Рішення № 97283110, 25.05.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2021 року Справа № 915/181/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; ідентифікаційний код 31448144)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» (54017, м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 75А; ідентифікаційний код 22439676)

про: стягнення 64286,07 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Задунайська Т.В., за довіреністю,

від відповідача: Бєлік С.В., адвокат за ордером,

Суть спору:

15.02.2021 Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 269/31 від 11.02.2021 (з додатками), в якій просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» 60393,07 грн вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, 2041,22 грн пені, 1335,73 грн інфляційних втрат, 515,26 грн трьох процентів річних;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» 2270,00 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на постачання питної води та приймання стічних вод № А/593 від 01.01.2009 з додатками та додатковими угодами до нього; витягу з журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів за 20.07.2020; службової записки № 47ск від 20.07.2020; результатів аналізів контрольної проби стічної води від 27.07.2020; листів позивача № 1347/36 від 27.07.2020, № 1513/36 від 25.08.2020; рахунку № Ш-8036/0267-8.2020/25 від 25.08.2020 з розрахунками коефіцієнта кратності; сертифікату визнання спроможності проведення вимірювань № РН-006/2020 від 27.02.2020; претензії № 2221/36 від 15.12.2020; застосування норм статей 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, приписів Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормові скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316, Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2018 та мотивовані тим, що відповідачем було здійснено скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.

Позивач зазначає, що 20 липня 2020 року в присутності представника відповідача з контрольного колодязя за адресою: проспект Центральний, буд.75-А в м. Миколаєві представником позивача було відібрано контрольну пробу стічної води на відповідність нормам допустимих концентрацій забруднюючих речовин. В результаті проведених аналізів виявлено перевищення допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин. У зв`язку з наведеним, позивачем було здійснено нарахування відповідно до Порядку визначення розміру плати та місцевих Правил приймання. Боржник не висловив своєї незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у відповідному рахунку, однак кошти станом на день подання позовної заяви не сплатив.

Ухвалою суду від 18.02.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/181/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 16 березня 2021 року о 10:15; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

У вказаній ухвалі суд звернув увагу позивача на невідповідність суми вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, зазначеної в мотивувальній (60393,86 грн) та в прохальній (60393,07 грн) частинах позовної заяви.

24.02.2021 до суду від позивача надійшла заява № 422/юр від 22.02.2021 про усунення недоліків у справі № 915/181/21, за текстом якої підприємство зазначає про допущену технічну помилку в п. 1 прохальної частини позовної заяви, та просить суд читати вказаний пункт у такій редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» 60393,86 грн вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, 2041,22 грн пені, 1335,73 грн інфляційних втрат, 515,26 грн трьох процентів річних».

Ухвалою суду від 16.03.2021 розгляд справи по суті було відкладено на 15 квітня 2021 року о 10:00.

23.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява б/н від 22.03.2021 (вх. № 4263/21) про ознайомлення з матеріалами справи, з її подальшою реалізацією 24.03.2021.

26.03.2021 2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява б/н від 26.03.2021 (вх. № 4566/21) зі змісту якої вбачається звернення Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» на адресу Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» щодо направлення позивачем відповідачу копій документів по суті спірних правовідносин.

У зв`язку з проходженням суддею Смородіновою О.Г. підготовки суддів місцевих господарських судів, організованої Дніпропетровським регіональним відділенням Національної школи суддів України у період з 12 по 16 квітня 2021 року (відповідно до наказу Господарського суду Миколаївської області № 11-в від 09.04.2021), судове засідання у справі № 915/181/21, призначене на 15 квітня 2021 року о 10:00 не відбулося.

Ухвалою суду від 09.04.2021 розгляд справи по суті було відкладено на 22 квітня 2021 року об 11:40.

27.04.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 27.04.2021 (вх. № 6404/21), у якому відповідач зазначає, що визнає позовні вимоги позивача частково. Так, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу відповідач визнає повністю, разом із тим, вимоги щодо стягнення пені, інфляційних витрат, відсотків річних відповідачем не визнаються, оскільки рахунок № Ш-8036/0267-8.2020/25 від 25.08.2020 було отримано представником Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» лише 30.03.2021. Водночас, відповідачем зазначено, що якщо позивачем будуть надані належні та допустимі докази, на підтвердження факту вручення вищезазначеного рахунку з додатками, належному та повноважному представнику ТОВ «Укрінконтракт», позовні вимоги в цій частині будуть визнані повністю.

