Вирок № 97181363, 25.05.2021, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1080/21

Провадження № 1-кп/526/234/2021

В И Р О К

іменем України

25 травня 2021 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого Киричка С.А.,

з участю секретаря Широколави О.В.,

прокурора Стеценка В.О.,

захисника Гниди Ф.А.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Гадяч кримінальне провадження зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12021170560000170 відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Гадяч Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого на посаді директора ТОВ «Гадячсир», одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України,

в с т а н о в и в:

02.04.2013 між ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ТОВ «АЛЬФА-БАНК») і ТОВ «Гадячсир» було укладено кредитний договір № 06.1-20/124 відповідно до якого перший передав другому кредитні кошти у сумі 16 000 000 доларів США. Як гарантію виконання покладених на ТОВ «Гадячсир» (далі Заставодавець) зобов`язань по сплаті кредиту, між останнім з одної сторони і ПАТ «Укрсиббанк», ПАТ КБ «Правекс-Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ПАТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого з 2019 року є АТ «АЛЬФА-БАНК») (далі Заставодержатель), укладено цього ж дня договір застави майна № 1317983 відповідно до якого ТОВ «Гадячсир» передає в заставу вказаним Банкам свої основні виробничі потужності відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору, а також транспортні засоби відповідно до Додатку № 2 до вказаного договору. Предмет застави у вигляді транспортних засобів загальною кількістю 440 одиниць, які є власністю ТОВ «Гадячсир» і відповідно до вказаного договору оцінено у 21 092 277 гривень.

Відповідно до договору застави майна № 1317983 від 02.04.2013, транспортні засоби, які наведені в додатку № 2 до даного договору і не перебувають в оренді, повинні знаходитись в міжексплуатаційний період за адресою: АДРЕСА_2 . Про всі зміни правового статусу вказаних транспортних засобів, зокрема і про передачу їх третім особам на будь-яких підставах ТОВ «Гадячсир» повинно було повідомляти Заставодержателя. Ознайомившись з даними умовами договору, розуміючи наслідки його невиконання, що випливають з інших нормативно-правових актів та пов`язані з розтратою, відчуженням, приховуванням, підміною, пошкодженням, знищенням майна або іншими незаконними діями із заставним майном, ОСОБА_1 як матеріально-відповідальна особа, яка виконує організаційно-розпорядчі функції та діє від імені Заставодавця, підписав даний договір і відповідно прийняв передане в заставу майно на зберігання.

Так, 01.07.2016, точного часу під час досудового розслідування встановити не представилося за можливе, в м. Гадячі Полтавської області, ОСОБА_1 , будучи на посаді директора ТОВ «Гадячсир», а також ознайомленим зі змістом договору застави № 1317983 від 03.04.2013, діючи в супереч його домовленостям, без повідомлення представників .

Заставодержателя, усвідомлюючи протиправність своїх дій, уклав договір оренди заставних транспортних засобів з директором ТОВ «Лозівський молочний завод» ОСОБА_2 , а саме автомобілів «ГАЗ-5327» 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 номер кузова НОМЕР_2 , «ГАЗ-53А» 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова ХТН НОМЕР_4 , «ГАЗ-3307» 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , «ГАЗ-33076» 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_7 , номер кузова НОМЕР_8 , «ГАЗ-3307» 1992 року випуску, д.н.з. НОМЕР_9 номер кузова НОМЕР_10 , загальна ринкова вартість яких станом на момент укладення договору застави відповідно до Додатку № 2 вказаного договору складала 206 049 (двісті шість тисяч сорок дев`ять) гривень. У подальшому вказані транспортні засоби було фізично переміщено до ТОВ «Лозівський молочний завод», який фактично знаходиться за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Гвардійська, 45, тобто без дозволу Заставодержателя вказані автомобілі всупереч договору застави змінили своє місце знаходження, а в подальшому взагалі розтрачені невстановленими особами.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив незаконні дії з вказаним заставним майном, що призвело до унеможливлення для Заставодержателя в особі АТ «АЛЬФА-БАНК» звернути стягнення на нього у сумі 206 049 (двісті шість тисяч сорок дев`ять) гривень, а відповідно і матеріальні збитки.

Крім цього продовжуючи свою злочинну діяльність, 14.06.2019, точного часу під час досудового розслідування встановити не представилося за можливе, в м. Гадячі Полтавської області, ОСОБА_1 офіційно представляючи інтереси ТОВ «Гадячсир» в статусі директора, діючи в супереч домовленостям вищевказаного договору застави, без повідомлення представників Заставодержателя, усвідомлюючи протиправність своїх дій, уклав договір оренди заставного транспортного засобу з директором ТОВ «Білогір`ямолокопродукт», директором якого на той час був ОСОБА_3 , а саме автомобіля марки «SКODA ОCTAVIA TOUR 1,6 І з реєстраційним номером НОМЕР_11 , 2008 року випуску та номером кузова НОМЕР_12 , вартість якого станом на момент укладення договору застави відповідно до Додатку № 2 вказаного договору складала 112 494 (сто дванадцять тисяч чотириста дев`яносто чотири) гривні.

