Рішення № 97035633, 20.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2021 р. Справа№200/4520/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., за участю секретаря судового засідання Кульматицького Я.В., представників: позивача – Михайлішиної С.В. (підписант згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), відповідача – не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірними дій, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 01.04.2021 року у розмірі 5100 грн. по ВП №63188579, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірними дії старшого державного виконавця Козаченка Володимира Володимировича щодо винесення постанови про накладення штрафу від 01.04.2021 року у розмірі 5100 грн. по ВП №63188579, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 01.04.2021 року у розмірі 5100 грн. по ВП №63188579, при примусовому виконанню виконавчого листа №200/5741/19-а, виданого 17 вересня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом. (в подальшому – Спірна постанова).

19 травня 2021 року до суду надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, в якій він просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 01.04.2021 року у розмірі 5100 грн. по ВП №63188579, винесеної старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченком В.В., при примусовому виконанні виконавчого листа №200/5741/19-а, виданого 17 вересня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом та стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача дії відповідача із накладення штрафу у розмірі 5100 грн. є неправомірними, так як ГУ ПФУ рішення суду по справі №200/5741/19-а виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та відповідного фінансування, про що повідомлено державного виконавця, тому були відсутні підстави для накладення штрафу. З огляду на наведене позивач вважає Спірну постанову про накладення штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на теперішній час неможливість виконання рішення суду в частині виплати перерахованої за рішенням суду суми пенсії обумовлено відсутністю коштів відповідного бюджетного призначення.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.05.2021 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі, з проведенням судового засідання та повідомленням сторін.

У відзиві на позовну заяву від 17.05.2021 року представник відповідача зазначив, що станом на день винесення оскаржуваної постанови рішення суду виконано не в повному обсязі, оскільки нарахована сума доплати пенсії на виконання рішення суду не виплачена, що свідчить про неповажність причин невиконання рішення, тому оскаржувана постанова є правомірною. У зв`язку з чим, просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

10 червня 2020 року Донецьким окружним адміністративним судом у справі № 200/5741/19-а прийнято рішення, згідно якому адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 березня 2018 року виходячи з відсоткового значення 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2020 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 червня 2020 року у справі №200/5741/19-а повернуто заявникові.

17 вересня 2020 року у наведеній адміністративній справі виданий виконавчий лист, у відповідності до якого зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01 березня 2018 року виходячи з відсоткового значення 90% сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум (а.с. 41).

Постановою про відкриття виконавчого провадження старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченка В.В. від 02.10.2020 року на підставі виконавчого листа №200/5741/19-а, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 17.09.2020 року, відкрито виконавче провадження ВП №63188579 та постановлено боржнику виконати рішення суду протягом 10 днів (а.с. 43).

Листом від 02.11.2020 року № 0500-0302-8/20282, боржник повідомив старшого державного виконавця, що ним здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , виплата доплати пенсії за рішенням суду за період з 01.03.2018 по 27.08.2020 у загальній сумі 48094,26 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с. 44-45).

У вказаній заяві боржник, посилаючись на фактичне виконання судового рішення, просив закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, п. 9 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження».

26.03.2021 року старшим державним виконавцем винесено вимогу відносно позивача щодо виконання рішення суду в повному обсязі в 3-денний термін з дня отримання вимоги (а.с. 50-51).

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Козаченка В.В. від 01.04.2021 року ВП №63188579 накладено штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення (а.с. 53).

Листом від 14.04.2021 року №0500-0301-8/8710, на вимогу державного виконавця від 26.03.2021 року, Головне управління ПФУ в Донецькій області повідомило старшого державного виконавця, що виплата доплати пенсії за рішенням суду за період з 01.03.2018 по 27.08.2020 у загальній сумі 48094,26 грн. буде здійснено в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с. 54-55).

Разом з тим, ГУ ПФУ у Донецькій області неодноразово зверталось до Пенсійного фонду України з приводу фінансування на виконання рішень судів, на що ПФУ зазначало, що бюджетом Пенсійного фонду України на 2020 рік з урахуванням норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено видатки по погашенню заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України у розмірі 200 млн. грн. Виплата нарахованих коштів на виконання рішень суду підлягає виплаті в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями судів за рахунок коштів Державного бюджету України (а.с. 14).

Станом на дату прийняття Спірної постанови про накладення штрафу (01.04.2021 року) та на дату розгляду даної адміністративної справи, доказів перерахування коштів, у виконання виконавчого листа від 17.09.2020 року у справі №200/5741/19-а, надані не були.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад як, зокрема обов`язковість виконання рішень (ст. 2 вказаного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 вказаного Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 4 ст. 18 вказаного Закону визначено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Як вбачається з ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. ч. 1 та 2 ст. 63 вказаного Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч. 3 ст. 63 вказаного Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 75 вказаного Закону, яка визначає відповідальність за невиконання рішення, що, зокрема, зобов`язує боржника вчинити певні дії, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Вказана стаття, як і спеціальний закон, не містить норм, які б звільняли боржника від відповідальності за невиконання без поважних причин рішення суду в залежності від тих чи інших обставин.

Поважними в розумінні наведених норм закону можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його волевиявлення.

Орган Пенсійного фонду України не заперечує проти того, що судове рішення, яке набрало законної сили підлягає виконанню, і невиплачену суму перерахованої на підставі такого судового рішення пенсії слід виплатити стягувачу.

У заяві, що надсилалася на адресу відповідача, він зазначав, що перераховану на підставі судового рішення суму пенсії буде виплачено за рахунок коштів Державного бюджету України.

Під час судового розгляду справи представник позивача пояснив, що за відсутності відповідного фінансового забезпечення, а саме виділення коштів з Державного бюджету України, повністю виконати судове рішення в частині виплати стягувачу решти суми пенсії на сьогодні не можливо.

Згідно з п. 1 розд. І Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями (далі управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до п.п. 4 та 5 п. 4 вказаного Положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2.

Як слідує з вимог ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Так, відповідно до ст.ст. 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи наведене, невиконання органом Пенсійного фонду України судового рішення в частині повної виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.

Це не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно з яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 1291 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Однак, накладення на орган Пенсійного фонду України штрафу у такому випадку не захищає право особи (стягувача) на отримання бюджетних коштів.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (провадження № К/9901/1598/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Вказані обставини не були враховані державним виконавцем при винесенні постанови про накладення штрафу.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.

При цьому, на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати на сплату судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, оскільки у вказаних правовідносинах Головне управління ПФУ в Донецькій області виступає у якості боржника по виконавчому провадженню, а не у якості суб`єкта владних повноважень.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірними дії, визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 01.04.2021 року у розмірі 5100 грн. по ВП №63188579 – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 01.04.2021 року у розмірі 5100 грн. на Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по ВП №63188579, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №200/5741/29-а, виданого 17.09.2020 року Донецьким окружним адміністративним судом.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Машинобудівників, 32, код ЄДРПОУ 43315445) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Судове рішення складено і підписано 20 травня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М. Чучко