Крім того, відповідач у відзиві просить суд розстрочити виконання рішення про стягнення боргу на 6 місяців.

У зв`язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. на лікарняному у період з 20.04.2021 по 28.04.2021, судове засідання, призначене на 22.04.2021 не відбулося.

Ухвалою суду від 30.04.2021 розгляд справи по суті було призначено на 25 травня 2021 року о 10:10.

06.05.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 1168/юр від 05.05.2021, за змістом якої Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» зокрема, зазначає з посиланням на наявні в матеріалах справи докази, що рахунок № Ш-8036/0267-8.2020/25 від 25.08.2020 був належним чином направлений відповідачу ще у серпні 2020 року. Крім того, позивач заперечує проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

25.05.2021 в судове засідання з`явилися повноважні представник обох учасників справи, яких суд заслухав.

Представник позивача підтвердив актуальність заявлених вимог, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні усно зазначив про визнання відповідачем позовних вимог в повному обсязі. Крім того, щодо клопотання про розстрочення виконання рішення зазначив, що у випадку необхідності товариство звернеться до суду із відповідним клопотанням пізніше.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 25.05.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд –

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2009 року між Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал», як виробником, то Товариством з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт», як споживачем, був укладений Договір № А/593 на постачання питної води та приймання стічних вод (далі – Договір), відповідно до предмету якого виробник зобов`язався надавати споживачу послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні оди у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього Договору, а Споживач зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому виробником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації, що встановлений Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за № 190 від 27.06.2008 року, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002, Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 70 від 23.01.2003 та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором (п. 2.1).

За умовами наведеного Договору:

- споживач забезпечує отримання та своєчасне подовження Дозволу на скид стічних вод згідно із Місцевими правилами приймання, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин (п. 2.5);

- кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу від споживача, визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об`ємів стоків у відповідності до Правил користування та Місцевих правил приймання (п. 3.1.4);

- виробник має право, зокрема: вимагати від споживача дотримання ним Правил користування, Правил приймання, Місцевих правил приймання та інших нормативних документів, зазначених в пункті 2.1. цього Договору (п. 4.2.1); В робочі години проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем споживача, приладів, пристроїв та цілісності пломб на них, перевіряти дотримання споживачем вимог, передбачених Договором, контролювати раціональне водоспоживання, відбирати проби стічних вод тощо, а також складати акти за результатами цих обстежень. Споживач вирішує питання допуску на територію споживача представника виробника (за наявності належним чином оформленого посвідчення або письмового розпорядження щодо проведення інспекції тощо) в термін не більш як 30 хвилин з моменту прибуття останнього для виконання службових обов`язків (п. 4.2.4);

- споживач зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасний та безперешкодний доступ стягувана для зняття контрольних показань із засобів обліку, для відбору з контрольних каналізаційних колодязів проб на перевірку допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах, що скидаються до міської каналізаційної мережі (п. 4.3.6);

- у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості (п. 5.2);

- цей Договір укладається до 31 грудня 2013 р. і набирає чинності з дня його укладання. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 10.1, в редакції Додаткової угоди № 4 від 01.12.2012).

Додатковими угодами № 1 від 01.11.2009, № 2 від 01.11.2010, № 3 від 10.11.2011 та № 4 від 01.12.2012 сторони продовжували строк дії Договору та погодили умови щодо його пролонгації.

Вказаний Договір з Додатковими угодами до нього скріплені підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача, як виробника, щодо стягнення з відповідача, як споживача, за договором на постачання питної води та приймання стічних вод вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, а також штрафних санкцій, відсотків річних та інфляційних втрат за порушення відповідачем грошового зобов`язання.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належать обставини порушення відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Договір на постачання питної води та приймання стічних вод № А/593 від 01.01.2009 з додатками та додатковими угодами до нього;

- витяг з журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів за 20.07.2020;

- службова записка № 47ск від 20.07.2020;

- результати аналізів контрольної проби стічної води від 27.07.2020;

- листи позивача № 1347/36 від 27.07.2020, № 1513/36 від 25.08.2020;

- рахунок № Ш-8036/0267-8.2020/25 від 25.08.2020 з розрахунками коефіцієнта кратності;

- сертифікат визнання спроможності проведення вимірювань № РН-006/2020 від 27.02.2020;

- претензія № 2221/36 від 15.12.2020;

- Акт від 01.10.2020 нарахування плати за скид стічних вод з понаднормовим забрудненням до договору А/593 від 01.01.2009.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються положеннями чинного законодавства, що регулює порядок приймання стічних вод.

Так, згідно з Розділом V п. 1 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, які затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 316 01.12.17 (далі – Правила № 316) виробники та споживачі є відповідальними за дотримання вимог приймання та скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до Розділу І п. 2 Правил № 316 ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/ або очищення стічних вод) (далі – виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

За змістом п. 1.3 Правил приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, які затверджені рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 26.10.2018 (далі – Місцеві правила приймання стічних вод) ці правила поширюються на МКП «Миколаївводоканал» як суб`єкта господарювання, який надає послуги з централізованого водовідведення (далі – виробник), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, на фізичних осіб-підприємців, на фізичних осіб, які проводять незалежну професійну діяльність і взяті на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з Податковим кодексом України, які скидають стічні води до системи централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди М.Миколаєва (далі - споживачі та/або субспоживачі).

Згідно з положеннями розділу VI Правил № 316 з метою контролю якості стічних вод споживачів виробник здійснює відбір контрольних проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є достатньою підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод споживачів виконує уповноважений представник виробника, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представник виробника, так і представник споживача.

Відповідно до приписів п. 8 розділу VI Правил № 316 у разі виявлення перевищення ДК за бруднюючих речовин, встановлених цими Правилами виробник:

- у термін не більше 5 робочих днів з моменту відбору контрольної проби направляє споживачу лист-повідомлення (факсом або електронною поштою) про перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах споживача та результати хімічного аналізу;

- у строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення допустимих концентрацій, виробник направляє споживачу рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів.

За змістом п. 9 розділу VI Правил № 316 у разі незгоди споживача з результатами даних лабораторії виробника щодо якості стічних вод згідно з аналізом контрольної проби, за результатами якого зроблено висновок про наявність у стічних водах споживача перевищень ДК забруднюючих речовин, споживач має право звернутися до незалежної лабораторії, що здійснює свою діяльність у цій галузі відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», для проведення аналізу арбітражних проб, які відбираються одночасно з контрольною пробою і зберігаються належним чином виробником та споживачем.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою контролю якості стічних вод, що надходять від відповідача у каналізаційні мережі м. Миколаєва, 20.07.2020 в присутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» з контрольного колодязя за адресою: м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 75-А представником Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» було відібрано контрольну пробу стічної води на відповідність нормам допустимих концентрацій забруднюючих речовин, що підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи витягом з Журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів за 20.07.2020

За результатами лабораторних досліджень проб стічних вод позивачем було оформлено Результати аналізів контрольної проби стічної води від 27.07.2020, якими зафіксовано перевищення допустимих концентрацій (ДК) забруднюючих речовин.

Позивачем до матеріалів справи надано також службову записку № 47ск від 20.07.2020 щодо прядення відповідного лабораторного дослідження та сертифікат визнання спроможності проведення вимірювань № РН-006/2020 від 27.02.2020 на підтвердження правомочності проведення таких досліджень відповідною лабораторією.

Після виявлення факту порушення, про результати проведеного лабораторного аналізу з перевищенням (ДК) забруднюючих речовин відповідачу було повідомлено листом № 1347/36 від 27.07.2020, який був скерований позивачем на електронну адресу відповідача.

При цьому, як стверджує позивач, та не спростовує відповідач, останній у встановлені законом строки не виявив бажання на отримання арбітражної проби та інформації про хімічний склад стічних вод.

Враховуючи наведене, у зв`язку з виявленим перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин позивачем було здійснено відповідачу нарахування відповідної оплати згідно з Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормові скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 № 316 та Місцевими правилами приймання стічних вод.

За результатами відповідного нарахування позивачем оформлено рахунок № Ш-8036/0267-8.2020/25 від 25.08.2020 на суму 60393,86 грн, з розрахунками коефіцієнта кратності.

Приписами п. 8 Розділу VІ Правил № 316 встановлено, що у строк, що не перевищує шести місяців після визначення перевищення допустимих концентрацій, виробник направляє споживачу рахунок за скид стічних вод з перевищенням ДК забруднюючих речовин та копії підтвердних документів.

З матеріалів справи вбачається, що 26.08.2020 Міським комунальним підприємством «Миколаївводоканал» було скеровано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» лист № 1513/36 від 25.08.2020, з вимогою про оплату рахунку № Ш-8036/0267-8.2020/25 від 25.08.2020 у строк протягом 20 днів. До вказаного листа позивачем було додано оригінал вказаного рахунку та розрахунок обсягу стічних вод, розрахунок коефіцієнта кратності, результати аналізів від 27.07.2020 року, копію журналу-акту відбору проб стічних вод споживачів, акт нарахувань в копіях. 29.09.2020 року лист з додатками повернувся на адресу відправника у зв`язку з закінченням терміну зберігання. У подальшому 01.10.2020 зазначений лист з додатками вручено представнику відповідача під особистий підпис.

Разом з тим, за даними позивача, не спростованими відповідачем, останній вказаний лист залишив без реагування.

Відповідно до п. 3.2.5 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у рахунку, споживач зобов`язаний у триденний термін з дня отримання рахунку письмово повідомити про це виробника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту звіряння взаємних розрахунків. В іншому випадку відмова споживача оплатити рахунок виробника вважатиметься безпідставною.

Споживач не висловив своєї незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у рахунку № Ш-8036/0267-8.2020/25 від 25.08.2020 на суму 60393,86 грн, оплати відповідних коштів не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було оформлено претензію № 2221/36 від 15.12.2020, з вимогою оплатити вищенаведений рахунок.

Водночас, суд відмічає, що докази направлення вказаної претензії на адресу відповідача в матеріалах справи відсутні.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

На переконання суду, діями щодо скиду стічних вод в систему каналізації м. Миколаїв з перевищенням вмісту в них забруднюючих речовин відповідач порушив вимоги статті 32 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідно до якої державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов`язковими для виконання і визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 44, ч. 1 ст. 70 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин.

Скидання стічних вод у водні об`єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що у позивача виникло право на стягнення вартості приймання стічних вод у систему каналізації міста Миколаєва із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини з об`єкта Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт».

Здійснений позивачем розрахунок вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини на суму 60393,86 грн є правильним та обґрунтованим.

При цьому, суд зауважує, що відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі, фактичні обставини справи не спростовував і не заперечував.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.

Окрім вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, позивач також нарахував та просить стягнути з відповідача:

- пеню у розмірі 2041,22 грн за період з 21.10.2020 по 01.02.2021;

- 3 % річних у розмірі 515,26 грн за період з 21.10.2020 по 01.02.2021;

- інфляційні втрати у розмірі 1335,73 за період з 21.10.2020 по 01.02.2021 (при цьому, з наведеного у позовній заяві розрахунку вбачається, що фактично позивачем розрахунок інфляційних втрат проведено за листопад та грудень 2020 року).

Стосовно заявленої позивачем до стягнення суми пені суд зазначає таке.

За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За змістом п. 5.2 Договору у разі порушення строків виконання зобов`язання по оплаті за надані послуги, споживач сплачує виробнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу від суми заборгованості.

Таким чином на підставі статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України та положень Договору позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

За перевіркою суду, позивачем суму пені в розмірі 2041,22 грн визначено правильно, у зв`язку з чим позовні вимоги у відповідній частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

За перевіркою суду відповідні нарахування позивачем проведено правильно, а отже позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За такого, у зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» (54017, м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 75А; ідентифікаційний код 22439676) на користь Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; ідентифікаційний код 31448144) 60393,86 грн вартості приймання стічних вод із перевищенням допустимої концентрації забруднюючої речовини, 2041,22 грн пені, 1335,73 грн інфляційних втрат, 515,26 грн трьох процентів річних, а також 2270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» (54055, м. Миколаїв, вул. Погранична, буд. 161; ідентифікаційний код 31448144);

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю юридична фірма «Укрінконтракт» (54017, м. Миколаїв, проспект Центральний, буд. 75А; ідентифікаційний код 22439676).

Повне рішення складено та підписано судом 31.05.2021.

Суддя О.Г. Смородінова