Рішення № 97035634, 19.05.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2021 р. Справа№200/3915/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

7 квітня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 8 грудня 2020 року №380 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами) на його заяву, подану разом із додатком 16 квітня 2020 року;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області призначити пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (зі змінами) позивачу з 16 квітня 2020 року та врахувати до пільгового стажу роботи на посадах: шахта “Юний Комунар” ПО “Орджонікідзевугілля” з 25 лютого 1991 року по 31 жовтня 1995 року; шахта “Полтавська” Орджонікідзевського виробничого об`єднання “Орджонікідзевугілля” з 15 листопада 1995 року по 15 березня 1999 року; ДВГРС України 1-й воєнізований гірничорятувальний загін з 23 березня 1999 року по 16 квітня 2009 року; ПАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу” з 26 травня 2009 року по 15 березня 2017 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, при цьому трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про періоди роботи на посадах, що віднесені до пільгової стажу роботи, проте відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю пільгового стажу, пославшись на відсутність документів передбачених для підтвердження пільгового стажу роботу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Позивач вказав, що відповідачем порушено конституційні права позивача на призначення пенсії.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що необхідними умовами виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1 або списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією повний робочий день, проте позивачем не надано довідок підтверджуючих пільговий стаж роботи за спірні періоди. За таких обставин, можливість визначити пільговий стаж роботи згідно наданих документів для визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 відсутня. Вважає рішення законним та обґрунтованим. При цьому відповідач вказав, що період роботи з 25 лютого 1991 року по 31 жовтня 1995 року учнем гірника підземного, гірником підземним, постачальником підземним, учнем майстра підривника, майстром підривником на шахті «Юний Комунар» ПО «Орджонікідзевугілля» зараховано до пільгового стажу згідно рішення суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року позовну заяву залишено без руху, у зв`язку із поданням позову без дотримання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувати у відповідача докази у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіює паспорта серії НОМЕР_1 , виданим 29 січня 2001 року Єнакієвським МВ УМВС України у Донецькій області. Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 17 грудня 2019 року №1426-5000246807, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

16 квітня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 22 квітня 2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки на час звернення позивач не мав необхідного пільгового стажу.

Позивач оскаржив зазначене вище рішення в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі №200/7974/20-а позов задоволено частково. Вирішено визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 22 квітня 2020 року №141, яке прийнято щодо ОСОБА_1 ; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 квітня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. “а” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” та п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні. В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2020 року у справі №200/7974/20-а, відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком№1, згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 8 грудня 2020 року №380 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у звязку з відсутністю права на пенсію на дату подання заяви.

Так, згідно вказаного рішення, станом на 7 грудня 2020 року згідно поданих документів ОСОБА_1 має загальний страховий стаж 29 років 03 місяці 18 днів та пільговий стаж 4 роки 8 місяців 7 днів.

При цьому, згідно рішення суду до пільгового стажу зараховано період роботи з 25 лютого 1991 року по 31 жовтня 1995 року учнем гірника підземного, гірником підземним, постачальником підземним, учнем майстра підривника, майстром підривником на шахті «Юний Комунар» ПО «Орджонікідзевугілля», що також підтверджується розрахунком стажу.

Проте, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи у зв`язку з відсутністю довідок, уточнюючих пільговий характер роботи:

- з 15 листопада 1995 року по 15 березня 1999 року майстром-підривником підземним на шахті «Полтавська» Орджонікідзевського виробничого об`єднання по видобутку вугілля «Орджонікідзевугілля»;

- з 23 березня 1999 року по 16 квітня 2009 року респіраторником в ДВГРС України 1-й воєнізований гірничорятувальний загін;

- з 26 травня 2009 року по 15 березня 2017 року майстром-підривником в ПАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу».

Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 розділу Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” право на пенсію за віком мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, зокрема чоловіки після досягнення 50 років за наявності стажу роботи не менше 23 років (у разі набуття права з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року), з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 1.6, 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналізуючи наведене, суд доходить висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як убачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Так, згідно трудової книжки серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 , зокрема:

- з 15 листопада 1995 року по 15 березня 1999 року - майстром-підривником підземним на шахті “Полтавська” Орджонікідзевського виробничого об`єднання по видобутку вугілля “Орджонікідзевугілля” (Наказ №284/к від 15 листопада 1995 року, Наказ №60/к від 17 березня 1999 року, запис №18, 19);

- з 22 березня 1999 року (а не з 23 березня 1999 року, як помилково зазначає відповідач у спірному рішенні та позивач у позовній заяві) по 16 квітня 2009 року респіраторником в ДВГРС України 1-й воєнізований гірничорятувальний загін (Наказ №38к від 22 березня 1999 року, Наказ №50/к від 15 квітня 2009 року, запис №20, 23);

- з 26 травня 2009 року по 15 березня 2017 року майстром-підривником в ПАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу” з повним робочим днем під землею (Наказ №1137/к від 28 травня 2009 року, Наказ №1211/к від 15 березня 2017 року, запис №24,28).

При цьому за №27 у трудовій книжці позивача міститься запис про підтвердження права на пенсію на пільгових умовах наказом “Про атестацію робочих місць за умовами праці №586 від 02 грудня 2015 року за Списком №1, розділу 1, пункту 1, 1.1 а.

