Рішення № 97283051, 20.05.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Справа № 915/130/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ржепецької К. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, буд. 15, кв. 9; ідентифікаційний код 40812723)

до відповідача: Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546)

про: стягнення 2 300 787,05 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Нестеренко О.А., адвокат за ордером,

від відповідача: Шень С.І. у порядку самопредставництва,

Суть спору:

02.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 25/01/1 від 25.01.2021 (з додатками) про стягнення з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» заборгованості за поставлений товар – код CPV 44330000-2 по ДК 021:2015 – Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі (круг, кутник, дріт, швелер сталеві) за договором № 53-123-01-20-06285 від 09.04.2020 року в сумі 2016374,40 грн; трьох відсотків річних в сумі 12674,00 грн; інфляційних нарахувань в сумі 27811,28 грн; витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн; судового збору в розмірі 31002,90 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору на постачання товару № 53-123-01-20-06285 від 09.04.2020 зі Специфікацією № 1 та додатковою угодою № 1 від 08.07.2020 до нього; видаткових накладних; претензії № 87/1 від 03.12.2020; застосування норм статей 11, 524, 525, 530, 533-535, 610, 625, 626, 629, 692 Цивільного кодексу України, статей 193, 216, 218 Господарського кодексу України; та мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошового зобов`язання за укладеним між сторонами договором в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.02.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/130/21 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 09 березня 2021 року о 09:00; зобов`язано позивача в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали надати суду та направити відповідачу якісні копії видаткових накладних, наданих до позовної заяви; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.

23.02.2021 до суду від позивача надійшла заява № 19/02/01 від 19.02.2021 про зменшення позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн та залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. З урахуванням вказаної заяви товариство просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар – код CPV 44330000-2 по ДК 021:2015 – Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі (круг, кутник, дріт, швелер сталеві) за договором № 53-123-01-20-06285 від 09.04.2020 року в сумі 2016374,40 грн; три відсотки річних в розмірі 12674,00 грн; інфляційні нарахування в сумі 27811,28 грн; суму судового збору в розмірі 30852,90 грн.

23.02.2021 до суду від представника позивача надійшла заява № 22/02/01 від 22.02.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (з урахуванням заяви б/н від 24.02.2021 (вх. № 3087/21)), на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 01.03.2021.

05.03.2021 до суду від позивача надійшла заява № 05/03/01 від 05.03.2021 про збільшення позовних вимог, обґрунтована збільшенням суми основної заборгованості та трьох відсотків річних за спірним у даній справі договором. З урахуванням вказаної заяви товариство просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар – код CPV 44330000-2 по ДК 021:2015 – Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі (круг, кутник, дріт, швелер сталеві) за договором № 53-123-01-20-06285 від 09.04.2020 року в сумі 2255907,84 грн; три відсотки річних в розмірі 13954,00 грн; інфляційні нарахування в сумі 30925,21 грн; суму судового збору в розмірі 34511,81 грн.

Суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Таким чином, розглянувши заяви позивача № 19/02/01 від 19.02.2021 про зменшення позовних вимог в частині стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн та № 05/03/01 від 05.03.2021 про збільшення позовних вимог, які надійшли до суду до закінчення підготовчого засідання, суд дійшов висновку, що вказані заяви подані позивачем у відповідності до приписів ст. 46 ГПК України, відповідають вимогам чинного процесуального законодавства, не порушують права та охоронювані законом інтереси сторін, а тому приймаються судом до розгляду.

З урахуванням наведеного, у даній справі судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з позивача на користь позивача 2 300 787,05 грн, у тому числі:

- 2255907,84 грн – основний борг;

- 13954,00 грн – три відсотки річних;

- 30925,21 грн – інфляційні нарахування.

09.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшла така кореспонденція:

- відзив на позовну заяву б/н від 05.03.2021 (вх. № 3473/21), у якому відповідач просить суд позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» до ДП «НАЕК» «Енергоатом» в особі ВП ЮУАЕС ДП «НАЕК» «Енергоатом» в частині стягнення 3 % річних у розмірі 12674,00 грн та інфляційні нарахування у розмірі 27811,28 грн залишити без задоволення;

- клопотання б/н від 05.03.2021 (вх. № 3474/21) про поновлення пропущеного процесуального строку, у якому заявник просить суд: поновити процесуальний строк для надання обґрунтованого відзиву на позовну заяву № 25/01/1 від 25.01.2021; долучити до матеріалів справи № 915/130/21 відзив від 05.03.2021; відкласти підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 09.03.2021 підготовче засідання у справі відкладено на 01 квітня 2021 року о 10:00.

