Вирок № 9692177, 19.05.2010, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1-226\ 2010 р.

В И Р О К

Іменем України

19 травня 2010 року Броварський міськрайонний суд Київської області

в складі: головуючого Батюка В.В.

при секретарі Коробовій І.О.

з участю : прокурора Костенка Р.А.

потерпілого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Бровари кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2., українця, гр-на України, освіта середня, неодруженого, працюючого водієм- у ПП «ОСОБА_5 Плюс» , проживає: в м. Київ по АДРЕСА_1, раніше не судимого

в злочині, передбаченому ст. 286 ч.2 КК України

в с т а н о в и в :

09.12.2009 року, близько 15-ої години 30-ти хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «VOLKSWAGEN Transport», державний реєстраційний знак НОМЕР_1, та рухаючись в напрямку м. Київ по автодорозі «ПСХО м. Києва», що на території Броварського району Київської області, на 22-му км. + 320 м. вищевказаної автодороги, порушив вимоги п.п.1.2 та 11.2 Правил дорожнього руху України, оскільки під час руху не рухався по правій відносно напрямку свого руху стороні та не рухався як наближче до правого краю проїзної частини дороги, а виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, який буксирувався автомобілем «MERSEDES-BENZ VITO 110», державний реєстраційний знак НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми у вигляді ЗЧМТ: струсу головного мозку, забійних ран лиця; ЗТКГ: переломів 3,6,7 ребер справа, правостороннього гемоторакса; відкритого П ст. правої стегнової кістки в нижній третині зі зміщенням відломків; закритого вивиху головки правої стегнової кістки з крайовим переломом заднього краю правої вертлюжної впадини, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 43 від 23.03.2010 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпечних для життя в момент їх заподіяння.

Грубе порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 1.2, 11.2 Правил дорожнього руху України, знаходяться в причинному звязку із заподіянням потерпілому ОСОБА_3 тяжких тілесних ушкоджень.

В предявленому обвинуваченні в інкримінованому злочині при викладених обставинах , ОСОБА_2визнав себе винним. Показав, що 09.12.2009 року близько 15 год. 30 хв. він на автомобілі «Фольксваген», який був в технічно справному стані рухався з м. Києва в напрямку м. Бориспіль по автодорозі ПСХО м. Києва. В автомобілі на передньому пасажирському сидінні їхав його знайомий Віталій. Швидкість руху автомобіля була близько 60 км/год. Попереду нього була колона вантажних автомобілів, які їхали зі швидкістю 40-50 км/год. Він вирішив здійснити обгін даної колони автомобілів та виїхав на смугу зустрічного руху, при цьому не змінюючи швидкість руху. Коли він рухався по смузі зустрічного руху то на зустріч автомобілів не було, після цього він розмовляв із Віталієм, чим відволікся від керування автомобілем, а коли перевів на дорогу увагу то прямо перед собою помітив світло фар, він відразу повернув кермо ліворуч але загальмувати не встиг, оскільки відбулось зіткнення.

В скоєному щиро розкаюється, він добровільно відшкодував заподіяну шкоду потерпілому. Просить суворо не карати та не позбавляти прав керування, оскільки працюючи водієм, він може мати заробіток , іншої спеціальності він не має.

Від дослідження письмових та інших доказів по справі підсудний відмовився, визнавши свою вину повністю в предявленому обвинуваченні та розмір цивільних позовів. Тому суд визнав недоцільним дослідження тих доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, зясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та матеріалів справи, які його характеризують.

З цього приводу підсудному та учасникам судового розгляду судом розяснено вимоги ст. 299 КПК України, про те, що вони позбавлені права посилання на докази, які судом не досліджувалися, в апеляційній інстанції.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2.в порушенні вимог правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження доведена повністю і його суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України.

Цивільні позови прокурора про стягнення з ОСОБА_2 державних витрат на лікування ОСОБА_1, доведені, визнані підсудним і підлягають задоволенню повністю.

Обираючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який злочин вчинив вперше, по місцю проживання та роботи характеризується позитивно, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, конкретні обставини справи.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не виявлено.

До обставин, що помякшують покарання суд відносить щире каяття підсудного та добровільне відшкодування заподіяної шкоди..

Тому, враховуючи всі вищевикладені обставини та думку потерпілого про призначення підсудному не суворого покарання, суд вважає , що виправлення і перевиховання підсудного можливе і без ізоляції від суспільства, а міра покарання, йому повинна бути обрана у виді позбавлення волі.

Суд не вважає необхідним застосувати до підсудного додаткову міру покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами, оскільки він вчинив злочин з необережності , без обтяжуючих обставин і позбавлення такого права позбавить його засобів існування.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного. Речові докази-автомобілі підлягають поверненню власникам.

На підставі викладеного, керуючись ст.65 КК України ,ст.ст. 323,324, 328, 330,331, 332 КПК України, суд

з а с у д и в :

визнати ОСОБА_2 винним у злочині, передбаченому ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки .

У відповідності до ст. ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2. від відбування призначеного основного покарання з річним строком випробовування і покладенням на нього обовязків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання роботи та навчання, періодично зявлятись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу ОСОБА_2. залишити без змін- підписку про невиїзд з постійного місця проживання .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Броварської центральної районної лікарні у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1. -109,36 грн.-р\р 35419002000187 в УДК Київської області, МФО 821018, код 01994497.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги у відшкодування витрат на лікування ОСОБА_1. -3168,58 грн.-р\р 35426002001136 в ГУДКУ м.Києва, МФО 820019, код 00184945 .

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати : 1216,94 за проведення транспорно-трасологічної експертизи, та 656,88 грн. за проведенняавтотехнічної експертизи. Одержувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України Київській області , р\р №31250272210700 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25574713( за проведення експертизи та дослідження).

Речові докази: автомобіль ”«VOLKSWAGEN Transport», державний реєстраційний знак НОМЕР_1 вважати повернутим ОСОБА_2 , автомобіль «DAEWOO LANOS», державний реєстраційний знак НОМЕР_2 вважати переданим ОСОБА_1, автомобіль «MERSEDES-BENZ VITO 110», державний реєстраційний знак НОМЕР_3, вважати повернутим ОСОБА_4

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим з моменту отримання копії вироку.

Суддя Батюк В.В.