Ухвала суду № 96980868, 18.05.2021, Токмацький районний суд Запорізької області

Справа № 328/1473/19

18.05.2021

1-кп/328/74/21

У Х В А Л А

Іменем України

18 травня 2021 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., прокурора Диби Є.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Караван О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Токмацького районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження відносно у ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України.

У судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи наявністю ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений пояснив, що має родину та повинен її забезпечувати, тому планує мешкати в м.Токмак та не ухилятися від суду. Раніше він дійсно був у розшуку, але лише тому, що працював щоб відшкодувати завдану злочином шкоду та пом`якшити вирок. Просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник підтримала позицію підзахисного, а також пояснила, що ризики зазначені прокурором не обгрунтовані.

Вислухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом ст.ст.131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно зі ст.12 КК України злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , відноситься до тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від трьох до шести років.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків повторного вчинення злочинів або переховування від слідства та суду».

Крім того, згідно з вимогами п.4 ч.1 ст.184 КПК України, встановлено наявність ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, ОСОБА_1 може переховуватися від суду.

Наявність вказаного ризику підтверджується наступним.

Злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , згідно зі ст.12 КК України, віднесено до тяжких злочинів. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово в судові засідання не з`являвся та не повідомляв про причини свого не прибуття.

Так, 12.12.2019 під час розгляду даного кримінального провадження судом відмовлено в клопотанні прокурора про продовження тримання ОСОБА_1 під вартою, звільнено з-під варти та обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. В подальшому ОСОБА_1 з`являвся на виклики в судові засідання.

Однак, 18.06.2020, отримавши повістку про виклик до суду, ОСОБА_1 не з`явився та не повідомив про причини не прибуття. 23.07.2020, отримавши повістку про виклик до суду, ОСОБА_1 не з`явився та не повідомив про причини не прибуття. Цього ж дня судом винесено ухвалу про привід ОСОБА_1 в судове засідання на 13.08.2020.

13.08.2020 привід не виконаний в зв`язку з відсутністю обвинуваченого за місцем мешкання. Цього ж дня судом винесено ухвалу про привід ОСОБА_1 в судове засідання на 01.09.2020. Однак, ухвала про привід виконана не була через відсутність обвинуваченого за місцем мешкання.

Ухвалою суду від 01.09.2020 судове провадження у справі було зупинено із оголошенням обвинуваченого ОСОБА_1 у розшук.

Відповідно до повідомлення ВП №3 Пологівського РВП ГУНП у Запорізької області від 08.04.2021 встановлено місце знаходження ОСОБА_1 та доставлено до Токмацького районного суду Запорізької області.

Таким чином, з 18.06.2020 ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що на розгляді в Токмацькому районному суді Запорізької області перебуває кримінальне провадження стосовно нього, отримавши повістки про виклик, почав ухилятися від суду. При цьому ОСОБА_1 не вчинив дій для повідомлення суду про своє нове місця проживання, не скористався правом участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, будь-яких заяв і клопотань до суду не направлял. На теперішній час при розгляді клопотання прокурора Копаєвський С.А. заявив, що планує повернутися до м.Одеси на роботу, однак жодної підтверджуючої інформації про своє місце проживання не надав.

08.04.2021 ухвалою Токмацького районного суду обрано обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07.06.2021.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі може переховуватись від суду, що є ризиком, передбаченим пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України. При цьому суд не погодився з доводами прокурора про те, що на теперішній час існує ризик вчинення ОСОБА_1 нового злочину.

В судовому засіданні при вирішенні питання доцільності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під варто, не надано будь-яких доказів про зменьшення чи зникнення встановленого ризику неналежної процесуальної поведінки

Судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеному ризику.

Однак, судом встановлено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику ухилення від суду.

Крім того, застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Доказів про наявність у ОСОБА_1 будь-яких тяжких захворювань, які перешкоджають триманню його в слідчому ізоляторі, суду не надано. Інші обставини, що перешкоджають обранню міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні.

Вирішуючи питання доцільності застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про обґрунтованість обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України; наявність ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України; дані про його особу: вік та стан його здоров`я, суд приходить до висновку про доведеність необхідності продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вищевказаному ризику.

Відповідно до вимог ст.182, ч.3 ст.183 КПК України, суд, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, визначає заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45 400 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176 - 178, 182, 183, 193 - 194, 196, 197, 331, 369 - 372, 395 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.07.2021 включно.

Заставу визначити в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 45 400 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172. Призначення платежу: Застава за ОСОБА_1 по справі 328/1473/19 (№1-кп/328/74/21) Токмацький районний суд Запорізької області.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали. У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати за викликом до суду або із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії покладених судом обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 17.07.2021.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Токмацького районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Токмацького районного суду Запорізької області. У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а підозрюваним – в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя