Ухвала суду № 97058639, 18.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про поновлення строку звернення до суду

18 травня 2021 р. Справа №200/1015/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., при секретарі судового засідання - Кудрявцеві О.Ю.,

за участю:

представник позивача – Бичкова О.Є.,

представник відповідача – Вовченка С.П.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та заяву відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство “Авдіївський коксохімічний завод”, звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення (форми В03) № 0009690402 від 17 вересня 2020 року у сумі 401 708,00 грн.

Ухвалою суду від 5 березня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 181 т. 1).

Ухвалою суду від 12 березня 2021 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 1 квітня 2021 року (а.с. 189 т. 1).

Ухвалою суду від 12 березня 2021 року справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 1 квітня 2021 року (а.с. 189 т. 1).

Ухвалою суду від 1 квітня 2021 року вирішено замінити відповідача у справі - Головне управління ДПС у Донецькій області (код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43142826) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС без статусу юридичної особи, код: 44070187, адреса: вул. Італійська (Центральний район), буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515); відкладено підготовче засідання у справі на 15 квітня 2021 року (а.с. 242-243 т. 1).

Протокольною ухвалою суду від 15 квітня 2021 року оголошено перерву у розгляді справи до 18 травня 2021 року о 14-00 год (а.с. 6 т. 2).

18 травня 2021 року представники сторін у підготовче засідання з`явились.

Під час підготовчого засідання судом поставлено на обговорення заяву відповідача, яка надійшла до суду 23 березня 2021 року, про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском строку звернення до суду (а.с. 194-198 т. 1) та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, яке отримано судом 24 березня 2021 року (а.с. 205-210 т. 1).

Представник позивача у підготовчому засіданні підтримав подане клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та заперечував проти задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, обґрунтовуючи це наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Водночас пункт 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює місячний строк для оскарження податкових повідомлень-рішень, який, за змістом цієї норми, починає перебіг із дня, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Таким чином, положення ст. 122 КАС України та ст. 56 ПК України виокремлюють три види строку звернення платника податку до суду з адміністративним позовом, а саме: строк звернення до суду безпосередньо після отримання рішення контролюючого органу без застосування процедури адміністративного оскарження, строк звернення до суду після закінчення процедури адміністративного оскарження рішення контролюючого органу, а також загальний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, між приписами ч. 4 ст. 122 КАС України та п. 56.19 ПК України, які визначають строк для оскарження в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору встановлюють різну тривалість скорочених строків оскарження, існує колізія.

На переконання позивача застосування процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів не повинно погіршувати становища платника податків і звужувати його права, скорочуючи строк на звернення до суду із трьох місяців до одного.

Позивач зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 визначено, що право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами, а також на Рішення цього ж суду від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 (справа № 1-9/2011), де Конституційний Суд зазначив, що право на звернення до суду як складова права на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та пов`язується з переконанням самої особи про наявність порушень її прав, свобод або інтересів і бажанням звернутися до суду.

Зауважив, що за відсутності в національному законодавстві чіткості, яка б виключала можливість різного тлумачення такого важливого питання як строк звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, платник податків повинен мати обґрунтовані сподівання, що у даному випадку такий строк становить три місяці з дня отримання рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, оскільки такий строк є більш сприятливим для платника податків та відповідає сталому правозастосуванню й офіційній політиці державних органів.

Також вказав, що зміна судової практики, що відбувається відносно строків звернення до суду із позовами, не повинна порушувати принцип правової визначеності та стабільності правового регулювання, який мав місце до прийняття таких судових рішень.

Представник відповідача заперечував проти клопотання позивача та підтримав заяву Головного управління про залишення позову без розгляду, обґрунтовуючи це наступним.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна булла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є ст. 56 ПК України.

Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийняв постанову від 26 листопада 2020 року у справі 500/2486/19, в якій зазначив, що строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання встановлений безпосередньо пунктом 56.19 ст. 56 ПК України і становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті. Як наслідок, Верховний Суд зазначив, що колізія між нормами пунктів 56.18 і 56.19 ст. 56 ПК України відсутня.

З урахуванням наведеного Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення та сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма п. 56.18 ст. 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п. 56.19 ст. 56 ПК України. Водночас норма п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження – абз. 3 п. 56.18 ст. 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Верховний Суд зазначив, що для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у цій постанові, під час вирішення тотожних спорів суди повинні враховувати наведені висновки щодо застосування норм права незалежно від того, чи перераховані всі постанови Верховного Суду, в яких викладено правову позицію, від якої відступила судова палата у цій справі.