Тобто, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи щодо періоду роботи з 26 травня 2009 року по 15 березня 2017 року майстром-підривником в ПАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу”, а саме: про зайнятість повний робочий день під землею; про атестацію робочого місця за Списком №1.

Крім того, слід зазначити, що записи у трудовій книжці про роботу позивача в інші періоди, також свідчать про зайнятість позивача повний робочий день, оскільки іншого, зокрема про скорочений або неповний режим роботи протягом цих періодів, ані в трудовій книжці, ані в інших документах, не міститься.

При цьому, Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Так, робота позивача “майстер взривник підземний” передбачена Списком 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24 березня 1994 року (1010300а-11429), робота позивача «респіраторником» також передбачена Списком 1, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 162 від 24 березня 1994 року (1010600а-18029).

При цьому в матеріалах справи міститься наказ Першого воєнізованого гірничорятувального загону «Про результати атестації робочих місць з шкідливими умовами праці» від 11 жовтня 1994 року №319, від 8 квітня 2009 року №74 якими підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №1 робітника, що виконував роботу респіраторника.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 4 жовтня 2019 року №04/218 підтверджено пільговий характер роботи позивача у період з 22 березня 1999 року по 16 квітня 2009 року. Вказана довідка видана на тимчасово непідконтрольній території українській владі території.

При цьому в матеріалах справи міститься відповідь державного архіву Донецької області від 15 липня 2020 року №01-31/407 про неможливість надати архівної довідки про пільговий стаж роботи ОСОБА_1 оскільки шахта «Полтавська» ДП «Орджонікідзевугілля» знаходиться у місті Єнакієве на тимчасово окупованій території України, щодо періоду роботи в Першому воєнізованому гірничорятувальному загоні – запит перенаправлено за належністю до Першого воєнізованого гірничорятувального загону у м. Торецьк.

Ураховуючи, що позивач працював “майстером взривником підземний” та «респіраторником», які входить до переліку професій, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, трудова книжка позивача містить усі необхідні записи, суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано вказані періоди до пільгового стажу із зазначених у рішенні підстав.

При цьому суд зазначає, що підприємства на яких працював позивач перереєструвалися на підконтрольній українській владі території, проте архіви підприємств та підприємства фактично знаходяться непідконтрольній території.

На звернення позивача щодо видачі пільгових довідок за адресами підприємств на підконтрольній українській владі території, відповіді не отримано.

Отже, позивач опинився в ситуації, що позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі “Ковач проти України” від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі “Мельниченко проти України” від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі “Чуйкіна проти України” від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі “Швидка проти України” від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Суд зазначає, що трудовий стаж позивач набув, працюючи в період, коли територія м. Єнакієве перебувала під контролем української влади, і підприємство, на якому працював позивач, також було утворено відповідно до законодавства України.

Ураховуючи викладене суд приходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи з 15 листопада 1995 року по 15 березня 1999 року - майстром-підривником підземним на шахті “Полтавська” Орджонікідзевського виробничого об`єднання по видобутку вугілля “Орджонікідзевугілля”, з 22 березня 1999 року по 16 квітня 2009 року респіраторником в ДВГРС України 1-й воєнізований гірничорятувальний загін, з 26 травня 2009 року по 15 березня 2017 року майстром-підривником в ПАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу”, таким чином спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах суд зазначає, що повноваження щодо призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд зазначає, що позивач, заявляючи дану позовну вимогу, фактично просить суд втрутитися у дискреційні повноваження управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області щодо призначення пенсії.

Отже, суд вважає, що задоволення вказаної позовної вимоги фактично порушить закріплені законом виключні повноваження пенсійного органу щодо призначення пенсії та зобов`яже відповідача вчинити дії поза встановленою чинним законодавством процедурою.

Таким чином, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить висновку, що достатнім та ефективним способом захисту порушеного права позивача у даній справі є прийняття рішення про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії та зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, зарахувавши періоди роботи до пільгового стажу за Списком №1.

При цьому позовні вимоги в частині зарахування періоду роботи з 25 лютого 1991 року по 31 жовтня 1995 року задоволенню не підлягають, оскільки цей період зарахований до пільгового стажу.

Стосовно негайного виконання рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду, зокрема про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Оскільки пенсію позивачу не призначено, вимоги про стягнення суми пенсії позивачем не заявлені, тому правові підстави для застосування вказаних норм відсутні.

З огляду на зазначене вище, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Відповідно до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, ураховуючи, що ухвалою суду від 19 квітня 2021 року відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі, судовий збір у розмірі 454 грн. підлягає стягненню з позивача та у розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 8 грудня 2020 року №380 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області (місцезнаходження: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, б.5, код ЄДРПОУ: 23346787) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) від 16 квітня 2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з з 15 листопада 1995 року по 15 березня 1999 року - майстром-підривником підземним на шахті “Полтавська” Орджонікідзевського виробничого об`єднання по видобутку вугілля “Орджонікідзевугілля”, з 22 березня 1999 року по 16 квітня 2009 року респіраторником в ДВГРС України 1-й воєнізований гірничорятувальний загін, з 26 травня 2009 року по 15 березня 2017 року майстром-підривником в ПАТ “Шахта “Комсомолець Донбасу”.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 454,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (84302, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв