Рішення № 97171206, 25.05.2021, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/313/21

Провадження № 2/417/130/21

РІШЕННЯ

Іменем україни

"25" травня 2021 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Логвіненка Т.Г.

за участю секретаря Білянської О.В,

розглянувши у судовому засіданні в с.Марківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про стягнення грошових коштів-недоодержаної пенсії, набутої позивачем в порядку спадкування,

У С Т А Н О В И В:

16.03.2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про стягнення грошових коштів-недоодержаної пенсії, набутої позивачем в порядку спадкування.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Сорокине Луганської області у віці 93 роки помер його батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Липянка Шполянського району Черкаської області, громадянин України, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 30.01.2020 року, виданим Марківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків).

Батько був внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 24.05.2018 року №5514, знаходився на обліку та отримував пенсію за віком у Марківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду Луганської області. В зв`язку з поважним віком батька(93 роки), та поганим станом здоров`я у батька утворилась заборгованість по пенсії. Розмір недоотриманої пенсії становив 293092,73 грн.

Про те, що він являється сином померлого свідчить його свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 від 20.12.2005 року, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Краснодонського міського управління юстиції Луганської області.

11 серпня 2020 року на підставі ст.1261 ЦК України, державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори йому було видане Свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з недоотриманої пенсії, що знаходиться на рахунку в Марківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області в розмірі 293092,73 грн. та належить померлому ОСОБА_2 .

14.08.2020 року з оригіналом Свідоцтва про право на спадщину за законом він звернувся до відповідача для отримання спадщини в розмірі 293092,73 грн. Фактично він отримав поштовий переказ від відповідача на суму 274768,50 грн. Різниця між сумою, що вказана в Свідоцтві про право на спадщину та фактично отриманою сумою складає 18329,23 грн.

23.11.2020 року на його повторне звернення з проханням перерахувати повністю суму недоодержаної пенсії відповідач своїм листом №1238-31-8/4965 надав відповідь, якою повідомив, що розмір недоодержаної пенсії було ним зменшено на підставі ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки нарахована сума пенсії, на виплату якої пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Відповідач помилково спирається на дану норму закону, оскільки вона не відноситься до даних правовідносин. Крім цього вини батька в недоодержанні ним пенсії немає.

Вважаючи на похилий вік його батька, якому у 2019 році виповнилося 93 роки, проведення антитерористичної операції в м.Сорокине Луганської області, припинення органами державної влади здійснення повноважень в м.Сорокине Луганської області його батько був позбавлений можливості отримувати пенсію в незалежних від нього причин.

Просить суд стягнути з Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на його користь недоотриману пенсію після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в сумі 18329,23 грн. та стягнути на його користь судовий збір у розмірі 908 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є необґрунтованим з огляду на те, що 11.08.2020 року позивач звернувся до державного нотаріуса Марківської державної нотаріальної контори з документами про прийняття спадщини, яке залишилося після смерті батька. На підставі звернення, нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину, яке складається з недоотриманої пенсії в сумі 293092,73 грн. та яка належала батькові позивача- померлому ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач скористався відповідно до ст.1296 ЦК України правом на прийняття спадщини та одержання свідоцтва про право на спадщину.

23.07.2020 року управління разовим дорученням через поштове відділення позивачу виплачена пенсія ОСОБА_2 за період з 13.08.2017 року по 30.09.2019 року в сумі 274763,50 грн.

Відповідно до ст. 46 Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Розмір виплати буде зменшено в залежності від дати звернення особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується — по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті.

Тому недоотримана пенсія, яка була виплачена позивачу була зменшена, та становить 274763,50 грн. на дату звернення 14.08.2020 року борг виплачено за період з 13.08.2017 року по 30.09.2019 року.

Таким чином, право на отримання недовиплачених в повному обсязі суми грошей, які входять до складу спадщини – у вигляді пенсії, на отримання яких мав право померлий батько ОСОБА_2 позивачем реалізовано.

Просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі та слухання справи провести без участі представника об`єднаного управління (а.с.22-27).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву в якій прохав суд справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив позов задовольнити (а.с.16).

Відповідач Марківське ОУ ПФУ Луганської області у судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Раніше до суду надав заяву, в якій прохав суд, відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі та слухання справи провести без участі представника об`єднаного управління (а.с.25).

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши позовну заяву та дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини і визначені відповідно до них правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується повторним Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 від 20.12.2005 року (а.с.10).

Згідно копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області 02.12.1996 року, позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6). Відповідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5514 від 24.05.2018 року, позивач ОСОБА_1 значиться переміщеною за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Сорокине, що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 30.01.2020 року (а.с.11).

Згідно копії Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11.08.2020 року виданого державним нотаріусом Марківської державної нотаріальної контори Луганської області Ченакалом О.Є., НОН 238292, спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 , 1925 року народження, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 є його син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з недоодержаної пенсії, що знаходиться на рахунку в Марківському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області в розмірі 293092,73 грн. (а.с.12).

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Луганської області з заявою про виплату недоотриманої пенсії .

У відповідності до Листа Марківського ОУ ПФУ Луганської області від 23.11.2020 року №1238-31-8/4965 на заяву ОСОБА_1 щодо виплати недоотриманої пенсії після смерті ОСОБА_2 управлінням повідомлено, що відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІVсума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті пенсіонера , незалежно від дати смерті. Протягом 6 місяців від дня смерті пенсіонера недоотримана пенсія виплачується членам його сім`ї, які проживали разом з померлим на день його смерті. Після 6 місяців від дня смерті пенсіонера до органу Пенсійного Фонду України, де померлий пенсіонер перебував на обліку, надається заява, паспорт заявника, свідоцтво про смерть та свідоцтво про право на спадщину. Згідно статті 46 Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Якщо на день смерті пенсіонера виплату пенсії припинено не з вини органу, що призначає та виплачує пенсію і відсутня сума нарахованої за життя пенсіонера пенсії, що недоотримана в зв`язку зі смертю, обчислення розміру пенсії, що могла бути нарахована, проводиться згідно з ч.2 ст.49 Закону, зокрема, після з`ясування обставин та наявності умов відновлення її виплати та враховуючи вимоги ст.46 Закону, а саме більше ніж за три роки до дня звернення за отримання пенсії.

06.02.2020 року управління було надано відповідь №872/03.1-17 на запит Марківської державної нотаріальної контори №63/02-15 від 30.01.2020 року про те, що розмір недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , 1925 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 складає 293092 грн.73 коп. В листі було вказано, що розмір виплати буде зменшено в залежності від дати звернення особи, яка має право на отримання даної виплати згідно свідоцтва про право на спадщину.

Дата звернення за отриманням недоотриманої пенсії - ІНФОРМАЦІЯ_6 , а дата смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 розрахунок недоотриманої пенсії проводиться не більше ніж за 3 роки до дня звернення, тобто за період з 13.08.2017 року по 30.09.2019 року в сумі 274763,50 грн. (а.с.13).

Як вбачається із позову, та відзиву на позов, відповідачем 23.07.2020 року, позивачу була виплачена недоотримана пенсія в розмірі 274763,50 грн., оскільки позивач з заявою на отримання недоотриманої пенсії пенсіонером ОСОБА_2 звернувся після спливу трьох років з часу припинення виплати пенсії, тому сума недоотриманої пенсії складає за період з 13.08.2017 року по 30.09.2019 року в сумі 274763,50 грн.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч.1 ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

У відповідності до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п.5 ч.2 цієї статті, може бути примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1218 ЦК України встановлює, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Згідно ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Такий правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц та від 04 вересня 2019 року у справі № 750/7865/18.

Крім того, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.ч. 2 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм ст. 46.

З досліджених у судовому засіданні матеріалів справи було достовірно встановлено, що відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у виді недоотриманої пенсійної виплати в розмірі 18329,23 грн., нарахованої спадкодавцю ОСОБА_2 відповідачем Марківським ОУ ПФУ Луганської області і не виплаченої йому за життя, право власності на яку в порядку спадкування за законом перейшло до позивача ОСОБА_3 .

Посилання відповідача у листі від 23.11.2020 р. за №1238-31-8/4965, як на підставу неможливості виплати у зв`язку з спливу трьох років з часу припинення виплати пенсії є необґрунтованим, оскільки вказаними постановами не регулюється порядок виплати успадкованої пенсії.

У зв`язку з викладеним суд вважає, що відповідачем Марківським ОУ ПФУ Луганської області безпідставно порушено право власності позивача ОСОБА_1 у порядку спадкування на грошові кошти у розмірі 18329,23 грн. та це право підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов`язку в натурі шляхом стягнення її з відповідача на користь позивача.

Такий висновок про застосування до даних правовідносин положень книги шостої ЦК України узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.12.2018р. у справі №743/1218/17.

Відповідно до ст. ст.12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищезазначеного та оцінюючи встановлені обставини і докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів, які свідчать про доведеність її вимог у повному обсязі.

Враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серії НОН 238292 від 11.08.2020 року, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення. У зв`язку з викладеним позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позову позивачем згідно квитанції від 15.03.2021 року був сплачений судовий збір у сумі 908,00 гривень (а.с.5), а тому він підлягає стягненню з відповідача Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.15,16, 316, 317, 321, 328, 1216, 1218, 1227 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про стягнення грошових коштів-недоодержаної пенсії, набутої позивачем в порядку спадкування - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (смт Марківка, вул. Центральна,20 Марківського району Луганської області) код в ЄДРПОУ 41247405 на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) недоотриману пенсію після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сумі 18329 (вісімнадцять тисяч триста двадцять дев`ять) грн. 23 коп.

Стягнути з Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (смт Марківка, вул. Центральна,20 Марківського району Луганської області) код в ЄДРПОУ 41247405 на користь ОСОБА_1 ( ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ) суму судового збору у розмірі 908(дев`ятсот вісім) грн.00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Марківський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.Г.Логвіненко