Ухвала суду № 97178238, 25.05.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7995/20

(2-з/199/55/21)

УХВАЛА

25 травня 2021 року м. Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни, про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни, про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації.

До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, яка вмотивована тим, що предметом позову є наступні вимоги: Визнати недійсним “Договір факторингу б/н” від “28” жовтня 2020 року, укладений між ТОВ “ОТП Факторинг Україна” (ідентифікаційний код юридичної особи 36789421) та ТОВ “Діджи Фінанс” (ідентифікаційний код юридичної особи 42649746); Визнати недійсним “Договір про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № РСБ-3 02/142/2006 (другої черги), посвідченого 09 червня 2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Тараненко Л.О. за реєстровим № 2032”, укладений між ТОВ “ОТП Факторинг Україна” (ідентифікаційний код юридичної особи 36789421) та ТОВ “Діджи Фінанс” (ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) та посвідчений “29” жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Оленою Павлівною за реєстровим №376. Скасувати державну реєстрацію прав товариства з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс” (ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) як іпотекодержателя об`єкта нерухомості: частина адміністративної будівлі цеху №3 з побутовими приміщеннями, загальною площею 703,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54838647 від 29.10.2020 року 10:37:45, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Оленою Павлівною (номер запису про іпотеку: 38903468 (спеціальний розділ).

Заявник зазначає, що “Договір факторингу б/н” від “28” жовтня 2020 року” та “Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки № РСL-302/142/2006 (другої черги), посвідченого 09 червня 2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Тараненко Л.О. за реєстровим № 2032”, укладений між ТОВ “ОТП Факторинг Україна” і ТОВ “Діджи Фінанс” та посвідчений “29” жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Оленою Павлівною за реєстровим №376 є недійсними.

На підставі недійсного Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки було зареєстровано право ТОВ “Діджи Фінанс” як іпотекодержателя нерухомого майна, належного Позивачу: АДРЕСА_1 , та внесено запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54838647 від 29.10.2020 року 10:37:45.

Проте, оскільки рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54838647 від 29.10.2020 року 10:37:45 (номер запису про іпотеку: 38903468 (спеціальний розділ)) було прийняте на підставі недійсних договорів, то таке рішення підлягає скасуванню на підставі ст. 216 ЦК України (недійсний правочии не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю).

На думку заявника, наразі ТОВ “Діджи Фінанс” в порушення вимог чинного законодавства, без достатньої правової підстави зареєстроване іпотскодержателем предмета іпотеки, який належить Позивачу.

Враховуючи наявність в Державному реєстрі зареєстрованих прав ТОВ “Діджи Фінанс” як іпотекодержателя предмета іпотеки (що зареєстровано на підставі недійсних договорів), є реальна загроза, що доки буде розглядатися ця справа ТОВ “Діджи Фінанс” вживатиме заходи щодо звернення стягнення па предмет іпотеки у позасудовому порядку (згідно ст.ст. 36-38 Закону України “Про іпотеку”, п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2015 року № 1127), що призведе до неправомірного втручання у право власності Позивача на предмет іпотеки.

Посилаючись на викладене, з метою недопущення реальної загрози неможливості виконання судового рішення, у випадку задоволення позовних вимог, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ “ОТП Факторинг Україна”, ТОВ “Діджи Фінанс” та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: заборонити товариству з обмеженою відповідальністю “Діджи Фінанс” (ідентифікаційний код 42649746) та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про власника або іпотекодержателя об`єкту нерухомого майна: частина адміністративної будівлі цеху №3 з побутовими приміщеннями загальною площею 703,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), до розгляду справи по суті.

Ознайомившись із доводами клопотання про забезпечення позову, розглянувши матеріали позовної заяви, приходжу до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року N 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Так, відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вище викладене суд вважає відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни, про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації.

На підставі викладеного, керуючись ч.ч. 1,2 ст.149, п.2 ч.1 ст.150, ст.153, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни, про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Богун

25.05.2021