Ухвала суду № 97223622, 26.05.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:2604/8754/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Чех Н.А.,

за участі секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,

розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржник - ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, -

установив:

Заявник звернувся із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання посилаючись на те, що 07.08.2012 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі № 2604/8754/2012 за позовом ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11373772000 від 18.07.2008 року у сумі 45 799,25 доларів США, еквівалент 365 189,47 грн. та судового збору у розмірі 1820,00 грн. на користь ПАТ «Дельта Банк». На примусове виконання рішення суду видано виконавчий лист. 07.04.2014 року виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.11.2020 року замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал». Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень на боржника ОСОБА_1 відсутні відкриті виконавчі провадження. У зв`язку із перебуванням ПАТ «Дельта Банк» на стадії ліквідації, кадрових змін - скорочення штатів та звільнення працівників, а також у зв`язку із продажем частини кредитного портфелю, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання було пропущено. Окрім того, довго тривала передача кредитного портфелю від ПАТ «Дельта Банк» до ТОВ «Вердикт Капітал». Оригінал виконавчого листа по даній справі товариству не передався, що свідчить про його втрату.

До суду сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи сповіщались згідно норм процесуального законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

В суді встановлено, що 07.08.2012 року Дніпровський районний суд м. Києва ухвалив рішення по справі № 2604/8754/2012 за позовом ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 11373772000 від 18.07.2008 року у сумі 45 799,25 доларів США, еквівалент 365 189,47 грн., та за кредитним договором № 11373786000 від 18.07.2008 року в розмірі 26 136,79 грн. та судового збору у розмірі 1820,00 грн. на користь ПАТ «Дельта Банк».

10.08.2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 2301/К, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» отримав право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11373772000 від 18.07.2008 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.11.2020 року здійснено заміну стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт Капітал».

З матеріалів справу установлено, що 19.09.2012 року судом видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду. Інформація про його пред`явлення в матеріалах справи відсутня.

Надана заявником постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві від 07.04.2014 року (ВП № 32352412) стосується виконавчого листа № 2-1081, виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Частиною 1 статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому поважні причини - це ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, що виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

У справі «Бурдов проти Росії» від 7 травня 2002 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожному надано право звертатися до національного суду у разі виникнення спору про його цивільні права («право на суд»), одним із аспектів якого є право на доступ до правосуддя, що представляє собою право на порушення позовного провадження у національних судах з питань цивільно-правового характеру; але таке право на судовий захист було б ілюзорним, якби система правова держави-учасника Європейської конвенції не виключала, що судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, залишалося б не виконаним. Також, визнається неприпустимим, що п. 1 ст. 6 Конвенції, деталізовано визначаючи процесуальні гарантії сторін на справедливий розгляд їх справи національним судом, не передбачав би захисту процесу виконання судових рішень. Європейський суд наголосив, що виконання рішення суду, яке ухвалене будь-яким національним судом, повинно розглядатись як складова «судового розгляду» .

У справі «Soering vs UK» від 07.07.1989 року Європейський суд з прав людини визначив, що Конвенція як основоположний правовий акт, що підтверджує, забезпечує та надає захист прав людини, визначає, що її гарантії мають бути реальними та дієвими. Також, будь-яке тлумачення гарантованих прав та свобод, повинно відповідати загальним положенням Конвенції, метою якої є забезпечення і талий розвиток цінностей демократичного суспільства. Тобто, на державі лежить безпосередній обов`язок дотримуватися прав та свобод особи і забезпечувати своєчасне та в повному обсязі виконання судових рішень, що набрали законної сили. Виконання будь-якого рішення суду є обов`язковою стадією процесу правосуддя, і як наслідок, повинна відповідати вимогам ст. 6 Конвенції.

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд. Також у справі «Горнсбі проти Греції» Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду.

Таким чином, процес примусового виконання судового рішення у цивільній справі необхідно розглядати як невід`ємну частину механізму судового захисту права в порядку цивільного судочинства оскільки мета цивільного судочинства, яка закріплена у ст. 1 ЦПК України в редакції 2004 року та у ст. 2 в редакції 2017 року (захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави) в повній мірі досягається лише в результаті виконання вимог судового рішення. Виконавче провадження є логічним продовженням судового розгляду та не може без нього існувати, як і сам судовий розгляд втрачає сенс без можливості звернення судового рішення до примусового виконання.

Провадження щодо примусового виконання судового рішення є проявом процесуального принципу обов`язковості судового рішення, без нього даний принцип перетворюється на просту декларацію.

По даній справі заявник просить суд видати дублікат виконавчого листа та поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, посилаючись на те, що судове рішення до цього часу не виконано, і не поновлення строку позбавляє банк на стягнення з боржника боргу.

Як встановлено з матеріалів справи, рішення суду набуло законної сили 18.08.2012 року, та 19.09.2012 року представник ПАТ «Дельта Банк» отримав виконавчий лист. Заява про поновлення строку подана 05.03.2021 року. Жодного належного обґрунтування представник заявника не навів, та не надав відповідних доказів.

Суд погоджується, що судове рішення має бути виконано, однак законодавством визначено строки, яких кожна сторона має дотримуватись.

Враховуючи наведене та надані докази, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 353, 354, 433, п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», боржник - ОСОБА_1 , про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: