Ухвала суду № 97270956, 25.05.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3296/21

Провадження № 1-кс/711/1001/21

У Х В А Л А

25.05.2021 м. Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Позарецька С.М.,

при секретарі судових засідань - Осадчій А.Ю.,

за участі:

прокурора - Пилипаса Р.О.,

слідчого - Нестеренко В.В.,

підозрюваної - ОСОБА_1 ,

захисника - Буджерака М.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області Нестеренко В.В., погодженого начальником відділу Черкаської обласної прокуратури Грековим А.І., що винесене у кримінальному провадженні № 42021250000000031, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці с. Мошни Черкаського району Черкаської області, громадянки України, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

в с т а н о в и в :

Старший слідчий СУ ГУНП в Черкаській області Нестеренко В.В. звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, за погодженням начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Грекова А.І., що винесене у кримінальному провадженні № 42021250000000031, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.03.2021, в якому просить застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 будучи головним спеціалістом відділу забезпечення організації продажу Управління конкурентного продажу та біржової діяльності Департаменту підготовки та продажу об`єктів приватизації Фонду державного майна України, користуючись особистим знайомством із заступником начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях - начальником управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області ОСОБА_2 за попередньою змовою з ним, одержала неправомірну вигоду від ОСОБА_3 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2 відповідно до наказу № 367-р від 06.09.2019 призначений на посаду заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях - начальника управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області з 10.09.2019. Має 4 ранг державного службовця, що відповідно до вимог ст. 39 Закону України «Про державну службу» відноситися до державного службовця категорії «Б»

ОСОБА_2 відповідно до наказу № 234-к від 01.09.2020 «Про розподіл функціональних обов`язків встановлення взаємозамінюваності між керівництвом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях та підпорядкування його структурних підрозділів» виконує обов`язки щодо загального керівництва Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях та вправі підписувати документи, що відносяться до його компетенції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 68 Конституції України ОСОБА_2 зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України.

Згідно зі ст.ст. 3, 22 Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 забороняється використовувати свої службові повноваження або своє службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, а в разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язаний невідкладно вжити заходів щодо запобігання одержання такої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Приміткою до статті 364 КК України, встановлено, що службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або виконують такі обов`язки за спеціальним повноваженням.

Водночас, приміткою до статті 368 КК України передбачено, що службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 368-5, 369 та 382 цього Кодексу є особи, зазначені у пункті 1 примітки до статті 364 цього Кодексу, посади яких згідно із статтею 6 Закону України "Про державну службу" належать до категорії "Б", судді, прокурори і слідчі, а також інші, крім зазначених у пункті 3 примітки до цієї статті, керівники і заступники керівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць.

Таким чином, ОСОБА_2 , займаючи посаду заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Чернігівській та Черкаській областях - начальника управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області, постійно здійснював функції представника влади і відповідно до п. 1 Примітки до ст. 364 КК України, з моменту призначення на вказану посаду є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Діючи всупереч вимог законодавства, ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , будучи представником органу виконавчої влади, маючи умисел на одержання для себе неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах особи, яка надає неправомірну вигоду, висловила ОСОБА_3 прохання про надання 1500 доларів США за передачу в оренду приміщень Фонду, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, ОСОБА_2 , реалізуючи спільний з ОСОБА_1 умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, перебуваючи в службовому кабінеті №309, будинку АДРЕСА_2, під час особистої зустрічі з ОСОБА_3 , 27.04.2021, близько 12 години 45 хвилин, отримав від останнього обумовлені ОСОБА_1 кошти в сумі 1500 доларів США, як неправомірну вигоду за вчинення дій, пов`язаних з виконанням покладених на нього обов`язків.

Ініціатор клопотання вказує, що 27 квітня 2021 року о 12 годині 50 хвилин, в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, працюючого на посаді заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівських областях - начальника Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області.

28.04.2021 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

24.05.2021 ОСОБА_2 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Крім того, 21.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, яка займає посаду головного спеціаліста відділу промислових державних підприємств Управління галузевих державних підприємств Департаменту управління державними підприємствами.

У клопотанні також зазначено, що вина ОСОБА_1 на цій стадії кримінального провадження підтверджується зібраними доказами, а саме: заявою про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_3 ; показаннями свідка ОСОБА_3 від 31.03.2021 та 27.04.2021; показаннями свідка ОСОБА_5 від 27.04.2021; показаннями свідка ОСОБА_6 від 27.04.2021; протоколом огляду, помітки та вручення грошових коштів з додатками від 27.04.2021; протоколом обшуку від 27.04.2021, іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Таку поведінку можливо спрогнозувати, як зазначено, враховуючи санкцію ч. 3 ст. 368 КК України, яка передбачає покарання у вигляді позбавлення волі. Крім того, на теперішній час ОСОБА_1 , продовжуючи виконання обов`язків головного спеціаліста відділу промислових державних підприємств Управління галузевих державних підприємств Департаменту управління державними підприємствами, може використовувати свої службові повноваження для впливу на працівників з метою надання ними неправдивих показів або відмови від дачі показань в ході досудового розслідування.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи вище викладене, з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, орган досудового розслідування вважає доцільним застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною щоденно залишати місце проживання у період з 22.00 год. до 07.00 год. за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 місяці. Більш м`який запобіжний захід, на думку органу досудового розслідування, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, просить покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: прибувати за першим викликом до слідчого та прокурора; не відлучатися з місця проживання, реєстрації, без дозволу слідчого та прокурора; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні №42021250000000031 від 31.03.2021; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

У судовому засіданні слідчий Нестеренко В.В. та прокурор Пилипас Р.О. підтримали клопотання та просили задовольнити у повному обсязі на підставі обгрунтування, що наведене у ньому та з урахуванням доказів, які долучені до клопотання. Прокурор додатково зазначив, що на цій стадії досудового розслідування даного кримінального провадження, підозра ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є цілком обґрунтованою.

У судовому засіданні захисник підозрюваної ОСОБА_1 - адвокат Буджерак М.Р. заперечував проти задоволення клопотання. Додатково зазначив, що дане клопотання є не обґрунтованим та не мотивованим. Підозра нічим не обгрунтована. У органу досудового розслідування відсутні докази, що ОСОБА_1 причетна до вчинення інкримінованого їй злочину, оскільки навіть у заяві ОСОБА_3 про злочин нічого не вказано про ОСОБА_1 . Ризики, на які посилається сторона обвинувачення нічим не підтверджені. ОСОБА_1 ніяким чином не перешкоджає проведенню досудового розслідування даного кримінального провадження і з`являється на всі виклики до слідчого, прокурора та суду.

У судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 підтримала доводи свого захисника та заперечувала проти задоволення даного клопотання.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді клопотання, перевіривши надані матеріали клопотання, зокрема і витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 42021250000000031 від 31.03.2021, у рамках якого було подано дане клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_1 не підлягає до задоволення виходячи з наступного:

клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою і підставою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, встановлено, що 21.05.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, за попередньою змовою групою осіб неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища).

При цьому, надаючи оцінку обґрунтованості підозри, варто звернути увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини термін «обґрунтована підозра» у скоєнні кримінального правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, тлумачення поняття «обґрунтованості» залежить від усіх обставин справи (рішення від 22.10.1997 у справі «Ердагоз проти Туреччини», № 21890/93, § 51; рішення від 30.08.1990 у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», серія A № 182, § 32).

Оцінивши досліджені у судовому засіданні матеріали клопотання, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, слідчий суддя вважає, що на даному етапі досудового розслідування кримінального провадження вбачається наявність фактів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 могла вчинити злочин. При цьому, слід звернути увагу, що у повідомленні про підозру зазначено, що вчиняючи злочин, вона займала посаду головного спеціаліста відділу забезпечення організації продажу Управління конкурентного продажу та біржової діяльності Департаменту підготовки та продажу об`єктів приватизації Фону державного майна України.

Із заявою про вчинення злочину до органів СБУ ОСОБА_3 звернувся 30.03.2021р. Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368 КК, внесені до ЄРДР 31.03.2021р., тобто з цього часу почалося досудове розслідування кримінального провадження.

Будучи допитаним 31.03.2021р. в якості свідка, ОСОБА_3 також повідомив про обставини, які мали місце 30.03.2021р., в т.ч. про спілкування із ОСОБА_1 .

Між тим, за наданими стороною обвинувачення матеріалами, а саме відповідно до наказу №290к від 18.03.2021р. ОСОБА_1 почала займати посаду головного спеціаліста відділу промислових державних підприємств Управління галузевих державних підприємств Департаменту управління державними підприємствами з 26.03.2021р. і працює у структурному підрозділі - відділі промислових державних підприємств. Крім того, відповідно до посадової інструкції, яка затверджена 26.03.2021р., ОСОБА_1 ознайомлена з нею лише 12.04.2021р.

Отже, підтвердження того, що вона вчинила злочин, займаючи іншу посаду, яка вказана у повідомленні про підозру, і яка (особа), як на думку сторони обвинувачення, відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне становище, на даний час немає.

Між тим, враховуючи, що пройшов незначний період часу з моменту, коли розпочалося досудове розслідування кримінального провадження, коли оголошено ОСОБА_1 про підозру - 21.05.2021р., необхідність здійснити ще ряд слідчих та процесуальних дій, в тому числі виконати вимоги ч.2 ст. 9 КПК України та прийняти одне із рішень, передбачених ст. 283 КПК України, - слідчий суддя, на даній стадії досудового розслідування, вважає за необхідне і доцільне обрати щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід.

Крім того, слідчий суддя вважає, що слідчим та прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.

Слід зазначити, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених у судовому засіданні, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, тобто, постановлення обвинувального вироку (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч.ч. 1, 2 ст.181 КПК України).

Разом з тим, слідчим та прокурором не доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КК України.

Так, ні у клопотанні, ні у судовому засіданні стороною обвинувачення не наведені обставини та не надані докази, які б підтверджували наявність ризиків, які викликають необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Крім того, на час розгляду справи за цим клопотанням, стороною обвинувачення не наведені об`єктивні дані, які б свідчили, що підозрювана ухиляється від слідства.

За приписами ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Що стосується доводів сторони захисту про необгрунтованість підозри, то вони є безпідставними, враховуючи вище викладене. На думку слідчого судді, стороною обвинувачення наведені факти та інформація, які свідчать про те, що ОСОБА_1 могла вчинити злочин, який їй інкримінується. Доводи про можливість впливу на свідків, зокрема ОСОБА_3 , то такий ризик, як на думку слідчого судді, існує, враховуючи коло її знайомих, в т.ч. знайомство із цією особою (показання свідка ОСОБА_3 ) з метою схилення його відмовитись давати покази, або давати, ті, що будуть на користь підозрюваної.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної, слідчий суддя враховує: особу підозрюваної; наявність тісних соціальних зв`язків; відсутність судимостей та даних про притягнення до відповідальності; наявність постійного місця роботи та проживання; сімейний стан; особливості події кримінального правопорушення (місце, спосіб, засоби вчинення, участь у його вчиненні, наслідки); мету застосування запобіжного заходу, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою. Також, слідчий суддя враховує відсутність об`єктивних даних вважати, що ОСОБА_1 вчиняла будь-які дії чи мала місце бездіяльність з боку останньої, направлені на перешкоджання розслідуванню чи його затягуванню.

Таким чином, враховуючи думку сторони обвинувачення та доводи сторони захисту, дослідивши матеріали клопотання та кримінального провадження, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні внесеного клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту, оскільки, у даному випадку, такий запобіжний захід не відповідає засадам розумності і пропорційності застосування такого запобіжного заходу, а також не забезпечує справедливої рівноваги між публічним інтересом демократичного суспільства та необхідністю поважати право на свободу.

Між тим, оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. При цьому, слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, зокрема, - не з`являтися на виклики слідчого, прокурора та суду для проведення слідчих дій чи інших процесуальних дій; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що перешкоджатиме об`єктивному розслідуванню кримінального провадження. Разом з тим, не знайшли свого підтвердження доводи прокурора про наявність ризику можливості підозрюваної знищити, сховати або спотворити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, відповідно до норм ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 ст. 179 КПК України).

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України на підозрювану слід покласти певні обов`язки, з метою забезпечення її належної процесуальної поведінки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3, 131, 132, 177, 178, 179, 182, 184, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

?прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора і суду;

?повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання/реєстрації/роботи;

?не спілкуватися із свідком у кримінальному провадженні № 42021250000000031 від 31.03.2021, а саме ОСОБА_3 , у будь-якій формі (особисто, через знайомих/родичів, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу Інтернет), крім випадків необхідності їхньої участі при проведенні слідчих дій.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, покласти на підозрювану на один місяць. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання цих обов`язків до нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію даної ухвали вручити підозрюваній, адвокату, слідчому, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, прокурору - для відому та виконання.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: С. М. Позарецька