно впливати на фінансовий стан та кредитоспроможність Поручителя; що надані Поручителем у банк документи не містять будь-яких недостовірних відомостей, складені та/або отримані в порядку, передбаченому чинним законодавством; що Поручитель повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обовязки за цим договором і погоджується з ними.

В обгрунтування підстав зустрічного позову ОСОБА_3 та її представник вказували на ч.1 ч.3 ст.203,ст.233 ЦК України, як на підстави про визнання недійсним договору поруки.

Згідно з ч.3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Заперечуючи проти зустрічного позову представник відповідача ПАТ «УкрСиббанк» зазначив, що волевиявлення позивачки ОСОБА_3 на укладеного даного правочину підтверджується письмовим договором та іншими документами, які містять підпис позивачки.

Однак, суд приймає до уваги, що в судовому засіданні, не надано належних та допустимих доказів, на підтвердження підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину, оскільки ОСОБА_3 вказала на те, що договір вона читала, на прохання ОСОБА_5 підписала його.

Посилання ОСОБА_3 та її представника про те, що ОСОБА_5 з використанням психологічного тиску ввів ОСОБА_3 в оману, прикриваючись почуттям та інтересами дітей та цивілізованим шляхом розлучення та розподілу майна, змусив підписати її договір поруки, не є правовими підставами для визнання недійсним договору поруки.

Згідно з п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним», помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Також, відповідно до п.20 вищезазначеної Постанови, правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт оману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

Посилання ОСОБА_3 та її представника щодо введення її в оману, укладення нею оспорюваного договору поруки під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних для неї умовах спростовуються наступними обставинами.

Судом було встановлено, що на час підписання договору поруки ОСОБА_5 та ОСОБА_3 фактично перебували у шлюбі, ОСОБА_5 довіреністю від 20 червня 2006 року уповноважив позивачку ОСОБА_3 отримувати та розпоряджатися кредитними коштами відповідно до договору про надання не поновлювальної кредитної лінії №10-78D/04-2006H від 13.04.2006 року (а.с.169).

За вищезазначеною довіреністю ОСОБА_3 неодноразово отримувала в банку готівкою грошові кошти, що підтверджується заявами на видачу готівки, які були підписані власноручно ОСОБА_3 (а.с.172-176), тобто суд приходить до висновку, що правочин було вчинено в інтересах сімї.

Згідно з ч.1 ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього кодексу, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 зазначеної вище глави ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.1 кредитного договору визначено, що за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій відповідач сплачує додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,2% від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачі своїх зобовязань за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за його користування не виконали, заборгованість по кредиту не сплатили і станом на 08.02.2010 року заборгованість за договором складає 354 993 (триста пятдесят чотири тисячі девятсот девяносто три) долари США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 року становить 2840 092 (два мільйони вісімсот сорок тисяч девяносто дві) грн. 81 копійка, яка складається з: 235 713 (двісті тридцять пять тисяч сімсот тринадцять) доларів США 10 центів, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 року становить 1885 799 (один мільйон вісімсот вісімдесят пять тисяч сімсот девяносто девять) грн. 09 копійок загальна сума заборгованості за кредитом; 88182 (вісімдесят вісім тисяч сто вісімдесят два) долари США 53 центів, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 року становить 705495 (сімсот пять тисяч чотириста девяносто пять) грн. 51 копійка заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом; 16 748 (шістнадцять тисяч сімсот сорок вісім) доларів США 35 центів, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 року становить 133993 (сто тридцять три тисячі девятсот девяносто три) грн. 54 копійки пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 14 349 (чотирнадцять тисяч триста сорок девять) доларів США 88 центів, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 року становить 114804 (сто чотирнадцять тисяч вісімсот чотири) грн. 67 копійок суми пені за прострочення сплати процентів. Наявність вказаної заборгованості підтверджується наданими позивачем розрахунками, які перевірені судом (а.с. 29-43).

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні достовірно встановлено порушення вимог кредитного договору з боку ОСОБА_5, належних та допустимих доказів на підтвердження правових підстав для звільнення від солідарного обовязку по виконанню зобовязань не надано, у звязку з чим суд вважає позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором на підставі наданого розрахунку обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору поруки необхідно відмовити у звязку із його недоведеністю належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведене з відповідачів солідарно на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в розмірі 354 993 (триста пятдесят чотири тисячі девятсот девяносто три) долари США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 року становить 2840 092 (два мільйони вісімсот сорок тисяч девяносто дві) грн. 81 копійка .

В порядку ст. 88 ЦПК України, з відповідачів солідарно на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені позивачем у вигляді судового збору в сумі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Також, з відповідача ОСОБА_5 на користь позивача підлягає стягненню 1560 (одна тисяча пятсот шістдесят) грн.00 коп. за надання оголошення в пресу з метою виклику відповідача до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,11,13,15,16,525,526,554,614,625, 1049,1050,1054 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним», ст.ст. 6,10,11,60,88,169,208,209,212-215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_3 солідарно на корить Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» код за ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, заборгованість за кредитним договором №10-78D/04-2006Н від 13 квітня 2006 року в розмірі 354 993 (триста пятдесят чотири тисячі девятсот девяносто три) дол. США 86 центів, що за курсом НБУ станом на 08.02.2010 року становить 2840 092 (два мільйони вісімсот сорок тисяч девяносто дві) гривні 81 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» код за ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, витрати з оплати судового збору у розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» код за ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, - 120 (сто двадцять) грн. 00 на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» код за ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005,- 1560 (одна тисяча пятсот шістдесят) грн.00 коп. за надання оголошення в пресу.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_5 про визнання недійсним правочину відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а апеляційну скаргу протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.Г. Ільєва