Беручи до уваги, що адміністративний позов Приватним акціонерним товариством “Авдіївський коксохімічний завод” був поданий 27 січня 2021 року, позивачем було пропущено строк на судове оскарження податкового повідомлення-рішення від 17 вересня 2020 № 0009690402, встановлений п. 56.19 ст. 56 ПК України.

Розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та клопотання відповідача про залишення позову позивача без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.19 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга позивача на спірне рішення була подана до ДПС України в межах процедури адміністративного оскарження 2 жовтня 2020 року (а.с. 27 т. 1), та за наслідком розгляду якої ДПС України 26 листопада 2020 року було прийнято рішення про відмову у її задоволенні та залишенні без змін податкового повідомлення-рішення (форми В03) № 0009690402 від 17 вересня 2020 року (а.с. 32 т. 1).

Як визнано позивачем 18 травня 2021 року під час підготовчого засідання, зазначене рішення ДПС було отримано товариством 3 грудня 2020 року.

Відповідно до п. 56.19 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи із даним позовом позивач звернувся до суду 24 січня 2021 року (а.с. 161 т. 1).

Отже, із даним адміністративним позовом позивач звернувся із пропуском встановленого пунктом 56.19 ПК України місячного строку.

При вирішенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду із даними позовними вимогами,суд виходить з того, що сам по собі цей інститут має на меті полегшення надання учасниками процесу доказів, підвищує їх достовірність, а також забезпечує правову визначеність учасників спірних правовідносин. Обмеження строку реалізації права на судовий захист покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин.

Поряд із цим право особи на судовий захист гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому має пріоритетне значення під час здійснення правосуддя, зокрема, при вирішенні судом питання щодо надання можливості його реалізації особою, якій таке право надано.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема Рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, […] не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність; ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. Правила регулювання строків подання скарги […] в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (п.п. 22-23); в п. 30 Рішення від 25 жовтня 2007 року у справі «Балацький проти України» йдеться, що неможливо припустити, щоб п. 1 ст. 6 Конвенції детально описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не гарантував сторонам, що спір щодо їх прав та обов`язків буде остаточно вирішено.

В заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач посилається на колізію між положеннями ч. 4 ст. 122 КАС України та п. 56.19 ПК України, які визначають строк для оскарження в суді рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору, проте встановлюють різну тривалість скорочених строків такого оскарження, яка до 26 листопада 2021 року вирішувалась Верховним Судом на користь строків, встановлених ст. 122 КАС України.

В постанові від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі № 2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. У вказаній постанові Верховний Суд сформулював висновок, що норма пункту 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною щодо норми ч. 4 ст. 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору встановлюючи строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Разом із цим Верховний Суд зауважив, що у вказаній вище справі № 500/2486/19 він формулює висновок у розвиток і уточнення зазначеного підходу при оскарженні податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошових зобов`язань.

Задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Суд зазначає, що постанова Верховного Суду від 26 листопада 2020 року по справі № 500/2486/19, якою був змінений підхід цього суду до визначення строку звернення до суду із позовами про оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання у разі попереднього використання досудового порядку вирішення спору, була опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 грудня 2020 року.

Отже, позивач, отримавши 3 грудня 2020 року рішення ДПС України, прийняте за результатом розгляду його скарги від 2 жовтня 2020 року, мав цілком виправдані сподівання на те, що має три місяця (до 3 березня 2021 року) на підготування та подачу документів до суду для оскарження спірного повідомлення-рішення.

Оцінивши встановлені судом обставини суд дійшов висновку, що причини пропуску позивачем процесуального строку для звернення до суду із даною позовною заявою є поважними, у зв`язку із чим клопотання позивача про поновлення процесуального строку для звернення до суду із даним адміністративним позовом підлягає задоволенню; а у задоволенні заяви відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку із пропуском такого строку необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 121, 122, 181, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” про поновлення строку звернення до суду із позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009690402 від 17 вересня 2020 року.

2. Визнати поважними причини пропуску Приватним акціонерним товариством “Авдіївський коксохімічний завод” строку звернення до суду із даним позовом.

3. Поновити Приватному акціонерному товариству “Авдіївський коксохімічний завод” строк звернення до суду із даним позовом.

4. В задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову Приватного акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009690402 від 17 вересня 2020 року у зв`язку із пропуском строку звернення до суду – відмовити.

5. Ухвала прийнята та підписана у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивні частини проголошені у підготовчому засіданні в присутності представників сторін.

6. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

7. Повний текст ухвали складено та підписано 20 травня 2021 року.

Суддя Н.П. Волгіна