Рішення № 97089017, 21.05.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2021м. ДніпроСправа № 904/5574/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаціний код 20474912)

до Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 6 823 грн. 47 коп.

Без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія" АРКС" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вх. №4878/20 від 13.10.2020), в якому просить стягнути з відповідача - Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича 6 823 грн. 47 коп. - шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що: - 30.03.2018 о 12:00 год. по вул. Шевченко, 14 у м. Дніпро сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford Fusion державний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 та автомобіля Mercedes-Benz Sprinter державний номер НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 ; - згідно судового рішення винним у ДТП визнано водія автомобіля Mercedes-Benz Sprinter державний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 ; - позивачем відшкодовано потерпілому внаслідок ДТП власнику автомобіля Ford Fusion державний номер НОМЕР_2 частину страхової суми у розмірі 6 823 грн. 47 коп. за його зверненням; - решта суми збитків, визначеної відповідно до рахунку СТО та ремонтної калькуляції у сумі 15 839 грн. 20 коп. відшкодовано страховиком відповідальної особи ПрАТ "УАСК АСКА" на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/006785393 та страхового акту від 10.04.2018 № АХА2371016 про пряме врегулювання збитку; - 15.08.2018 направив власнику автомобіля Mercedes-Benz Sprinter державний номер НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_3 претензію від 14.08.2018 № СУ/005028/4-3 з вимогою сплатити в порядку регресу на користь ПрАТ "Страхова компанія" АРКС" відшкодовану останнім суму у розмірі 6 823 грн. 47 коп.; - претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення позивача із даним позовом до суду.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачем подано до суду заяву (вх. №51265/20 від 29.10.2020), якою усунено недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2020.

Враховуючи вищевикладене, позивач своєчасно усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.10.2020р. про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013р. №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів.

При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

25.01.2021 від відповідача надійшов відзив (вх.№3721/21 від 25.01.2021), у якому просить: - продовжити строк для надання відзиву по справі у зв`язку з неотриманням ухвали про відкриття провадження та фактичним ознайомленням з її змістом та позовними вимогами тільки 14.01.2021; - в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі; - стягнути витрати на оплату правничої допомоги адвоката у сумі 5000 грн. 00 коп.

В обґрунтування відзиву посилається на те, що: - Василенко К.Ю. уповноважена представляти інтереси згідно довіреності від 08.01.2020 №9/18 (а.с.48) в справах з предметом позову в сумі до 2000 грн.00 коп.; - позов подано до неналежного відповідача, оскільки ОСОБА_3 як фізична особа є власником автомобіля Mersedes-Benz Sprіnter д.р.н. НОМЕР_3 , передав право керування автомобілем іншій фізичній особі ОСОБА_2 шляхом передання йому відповідного свідоцтва про реєстрацію автотранспортного засобу.

Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов`язків щодо доказів.

Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень.

Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Справа згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод розглядалася протягом розумного строку у зв`язку із вжитими в Україні карантинними заходами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається 20.06.2017 між позивачем - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС», як страховиком, та ОСОБА_4 як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №220523а7дт (далі - Договір страхування), за яким було застраховано транспортний засіб FORD Fusion (д.р.н. НОМЕР_2 ).

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Як вбачається з матеріалів справи 30.03.2018 о 12:00 в м. Дніпро, вул. Шевченка, 14 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля FORD Fusion (д.р.н. НОМЕР_2 )., яким керував водій ОСОБА_4 (власник автомобіля - ОСОБА_4 ) та автомобіля Mersedes-Benz Sprіnter д.р.н. НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_2 , що працював у Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль FORD Fusion (д.р.н. НОМЕР_2 ), який був застрахований Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АРКС» за Договором добровільного страхування наземного транспорту №220523а7дг від 20.06.2017 (механічні пошкодження ТЗ зафіксовані в Відомості № 3018092549403431 про ДТП (а.с.10), акті огляду пошкодженого ТЗ (а.с.20).

Зазначені обставини підтверджуються постановою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська по справі № 201/3938/18 від 25.10.2018, згідно якої винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_2 ) було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого п. 2.3.б, 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України (стаття 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с.9)).

Також відповідно до протоколу від 30.03.2018 серії БД №143724 про адміністративне правопорушення працівником поліції - сержантом ОСОБА_5 місцем роботи ОСОБА_2 визначено - ПП "Сєдін", водій.

30.03.2018 ОСОБА_4 подано повідомлення (а.с.18-19) про настання події.

Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № АХА2371021 від 10.04.2018 (а.с.12), страхового акту про «Пряме врегулювання» збитку № АХА2371016 від 10.04.2018 (оборотна сторінка а.с.12) та умов Договору страхування №220523а7дг від 20.06.2017, розмір страхового відшкодування склав 22 662 грн.67 коп.

На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність винуватця дорожньо-транспортної пригоди ( ОСОБА_2 ) за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Mersedes-Benz Sprіnter д.р.н. НОМЕР_3 була застрахована відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в ПрАТ "УАСК АСКА" згідно полісу № АК006785393 (а.с.29). Полісом № АК006785393 встановлений ліміт його відповідальності ПрАТ "УАСК АСКА" в розмірі 100 000,00 грн., франшиза -510,00 грн.

Частину вартості відновлювального ремонту в розмірі 15 839грн.20коп. було відшкодовано позивачем за ПрАТ "УАСК АСКА" відповідно до процедури прямого врегулювання збитків, згідно умов полісу № АК6785393 (а.с.27), страхового акту про «Пряме врегулювання» збитку №АХА2371016 від 10.04.2018. ПрАТ "УАСК АСКА" було компенсовано зазначену суму страхового відшкодування позивачу в розмірі 15 839 грн. 20 коп. в рамках процедури прямого врегулювання збитків з урахуванням коефіцієнт фізичного зносу.

Пряме врегулювання збитків в Україні здійснюється відповідно до Положення про пряме врегулювання збитків, затвердженого протоколом Президії МТСБУ № 376/2016 від 10.03.2016 (а.с.30-37).

За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані позивачу становить 22 662 грн. 67 коп. - 15 839 грн. 20 коп. = 6 823 грн. 47 коп..

Вказану суму було перераховано позивачем відповідно до платіжного дорученням №441071 від 11.04.2018 (а.с.8).

Відповідно до вимог статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Як зазначає Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі №6-6068св11 від 14 березня 2012 року «у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі статті 1194 Цивільного кодексу України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, у зв`язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Mersedes-Benz Sprіnter д.р.н. НОМЕР_3 застрахована у відповідача згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК00678593, то відповідно до наведених положень Закону, обов`язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм ОСОБА_2 , який був працівником Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича (відповідач), покладається на відповідача.

Таки чином, позивачу який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, з моменту такої виплати (11.04.2018) в межах фактичних витрат перейшло право зворотної вимоги (регресу) до відповідача як до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч.1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обов`язків.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки засобу Mersedes-Benz Sprіnter д.р.н. НОМЕР_3 , встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України, з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п`ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Mersedes-Benz Sprіnter д.р.н. НОМЕР_3 , було завдано внаслідок непереборної сили або умислу водія, який у нього працював, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди, відтак вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про те, що Василенко К.Ю. уповноважена представляти інтереси згідно довіреності від 08.01.2020 №9/18 (а.с.48) в справах з предметом позову в сумі до 2000 грн. коп. судом до уваги не приймаються, оскільки таке обмеження стосується лише розміру франшизи, а не суми позовних вимог.

Посилання відповідача на те, що позов подано не до належного відповідача є також не обґрунтованим, оскільки водій ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Фізичною особою-підприємцем Сєдіним В.Л., про що було зазначено вище.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 102 грн. 00 коп.

Витрати відповідача на оплату правничої допомоги адвокату ОСОБА_6 у сумі 5000 грн. 00 коп. позивачем не відшкодовуються, оскільки позовні вимоги є обгрунтованими.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) до Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про стягнення 6 823грн.47 коп. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сєдіна Володимира Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) 6 823 (шість тисяч вісімсот двадцять три) грн. 47 коп. - майнової шкоди та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 21.05.2021

Суддя Т.В. Загинайко