Рішення № 96980870, 11.05.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа№ 328/1486/20

11.05.2021

РІШЕННЯ

Іменем України

11 травня 2021 року м. Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Гавілей М.М., за участю секретаря судового засідання Королькової К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Токмак в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВ «ФК «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Прайм Альянс» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 23.03.2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №37/2011-98, згідно із яким останній отримав кредит в сумі 38145,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 22.03.2016 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 18 % річних.

22.06.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого ТОВ «ФК Довіра та гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

29.01.2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором №37/2011-98 від 23.03.2011 року.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору по поверненню кредитних коштів, останній має заборгованість у розмірі 23150,99 грн., з яких:

- загальна заборгованість за кредитом - 17577,83 грн.;

- індекс інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України станом на 13.07.2020 року - 5573,16 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, на позові наполягає.

Відповідач на розгляд справи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи в судовому засіданні повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, заперечував проти задоволення позову у повному обсязі. Від відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого свої заперечування проти позову обґрунтовував наступним. 23.03.2011 року між ним та ПАТ «ВТБ Банк» було укладено кредитний договір №37/2011-98 та був затверджений графік повернення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг, відповідно до якого він здійснював погашення кредиту. Останній платіж був здійснений 21.07.2014 року. Дата повернення кредиту у повному обсязі -22.03.2016 року.

22.06.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» набула право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

29.01.2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено Договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором № 37/2011-98 від 23.03.2011 року.

Відповідно до статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Докази переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні відповідачу не були повідомлені.

Відповідно до ст. 257 ЦКУ України загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Враховуючи ту обставину, що починаючи з 21.07.2014 року (дата останнього платежу, повернення заборгованості), новий кредитор фактично знав про своє порушене право, проте не заявляв про це, і саме з цього моменту і починається перебіг позовної давності, щодо кредитного зобов`язання. Тобто, починаючи з 2014 року по день звернення позивача до суду, строк позовної давності щодо кредитного договору № 37/2011-98 від 23.03.2011 року про стягнення заборгованості за договором сплив. А новий кредитор звернувся до суду за захистом своїх прав лише в 2020 році, тому слід застосувати строки позовної давності. З урахуванням вказаного просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив та клопотання про поновлення строку позовної давності посилаючись на те, що відповідно до п. 3.1.6. Договору про відступлення прав вимоги №220615нв від 22.06.2015 року новий кредитор зобов`язується протягом 10 календарних днів з моменту переходу до нього прав вимоги надіслати боржникам, їх поручителям та майновим поручителям письмове повідомлення про відступлення новому кредитору прав вимоги за формою згідно з Додатку до цього Договору. При цьому новий кредитор несе всі затрати по підготовці та відправці цих повідомлень, у разі відсутності будь-яких недоліків, помилок або неточностей первісний кредитор зобов`язується підписати, поставити печатку на кожному підготованому новим кредитором повідомленні та передати новому кредитору для їх подальшого відправлення боржникам протягом 10 робочих днів після отримання від нового кредитора. Підтвердженням належного повідомлення боржників про відступлення первісним кредитором права вимоги заборгованості новому кредитору є реєстр відправленої кореспонденції. Належно завірена копія реєстру відправленої кореспонденції, що є доказом відправлення боржникам повідомлень, передається новим кредитором первісному кредитору протягом 7 робочих днів після спливу строку, передбаченого для відправлення повідомлень у цьому пункті цього Договору. Належно завіреною є копія, вірність якої посвідчено підписом уповноваженої особи Нового кредитора. Підпис уповноваженої особи повинен бути скріплений печаткою нового кредитора. Сторони домовилися, що відправлення зазначених в даному пункті документів може бути здійснено лише на території Донецької та Луганської областей, що підконтрольні Україні.

