Рішення № 96939204, 06.05.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/21594/20

Провадження № 2/161/717/21

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 травня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі :головуючого - судді Пушкарчук В.П.

за участю секретаря судового засідання Фурман Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" про визнання кредитного договору частково недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

29 грудня 2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування позову вказав, що 28 вересня 2020 року між сторонами був укладений договір комплексного банківського обслуговування 1001695620201, відповідно до умов якого позивачу було надано кредит у розмірі 78 000,00 грн. з процентною ставкою 0,01 % річних строком на 36 місяців. Вказує, що заявою визначено сплату 2,99 % комісії за обслуговування кредиту. Вважає, договір в цій частині недійсним, оскільки він суперечить ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

У судове засідання позивач подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити та розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходили.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 вересня 2020 р. між сторонами було підписано заяву №1001695620201 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, за умовами якого банк зобов`язався надати грошові кошті у розмірі 78 000,00 гривень, в тому числі: на загальні споживчі цілі - 78 000,00 грн, для сплати разової комісії - 0 грн.

Розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості 2,99% річних, розмір процентної ставки 0,01% річних, разова комісія 0,00% + 0 грн. (а.с. 9).

Позивач вважає, що умови договору щодо нарахування комісії за обслуговування кредиту є недійсними.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких правових норм.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частинами першою та другою ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці.

Враховуючи наведене, оскільки банком було встановлено щомісячну плату за таку супутню послугу банку, яка за законом повинна надаватися безоплатно, а саме - обслуговування кредиту, то положення договору комплексного банківського обслуговування 1001695620201 від 28 вересня 2020 року щодо нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2,99 % (база нарахування - сума кредиту, яка видається на загальні споживчі ціни) є несправедливим та підлягає визнанню недійсним.

Оскільки відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 «Про судовий збір» позивач був звільнений від сплати судового збору при зверненні з позовною заявою, як особа з другою групою інвалідності, то з відповідача слід стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн. в дохід державного бюджету України.

На підставі ст.ст. 16, 203, 215, 1054 ЦК України, Закону України «Про захист прав споживачів» та керуючись ст.ст. 10, 12, 77, 78, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати положення договору комплексного банківського обслуговування 1001695620201від 28 вересня 2020 року, укладеного між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Перший Український міжнародний банк», щодо нарахування щомісячної комісії за обслуговування кредиту у розмірі 2,99 % - недійсним.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» в дохід державного бюджету України судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення в повному обсязі складено 14 травня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук