Ухвала суду № 9701912, 07.05.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя доповідач Міронова Г.М.

Головуючий у суду 1 інстанції Христофоров А.Б.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

07 травня 2010 року справа № 2-а-16339/09/0570

зала судових засідань № 7 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Міронової Г.М. суддів:

при секретарі

за участю

представника відповідача № 1 Радіонової О.О., Яманко В.Г.

Сухоцькій Д.Ю.

ОСОБА_6 по довіреності; розглянувши

апеляційну скаргу

на постанову

від

у адміністративній справі

за позовом

до

про Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області

Донецького окружного адміністративного суду

02 грудня 2009 року

№ 2-а-16339/09/0570

товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг»

1.Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області

2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

визнання незаконною бездіяльності відповідачів щодо невідшкодування сум з податку на додану вартість з бюджету, стягнення з державного бюджету суми заборгованості у розмірі 193750,90 грн.

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю « Азовтрейдінжінірінг » (надалі ТОВ « Азовтрейдінжінірінг ») звернулося до суду із зазначеним позовом, який було уточнено під час судового розгляду.

В остаточній редакції своїх позовних вимог позивач зазначив, що 01.12.2009 року на рахунок позивача отримано частково суму із державного бюджету на відшкодування податку на додану вартість згідно декларації, поданої позивачем за квітень 2009 року у сумі 93179,10 грн., у звязку з чим просив суд визнати незаконною бездіяльність відповідачів та стягнути з державного бюджету на рахунок позивача суму заборгованості із бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації за квітень 2009 року у сумі 193750,90 грн.

В обґрунтування свої вимог позивач посилався на те, що ним до першого відповідача були подані податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року, до них були додані: розрахунки суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування. Першим відповідачем були проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами яких складено акти і довідки, але до теперішнього часу перерахування сум бюджетного відшкодування у повному обсязі не здійснено, що порушує його права. Тому просить задовольнити позовні вимоги та стягнути з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 193750 грн. 90 коп.

Сума, заявлена до відшкодування із бюджету, підтверджена перевіркою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області, довідка № 930/23-111/31577486 від 20.07.2009 року.

Позивач посилався на норми підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 - 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість " (в редакції Закону України № 2505-4 від 25 березня 2005 року), якими встановлений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) із Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню).

Позивач також посилається на безпідставне ненадання відповідачем висновку до органу державного казначейства щодо відшкодування суми податку на додану вартість у розмірі 193750,90 грн.

Просив стягнути із Державного бюджету України на користь ТОВ « Азовтрейдінжінірінг » бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у сумі 193750,90 грн. та судові витрати у сумі 3,40 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року позов було задоволено частково.

Не погодившись з таким судовим рішенням, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

У судовому засіданні представник відповідача податкового органу, наполягав на задоволенні апеляційної скарги, пояснив, що до теперішнього часу результати зустрічних перевірок не надійшли, представник позивача до суду не зявився, був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю « Азовтрейдінжінірінг » є суб'єктом підприємницької діяльності, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи видано виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області, дата проведення державної реєстрації 20 серпня 2001 року, включене до ЄДРПОУ за номером 31577486, що підтверджується довідкою АБ № 035778 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.16). Позивач є платником податку на додану вартість, з 18 січня 2005 року взято на облік у Державній податковій інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області.

Згідно з податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року (отримана податковим органом 20 травня 2009 року), податок на додану вартість має від'ємне значення і складає 198361 грн. (рядок 21 ), зарахування від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду - 198361 грн. (рядок 22.2), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 925570 грн. (рядок 23), залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 925570 грн. (рядок 24), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 286930 грн. (рядок 25), на рахунок платника банку - 286930 грн. (рядок 25.1), залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду - 638640 грн. (рядок 26);

Разом з декларацією з податку на додану вартість за квітень 2009 року позивачем було подано першому відповідачу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок бюджетного відшкодування, згідно якому залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду - 925570 грн. ( рядок 1), частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) - 286930 грн. (рядок 2 ), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 286930 грн. (рядок 3).

У зв'язку із поданням позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування до декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року першим відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача, за наслідками якої складено довідку від 20 липня 2009 року № 930/23-111/31577486 про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовтрейдінжінірінг» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01 лютого 2009 по 28 лютого 2009 року.

У вказаній довідці першого відповідача зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2009 року в сумі 286930 грн. буде підтверджено після отримання матеріалів зустрічних перевірок, запити на проведення яких були направлені нею до податкових органів за місцем реєстрації підприємств по ланцюгу постачальників позивача.

Як вбачається з виписки за особовим рахунком за 30.11.2009 року на розрахунковий рахунок позивача було перераховано суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року в сумі 93179,10 грн. (а.с.77), тобто залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість за квітень 2009 року складає 193750,90 грн.

У апеляційній скарзі скаржником зазначено, що спірні суми не підтверджені зустрічними перевірками постачальників позивача по ланцюгу до кінцевого виробника, що перешкоджає наданню висновку щодо правомірності включення сум податку на додану вартість до відшкодування, а саме, непідтверджені зустрічними перевірками взаємовідносини позивача з контрагентами позивача.

Проте, колегія суддів зазначає, що державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області всупереч виконання вимог Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року за № 451/501/132 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 серпня 2004 року за N 971/9570, не направила до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за квітень 2009 року ТОВ «Азовтрейдінжінірінг».

Стосовно посилань відповідачів на вищезазначений нормативно-правовий акт, колегія суддів вважає за доречне звернути увагу сторін на те, що одним із принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є законність. Частина 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. Тому колегія суддів погоджується з застосуванням судом першої інстанції приписів саме Закону України "Про податок на додану вартість".

Колегія суддів зазначає, що згідно приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна надати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Однак в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскаржень рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Оскільки таких справ найбільше з-поміж інших справ, то фактично загальним є правило про те, що тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача субєкта владних повноважень.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно Методичних рекомендацій щодо порядку адміністрування, доведених листом Державної податкової адміністрації України № 16071/7/16-1517 від 29.08.2006 року, на які посилається апелянт у вимогах щодо задоволення апеляційної скарги, підтверджена податковим органом, сума бюджетного відшкодування це сума податку на додану вартість, яка задекларована платником податку до відшкодування, яка обліковується в картці особового рахунку платника і підтверджена актом документальної невиїзної (камеральної) чи позапланової виїзної документальної перевірки.

Колегія суддів зазначає, що згідно 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що сума бюджетного відшкодування напряму залежить від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, а не навпаки.

Крім того, слід зазначити, що зазначений Закон не передбачає відповідальності платника податків по зобов'заннях інших платників податків, зокрема підприємств, з якими він не мав договірних правовідносин і не ставить у залежність праве на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість від результатів проведених зустрічних перевірок. Сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням безпосередньо продавця товару і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. Покупець товару, в даному випадку ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» , не повинен доводити факт цієї сплати і цей обов'язок, покладений податковим органом на позивача , суперечить вимогам чинного законодавства України.

Отже, як встановлено судом першої інстанції і з чим не може не погодитись колегія суддів, сума бюджетного відшкодування, відповідно до позапланової виїзної документальної перевірки, за якої відповідачем складено довідку № 930/23-111/31577486 від 20.07.2009 року та відповідно до виписки за особовим рахунком за 30.11.2009 року про перерахування ТОВ «Азовтрейдінжінірінг» суми бюджетного відшкодування за квітень 2009 року повинна вважатися підтвердженою, у звязку з чим вимоги позивача підлягають задоволенню .

Головним доводом апеляційної скарги є посилання на відсутність у спірних правовідносинах такого засобу захисту порушеного права як стягнення з відповідачів суми бюджетного відшкодування.

Апелянт суперечить собі, оскільки у підпункті 4.1 пункту 4 Наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 21.05.2001 N 200/86, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за N 489/5680 Порядку відшкодування податку на додану вартість зазначено:

4.1 Відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Такий судовий захист порушеного права юридичної особи відповідає вимогам статей 106 та 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 184, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2009 року у справі № 2-а-16339/09/0570 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції Вищого адміністративного суду України, а в разі виготовлення повного тексту у відповідності до ч. 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя Г.М.Міронова

Судді О.О. Радіонова

В.Г. Яманко