Відповідно до п. 8.3. Договору факторингу №29/01/19-1 від 29.01.2019 року клієнт надає фактору електронний реєстр для формування письмових повідомлень (листів) боржникам та поручителям про відступлення права вимоги за Кредитними Договорами за формою, погодженою сторонами в Додатку 4 до цього Договору, протягом 3 робочих днів з дати внесення оплати у відповідності до п. 7.2. цього Договору. Фактор самостійно формує повідомлення та здійснює їх відправлення за власний рахунок. У разі наявності боржників, що зареєстровані на непідконтрольній території України, відправлення таких повідомлень, фактор повинен здійснити після фактичної можливості та роботи Укрпошти на даній території.

Однак, згідно Кредитного договору №37/2011-98 від 23.03.2011 року відповідач був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно додатку 1 та додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 7 листопада 2014 року № 1085-р зі змінами та доповненнями та Указу Президента України від 7 лютого 2019 року № 32/2019 «Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях» відноситься до території, яка являється тимчасово окупованою. А отже, нові кредитори не мали можливості повідомити боржника про відступлення прав грошової вимоги та звернутися до нього з вимогою погасити заборгованість за Кредитним договором, оскільки була відсутня інформація про фактичне місце проживання боржника на підконтрольній території України.

Однак, відповідно до п. 5.3.2. Кредитного договору позичальник зобов`язаний негайно повідомляти банк письмово про зміну місця проживання, місце роботи, номери телефонів, прізвища й імені та інших обставин, що можуть вплинути на його виконання зобов`язань за цим договором, з наданням відповідних документів, що підтверджують такі зміни, якщо це сталося відносно позичальника та/або третіх осіб, які забезпечують виконання ним своїх зобов`язань за цим Договором. Однак, відповідач не здійснив жодних дій для належного виконання своїх зобов`язань за Кредитним договором, оскільки, не повідомив банк про зміну місця свого проживання, а отже, порушив умови кредитного договору.

Окрім того, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України)

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Щодо посилання відповідача на пропуск строку позовної давності зазначає наступне.

Статтею 263 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності зупиняється: якщо пред`явленню позову перешкоджала надзвичайна подія (непереборна сила).

Непереборними є обставини, які не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами. Загальновідомим є той факт, що з 2014 року на території Донецької та Луганської областей почався збройний конфлікт, який триває і до нині. ОСОБА_1 , як уже зазначалось вище, був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що є непідконтрольною територією. А тому, строк позовної давності, враховуючи вищезазначені обставини - зупинився, оскільки пред`явленню позову перешкоджали вищезазначені обставини, які не залежали від волевиявлення особи і є поважними. ТОВ «ФК «Прайм Альянс» не було відомо нове місце проживання відповідача, а тому, товариство було позбавлене можливості відправити вимогу про погашення заборгованості або повідомлення про відступлення права вимоги. Однак, з метою захисту своїх порушених прав товариство було змушено звернутися до суду з позовною заявою.

Окрім того, про порушення ОСОБА_1 кредитних зобов`язань ТОВ «ФК «Прайм Альянс» дізналося лише після укладення Договору факторингу №29/01/19-1 від 29.01.2019 року та передачі всієї документації (кредитної справи) до позивача.

Відповідно до ч. 5. ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, враховуючи всі вищезазначені обставини, кредитне зобов`язання ОСОБА_1 є невиконаним, заборгованість є не погашеною, представник позивача просив поновити строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості, позовні вимоги вимоги задовольнити повністю.

Оскільки особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2011 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №37/2011-98, згідно із яким останній отримав кредит в сумі 38145,00 грн. зі строком повернення кредитних коштів до 22.03.2016 року із нарахуванням процентів за користування кредитними коштами у розмірі 18 % річних.

22.06.2015 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» було укладено договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами № 220615нв, відповідно до якого ТОВ «ФК Довіра та гарантія» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором.

29.01.2019 року між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» укладено договір факторингу № 29/01/19-1 від 29.01.2019 року, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором №37/2011-98 від 23.03.2011 року.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України країни кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризики настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

На час вирішення цього спору, вказані договір відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами та договір факторингу є чинними та матеріали справи не містять відомостей щодо оспорення вищевказаних договорів.

Посилання відповідача у своєму відзиві на позовну заяву на те, що внаслідок неотримання ним повідомлення про заміну кредитора він не має зобов`язань по сплаті заборгованості за кредитним договором безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки матеріалами справи встановлено, що погашення заборгованості первісному кредиторові після передачі прав вимоги відповідач також належним чином не проводив.

Таким чином, ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право належного кредитора до ОСОБА_1 за кредитним договором №37/2011-98 від 23.03.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином умови кредитного договору не виконував, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка за розрахунком позивача, складає 23150,99 грн., з яких:

- загальна заборгованість за кредитом - 17577,83 грн.;

- індекс інфляції та 3% річних у відповідності до ст. 625 ЦК України станом на 13.07.2020 року - 5573,16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом вимог ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якою охоплено ст. ст. 1046-1053.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Не оспорюючи факт укладення кредитного договору та отримання коштів за таким договором, відповідач заперечує проти позову, посилаючись на сплив позовної давності.

За змістом ст. ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України.

Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила(частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Якщо кредитний договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

У постанові Верховного Суду України від 8 листопада 2017 року у справі № 6-2891цс16 вказано, що «відповідно до частин першої, третьої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку; після переривання перебіг позовної давності починається заново. Правила переривання перебігу позовної давності застосовуються судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Вчинення боржником дій з виконання зобов`язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності лише за умови, якщо такі дії здійснено самим боржником або за його згодою чи дорученням уповноваженою на це особою».

Верховний Суд в постанові від 23 грудня 2020 року в справі № 127/23910/14-ц дійшов висновку, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Заміна сторін у зобов`язанні, відповідно до статті 262 ЦК України, не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, тобто після укладення 22.06.2015 року первісним і новим кредитором договору відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами, а в подальшому договору факторингу від 29.01.2019 року, для ТОВ «ФК «Прайм Альянс» строки звернення підлягають обчисленню так само, як і для ПАТ «ВТБ Банк».

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права викладена в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 553/3288/15-ц (провадження № 61-45324св18).

А як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», та від 22.10.1996 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства» позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Останній платіж за кредитним договором відповідачем внесений 21.07.2014 року, а строк повного виконання зобов`язань за кредитним договором визначений 22.03.2016 року, тоді як з позовом позивач звернувся лише у липні 2020 року після спливу встановленого законом строку звернення до суду, про застосування якого просив відповідач, що є підставою для відмови в позові.

Згідно ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.

Суд вважає, що позивачем не було наведено обставин, з яких він був позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом у межах строків позовної давності, а також обставин, які можуть бути визнанні судом поважними для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Твердження представника позивача про те, що зверненню до суду з позовом в межах строку позовної давності перешкоджало проживання відповідача на непідконтрольній території України, не може бути підставами для поновлення строку позовної давності.

Згідно Розпорядження голови ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 року №27/0/38-14 розгляд справ, підсудних Старобешівському районному суду Донецької області, здійснюється Токмацьким районним судом Запорізької області.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з даним позовом.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що можуть свідчити про наявність подій в силу ст. 263 ЦК України, які б зупинили перебіг позовної давності.

За змістом ч. ч. 2 - 4 ст. 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Також в силу ст.266 ЦК України не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми заборгованості, які передбачені статтею 625 ЦК України, як похідні вимоги. Висновки суду в цій частині відповідають позиції висловленій у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.04.2019 №756/9094/15 (провадження №61-47455св18) та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) про те, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Тому, виходячи із встановлених фактичних обставин справи, положень чинного законодавства, суд вважає необхідним у позові ТОВ «ФК «Прайм Альянс» відмовити повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

У зв`язку з цим, згідно ст. 141 ЦПК України, не підлягають й стягненню з відповідача судові витрати по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позовних вимог ТОВ «ФК «Прайм Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», ЄДРПОУ 41677971, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77.

Відповідач - ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення виготовлений 17.05.2021 року.

Суддя: