Постанова № 9725409, 11.05.2010, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33-50/2010 Суддя по 1 інстанції Категорія ст. ст. 124, 294 КУпАП ОРЛЕНКО В.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

“11”травня 2010 р. м. Черкаси

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області ЛІТВІНЦЕВ В.М., за участі особи, яку визнано винною в скоєнні адмінправопорушення ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3 та її представника адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку апеляції матеріали адміністративної справи № 3-4/2010 р. за апеляцією ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2010 року, якою відносно

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця

м. Черкаси(АДРЕСА_1),

працюючого водієм ПСРП «Ремавтоагрегат»

провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрите в звязку із закінченням строку, передбаченого ч. 1 ст. 38 КУпАП, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 складеним на нього адмінпротоколом серії АД № 0074937 від 11.03.2009 року та зазначеним рішенням суду було визнано винним в тому, що він «11.03.2009 р. в 11 год., керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Смілянській в м. Черкаси і здійснюючи поворот ліворуч до АТП, завчасно не прийняв відповідне крайнє ліве положення та скоїв зіткнення з автомобілем БМВ д. н. НОМЕР_2, який рухався ліворуч в попутному напрямку; внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Порушення ОСОБА_2 положень п. 2.3 «б», п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України передбачає відповідальність за ст. 124 КУпАП і знаходиться у причинному звязку із настанням ДТП».

ОСОБА_2 свою вину не визнав, дав пояснення, в т. ч. І в суді першої та апеляційної інстанцій, про те, що у вказаний час і місці, підїхавши до повороту на АТП, де йому потрібно було повертати, він зупинився перед світлофором, а коли зустрічний транспорт зупинився теж, він включив покажчик лівого повороту та почав повертати ліворуч. В цей час по смузі зустрічного руху зліва в попутному напрямку його намагався обігнати автомобіль БМВ, по вині якого і сталося зіткнення автомобілів.

В свою чергу інший водій-учасник ДТП ОСОБА_3 в своїх поясненнях всю вину перекладає на ОСОБА_2, який, рухаючись в попутному напрямку в правому ряду, раптово, не виключаючи покажчика повороту почав здійснювати поворот ліворуч, повертаючи до АТП, не надав їй дорогу і вона вимушена була спрямувати свій автомобіль БМВ на смугу зустрічного руху, однак уникнення зіткнення за вини ОСОБА_2 їй не вдалося. Відсутність слідів гальмування її автомобіля на схемі ДТП не означає, що вона не гальмувала, т. я. це є технічною особливістю її автомобіля.

Троє свідків-очевидців ДТП з боку ОСОБА_2 та двоє свідків-очевидців ДТП з боку ОСОБА_3 послідовно стверджують один одному про протилежне.

В апеляційній скарзі, яка подана ОСОБА_2 через місцевий суд(вх. № 1484 від 21.01.10 р.), останній не погоджується із судовим рішенням і наполягає на скасуванні постанови суду, як незаконної і необґрунтованої, із закриттям провадження по даних матеріалах за відсутністю в його діях ознак адміністративного правопорушення.

В ході розгляду апеляції ОСОБА_2 заявив письмове клопотання про призначення по справі судової автотехнічної експертизи, оплату якої він гарантує, та про перенесення на відповідний термін розгляду його власної апеляції, вирішення якої ставить в залежність від висновків спеціаліста-експерта.

Постановою апеляційного суду від 1.02.2010 року клопотання ОСОБА_2 було задоволене.

Висновок судової автотехнічної експертизи за № 4/39 від 25.02.2010 року надійшов до апеляційного суду області 11.03.2010 року, 13.04.2010 року сторони з ним ознайомилися під розписку, а 11.05.2010 року вони зявилися на апеляційний розгляд на визначену(з урахуванням заяви ОСОБА_3 від 13.04.2010 року) дату.

Письмових заперечень на апеляцію, будь-яких інших заяв чи клопотань, в т. ч. щодо виклику та повторного опитування свідків ДТП, експерта до суду не надходило; змін чи доповнень до апеляції теж; протокол судового засідання в апеляційному суді не вівся.

Заслухавши доповідь судді, апелянта та потерпілу разом із її представником адвокатом ОСОБА_4, які перекладали вину у ДТП один на одного і виказували протилежну точку зору з приводу її обставин і відповідальності учасників, вивчивши матеріали адмінсправи № 3-4/2010 року, включаючи висновок автотехнічної експертизи, перевіривши доводи апеляції ОСОБА_2 суд не знаходить підстав для її задоволення через наступне.

ОСОБА_2 підставно визнано винним в порушенні положень п. 2.3 «б», п. 10.1, п. 10.4 Правил дорожнього руху України, що передбачає відповідальність за ст. 124 КУпАП і знаходиться у причинному звязку із настанням даної ДТП. Докази його вини ґрунтовно і в достатній мірі викладені судом першої інстанції у прийнятому ним рішенні і апеляційний суд з ними погоджується.

За виключенням показів свідків з боку потерпілої ОСОБА_5, ОСОБА_6 та самої потерпілої ОСОБА_3 в частині, що стосується раптовості дій водія ОСОБА_2 по здійсненню повороту ліворуч на керованому ним в попутному напрямку автомобілі і саме з крайнє правого ряду смуги руху, повертаючи у бік АТП. Оскільки, згідно висновку автотехнічної експертизи за № 4/39 від 25.02.2010 року, з технічної точки зору вони визнані неспроможними і такими, що не можуть прийматися до уваги при подальших дослідженнях. До того ж, вони спростовуються категоричними і послідовними показами інших свідків-очевидців ДТП ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та самого ОСОБА_2 про протилежне, а також даними протоколу огляду місця ДТП, схеми ДТП, які сторони підписали без будь-яких заперечень.

Що ж стосується можливої вини у ДТП також водія «БМВ-530» д. н. НОМЕР_2 ОСОБА_3, згідно висновку автотехнічної експертизи щодо недотримання нею положень п. п. 11.1, 11.4 ПДР України(на чому акцентує увагу і апелянт), то вирішення даного питання за відсутності відповідного адмінпротоколу на ОСОБА_3 в даний час лежить за межами процесуальних повноважень суду, в тому числі і апеляційної інстанції, по справах даної категорії. Тому апелянту ОСОБА_2 слід надати відповідні розяснення, самочинно і завчасно не вирішуючи наперед через значний проміжок часу питання вини і відповідальності іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_3

На ОСОБА_2 необхідно покласти обовязок по відшкодуванню витрат за проведення по справі судової автотехнічної експертизи за ініціативи апелянта, оплату якої згідно письмової заяви він гарантує. Відповідно до рахунку-акту № 797 від 25.02.2010 року загальна сума таких витрат складає 600 грн. 96 коп.

Тому, виходячи з наведеного і керуючись ст. ст. 294 КпАП України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 січня 2010 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_2 як особи, яку визнано винною в скоєнні адмінправопорушення, - без задоволення.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС в Черкаській області(код 25574009 на рахунок 31254272210063 в банку одержувача УДК в Черкаській області МФО 854018) 600 грн. 36 коп. за проведення судової автотехнічної експертизи.

Розяснити ОСОБА_2 його право на звернення до органів ДАІ з приводу можливості встановлення вини і притягнення до відповідальності інших учасників даної ДТП.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

Згідно з оригіналом:

Суддя В.М. Літвінцев