Рішення № 97178239, 18.05.2021, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6614/20

(2/199/736/21)

РІШЕННЯ

Іменем України

18 травня 2021 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Богун О.О.,

при секретареві Емріх Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що позивач повторно з 18.02.2012р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно: - квартиру АДРЕСА_1 , 1/2 частка якої належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.11.1997р., видане Виконкомом міської Ради народних депутатів, згідно з розпорядженням від 03.11.1997р. № 4/2757-97, а інша 1/2 частка належить її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто тещі позивача, автомобіль марки «Daewoo Matiz», державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, колір світло-синій, VIN-код - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , та грошові внески в АТ «Банк Кредит Дніпро».

Після смерті ОСОБА_3 , перебуваючи у стані стресу та сильних душевних хвилювань втративши дружину, позивач не подав заяву про прийняття спадщини.

Позивач знаючи, що 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 належить матері дружини ОСОБА_2 , із уже встановленим порядком користування житлом за життя дружини, довірився словам ОСОБА_2 про відсутність будь-яких розпоряджень його дружини на випадок її смерті, та до нотаріальної контори не звернувся. Про те, що ОСОБА_3 склала на ім`я позивача заповіт. Про складений заповіт на ім`я позивача ОСОБА_2 не розповіла йому, хоча він зберігався у неї.

Про існування зазначеного заповіту на ім`я позивача ОСОБА_2 повідомила йому тільки у липні 2020 року.

Згідно заповіту від 03.09.2004р., посвідчений державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Криворотько В.М., зареєстровано в реєстрі за № 1-4851, вчинений від імені ОСОБА_3 , - на випадок її смерті, усе її майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповідала ОСОБА_1 .

Позивач звернувся до державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Писарєвої Н.С. із заявою про прийняття спадщини, однак постановою від 29.07.2020р. державним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ним пропущено строк для подачі заяви.

Позивач вважає, що відсутність у нього відомостей про існування заповіту з наявністю якого виникає права на спадкування свідчить про поважність причин пропуску строку для подачі заяви про прийняття спадщини.

Посилаючись на вище викладене позивач просить суд визначити йому додатковий строк у два місяці, для подання заяви до нотаріальної контори (нотаріуса) про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судове засідання позивач не з`явився, представник позивача надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, представник відповідача надав заяву в якій зазначив, що не заперечує проти позовних вимог, просив суд проводити розгляд справи у їх відсутність.

Третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, у судове засідання також не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , повторно з 18.02.2012р. перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до її смерті, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 18.02.2012р. Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 66 (а.с.8).

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 22.08.2019р. Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 1557 (а.с.11), після її смерті відкрилася спадщина на належне їй майно: квартиру АДРЕСА_1 , 1/2 частка якої належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03.11.1997р., видане Виконкомом міської Ради народних депутатів, згідно з розпорядженням від 03.11.1997р. № 4/2757-97, а інша 1/2 частка належить її матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто тещі позивача, автомобіль марки «Daewoo Matiz», державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, колір світло-синій, VIN-код - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , та грошові внески в АТ «Банк Кредит Дніпро».

ОСОБА_3 за життя 03.09.2004р. було складено та посвідчено державним нотаріусом Шостої дніпропетровської державної нотаріальної контори Криворотько В.М., зареєстрований в реєстрі за № 1-4851 заповіт відповідно до якого, усе її майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповідала ОСОБА_1 .

Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Писарєвої Н.С. із заявою про прийняття спадщини тільки 23 червня 2020 року, постановою від 29.07.2020р. державним нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки ним пропущено строк для подачі заяви.

Згідно ст.ст. 1270, 1272 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини в строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини та отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадкоємець протягом строку встановленого ст. 1270 ЦК України не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.З ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними трудноіцамй для спадкоємця на вчинення цих дій.

Аналогічна правова норма зазначена у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування», згідно якого, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Верховний Суд у постанові по справі № 130/2517/18 від 21 вересня 2020 року зазначив, що на нотаріуса покладено обов`язок щодо повідомлення про необхідність подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом чи про відмову від її прийняття, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.

Так, у постанові зазначено: «рішення обґрунтовано тим, що строк для прийняття спадщини пропущено позивачем з поважних причин, зокрема у зв`язу з необізнаністю спадкоємця про наявність заповіту. Крім того, державний нотаріус, встановивши наявність заповіту, не вчинила жодних дій для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, не зробила виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у газеті.

Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. З ст. 1272 ЦК.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку11 'для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.»

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК для прийняття спадщини.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

п. 24 постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008р. № 7, визначено, що поважними причинами є такі, що "пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця".

У позивача ОСОБА_1 були відсутні відомості про існування заповіту з наявністю якого в нього виникає право на спадкування, оскільки зазначений заповіт та правовстановлюючі документи на майно знаходились у відповідача по справі ОСОБА_2 , яка є матір`ю померлої, та остання будучи в стані сильних душевних страждань в результати втрати доньки не повідомляла ОСОБА_1 про існування заповіту. Зазначене було визнано відповідачем по справі, а отже відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23.08.2017р. по справі № 6-1320цс17, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Також аналогічна правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 06.09.2017р. у справі № 6-496цс17, відповідно до якої необізнаність спадкоємця про наявність заповіту за певних умов може бути поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. Зокрема Верховний Суд України зазначив, що відсутність повідомлення чи виклику передбаченого ст. 63 ЗУ «Про нотаріат» (а відтак - необізнаність особи про наявність заповіту), на думку ВСУ, створює для спадкоємця об`єктивні, непереборні та істотні труднощі на прийняття спадщини, а отже відповідає критерію поважності і, таким чином, є підставою для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи вище викладене, а також те, що відповідачем визнано позовні вимоги та іншіх спадкоемців померла не має, суд вважає причину пропуску ОСОБА_1 строку на прийняття спадщини поважною, а право на прийняття спадщини порушеним та визначити додатковий строк у два місяці, для подачі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з урахуванням результату розгляду справи, суд вважає судові витрати віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви до нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації - АДРЕСА_3 ,РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа Четверта дніпровська державна нотаріальна контора місце знаходження м.Дніпро вул..Радистів, 8, ЄДРПОУ 02890966.

Суддя О.О.Богун

18.05.2021