Рішення № 9700438, 02.06.2010, Ковпаківський районний суд м. Суми

Рішення Справа № 2-1998/2010 р.

іменем України

02 червня 2010 р. Ковпаківський районний суд м. Суми в особі:

головуючого судді Фоменко І.М.

при секретарі Щербань Г.Г., представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради про стягнення матеріальної допомоги та середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулася до суду та в судовому засідання вона та її представник позовні вимоги підтримали та мотивують тим, що ОСОБА_2 працювала у відповідача з 25.05.2009 року по 06.11.2009 року на посаді бухгалтера 1 категорії. При звільненні її не виплатили своєчасно заробітну плату, розрахувались 27.11.2009 року.

У відповідності до положення розділу 7 Колективного договору підприємства, затвердженого конференцією трудового колективу КП «Сумижилкомсервіс» СМР № 2 від 15.06.2009 р., надання працівникам матеріальної допомоги у розмірі посадового окладу є додатковою гарантією, яка здійснюється власником чи профспілковим комітетом в зв2язку з важкою хворобою, проведенням операції, на відшкодування витрат на ліки та за ліжко-місце, а також у разі важкого матеріального становища в сім»ї. ОСОБА_2 через скрутне матеріальне становище в сім»ї і стало підставою для написання заяви про надання матеріальної допомоги, яку завізував директор підприємства.

13.10.2009 р. директором підприємства ОСОБА_4 був підписаний наказ № 195 «Про надання матеріальної допомоги ОСОБА_2.» в розмірі її посадового окладу в розмірі 1536 грн. 60 коп. Головний бухгалтер Соколенко Л.Ф. відмовилась виконувати підписаний директором наказ, а також відмовилась від ознайомлення з наказом про що складений відповідний акт. Невиконання наказу є порушенням посадової інструкції та ст. 8 ч.7 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

На день звільнення з роботи відповідач повинен був сплатити матеріальну допомогу в розмірі посадового окладу в сумі 1536 грн. 60 коп., яку вона просить стягнути з відповідача на її користь.

Також просить стягнути з відповідача на її користь суму середнього заробітку з часу звільнення з 06.11.2009 р. по час винесення рішення суду.

Представник відповідача в судовому засідання з позовними вимогами погодилася частково, пояснюючи, що підприємство не мало змоги виплатити позивачу нараховану заробітну плату в день її звільнення, бо на той час не мало грошових коштів на своїх рахунках, тому не виплатив с поважних причин, погоджується з розміром середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 06.11.2009 р. до 27.11.2009 р., оскільки саме 27 листопада з позивачем був проведений остаточний розрахунок, ще до того, як ОСОБА_2 звернулася до суду з вимогами про стягнення зарплати.

В задоволенні вимог про виплату матеріальної допомоги у розмірі 1536 грн. 60 коп. просить відмовити, оскільки на підприємстві в реєстрі наказів КП «Сумижилкомсервіс» за 2009 рік даний наказ відсутній, а зазначений номер відповідає наказу «Про відрядження ОСОБА_5, ОСОБА_6.». Просить відмовити у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що вона працювала в КП «Сумижилкомсервіс» з 21.01.2008 р. по 26.02.2010 р. на посаді бухгалтера по зарплаті. Знає, що діловод ОСОБА_8 друкувала наказ про надання матеріальної допомоги ОСОБА_9 в розмірі посадового окладу в розмірі 1536 грн. 60 коп. Новий директор підприємства почав працювати з 16.10.2009 року та не знав про наказ попереднього директора про надання матеріальної допомоги ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона працювала на підприємстві економістом 2-ї категорії та виконувала роботи по діловодству, а саме готувала проекти наказів по підприємству та вела їх облік. Після отримання заяви ОСОБА_2 про надання матеріальної допомоги, з резолюцією керівника ОСОБА_4 вона підготувала наказ в електронному вигляді, роздрукувала в двох екземплярах, які підписав директор. Накази по підприємству зберігалися в папці, другий екземпляр був переданий на виконання головному бухгалтеру, який його не виконала та розірвала.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він працював директором КП «Сумижилкомсервіс» до 16.10.2009 р., перед його звільненням він декілька працівникам підпив заяви про надання матеріальної допомоги, які підходили до нього особисто, також він підписував накази про надання матеріальної допомоги в розмірі посадового окладу. Діловодством на підприємстві згідно наказу займалася ОСОБА_8, яка готувала проекти наказів, приносила на підпис. Книги наказів в них не було, вони зберігалися в електронному реєстрі та в бухгалтерії. Наказ про надання матеріальної допомоги ОСОБА_2 в розмірі посадового окладу він видавав.

Суд заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає задоволити вимоги про стягнення зарплати згідно ст. 116, 117 КЗпП України і ст. 2, 34 Закону України “Про оплату праці” частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працювала у відповідача з 25.05.2009 року по 06.11.2009 року на посаді бухгалтера 1 категорії, що підтверджується копіями наказів (а.с.2.3).

При звільненні ОСОБА_2 06.11.2009 р., їй не виплатили заробітну плату, сума заборгованості по зарплаті була сплачена відповідачем 27.11.2009 р., що підтверджується платіжним дорученням (а.с.34).

Згідно з наказом № 195 від 13.10.2009 року «Про надання матеріальної допомоги ОСОБА_2» , на якому стоїть підпис директора ОСОБА_4, вбачається, що ОСОБА_2, бухгалтеру 1 категорії, надати матеріальну допомогу у зв»язку з скрутним фінансовим становищем у сім»ї і розмірі одного посадового окладу, підстава: заява ОСОБА_2 від 12.10.2009 р. (а.с.4).

Відповідно до акту від 13.10.2009 р. вбачається, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, які є працівниками КП «Сумижилкомсервіс», засвідчили факт надання ОСОБА_8 наказу по підприємству № 195 від 13.10.2009 р. «Про надання матеріальної допомоги ОСОБА_2 « для ознайомлення головному бухгалтеру Соколенко Л.Ф., а також те, що остання відмовилась від підпису про його ознайомлення та не надала жодних пояснень з цього приводу (а.с.7).

Між сторонами склалися трудові правовідносини, які регулюються КЗпП України. Відповідно до ст. 116 ч.1 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Стаття 117 ч.1 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що сума виплат при звільненні ОСОБА_2 була сплачена 27.11.2009 року, тобто з затримкою на 15 робочих днів, про що представник відповідача не заперечувала у судовому засіданні.

Згідно довідки КП «Сумижилкомсервіс» вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 за два місяці перед звільненням складає 68 грн. 77 коп. (а.с.40).

З урахуванням викладеного, суд вважає необхідним, позовні вимоги ОСОБА_2 стосовно виплати середнього заробітку задовольнити частково, з урахуванням часу звільнення та часу проведення остаточного розрахунку, стягнувши з підприємства середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 06.11.2009 р. по 27.11.2009 р., виходячи, що сума середньоденної заробітної плати складає 68,77 коп. х 15 день = 1031 грн. 55 коп.

В судовому засіданні було встановлено, що директором ОСОБА_4 був виданий наказ про надання матеріальної допомоги ОСОБА_2 в розмірі посадового окладу, який не був виконаний головним бухгалтером підприємства Соколенко Л.Ф., про що вказувала позивач, її представник та свідки, а також підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до викладеного суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну допомогу в розмірі 1536 грн. 60 коп. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2009 року по 27.11.2009 року в розмірі 1031 грн. 55 коп., а всього 2568 грн. 15 коп., без урахування податків, зборів, обов»язкових платежів.

Згідно ст.ст. 81, 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 51 грн. судового збору та 120 грн. за витрати на інформаційно-технічне забезпечення, на користь держави.

Керуючись ст.ст. 115, 116,117 КЗпП України, ст.ст. 10, 11, 56- 60, 81, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовільнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Сумижилкомсервіс» Сумської міської ради на користь ОСОБА_2 матеріальну допомогу в розмірі 1536-60 грн. та середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні за період з 06.11.2009 року по 27.11.2009 року в розмірі 1031 грн. 55 коп., а всього 2568 грн. 15 коп., без урахування податків, зборів, обов»язкових платежів, також стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн., стягнути вищезгадані суми р/рахунку 2600001000170 в СФ ВАТ «Кредобанк», МФО 397014 код 34328815.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми, а також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження на підставі ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя І.М. ФОМЕНКО