Ухвала суду № 96995013, 19.04.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

19.04.2021 Єдиний унікальний номер 205/10359/20

Єдиний унікальний номер 205/10359/20

Провадження № 2з/205/195/21

УХВАЛА

19 квітня 2021 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.,

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (Територіальний сервісний центр № 1241) про виділ частки в натурі з нерухомого майна, визнання правочину недійсним та встановлення порядку користування спільним сумісним майном, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 28 грудня 2020 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , третя особа Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (Територіальний сервісний центр № 1241) про виділ частки в натурі з нерухомого майна, визнання правочину недійсним та встановлення порядку користування спільним сумісним майном.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 січня 2021 року позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 квітня 2021 року у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення спільної сумісної власності та визнання особистою приватною власністю і об`єднання його з первісним позовом відмовлено.

19 квітня 2021 року позивач надала до суду клопотання про витребування від відповідачів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 копії правочину, на підставі якого відбулося відчуження спірного рухомого майна, та надання оригіналу для огляду.

Дослідивши зазначене клопотання та матеріали справи, суд вважає, що вказане клопотання слід залишити без задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 2 ст. 83 ЦПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Враховуючи, що позовну заяву позивачем подано до суду 28 грудня 2020 року, а клопотання про забезпечення доказів подано заявником 19 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 83 ЦПК України, суд приходить до висновку про залишення клопотання ОСОБА_1 без задоволення.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачеві, що вона має право звернутись до суду із заявою про забезпечення доказів в порядку ст. 116 ЦПК України із дотриманням вимог ч. 3 ст. 117 ЦПК України (із сплатою судового збору у розмірі, встановленому ЗУ «Про судовий збір»).

На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 260 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя: