Рішення № 97074151, 20.05.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/2517/21

Провадження №2/235/1104/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Бородавки К.П. за участю секретаря судового засідання Григор`євої С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська в порядку спрощеного позовн ого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (далі – відповідач) на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 14 178,36 грн, а також середній заробіток за весь час затримки сплати сум, які належать працівникові при звільненні, за період з 28.11.2019 по день винесення рішення суду, із розрахунку середньоденного заробітку 379, 61 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 15.11.2010, наказом від 28.11.2019 був звільнений з шахти за ст. 38 КЗпП України у зв`язку зв виходом на пенсію; стверджує, що в день звільнення відповідач не провів з ним остаточний розрахунок, у зв`язку з чим на день подачі позову утворилася заборгованість у розмірі 14178,36 грн.

Посилаючись на приписи статей 116 та 117 КЗпП України, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за весь період затримки розрахунку – по день постановлення рішення, враховуючи, що середньоденний заробіток позивача, визначений відповідачем, дорівнює 379,61 грн.

Ухвалою суду від 14.04.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.20).

Позивач до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити (а.с.35).

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, надіславши до суду відзив на позов та заяву про розгляд справи без участі представника відповідача (а.с.24-28, 30). За змістом відзиву на позов відповідач просить відмовити в позові та зазначає, що заборгованість відповідача із заробітної плати перед позивачем дорівнює 14 178,21 грн; вказує, що ані при звільненні, ані під час отримання позивачем трудової книжки, ані в наступному позивач будь-яких вимог до відповідача з приводу розрахунку не заявляв; зауважує, що позивач в останній день роботи не працював, перебував у відпустці з 11.11.2019 по 28.11.2019; на думку відповідача, позовні вимоги позивача є безпідставними та не підлягають задоволенню.

В силу приписів ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе здійснити розгляд справи по суті за відсутністю її учасників.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач з 15.11.2010 по 28.11.2019 перебував у трудових відносинах з відповідачем; наказом відповідача №3292/к від 28.11.2019 позивач був звільнений на підставі ст.38 КЗпП України у зв`язку з виходом на пенсію за віком (а.с.10-14).

З довідки про відмітки, наданої відповідачем (табель №41011), та довідки відповідача, виданої на підставі архівної особової карки, позивач з 11.11.2019 по 28.11.2019 знаходився у відпустці (а.с.31-32).

Відповідно до довідки відповідача від 26.02.2021 №199 за підписом головного бухгалтера та начальника розр.сектору відповідач має перед позивачем заборгованість з виплати заробітної плати за листопад 2019 р. в розмірі 14178,36 грн; наведена сума заборгованості вказана після утримання обов`язкових податків та зборів (а.с.15).

Відповідно до довідки від 10.03.2021 №217, виданої відповідачем, середньоденний заробіток позивача на дату звільнення складає 379,61 грн, враховуючи розмір нарахованої заробітної плати за вересень – жовтень 2019 року та відпрацьовані в цих місяцях дні (а.с.16).

Суд, вирішуючи заявлений спір, виходить з таких норм права.

За приписами ст.47 КЗпП власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП).

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

За приписами ч.6 ст.24 Закону України «Про оплату праці» своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

В п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені обставини спірних правовідносин, за відсутністю доказів на підтвердження того, що станом на дату розгляду справи 20.05.2021 відповідач здійснив позивачу виплату заборгованості із заробітної плати в сумі 14178,36 грн, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі в означеному розмірі.

Відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Як встановлено судом з наявних у справі доказів, позивач в день звільнення – 28.11.2019 не працював; доказів пред`явлення позивачем відповідачу та отримання останнім вимоги про розрахунок (до звернення позивача до суду з даним позовом) позивачем не надано.

Верховний Суд у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 27.01.2020 у справі №682/3060/16-ц (провадження №61-23170сво18) висловив такий правовий висновок про застосування норми права:

ураховуючи зазначені положення законодавства України, звернення працівника, який у день звільнення не працював, до суду з позовом про стягнення сум, які належать йому до виплати від підприємства, установи, організації станом на день звільнення, а також середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, слід вважати пред`явленням вимоги про розрахунок, яка передбачена ст.116 КЗпП України (якщо така вимога раніше не пред`являлась). У такому випадку відповідальність роботодавця на підставі ст.117 КЗпП України наступає після звернення звільненого працівника до суду та невиплати після пред`явлення вимоги роботодавцем всіх сум, які йому належать. Час затримки розрахунку при звільненні позивача починається з моменту коли відповідачеві стало відомо про вимогу позивача: отримання відповідачем копії позовної заяви або проведення судом судового засідання (за відсутності відомостей про дату отримання копії позовної заяви) до фактичної виплати заробітної плати. Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні за ст.117 КЗпП України настає лише у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, передбачені у ст.116 КЗпП України. Тягар відсутності вини у вчиненні такого порушення покладається на роботодавця (власника або уповноважений ним орган).

З розписки про отримання відповідачем ухвали суду від 14.04.2021 та позовних матеріалів вбачається, що вказані документи отримані представником відповідача 16.04.2021 (а.с.23). Доказів розрахунку з позивачем не пізніше наступного дня після отримання відповідної вимоги відповідачем до суду не надано, як не надано й доказів на підтвердження відсутності вини відповідача у вчиненні відповідного порушення (затримки розрахунку при звільненні).

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за період затримки розрахунку з 17.04.2021 (наступний день після отримання позовної заяви відповідачем) по 20.05.2021 (день постановлення рішення суду).

Вирішуючи питання розміру середнього заробітку за час затримки, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з розміру середньоденного заробітку позивача відповідно до довідки відповідача від 10.03.2021, який розрахований відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 №100, та дорівнює 379,61 грн.

На день постановлення даного рішення (20.05.2021) час затримки розрахунку із позивачем дорівнює 21 робочому дню (з 17.04.2021 по 20.05.2021 включно). Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток в розмірі 7971,81 грн. (379,61 грн.*21 робочий день).

Таким чином, позовні вимоги в означеній частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 п.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати.

Враховуючи правила ст.141 ЦПК України, сума в розмірі 908 грн (судовий збір за заявлену вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі) підлягає стягненню з відповідача в дохід держави; сума в розмірі 82 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (9% від 908 грн – сума судового збору, сплачена позивачем за заявлену вимогу про стягнення середнього заробітку).

Згідно з п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, тобто в даному випадку сума заробітної плати за листопад 2019 р. в розмірі 14178,36 грн.

Керуючись статтями 141, 264, 265, 430 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість із заробітної плати в розмірі 14178,36 грн (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім грн 36 коп) (сума вказана після утримання обов`язкових податків та зборів), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 17.04.2021 по 20.05.2021 включно, без урахування сум податків і зборів, в розмірі 7971,81 грн (сім тисяч дев`ятсот сімдесят одна грн 81 коп).

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп).

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 82,00 грн (вісімдесят дві грн 00 коп).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заробітної плати за листопад 2019 р. в розмірі 14178,36 грн (чотирнадцять тисяч сто сімдесят вісім грн 36 коп) (сума вказана після утримання обов`язкових податків та зборів).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд.

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська», місцезнаходження – Донецька область, м.Родинське, вул.Перемоги, 9, ЄДРПОУ 31599557.

Суддя