26.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява № 32/301 від 25.03.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 29.03.2021.

29.03.2021 на офіційну електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив б/н від 26.03.2021 (вх. № 4577/21) на заяву про збільшення позовних вимог, у якому заявник заперечує проти здійснених позивачем нарахувань інфляційних витрат та відсотків річних.

Ухвалою суду від 01.04.2021 було закрито підготовче провадження у справі № 915/130/21, з призначенням її до судового розгляду по суті на 20 квітня 2021 року об 11:00.

05.04.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника відповідача надійшла заява № 32/332 від 02.04.2021 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 06.04.2021.

07.04.2021 до суду від позивача надійшла заява б/н від 07.04.2021 (вх. № 5204/21) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, на яку суд відреагував відповідною ухвалою від 09.04.2021.

У зв`язку з перебуванням судді Смородінової О.Г. на лікарняному у період з 20.04.2021 по 28.04.2021, судове засідання, призначене на 20.04.2021 не відбулося.

Ухвалою суду від 29.04.2021 засідання у справі № 915/130/20 було призначено на 20 травня 2021 року о 10:45.

Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв або клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.

В судове засідання 20.05.2021 з`явилися повноважні представники обох учасників справи, які підтвердили актуальність правових позицій сторін, викладених в письмових заявах по суті справи.

Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 20.05.2021 за результатами розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, заслухавши в судових засіданнях представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В:

09 квітня 2020 року між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція», як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Піденьбудресурс», як постачальником, був укладений Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06285 (далі – Договір), відповідно до предмету якого постачальник зобов`язався передати покупцю, а покупець прийняв на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код CPV 44330000-2 по ДК 021:2015 – Будівельні прути, стрижні, дроти та профілі (Круг, кутник, дріт, швелер сталеві) (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року. Постачальник забезпечує виконання гарантійних зобов`язань відповідно до розділу 6 Договору. Місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

За умовами наведеного Договору:

- загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 1880000,00 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20 %: 376000,00 грн; всього з ПДВ: 2256000,00 грн (п. 2.1);

- за даним договором оплата відбувається на протязі 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується (п. 2.2);

- постачання здійснюється на протязі 90 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.06.2020, на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника (п. 3.1);

- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ); електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про довірчі послуги» у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ який підтверджує якість товару (паспорт або керівництво з експлуатації або інше) (п. 3.2);

- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (п. 3.3 Договору);

- у разі порушення зобов`язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, постачальник зобов`язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожен день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару (п. 4.1 Договору);

- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 «Про порядок приймання продукції по кількості» і П-7 «Про порядок приймання продукції по якості», СОУ НАЕК 038:2017 «Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС» (п. 5.1 Договору);

- сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором унаслідок форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини (п. 7.1);

- всі спори і розбіжності, які можуть виникнути з цього договору або у зв`язку з ним, будуть вирішуватись сторонами згідно претензійного порядку. Сторона, яка порушила права і законні інтереси іншої сторони, зобов`язана поновити їх, не чекаючи пред`явлення претензії чи позову (п. 8.1);

- претензія підлягає розгляду в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання (п. 8.2);

- договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами, та скріплення печаткою (п. 12.1);

- дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього Договору, та закінчується 31.12.2021 (п. 12.2);

- закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього Договору, та виконання діючих зобов`язань (п. 12.3).

Між сторонами також була погоджена та підписана Специфікація № 1 на суму 2256000,00 грн, яка є Додатком № 1 до Договору № 53-123-01-20-06285 від 09.04.2020.

Додатковою угодою № 1 від 08.07.2020 сторони погодили внесення змін до Договору, шляхом викладення п 3.1 Договору в такій редакції:

«Постачання здійснюється на протязі 150 днів з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.08.2020, на умовах: DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство» відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника».

Договір зі Специфікацією та Додатковою угодою до нього, скріплені підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, а також відсотків річних та інфляційних нарахувань внаслідок порушення відповідачем грошового зобов`язання за договором в частині здійснення розрахунків за поставлений товар.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору поставки, в частині повноти та своєчасності здійснення покупцем розрахунків за поставлений товар.

Позивач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- Договір на постачання товару № 53-123-01-20-06285 від 09.04.2020 зі Специфікацією № 1 та додатковою угодою № 1 від 08.07.2020 до нього;

- видаткові накладні (№ 13 від 14.04.2020, № 30 від 04.09.2020, № 31 від 16.09.2020, № 32 від 24.09.2020, № 33 від 25.09.2020, № 34 від 28.09.2020, № 35 від 21.10.2020);

- претензія № 87/1 від 03.12.2020 з відповіддю на неї № 07/21512 від 23.12.2020;

- претензія № 7/1 від 27.01.2021 з доказами її направлення.

Відповідач на підтвердження власної правової позиції надав суду такі докази:

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 10 на запит від 04.03.2021 № 10;

- довідка № 52 від 24.02.2021 про взаємні розрахунки;

- відповідь на претензію № 7/1 від 27.01.2021 за вих. № 07/5094 від 23.03.2021.

Статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 ГПК України, проаналізувавши обставини справи відносно норм чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями чинного законодавства про поставку.

Так, згідно з приписами ч. ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ч. 1 ст. 662 та ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов вищенаведеного Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» поставило Відокремленому підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція», а останній прийняв у власність товар на загальну суму 2255907,84 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних:

- № 13 від 14.04.2020 на суму 186072,00 грн. Постачання відбулося 21.04.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати;

- № 30 від 04.09.2020 на суму 450024,00 грн. Постачання відбулося 04.09.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати;

- № 31 від 16.09.2020 на суму 677138,40 грн. Постачання відбулося 17.09.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати;

- № 32 від 24.09.2020 на суму 433291,20 грн. Постачання відбулося 25.09.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати;

- № 33 від 25.09.2020 на суму 225304,80 грн. Постачання відбулося 25.09.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати;

- № 34 від 28.09.2020 на суму 44544,00 грн. Постачання відбулося 28.09.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати;

- № 35 від 21.10.2020 на суму 239533,44 грн. Постачання відбулося 22.10.2020, що підтверджується відбитком штампу Южноукраїнського відділення ДП НАЕК «Енергоатом» ВП «Складське господарство», із зазначенням вказаної дати.

При цьому, за даними позивача, відповідач оплати за поставлений товар взагалі не здійснив.

З метою досудового врегулювання спору позивач скеровував на адресу відповідача претензії № 87/1 від 03.12.2020 та № 7/1 від 27.01.2021 з вимогою сплатити наявну заборгованість.

Відповідач на вказані претензії відповідав листами № 07/21512 від 23.12.2020 та № 07/5094 від 23.03.2021, за замістом яких наявність заборгованості не заперечував, при цьому посилаючись на наявність фінансової кризи, просив позивача розглянути можливість перенесення термінів виконання договірних зобов`язань в частині сплати по договору за раніше поставлений товар на максимально можливий строк.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлений товар закон покладає на покупця.

Посилання відповідача, викладені у відзиві, щодо звільнення від відповідальності у зв`язку з фінансовою кризою, відхиляються судом. Так, відповідно змісту ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів. На переконання суду, Відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Крім того, суд зауважує, що ні в заявах по суті справи, ні в судових засіданнях відповідач не заперечував щодо наявності та розміру основної заборгованості у спірних правовідносинах у розмірі 2255907,84 грн.

Проаналізувавши викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлений за Договором № 53-123-01-20-06285 від 09.04.2020 товар, в зв`язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення існуючої заборгованості.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості та встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» суму заборгованості в розмірі 2255907,84 грн зазначено правильно.

За такого, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім основного боргу, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача:

1. 3 % річних на загальну суму 13954,00 грн, у тому числі:

- по видатковій накладній № 13 від 14.04.2020 за період з 01.07.2020 по 25.01.2021 на суму 3181,00 грн;

- по видатковій накладній № 30 від 04.09.2020 за період з 10.11.2020 по 25.01.2021 на суму 2811,00 грн;

- по видатковій накладній № 31 від 16.09.2020 за період з 23.11.2020 по 25.01.2021 на суму 3506,00 грн;

- по видатковій накладній № 32 від 24.09.2020 за період з 01.12.2020 по 25.01.2021 на суму 1959,00 грн;

- по видатковій накладній № 33 від 25.09.2020 за період з 01.12.2020 по 25.01.2021 на суму 1019,00 грн;

- по видатковій накладній № 34 від 28.09.2020 за період з 02.12.2020 по 25.01.2021 на суму 198,00 грн;

- по видатковій накладній № 35 від 21.10.2020 за період з 30.12.2020 по 05.03.2021 на суму 1280,00 грн.

2. Інфляційні нарахування на загальну суму 30925,21 грн, у тому числі:

- по видатковій накладній № 13 від 14.04.2020 за період з липня 2020 року по січень 2021 року на суму 5435,59 грн;

- по видатковій накладній № 30 від 04.09.2020 за період з листопада 2020 року по січень 2021 року на суму 9953,18 грн;

- по видатковій накладній № 31 від 16.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 6094,24 грн;

- по видатковій накладній № 32 від 24.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 3899,62 грн;

- по видатковій накладній № 33 від 25.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 2027,75 грн;

- по видатковій накладній № 34 від 28.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 400,90 грн;

- по видатковій накладній № 35 від 21.10.2020 за період з січня 2021 року по лютий 2021 року на суму 3113,93 грн.

Щодо заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат суд зазначає таке.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Заперечення відповідача щодо проти здійснених позивачем нарахувань інфляційних витрат та відсотків річних в частині визначення періоду відповідних нарахувань, взяті судом до уваги. Так, суд погоджується з посиланням відповідача на необхідність врахування при визначенні строку здійснення розрахунків за поставлений товар дати реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням наведеного, судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань і встановлено, що обґрунтованою сумою трьох відсотків річних у спірних правовідносинах є 11012,64 грн, зокрема:

- по видатковій накладній № 13 від 14.04.2020 за період з 18.07.2020 по 25.01.2021 на суму 2929,39 грн;

- по видатковій накладній № 30 від 04.09.2020 за період з 28.11.2020 по 25.01.2021 на суму 2215,76 грн;

- по видатковій накладній № 31 від 16.09.2020 за період з 18.12.2020 по 25.01.2021 на суму 2168,42 грн;

- по видатковій накладній № 32 від 24.09.2020 за період з 08.12.2020 по 25.01.2021 на суму 1707,18 грн;

- по видатковій накладній № 33 від 25.09.2020 за період з 08.12.2020 по 25.01.2021 на суму 887,71 грн;

- по видатковій накладній № 34 від 28.09.2020 за період з 07.12.2020 по 25.01.2021 на суму 179,16 грн;

- по видатковій накладній № 35 від 21.10.2020 за період з 18.01.2021 по 05.03.2021 на суму 925,32 грн.

За такого, суд відмовляє позивачу у стягненні з відповідача 3 % річних у сумі 2941,36 грн.

Обґрунтованою сумою інфляційних нарахувань у спірних правовідносинах є 45798,83 грн, зокрема:

- по видатковій накладній № 13 від 14.04.2020 за період з серпня 2020 року по січень 2021 року на суму 9096,20 грн;

- по видатковій накладній № 30 від 04.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 9953,18 грн;

- по видатковій накладній № 31 від 16.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 8802,80 грн;

- по видатковій накладній № 32 від 24.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 9583,10 грн;

- по видатковій накладній № 33 від 25.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 4983,07 грн;

- по видатковій накладній № 34 від 28.09.2020 за період з грудня 2020 року по січень 2021 року на суму 985,18 грн;

- по видатковій накладній № 35 від 21.10.2020 за лютий 2021 року на суму 2395,30 грн.

Водночас суд, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 237 ГПК України, не виходячи за межі позовних вимог, з огляду на принцип диспозитивності господарського судочинства, стягує з відповідача інфляційні витрати саме в заявленій позивачем сумі – 30925,21 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача належить стягнути на користь позивача (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 34466,94 грн ((2297845,69 / 2300787,05) * 100 %= 99,87 %; 99,87 % * 34511,81 = 34466,94) судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, буд. 15, кв. 9; ідентифікаційний код 40812723) заборгованість за поставлений товар за Договором № 53-123-01-20-06285 від 09.04.2020 в сумі 2255907,84 грн, три відсотки річних в сумі 11012,64 грн, інфляційні нарахування в сумі 30925,21 грн, а також 34466,94 грн судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в частині стягнення з відповідача трьох відсотків річних у сумі 2941,36 грн відмовити позивачу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Південьбудресурс» (55002, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ, вул. Енергобудівників, буд. 15, кв. 9; ідентифікаційний код 40812723);

Відповідач: Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (55001, Миколаївська обл., м. Южноукраїнськ; ідентифікаційний код 20915546).

Повне рішення складено та підписано судом 31.05.2021.

Суддя О.Г. Смородінова