Рішення № 96898999, 11.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/651/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2021 року №UA508040/2021/000036/2,

встановив:

ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000036/2 від 12.02.2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що між ним та підприємством - нерезидентом «QINGDAO КАІХІ INTERNATIONAL TRADING CO., LTD», Китай (продавцем за контрактом) укладено зовнішньоекономічний контракт №19102020 від 19 жовтня 2020 року на постачання товарів (шлангів поливочних та інші) на митну територію України на умовах FOB порт Циндао (Китай) (згідно з Мі жнародними правилами ІНКОТЕРМС 2000 року) за умовами п. 2.1 контракту. На виконання договору позивачем в лютому 2021 року було імпо ртовано на митну територію України товари - шланги ПВХ для подачі води багатофунк ціонального зрошення, гнучкі армовані капроновою ниткою у рулонах. З метою прохо дження митного оформлення вантажу, позивачем, 12 лютого 2021 року було подано електронну ван тажну митну декларацію №UA508040/2021/000833 від 12.02.2021 року, якою задекларовано за основним методом, тобто за ціною договору, імпортовані товари, а саме: шланги ПВХ для подачі води, багатофункціонального зрошення, гнучкі, армовані капроновою ниткою, у рулонах, безшовні, без фітингів - 690 рулонів, за договірною варті стю 24090,00 доларів США (670627,06 грн по курсу 27,8384 грн, за 1 дол США без ура хування вартості перевезення поза митною територією України в сумі 51000 грн, а разом 721627,06 грн). Окрім того, згідно зазначеної митної декларації, позивачем заявлено окремою складовою вартості імпортованих товарів витрати на транспорту вання вищезазначених товарів поза митною територією України (морський фрахт) з порту відправлення Циндао (Китай) до митного кордону України (порт Одеса) в контейнері 1*40CNSU1820323 згідно коносамента WMS20113357 в сумі 51000,00 грн, що підтвер джується договором на транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕ02428214431 від 30.04.2020 року, довідкою експедитора ТОВ «КОНСОЛЬЛАЙН» від 18.01.2021 року за №1801-1, рахунком на оплату №107 від 18.01.2021 року, актом надання послуг №107 від 12.02.2021 року, платіжним дорученням про оплату вартості перевезення від 19 січня 2021 року за №10. Разом із митною декларацією надано весь перелік документів, передбачений ст. 53 Митного кодексу України. Відповідачем за результатами перевірки поданих документів сформовано картку відмови № UA508040/2021/00039 в прийнятті митної декларації та прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UА508040/2021/000036/2 від 12.02.2021 року в бік збільшення за резервним методом визначення митної вартості товарів, що призвело до збільшення платежів з митного збору на 29608,52 грн, та з податку на до дану вартість до оплати на 124355,82 грн. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням, вважає коригування митної вартості протиправним. Зазначає, що подані ним разом із декларацією документи повністю підтверджують митну вартість задекларованих товарів, визначену за основним методом. Зазначає, що поставка товару здійснювалась за умовами FOB Інкотермс-2000, згідно з якими витрати на завантаження товару на судно в порту країни відправлення поніс продавець, тому позивач, як покупець, не несе витрат із завантаження товару на борт судна в порту відванта ження. Із урахуванням умов поставки, такі витрати не були заявлені, як окрема складова митної вартості то вару, оскільки вони включені у вартість товару. Щодо зазначення транспортним експедитором ТОВ «Консольлайн» у рахунку на оплату №107 від 18.01.2021 року окремим рядком «навантажувально-розвантажувальних робіт за межами території України» на суму 9166,67 грн без ПДВ, то це є помилкою екс педитора, яка виправлена шляхом надання нового екземпляру рахунку на оплату №107 від 18.01.2021 року. Документи на підтвердження цієї обставини подано до митного органу. Розбіжності у номерах коносаменту пояснюються тим, що при завантаженні товару на судно був зазначений лінійний номер коносаменту, а інший номер, це номер оригінального коносаменту, що відповідає вимогам міжнародного перевезення. На думку позивача, жодних розбіжностей у наданих докуме нтах стосовно перевезення вантажу із імпортованим товаром не має. Відсутність страхових документів пояснюється тим, що за умовами поставки FOB не передбачається обов`язку покуп ця проводити страхування товарів, жодна норма права чи міжнародних правил не зо бов`язує позивача обов`язково здійснювати страхування імпорто ваних товарів на шляху до митної території України. До документів, наданих позива чем для митного оформлення вищевказаних товарів декларантом була надана інформація про те, що страхування товарів не здійснювалося. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про протиправність оскаржуваного рішення.

За змістом відзиву, відповідач заявлені вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару – за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Зазначає, що на умовах поставки FOB Інкотермс-2010 до фактурної вартості додаються витрати на доставку товарів (навантажування на транспортний засіб, перевезення) до моменту перетину митного кордону України. Витрати на навантажувальні-розвантажувальні роботи у сумі 9166,67 грн, зазначені у рахунку на оплату транспортних послуг від 18.01.2021 року № 107 не відображені у довідці про транспортно-експедиційні послуги та митній декларації, що може свідчити про приховування достовірної інформації. У декларації країни відправлення зазначено інший коносамент, а не той, який подано до митного оформлення. Крім того, декларантом не подано страхових документів та не надано відомостей чи страхувався товар. Додатково подані документи не спростували сумнівів митного органу щодо неможливості встановлення митної вартості товару за ціною договору. На думку відповідача, позивачем заявлені недостовірні відомості щодо числових значень складових митної вартості, тому рішення є правомірним та відповідає вимогам законодавства.

У відповіді на відзив позивач зазначає аналогічні обґрунтування тим, які зазначені у позовній заяві.

Ухвалою суду від 01.03.2021 р. у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши надані документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

19.10.2020 р. між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою «QINGDAO КАІХІ INTERNATIONAL TRADING CO., LTD» (Продавець) укладено контракт № 19102020 на поставку товару, а саме - садові шланги, лай флет та інші, відповідно до інвойсів, які є невід`ємною складовою цього контракту. Кількість, номенклатура, якість, ціна та інші характеристики товарів, які поставляються покупцю визначаються відповідно до інвойсів, доданих до контракту по кожній партії товару.

За умовами п. 2.1 Контракту, поставка товарів здійснюється та базис ціни визначається на умовах FOB порт Циндао (Китай) (згідно Мі жнародним правилам ІНКОТЕРМС 2000 року).

На виконання вищезазначеного контракту позивачем в лютому 2021 року було імпо ртовано на митну територію України товари - шланги ПВХ для подачі води багатофунк ціонального зрошення, гнучкі армовані капроновою ниткою у рулонах. З метою прохо дження митного оформлення вантажу, позивачем, ФОП ОСОБА_1 , 12 лютого 2021 року було подано до м/п "Херсон" Чорноморської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA508040/2021/000833 від 12.02.2021 року, якою позивачем задекларовано за основним методом визначення вартості товарів (п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного Кодексу України), тобто за ціною договору, імпортовані товари, а саме: шланги ПВХ для подачі води, багатофункціонального зрошення, гнучкі, армовані капроновою ниткою, у рулонах, безшовні, без фітингів - 690 рулонів, за договірною варті стю 24090,00 доларів США (670627,06 грн по курсу 27,84 грн за 1 дол США).

Згідно із зазначеною митною декларацією, позивачем заявлено окремою складовою вартості імпортованих товарів витрати на їх транспорту вання поза митною територією України (морський фрахт) з порту відправлення Циндао (Китай) до митного кордону України (порт Одеса) відповідно до коносамента WMS20113357 в сумі 51000,00 грн.

Разом із митною декларацією подано повний пакет документів, передбачений ст. 53 МК України, а саме: зов нішньоекономічний контракт № 19102020 від 19.10.2020 р.; інвойс №КХ191115 від 19.10.2020 р., пакувальний лист до інвойсу від 19.10.2020 року, коносамент WMS20113357, платіжне доручення в іноземній валюті 201023/COR/26653 від 23.10.2020 року на суму 24090,00 дол. США з повної оплати товарів згідно контракту ук ладеного контракту та інвойсу, довідку про вартість перевезення, рахунок на оплату вар тості перевезення, договір транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕ02428214431 від 30.04.2020 року.

При здійсненні перевірки зазначеної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) виявлено ризики, а саме, документи надані позивачем для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості.

У відповідь на повідомлення митного органу щодо надання додаткових документів, позивач додатково надав декларацію відправника, рахунок про оплату транспортних витрат, платіжне доручення на оплату транспортних витрат № 10.

За результатами перевірки додатково поданих документів відповідач дійшов всиновку, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації, а навпаки підтверджують сумніви, внаслідок чого 12.02.2021 року митним Чорноморською митницею Держмитслуби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA508040/2021/000036/2, яким митна вартість відкоригована та визначена за резервним методом на підставі наявної у митного органу інформації.

Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує наступні приписи діючого законодавства.

Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно з умовами контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з ч. 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Так, за змістом графи 33 оскаржуваного рішення, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено неповні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на транспортування, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності.

Згідно правил ІНКОТЕРМС 2010 на умовах поставки FОВ до фактурної вартості додаються витрати на доставку товарів (навантажування на транспортний засіб, перевезення) до моменту перетину митного кордону України. У додатково наданому рахунку на оплату транспортних послуг №107 від 18.01.2021 зазначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України складають 9166,67 грн. Однак, в довідці про транспортно-експедиційні послуги № 1801-1 від 18.01.2021 р. та в митній декларації вони не зазначені, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо перевезення товару.

Як встановлено судом, поставка товару у цьому спорі здійснювалась на умовах FОВ («Free On Board» - «Вільно на борту» вказуєть ся порт відвантаження) у відповідності з «Міжнародними правилами ін терпретації комерційних термінів» в редакції 2000 року - ІНКОТЕРМС-2000. Ці умови визначають, що продавець виконав поставку після того, як товар перейшов на борт судна у зазначеному порту відвантаження, а ризик втрати чи пошко дження товару переходить від продавця до покупця з моменту завантаження товару на судно і саме з цього моменту покупець несе всі подальші витрати. За правилами FOB Інкотермс-2000, продавець зобов`язаний нести витрати з експортного митного оформлен ня, розміщення товару в порту відвантаження, із завантаження товару на борт судна, вказаного покупцем, а покупець зобов`язаний нести витрати з доставки товару в порт призначення, а також виконати імпортне митне оформлення. Ризики переходять від про давця до покупця з моменту повного завантаження на борт судна.

Таким чином, витрати на відвантаження товару на транспортний засіб у порту відвантаження за умовами поставки покладено на продавця, у зв`язку із чим, такі витрати не є окремою складовою митної вартості та включені у вартість товару.

Інформація у рахунку на оплату транспортних послуг №107 від 18.01.2021 р. щодо вартості навантажувально-розвантажувальних робіт за межами території України у сумі 9166,67 грн є технічною помилкою, що підтверджується листом ТОВ "Консольлайн", яке є експедитором відповідно до договору №ТЕО2428214431 від 30.04.2020 року. Помилка виправлена шляхом надання відкоригованого рахунку № 107 від 18.01.2021 р., у якому такі витрати відсутні. Зазначені документи надані митному органу.

З огляду на викладене, вищезгадана підстава для коригування спростовується матеріалами справи, які були наявні у митного органу під час прийняття оскаржуваного рішення.

Ще однією з підстав для коригування слугувало те, що у додатково наданій декларації країни відправлення №422720200000835373 від 27.11.2020 р. у графі «Коносамент» зазначено коносамент № 003116883418470, що відрізняється від того, що був поданий до митного оформлення WМ320113357 від 30.11.2020 р.

Суд вважає, що відповідачем не доведено належними доказами вищезазначену обставину, оскільки декларація країни відправлення №422720200000835373 від 27.11.2020 р. складена іноземною мовою, переклад відсутній, тому суд позбавлений можливості перевірити чи дійсно номер на який вказує відповідач у митній декларації країни відправлення є номером коносаменту, а не іншою інформацією.

Крім того, як на підставу для спірного коригування, відповідач посилається на те, що відповідно до підпункту 8 частини другої статті 53 МК України, якщо було здійснено страхування, то одним із документів, що підтверджують митну вартість є страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Виходячи з положень статті 53 МК України для підтвердження митної вартості декларант разом з митною декларацією мають подаватись страхові документи. Серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на ненадання страхових документів, суд відхиляє з огляду на те, що позивачем таке страхування не здійснювалось, про що митний орган був проінформований довідкою про транспортно-експедиційні послуги від 18.01.2021 р. Крім того, поставка товару на умовах FOB не передбачає обов`язкового страхування товару.

Вказана позиція узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеного у Постанові від 14.05.2019 р. у справі № 810/4293/17 (абз. 2 пункт 21).

Посилання митного органу на положення ст. VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, як на підставу для коригування митної вартості, через заниження декларантом вартості товару суд відхиляє, оскільки митним органом не наведено обґрунтувань та не надано доказів, яким чином подані позивачем документи порушують чи не відповідають статті VII ГАТТ.

Щодо використання інформації з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) Держмитслужби, слід зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження цієї вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом.

Верховний Суд у Постанові від 24.01.2019 р., справа № 820/636/17, зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Враховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду, підстава щодо порівняння ідентичних товарів з вищим рівнем митної вартості за інформацією з електронної бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (далі - ЄАІС) Держмитслужби судом не приймається.

З приводу неподання усіх документів суд зазначає, що вимоги митниці про необхідність надання декларантом додаткових документів на підтвердження вказаних відомостей є неправомірними, а коригування митної вартості, заявленої товариством, на цій підставі - необґрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи, тому ненадання додаткових документів, а саме - страхових документів, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціальними експертними організаціями, не породжує підстав для коригування заявленої вартості товару.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у Постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребуванню підлягають документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не довів наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності наданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, виключно наявність яких могла бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому, витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у Постанові від 28.10.2020 р. у справі № 1.380.2019.000724.

Підставу для коригування, як відсутність перекладу декларації країни відправлення суд відхиляє, оскільки наведений документ не віднесений до обов`язкових, які передбачені частиною 2 статті 53 МК України, до того ж, не впливає на митну вартість як таку.

За результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - за МД від 09.02.2021 № иА500150/2021/001324, а саме 2,17 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 21900*2,17= 47523 дол. США).

Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.

Суд зауважує, що оскаржуване рішення не містить інформації - який саме товар було використано в якості джерела інформації, які числові значення митної вартості таких товарів, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України № 598 від 24 травня 2012 року Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору - рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 04.09.2018 р. у справі № 808/9123/15.

Таким чином, позиція митного органу щодо не підтвердження цінової складової митної вартості у цій справі не доведена, у зв`язку із чим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів підлягає скасуванню.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на підставі положень ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача.

Керуючись статтями 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000036/2 від 12.02.2021 року.

Стягнути з Чорноморської митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43335608, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1539,64 грн (одна тисяча п`ятсот тридцять дев`ять гривень 64 коп.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов

кат. 108020200