Рішення № 97062263, 21.05.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/8912/20

РІШЕННЯ

іменем України

21 травня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області провести коригування у картці платника податку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та виключити інформацію, що внесена за помилково поданим річним звітом про суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що нею помилково подано звіт про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік. Договір про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування між ФОП ОСОБА_1 та податковим органом не укладався.

Ухвалою суду від 05.01.2021 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем подано відзив на позов, згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що подання особою звіту не свідчить про її добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, як наслідок, не свідчить про наявність обов`язку зі сплати єдиного соціального внеску.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності з 1997 року та перебуває на обліку як платник податків у ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Згідно посвідчення № НОМЕР_1 (серія НОМЕР_2 ) від 19.07.2017 (термін дії - довічно) позивач є пенсіонером за віком. Також позивач отримує пенсію, що підтверджується випискою по картковому рахунку.

Сторонами визнається той факт, що 15.01.2020 позивачем подано до контролюючого органу звіт за 2019 рік вх. №13961, згідно якої самостійно нараховано за січень-грудень 2019 року суму єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн.

Згідно інтегрованої картки позивача, 10.02.2020 відображено нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 11016,72 грн. Також станом на 10.02.2020, однак після нарахування вказаної суми, рахується недоїмка у розмірі 8904,72 грн.

Контролюючим органом сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 20.03.2020 №ф-6789-10 на суму 8904,72 грн.

Відповідно до листа відповідача від 15.04.2020 розглянуто заяву позивача щодо помилково поданого звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 5 за 2019 рік. Повідомлено, що суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування і є пенсіонерами за віком або інвалідами, підлягає сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню. Відповідальним за правильність та достовірність заповнення звіту є страхувальник.

Позивач звернулась до Державної податкової служби України із листом від 25.05.2020 року щодо визнання нечинним звіту про нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік.

Державна податкова служба України листом №26324/6/99-00-04-05-01-06 від 26.08.2020 надала відповідь, в якій зазначила, що у реєстрі страхувальників наявна позначка "пенсіонер" з 18.06.2017, а отже згідно з чинним законодавством відсутній обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок. У разі самостійного визначення платником бази нарахування єдиного внеску, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.2 ст.2 Закону №2464-VI, виключно цим Законом визначаються, зокрема, платники єдиного внеску, а також порядок нарахування, обчислення та його сплати.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VІ, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 ст. 4 Закону №2464-VI (в редакції, чинній на час нарахування ЄСВ) визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Отже, позивач, як пенсіонер за віком, відповідно до ч.4 ст.4 Закону №2464-VI звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Суд звертає увагу на те, що позивач може бути платником ЄСВ лише у випадку його добровільної участі в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, доказів чого відповідач не надав.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є, зокрема, особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.3 ст.10 Закону №2464-VI, особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону №2464-VI договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.

Отже, звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску має бути врахований контролюючим органом лише при наявності заяви про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування та укладення відповідного договору.

Проте позивач заяви про добровільну сплату єдиного внеску до органу доходів і зборів не подавав, договір про добровільну участь в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з ним не укладався. Тобто, він у добровільному порядку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не перебуває, а тому обов`язок сплачувати єдиний внесок за 2019 роки у позивача відсутній.

У той же час, помилкове подання особою "Звіту про суму нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску" не свідчить про добровільну участь особи у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року по справі №806/1503/16.

Отже, враховуючи те, що позивач є пенсіонером за віком, а відтак звільнений від сплати єдиного внеску згідно вимог ч.4 ст.4 Закону №2464-VI, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладав, він не має обов`язку щодо сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі №806/2169/16, від 20 грудня 2019 року по справі №817/1241/16.

Подання позивачем звіту фізичної особи-підприємця не є самостійним визначенням грошових зобов`язань в розумінні пункту 57.1 статті 57 ПК України, відповідно, ці суми неможливо ототожнити з узгодженими грошовими зобов`язаннями, а тому несплата сум, зазначених у них, не свідчить про виникнення податкового боргу. Отже, з фактом подання звіту з ЄСВ не виникає обов`язок здійснювати його сплату, відповідно, несплата цих сум не призводить до виникнення недоїмки. Такий правовий висновок сформований Верховним Судом у постанові від 11 лютого 2020 року у справі №240/4809/19.

Тому нарахування в інтегрованій картці єдиного внеску позивачу контролюючим органом у сумі 11016,72 грн. за 2019 рік не відповідає законодавству.

Оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС здійснюється згідно із Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422.

Згідно п.2 розділу І Порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами

За змістом п.1 розділу ІІ зазначеного Порядку, з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в інтегрованій картці платника розрахункових операцій.

Згідно з п.4-5 розділу І Порядку відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи. Загальний контроль за достовірністю відображення в інтегрованій карті платника облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Оскільки облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в інтегрованій картці платника, то матеріально-правовий інтерес платника податків полягає в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов`язань платника податків.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах №816/2042/16 від 13.02.2018, від 10 квітня 2020 року по справі №813/1760/18 та від 01 липня 2020 року по справі №640/8980/19.

Оскільки позивач був звільнений від сплати єдиного соціального внеску, відповідачем безпідставно у лютому 2020 року відображено його нарахування в ІКП позивача за 2019 рік на суму 11016,72 грн.

Протиправне відображення грошових зобов`язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.

Враховуючи зазначене, наявні підстави для проведення відповідних коригувань в Інтегрованій картці платника єдиного соціального внеску шляхом виключення безпідставно відображених нарахувань єдиного внеску.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи вказану норму, на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни до інтегрованої картки платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 шляхом виключення нарахованого єдиного соціального внеску за 2019 рік в сумі 11016,72 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 21 травня 2021 року

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ ВП - 44070171)

Головуючий суддя Д.А. Божук