Ухвала суду № 97066653, 21.05.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5113/21

2/357/2941/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.05.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вказаним позовом, в якому просить визнати за нею право власності на об`єкти нерухомого майна, які належать їй, а саме: будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_3 ; скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 24.12.2020 року по справі №357/12990/20 шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд вважає, що заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Також, суд звертає увагу позивача, що звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі:

- найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

- зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;

- якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;

- зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);

- зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред`явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов`язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України.

У разі порушення цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного засобу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов`язальних правовідносин. Тобто, потерпіла особа обирає саме той засіб захисту, який відповідає характеру порушення його права чи інтересу та ґрунтується на законі.

Спосіб захисту являє собою певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Способи захисту цивільних прав визначені у ст.16 ЦК України.

Так, матеріально-правова вимога позивача до відповідача повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.

Згідно ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, серед іншого зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Підстава позову - обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Предмет позову - матеріально-правові вимоги позивача до відповідача.

Так, із позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлені вимоги, які суперечать обставинам, викладеним в позовній заяві, зокрема, останньою заявлено вимоги про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_3 , при цьому в мотивувальній частині ОСОБА_1 вказує, що спірне майно належить їй на праві приватної власності та зареєстровано у встановленому законом порядку.

Звертаючись з позовною заявою ОСОБА_1 посилається на те, що в провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун Каріна Анатоліївна про визнання недійсними правочинів, на підставі яких позивачка набула право власності на нерухоме майно, а саме: будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_2 ; будинок АДРЕСА_1 ; будинок АДРЕСА_3 , тобто ОСОБА_2 оспорює право власності набуте нею на спірне нерухоме майно.

Виходячи зі змісту позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява фактично не містить обгрунтувань заявлених вимог та викладу обставин необхідних для її розгляду, а заявлений позивачкою позов фактично зводиться до заперечень щодо позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Приватний нотаріус Білоцерківського районного нотаріального округу Київської області Дерун Каріна Анатоліївна про визнання недійсними правочинів.

Крім того, позовна заява не містить обґрунтування заявленої вимоги про скасування заходів забезпечення позову, які були застосовані ухвалою суду від 24.12.2020 року по справі №357/12990/20 шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно

Також, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивачкою не надано документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік".

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсотоку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З додатків до позовної заяви не вбачається даних щодо вартості майна чи проведення будь-якої оцінки цього майна.

Разом з цим, позивачкою долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору на суму 2 282,39 грн

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Згідно п. а ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" на підтвердження оцінки проведеної оцінки майна складається звіт чи акт про оцінку майна.

За порядком проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженому постановою КМУ від 4 березня 2013 року № 231 зазначено, що термін дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більш як шість місяців з моменту оцінки, адже ціна позову має бути визначена у наведені строки.

В поданій позовній заяві позивачкою зазначено, що загальна вартість спірного майна становить 228 237 грн., та визначено ціну позову виходячи вартості нерухомого майна, яка вказана в договорах купівлі - продажу від 28 серпня 2012 року, тобто за десять років до звернення до суду з позовом. Однак, вказані вище документи не містять вартості спірного майна на час звернення позивачки з позовною заявою до суду, як це передбачено вимогами чинного законодавства. Таким чином, визначена позивачкою ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна у зв`язку з чим їй необхідно визначити дійсну вартість вказаного вище спірного майна яка повинна дорівнювати дійсній ринковій вартості спірного майна станом на момент подання позовної заяви до суду.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку що в позовній заяві відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна та відповідно дійсної ціни позову, що позбавляє суд можливості перевірити правильність визначення позивачкою ціни позову та відповідно правильність сплати нею судового збору за заявлені вимоги майнового характеру.

Таким чином, вартість спірного майна не може бути визначена на власний розсуд сторін, а має бути підтверджена доказами, при цьому позовна заява повинна містити посилання на такі докази у відповідності до вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Отже, позивачу необхідно доплатити судовий збір за майнові вимоги у розмірах, визначених відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна і надати до суду підтверджуючі документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачці необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки, оплатити судовий збір за свої вимоги у розмірах, визначених відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2021 рік", виходячи з дійсної /ринкової/ вартості спірного майна, на рахунок для зарахування сплати судового збору: призначення платежу: Отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків.міс/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776; Код класифікації доходів бюджету: 22030101, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, у строк, який не може перевищувати двох днів з дня вручення цієї ухвали, та надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору.

А згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись Законом України "Про судовий збір", ст. 185 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяБ. І. Кошель