У подальшому вказаний транспортний засіб було фізично переміщено до ТОВ «Білогір`ямолокопродукт», який фактично знаходиться за адресою: Хмельницька область, смт. Білогір`я, вул. Миру, 3-А, тобто без дозволу Заставодержателя вказані автомобілі всупереч договору застави змінили своє місце знаходження.

Своїми умисними вищевказаними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив незаконні дії з зазначеним заставним автомобілем на вказану вище суму.

Крім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.09.2019, точного часу під час досудового розслідування встановити не представилося за можливе, в м. Гадячі Полтавської області, директор ТОВ «Гадячсир» ОСОБА_1 , діючи у супереч домовленостям вищевказаного договору застави, без повідомлення представників Заставодержателя, усвідомлюючи протиправність своїх дій, уклав договір оренди ряду заставних транспортних засобів з директором ТОВ ВКК «Гадячсир», директором якого на той час був ОСОБА_4 , а саме: автомобіля марки «MAN F 2000» з реєстраційним номером НОМЕР_13 , 2001 року випуску, номером шасі НОМЕР_14 ; автомобіля марки «МАЗ-5432205», з реєстраційним номером НОМЕР_15 , 2005 року випуску з номером шасі НОМЕР_16 ; «ЗИЛ 441510 спг» з реєстраційним номером НОМЕР_17 , 1991 року випуску, номером шасі НОМЕР_18 ; автомобіля марки «ЗИЛ 431410 спг» з реєстраційним номером НОМЕР_19 , 1993 року випуску, номером шасі НОМЕР_20 ; автомобіля марки «ЗИЛ-ММЗ 554 М спг» з реєстраційним номером НОМЕР_21 , 1990 року випуску, номером шасі НОМЕР_22 ; автомобіля марки «КРАЗ-250» КС-3575 А з реєстраційним номером НОМЕР_23 , 1992 року випуску, номером шасі НОМЕР_24 ; автомобіля марки «КРАЗ-250» КС-3575 А з реєстраційним номером НОМЕР_25 , 1991 року випуску, номером шасі НОМЕР_26 ; автобуса марки «ПАЗ-3205 спг», з реєстраційним номером НОМЕР_27 , 1995 року випуску, номером шасі НОМЕР_28 ; автобуса марки «ПАЗ-3205 спг», з реєстраційним номером НОМЕР_29 , 1994 року випуску, номером шасі НОМЕР_30 ; мікроавтобуса марки «MERSEDES 612D» з реєстраційним номером НОМЕР_31 , 1998 року випуску, номером шасі НОМЕР_32 ; мікроавтобуса марки «MERSEDES 311 CDI» з реєстраційним номером НОМЕР_33 , 2001 року випуску, НОМЕР_34 ; автомобіля марки «ГАЗ 330232-414 спг» з реєстраційним номером НОМЕР_35 , 2007 року випуску, НОМЕР_36 ; автомобіля марки «ГАЗ-53 спг» з реєстраційним номером НОМЕР_37 , 1988 року випуску, НОМЕР_38 ; напівпричепа марки «ОДАЗ 9385» з реєстраційним номером НОМЕР_39 , 1986 року випуску, з номером шасі НОМЕР_40 ; напівпричепа марки «ОДАЗ 885» з реєстраційним номером НОМЕР_41 , 1988 року випуску, з номером шасі НОМЕР_42 ; причепа марки «ГКБ 819» з реєстраційним номером НОМЕР_43 , 1990 року випуску, номером кузова НОМЕР_44 ; трактора «ЮМЗ 6 КЛ», з реєстраційним номером НОМЕР_45 , 1989 року випуску, з номером шасі НОМЕР_46 ; трактора «Т-150К», з реєстраційним номером НОМЕР_47 , 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_48 ; причепа « НОМЕР_49 », з реєстраційним номером НОМЕР_50 , 1977 року випуску, з номером шасі НОМЕР_51 ; навантажувача «4081» з реєстраційним номером НОМЕР_52 , 1994 року випуску, номером шасі НОМЕР_53 , загальна ринкова вартість яких станом на момент укладення договору застави відповідно до Додатку № 2 вказаного договору складала 1 510 011 (один мільйон п`ятсот десять тисяч одинадцять) гривень.

У подальшому вказані транспортні засоби було фізично переміщено до території ТОВ ВКК «Гадячсир», яка фактично знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 47, а також до території ТОВ «Техмолпром», яка фактично знаходиться за адресою: Полтавська область, м. Гадяч, вул. Будька, 45-А, тобто без дозволу Заставодержателя вказані автомобілі всупереч договору застави змінили своє місце знаходження.

Своїми умисними вищевказаними протиправними діями ОСОБА_1 вчинив незаконні дії з зазначеним заставним майном на вказану вище суму.

Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в незаконних діях із заставним майном ТОВ «Гадячсир» при укладанні договорів оренди заставних транспортних засобів від 01.07.2016, 14.06.2019 та 03.09.2019 ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.388 КК України.

29 квітня 2021 року між прокурором Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Стеценком В.О. та підозрюваним ОСОБА_1 , за участю захисника – адвоката Гниди Ф.А., була укладена угода про визнання винуватості у кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 468, 469,472 КПК України.

Згідно даної угоди прокурор Стеценко В.О. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.388 КК України та погодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Судом встановлено, що представник потерпілого АТ «Альфа-Банк» Бовкун О.Г. надав прокурору письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з підозрюваним ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням Угоди про визнання винуватості розуміє, з наслідками укладення та затвердження Угоди про визнання винуватості обізнаний, характер обвинувачення та його суть зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди з ним узгоджено та є цілком зрозумілим, виконати взяті на себе відповідно до Угоди про визнання винуватості зобов`язання він може реально, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України визнав повністю.

Суд, виконуючи вимоги ст.474 КПК України, не має сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого ОСОБА_1 і переконаний, що укладення Угоди про визнання винуватості є добровільним та не вбачає необхідності витребовувати додаткові документи та викликати в судове засідання інших осіб, а також досліджувати докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до абз.5 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , віднесене до злочинів невеликої тяжкості, тому укладення угоди не суперечить закону.

При вирішенні питання про відповідність Угоди вимогам ст.474 КПК України, суд враховує, що умови Угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, укладення угоди сторонами відбулося добровільно і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Згідно ч.5 ст.65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначення останньому узгодженого сторонами покарання у вигляді штрафу у розмірі 8500 грн.

Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.373,374, ч.3 ст. 394, 475 КПК України, суд –

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості від 29 квітня 2021 року по кримінальному провадженню №12021170560000170, укладену між прокурором Гадяцького відділу Миргородської окружної прокуратури Полтавської області Стеценком Вадимом Олексійовичем та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника – адвоката Гниди Федора Андрійовича - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Речові докази: автомобіль марки «MAN F 2000» з реєстраційним номером НОМЕР_13 , 2001 року випуску, номером шасі НОМЕР_14 ; автомобіль марки «МАЗ-5432205», з реєстраційним номером НОМЕР_15 , 2005 року випуску з номером шасі НОМЕР_16 ; «ЗИЛ 441510 спг» з реєстраційним номером НОМЕР_17 , 1991 року випуску, номером шасі НОМЕР_18 ; автомобіль марки «ЗИЛ 431410 спг» з реєстраційним номером НОМЕР_19 , 1993 року випуску, номером шасі НОМЕР_20 ; автомобіль марки «ЗИЛ-ММЗ 554 М спг» з реєстраційним номером НОМЕР_21 , 1990 року випуску, номером шасі НОМЕР_22 ; автомобіль марки «КРАЗ-250» КС-3575 А з реєстраційним номером НОМЕР_23 , 1992 року випуску, номером шасі НОМЕР_24 ; автомобіль марки «КРАЗ-250» КС-3575 А з реєстраційним номером НОМЕР_25 , 1991 року випуску, номером шасі НОМЕР_26 ; мікроавтобус марки «MERSEDES 612D» з реєстраційним номером НОМЕР_31 , 1998 року випуску, номером шасі НОМЕР_32 ; мікроавтобус марки «MERSEDES 311 CDI» з реєстраційним номером НОМЕР_33 , 2001 року випуску, НОМЕР_34 ; автомобіль марки «ГАЗ 330232-414 спг» з реєстраційним номером НОМЕР_35 , 2007 року випуску, НОМЕР_36 ; автомобіль марки «ГАЗ-53 спг» з реєстраційним номером НОМЕР_37 , 1988 року випуску, НОМЕР_38 ; напівпричеп марки «ОДАЗ 9385» з реєстраційним номером НОМЕР_39 , 1986 року випуску, з номером шасі НОМЕР_40 ; напівпричеп марки «ОДАЗ 885» з реєстраційним номером НОМЕР_41 , 1988 року випуску, з номером шасі НОМЕР_42 ; причеп марки «ГКБ 819» з реєстраційним номером НОМЕР_43 , 1990 року випуску, номером кузова НОМЕР_44 ; трактор «ЮМЗ 6 КЛ», з реєстраційним номером НОМЕР_45 , 1989 року випуску, з номером шасі НОМЕР_46 ; трактор «Т-150К», з реєстраційним номером НОМЕР_47 , 1990 року випуску, номер шасі НОМЕР_48 ; причепа « НОМЕР_49 », з реєстраційним номером НОМЕР_50 , 1977 року випуску, з номером шасі НОМЕР_51 ; навантажувач «4081» з реєстраційним номером НОМЕР_52 , 1994 року випуску, номером шасі НОМЕР_53 ; автобус марки «ПАЗ-3205 спг», з реєстраційним номером НОМЕР_27 , 1995 року випуску, номером шасі НОМЕР_28 ; автобус марки «ПАЗ-3205 спг», з реєстраційним номером НОМЕР_29 , 1994 року випуску, номером шасі НОМЕР_30 ; автомобіль марки «SКODA ОCTAVIA TOUR 1,6 І» з реєстраційним номером НОМЕР_11 , 2008 року випуску та номером кузова НОМЕР_12 – повернути власнику ТОВ «Гадячсир».

Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: С. А. Киричок