Вирок № 96891718, 14.05.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 472/1200/16-к

Номер провадження1-кп/473/52/2021

В И Р О К

іменем України

"14" травня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в колегіальному складі:

головуючого судді - Домарєвої Н.В.,

суддів - Вуїв О.В., Зубар Н.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Козаченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську кримінальне провадження №42016151190000024 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новосвітлівка Веселинівського району Миколаївської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, працює головою Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області, депутата Веселинівської районної ради Миколаївської області сьомого скликання, особи з інвалідністю ІІІ групи, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

- в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України,

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор - Нижнік Л.І., Рева В.С.,

представник потерпілого - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївської області - Черіченко В.В.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - адвокат Губська Ю.О.,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, пред`явленого органом досудового розслідування та визнаного судом недоведеним.

12.01.2015 року розпорядженням Президента України №12/2015-рп ОСОБА_1 призначено на посаду голови Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Веселинівська РДА).

Конституція України, зокрема ст.6, визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» (далі - Закон), районна державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно із ст.2 Закону, основними завданнями місцевої державної адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці є, зокрема: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; підготовку та виконання відповідних бюджетів; звіт про виконання відповідних бюджетів та програм та інші.

Згідно зі ст.39 Закону, голови місцевих державних адміністрацій очолюють відповідні місцеві державні адміністрації, здійснюють керівництво їх діяльністю, несуть відповідальність за виконання покладених на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про державну службу», голова Веселинівської РДА ОСОБА_1 обіймає посаду, що відноситься до вищого корпусу державної служби - посаду категорії «А».

Окрім того, згідно рішення першої сесії сьомого скликання Веселинівської районної ради Миколаївської області від 19.11.2015 року, ОСОБА_1 є депутатом Веселинівської районної ради, та, відповідно до вимог ч.1 ст.8 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», повинен керуватися у своїй діяльності загальнодержавними інтересами та інтересами територіальної громади, а у своїй поведінці - загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.

Згідно з вимогами ст.35 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 року), державний службовець має право на щорічну оплачувану відпустку тривалістю 30 календарних днів.

З 21.09.2015 року по 20.10.2015 року ОСОБА_1 перебував в щорічній основній відпустці.

В листопаді 2015 року, більш точна дата слідством не встановлена, ОСОБА_1 вирішив відпочити та пройти санаторно-профілактичне лікування в санаторії «Дністер» ДП «СКК «Моршинкурорт», який розташований в м. Моршин Львівської області.

Розуміючи, що щорічну оплатну відпустку він вже використав, права на додаткову оплачувану відпустку він не має, ОСОБА_1 вирішив оформити собі начебто тимчасову непрацездатність, у зв`язку з чим у нього виник злочинний намір, направлений на підбурювання лікаря-терапевта, ординатора терапевтичного відділення Веселинівської центральної районної лікарні (далі - Веселинівська ЦРЛ) ОСОБА_2 до службового підроблення медичної картки стаціонарного хворого та листка непрацездатності, незаконного заволодіння грошовими коштами держави у вигляді матеріальної допомоги за час начебто тимчасової непрацездатності, шляхом використання завідомо підробленого листка непрацездатності.

20.11.2015 року, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , діючи навмисно, з метою підбурювання службової особи лікаря-терапевта, ординатора терапевтичного відділення Веселинівської ЦРЛ ОСОБА_2 до службового підроблення медичної картки - стаціонарного хворого та листка непрацездатності, звернувся до лікаря-ендокринолога Веселинівського районного центру первинної медико-санітарної допомоги ОСОБА_3 зі скаргами на самопочуття, яка видала йому направлення на стаціонарне лікування в терапевтичне відділення Веселинівської ЦРЛ.

На підставі зазначеного направлення цього ж дня ОСОБА_1 оформив в приймальному відділенні Веселинівської ЦРЛ медичну картку стаціонарного хворого №3423/1343.

Після цього 20.11.2015 року, реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1 , діючи навмисно, з метою підбурювання лікаря-терапевта, ординатора терапевтичного відділення Веселинівської ЦРЛ ОСОБА_2 до службового підроблення офіційних документів, які обґрунтовують його тимчасову непрацездатність, усвідомлюючи, що є службовою особою, звернувся до останнього, повідомив, що лікуватися у відділенні не буде, але з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року йому необхідно оформити листок непрацездатності та почав умовляти ОСОБА_2 задля цього внести завідомо неправдиві відомості до медичної картки стаціонарного хворого №3423/1343 щодо лікарських призначень, ходу лікування та стану хворого, та в подальшому скласти та видати завідомо підроблений листок непрацездатності.

Враховуючи статусність та авторитетність посади голови Веселінівської РДА, ОСОБА_1 умовляннями схилив лікаря ОСОБА_2 внести завідомо неправдиві відомості до офіційних документів - медичної картки стаціонарного хворого №3423/1343 щодо лікарських призначень, ходу лікування та стану хворого, перебування ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Веселинівської ЦРЛ та в подальшому до складання та видачі завідомо підробленого листка непрацездатності.

З 23.11.2015 року по 04.12.2015 року ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 перебував на відпочинку в санаторії «Дністер» ДП «СКК «Моршинкурорт», розташованого за адресою: вул. С.Бандери, 6-Б, м. Моршин, Львівська область, де відпочивав та проходив санаторно-профілактичне лікування.

В свою чергу, ОСОБА_2 , обіймаючи посаду лікаря-терапевта, ординатора терапевтичного відділення Веселинівської ЦРЛ, являючись службовою особою, наділеною, відповідно до посадової інструкції, організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, усвідомлюючи, що до вчинення злочину його схилив ОСОБА_1 , виконуючи домовленість з останнім, здійснив внесення до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей, а саме в період з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року вносив до медичної картки стаціонарного хворого №3423/1343, виданої на ім`я ОСОБА_1 записи щодо лікарських призначень, ходу лікування та стану хворого, хоча останній у вказаний період знаходився на санаторно-профілактичному лікуванні у санаторії «Дністер», а не у терапевтичному відділенні Веселинівської ЦРЛ.

04.12.2015 року ОСОБА_2 , обіймаючи посаду лікаря-терапевта, ординатора терапевтичного відділення Веселинівської ЦРЛ, будучи службовою особою, наділеною, відповідно до посадової інструкції, організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, усвідомлюючи, що до вчинення злочину його схилив ОСОБА_1 , виконуючи домовленість з останнім, достовірно знаючи, що відомості у листку непрацездатності серії АГД №665561 хворого ОСОБА_1 не відповідають тим, що передбачені Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України №455 від 13.11.2011 року, вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості про перебування на стаціонарному лікуванні ОСОБА_1 , підписав його, завірив власною печаткою та передав для подальшого оформлення старшій медичній сестрі ОСОБА_5 .

Таким чином, голова Веселинівської РДА ОСОБА_1 , умовляннями схилив лікаря ОСОБА_2 до вчинення злочину, а саме до внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів - медичної картки стаціонарного хворого №3423/1343 та в подальшому до складання та видачі завідомо підробленого листка непрацездатності серії АГД №665561.

Окрім того, в період з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною перебував на відпочинку в санаторії «Дністер» ДП «СКК «Моршинкурорт», розташованого за адресою: вул. С.Бандери, 6-Б, м. Моршин, Львівська область, де відпочивав та проходив санаторно-профілактичне лікування.

В свою чергу, ОСОБА_2 в період з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року вносив до медичної картки стаціонарного хворого №3423/1343, виданої на ім`я ОСОБА_1 , неправдиві відомості щодо ходу лікування та лікарських призначень.

04.12.2015 року ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що ОСОБА_1 з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року перебував на відпочинку в санаторії «Дністер» ДП «СКК «Моршинкурорт», а не на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділенні Веселинівської ЦРЛ, та в зв`язку з чим відомості у листку непрацездатності серії АГД №665561 хворого ОСОБА_1 не відповідають дійсності, порушуючи вимоги Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України №455 від 13.11.2011 року, підписав його, завірив власною печаткою та передав для подальшого оформлення старшій медичній сестрі ОСОБА_5

04.12.2015 року ОСОБА_1 зателефонував знайомій ОСОБА_6 , яка працює медсестрою Веселинівської ЦРЛ, попрохав забрати листок про тимчасову непрацездатність на його ім`я та передати йому додому.

В свою чергу, ОСОБА_6 забрала листок про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 у ОСОБА_5 , розписалась в корінці до листка непрацездатності про його отримання та того ж дня передала йому додому.

07.12.2015 року ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою надання за місцем роботи документів, що пояснюють поважну причину його відсутності на роботі з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року, надають право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності та звільняють від відповідальності за прогул без поважних причин, завідомо усвідомлюючи, що листок непрацездатності серії АГД №665561 підроблений за вказаних вище обставин, особисто здав його до сектору організаційно-кадрової роботи апарату Веселинівської РДА.

Таким чином, ОСОБА_1 , умисно з метою надання за місцем роботи документів, що пояснюють поважну причину його відсутності на роботі, використав завідомо підроблений документ - листок непрацездатності серії АГД №665561.

Крім того, ОСОБА_1 у грудні 2015 року, діючи умисно у власних корисних інтересах, з метою заволодіння грошовими коштами Веселинівської РДА та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, шляхом обману, використавши завідомо підроблений документ-листок непрацездатності серії АГД №665561 від 04.12.2015 року, заволодів грошовими коштами Веселинівської РДА на суму 875 грн. та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1225 грн., чим спричинив матеріальну шкоду.

Так, 07.12.2015 року ОСОБА_1 , достовірно знаючи, що він не перебував на стаціонарному лікуванні в терапевтичному відділені Веселинівської ЦРЛ, в зв`язку з чим не мав права на отримання в установленому законом порядку документу, який би надавав йому право на отримання допомоги по тимчасовій втраті працездатності за період часу з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року, а також достовірно знаючи, що посвідчений лікарем Веселинівської ЦРЛ листок непрацездатності серії АГД №665561 від 04.12.2015 року містить завідомо неправдиві відомості, діючи умисно, з метою заволодіння коштами у вигляді допомоги по тимчасовій втраті працездатності, надав до сектору організаційно-кадрової роботи апарату Веселинівської РДА завідомо підроблений документ - листок непрацездатності серії АГД №665561 від 04.12.2015 року.

Наданий підроблений листок непрацездатності враховано під час формування табелю обліку робочого часу ОСОБА_1 та виплат йому коштів у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності.

18.12.2015 року, на підставі наданого до Веселинівської РДА завідомо підробленого документу - листка непрацездатності серії АГД №665561 від 04.12.2015 року, райдержадміністрацією виплачено ОСОБА_1 матеріальне забезпечення за час тимчасової непрацездатності в сумі 2100 грн., з них 875 грн. за рахунок коштів Веселинівської РДА та 1225 грн. за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Таким чином, ОСОБА_1 умисно, шляхом обману, незаконно заволодів грошовими коштами в сумі 2100 грн., чим відповідно спричинив матеріальну шкоду Веселинівській РДА на суму 875 грн. та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1225 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч.4 ст.27 - ч.1 ст.366 КК України, як підбурювання до службового підроблення, тобто підбурювання до складання та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а також внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу, та за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди, а саме Веселинівській районній державній адміністрації на суму 875 гривень та Миколаївському обласному відділенню Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 1225 гривень.

Представником потерпілого - представником Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до обвинуваченого пред`явлено позов на суму 1225 грн., під час судового розгляду відбулася заміна позивача на управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївської області.

Позиція обвинуваченого:

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в у пред`явленому обвинуваченні не визнав, позов не визнав. Пояснив суду, що він є особою з інвалідністю ІІІ групи та має захворювання - цукровий діабет, у жовтні 2015 року лікувався у Веселинівській лікарні, проте результатів не дало. 20 листопада 2015 року звернувся до лікарня-ендокринолога ОСОБА_3 , яка йому порекомендувала їхати до санаторію в місто Моршин. Після чого видала направлення до стаціонарного терапевтичного відділення Веселинівської лікарні, де він знайшов лікаря ОСОБА_2 , якого раніше знав, але в нього не лікувався, оформлював у нього лікарняні двічі-тричі на рік та перебував на стаціонарі. Крім того, обвинувачений стверджує, що ні на які незаконні дії лікаря ОСОБА_2 не підбурював, ні якими умовляннями не схиляв до вчинення злочину. Показав останньому направлення до санаторію, вказавши, що їде туди; крім того, в терапевтичному відділенні також повідомляв, що їде до санаторію. Нікому в лікарні не вказував, як вести медичну документацію. Згодом обвинувачений зателефонував чоловіку медсестри, з яким він працює, та попросив його принести лист непрацездатності, та медсестра ОСОБА_7 принесла лікарняний лист, який він віддав до відділу кадрів. Через деякий час йому були виплачені кошти за даним лікарняним листом. Вважає, що в даному випадку має місця вина лікаря ОСОБА_2 , оскільки він неправильно оформив лист непрацездатності.

В судовому засіданні суд дослідив:

Представник потерпілого - представник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївської області Черіченко В.В. пояснила суду, що фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в 2015 році ОСОБА_1 було виплачено 1 225 грн. та дані кошти були перераховані на рахунок Веселиніської РДА. Просить стягнути з обвинуваченого завдані Фонду соціального страхування збитки в сумі 1 225 грн. Крім того, зазначила, що Фондом було проведено позапланову перевірку та встановлено порушення зазначенні в обвинувальному акті.

- витяг з ЄРДР від 26.02.2016, відповідно до якого за результатами самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення було внесено відомості до ЄРДР за №42016151190000024 з правовою кваліфікацією ч.4 ст.358 КК України за фактом використання ОСОБА_1 завідомо підробленого документу - листа непрацездатності (т.1, а.п.134);

- розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації від 07.04.2014 року №29-рк, згідно якого ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків голови Веселинівської райдержадміністрації 07 квітня 2014 року (т.2, а.с.3);

- розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації від 12.01.2015 року №2-рк, згідно якого ОСОБА_1 припинив повноваження голови Веселинівської районної державної адміністрації 12 січня 2015 року (т.2, а.с.4);

- розпорядження Президента України від 12 січня 2015 року №12/2015-рп, згідно якого ОСОБА_1 призначений головою Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області (т.2, а.с.5);

- розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації від 13.01.2015 року №3-рк, відповідно до якого ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків голови Веселинівської райдержадміністрації з 13 січня 2015 року (т.2, а.с.6);

- інформацію Веселинівської районної ради та список депутатів Веселинівської районної ради сьомого скликання, рішення першої сесії сьомого скликання Веселинівської районної ради від 19 листопада 2015 року протоколом №1, згідно яких ОСОБА_1 обраний депутатом районної ради в багатомандатному виборчому округу (т.1, а.с.173-174);

- медичну картку стаціонарного хворого №3432/1343, відповідно до якої ОСОБА_1 госпіталізований 23.11.2015 року о 08-00 год. до терапевтичного відділення палата №1. Дана медична карта містить дані про лікарські призначення, із зазначенням медичних препаратів, які призначались хворому ОСОБА_1 , а також містить відмітки про виконання даних лікарських призначень в період з 23.11 по 04.12. Також є температурний листок ОСОБА_1 де в період з 23.11 по 24.12 кожного дня вносились дані про температуру тіла та тиск хворого. В медичній карті стаціонарного хворого містяться результати аналізів, які ОСОБА_1 проходив в період з 23.11 по 03.12.2015, та кожного дня хворий оглядався лікарем (т.2, а.с. 8-23);

- копію листка непрацездатності серії АГД №665561, згідно якого ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні у Веселинівській ЦРЛ з 23.11.2015 року до 04.12.2015 року (т.1, а.с.162);

- розрахунок лікарняного листа ОСОБА_1 з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року, згідно якого нараховано 2 100 грн. (т.1, а.с.163);

- протокол №10 засідання комісії із соціального страхування Веселинівської РДА, згідно якого прийнято рішення про призначення допомоги по тимчасовій втраті працездатності ОСОБА_1 , період непрацездатності 23.11.2015 - 04.12.2015 (т.1, а.с.165);

- заяву-розрахунок від 07.12.2015, платіжне доручення №2834 від 16.12.2015 року про перехування Фондом, а саме МРВД ФСС з ТВП до Веселинівської РДА 2015 грн. 45 коп. (т.1, а.п.167, 168, 169, 170), які були надані на запит слідчого від 23.05.2016 № 17/1 -1217;

- повідомлення Фонду соціального страхування СВП Миколаївського обласного відділення виконавчої дирекції від 12.04.2016 № 07-08-594 на запит слідчого від 05.04.2016 року №17/1-765 вих.-16, згідно якого повідомлено, що, відповідно до заяви розрахунку №12 у грудні 2015 року Веселинівська РДА була профінансована для надання матеріального забезпечення ОСОБА_1 по листку непрацездатності №665561 на суму 1225 грн., та згідно ухвали слідчого судді Веселинівського районного суду Миколаївської області від 01.02.2016 року копії заяви-розрахунку та платіжного доручення надані слідчому (т.1, а.п.158);

- копію особової картки про нарахування та виплату заробітної плати голови Веселинівської райдержадміністрації ОСОБА_1 за період 2015 рік та січень-вересень 2016 року, згідно якої ОСОБА_1 в грудні 2015 року нараховані лікарняні в сумі 875 грн. (т.1 а.с.210-211);

- заяву-розрахунок Веселинівської районної державної адміністрації, згідно якого Веселинівська РДА просить Вознесенське міжрайонне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду Філімонову 1 225 грн. (т.1, а.с.164);

- копію платіжного доручення №2834 від 16.12.2015 року, згідно якого Вознесенський МРВД ФСС в ТВП направив до Веселинівської РДА 2015 грн. 45 коп. фінансування матеріального забезпечення по ТВП «Заява від 10.12.2015 року №3015», проведено банком 16.12.2015 року (т.1, а.с.170);

- постанову слідчого Кологривого С.В. про залучення спеціалістів від 17.08.2016 року, з якої вбачається, що для з`ясування обставин, що мають значення для даного кримінального провадження №42016151190000024, необхідні спеціальні знання, тому залучено спеціалістів - працівників Вознесенської міжрайонної виконавчої дирекції Миколаївського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (т.1, а.п.188);

- акт перевірки нарахування та виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності Вознесенської міжрайонної виконавчої дирекції від 23 серпня 2016 року, згідно якого за результатами перевірки встановлено, що на підставі наданого листка непрацездатності серія АГД №665561, ОСОБА_1 нараховано допомогу з тимчасової втрати працездатності загальна сума складає - 2100 грн., в тому числі за рахунок коштів Веселинівської РДА - 875 грн., за рахунок коштів ФСС з ТВП - 1 225 грн. (т.1.а.с.190-192);

- висновок експерта №09/3-215 від 16.11.2016 року, відповідно до якого сума, фактично нарахована та виплачена голові Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області ОСОБА_1 , на підставі наданого лікарняного АГД №665561, становить 2100 грн., з неї за рахунок Веселинівської РДА 5 днів - 875 грн., за рахунок Фонду 7 днів -1225 грн. Самою установою Веселинівської РДА допомога по тимчасовій непрацезданості ОСОБА_1 за 12 календарних днів у період часу з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року у сумі 2 100 грн. була виплачена: за рахунок Веселинівської РДА 5 днів - 875 грн. (згідно платіжного доручення №331 від 25.12.2015 року (проведено банком 28.12.2015 року); за рахунок Фонду 7 днів - 1225 грн., згідно платіжного доручення №25 від 17.12.2015 року (проведено банком 21.12.2015) (т.1, а.с.198-207);

- копію виписки №4983 із медичної карти хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої він знаходився на стаціонарному лікуванні з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року, виданої лікарем ОСОБА_8 , відділення Санаторій Дністер ДП СКК Моршинкуророрт (т.1, а.с.146);

- копію путівки №432060 на ім`я ОСОБА_1 , 1962 року народження, до відділення Санаторій Дністер терміном з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року (т.1, а.с.147);

- копію заяви ОСОБА_1 на придбання санаторно-курортних послуг з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року та квитанцією про їх оплату в сумі 8 484 грн. (т.1, а.с.148,149);

- довідку Веселинівської районної державної адміністрації, відповідно до якої ОСОБА_1 в 2015 році перебував у відпустці з 21.09 по 06.10.2015 року та з 07.10 по 20.10.2015 року (т.1, а.с.213);

- довідку щодо проведення перевірки Веселинівської центральної районної лікарні, згідно якої, відповідно до наказу управління від 30.03.2016 року №2010-Л «Про проведення перевірки Веселинівської ЦРЛ», комісія в складі заступника начальника відділу ОСОБА_9 , обласного позаштатного спеціаліста з експертизи тимчасової непрацездатності ОСОБА_10 , юрисконсульта обласного центру здоров`я ОСОБА_11 дійшла висновку, що видача листка непрацездатності ОСОБА_1 є необґрунтованою та не відповідає вимогам Наказу МОЗ України від 13.11.2001 року №455 «Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян» (т.1, а.с.154-155);

- вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області від 10.03.2016 року, яким ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та йому призначено покарання у виді штрафу в сумі 1 700 грн. (т.1 а.с.142-143).

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідив всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, оцінив кожний із наведених вище доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність досліджених доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Щодо оцінки колегією суддів медичної документації, а саме:

- медичної картки стаціонарного хворого №3432/1343, відповідно до якої ОСОБА_1 госпіталізований 23.11.2015 року о 08-00 год. до терапевтичного відділення палата №1 (т.2, а.с. 8-23);

- копії листка непрацездатності серії АГД №665561, згідно якої ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні в Веселинівській ЦРЛ з 23.11.2015 року до 04.12.2015 року (т.1, а.с.162);

- копії виписки №4983 із медичної карти хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої останній знаходився на лікуванні з 23.11.2015 року по 04.12.2015 року, виданої лікарем ОСОБА_8 відділення Санаторій «Дністер» ДП СКК Моршин куророрт (т.1, а.с.146);

Оцінюючи вказані докази, суд виходить із змісту ст.86 КПК України, яка наголошує на тому, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухвалені судового рішення.

В силу положень ч.1, п.1 ч.2 ст.87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов.

Відповідно, до ч.ч. 1, 2 ст.93 КПК України, збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом. Сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Крім того, в ст.131 КПК України зазначаються види заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, зокрема, тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Відповідно до ч.1 ст.160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.

У відповідності з п.2 ч.1 ст.162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належать, зокрема, відомості, які можуть становити лікарську таємницю.

Частиною 1 ст.39-1 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», який введено в дію Постановою ВР №2802-XII від 19.11.1992 року, з послідуючими змінами, закріплено право на таємницю про стан здоров`я, яка наголошує на тому, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні.

Разом з тим, в ч.1 ст.40 вказаного Закону щодо лікарської таємниці, чітко вказано, що медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Крім того, в силу положень ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Таким чином, при оцінці доказів суд враховує позицію Верховного Суду в Постанові від 04.03.2020 року по справі № 559/572/18, де зазначено, що істотними порушенням прав людини і основоположних свобод є отримання медичних документів не у визначеному законом порядку, у непроцесуальний спосіб збирання доказів.

Виходячи із вищевикладеного, на думку колегії суддів, медична картка стаціонарного хворого №3432/1343 ОСОБА_1 , копія листка непрацездатності серії АГД №665561, дані копії виписки №4983 із медичної карти хворого ОСОБА_1 , виданої лікарем ОСОБА_8 відділення Санаторій Дністер ДП СКК Моршинкурорт, містять лікарську таємницю. Проте, прокурор на надав в судовому засіданні доказів на підтвердження законності отримання цих документів. Справа містить тільки запити слідчого (т.2, а.п.29, т.1.а.п.144, т.1 а.п. 159-160), а не дозволи суду, а саме ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, що містять лікарську таємницю. Тому ці докази є не допустимими.

Щодо оцінки колегією суддів висновку експерта №09/3-215 від 16.11.2016 року про нараховані ОСОБА_1 лікарняні (т.1, а.с.198-207), судом встановлено, що для відповідей на поставлені питання, експертом було використано лист непрацездатності АГД №665561 від 04.12.2015 року (т.1, а.п.201), який колегією суддів визнано недопустимим доказом з підстав, що наведенні вище.

Відповідно до ч.1 ст.101 КПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Відповідно до ч.5 ст.101 КПК України, висновок експерта не може ґрунтуватися на доказах, які визнані судом недопустимими.

Оцінючи висновок експерта, суд бере до уваги доктрину «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), що сформульована ЄСПЛ у рішеннях у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини.

Свою позицію щодо доктрини висловив Верховний Суд в Постанові від 13.11.2019 року у справі №1-07/07. Суд дійшов висновку, що відповідно до сформованої практики ЄСПЛ доктрини «плодів отруєного дерева», якщо джерело доказів є неприпустимим, то всі інші дані, отримані з його допомогою, будуть такими ж. Доктрина передбачає оцінку не тільки кожного засобу доведення автономно, але й усього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, у тому числі одні випливають з інших і є похідними від них.

Таким чином, виходячи із вищевикладеного, суд вважає висновок експерта №09/3-215 від 16.11.2016 року недопустимим доказом.

Крім того, стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченого надано вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області, відповідно до якого ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, та йому призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 1 700 грн., отриманий в ході слідства на підставі запиту прокурора від 22.03.2016 року №17/1-637 вих.-16 (т.1 а.п.40, а.с.142-143).

Оцінюючи даний вирок, в силу положень ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд бере до уваги Постанову ВС від 19.11.2019 року, де вказується, що вирок суду на підставі угоди не має преюдиціального значення при розгляді кримінального провадження щодо іншої особи. Так, зокрема зазначається, що: по-перше, чинний КПК не містить норми, яка би вказувала на преюдиціальне значення таких вироків для доказування фактичних обставин кримінального правопорушення в межах іншого кримінального провадження щодо інших осіб (ст.90 КПК вказує лише на преюдиціальне значення рішення національного чи міжнародного суду, яким встановлено порушення прав і свобод людини, для вирішення питання щодо допустимості тих чи інших доказів). По-друге, обставини вчинення злочину у вироку на підставі угоди не встановлюються на підставі повного та всебічного дослідження доказів у межах змагальної процедури за участю всіх фігурантів інкримінованого правопорушення, а набувають значення правової презумпції в силу визнання цих обставин сторонами угоди та затвердження її судом. По-третє, надання вироку на підставі угоди преюдиціального значення в кримінальному провадженні щодо інших осіб порушуватиме гарантії статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Окрім іншого, Верховний Суд послався на рішення Європейського суду з прав людини від 23.02.2016 року у справі «Навальний і Офіцеров проти Росії» (Navalnyy and Ofitserov v Russia, заяви № 46632/13 і № 28671/14), де останній підкреслив, що обставини, встановлені у провадженні, в якому не беруть участь інші обвинувачені, не повинні мати преюдиціальне значення для їх справ. Статус доказів, використаних в одній справі, повинен залишатися суто відносним, а їх сила - обмежуватися даними конкретного провадження. Особливо це стосується вироків, ухвалених на підставі угоди.

Таким чином, на переконання колегії судів, вирок Веселинівського районного суду Миколаївської області, яким ОСОБА_2 визнаний винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, суд не бере до уваги в обґрунтування вини обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки він є неналежним доказом і не підтверджує жодної із обставин, яка підлягає доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Щодо оцінки колегією суддів даних довідки щодо проведення перевірки Веселинівської центральної районної лікарні, згідно якої відповідно до наказу управління від 30.03.2016 року №2010-Л «Про проведення перевірки», ЦРЛ комісія дійшла висновку, що видача листка непрацездатності ОСОБА_1 є необґрунтованою та не відповідає вимогам Наказу МОЗ України від 13.11.2001 року №455 Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, та згідно з висновками вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності заступника головного лікаря з медичної частини за неналежне виконання службових обов`язків. Вона не є належним доказом, оскільки вказує лише на порушення допущені з боку ОСОБА_2 , а не обвинуваченного ОСОБА_1 та не містить даних, що такі дії ОСОБА_2 були наслідком підбурювання до вчинення кримінального правопорушення з боку ОСОБА_1 (т.1, а.с.154-155).

Шодо оцінки даних акту перевірки нарахування та виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності Вознесенської міжрайонної виконавчої дирекції від 23.08.2016 року, згідно якого за результатами перевірки встановлено, що на підставі наданого листка непрацездатності серія АГД №665561 ОСОБА_1 нараховано допомогу з тимчасової втрати працездатності на загальну суму 2100 грн., в тому числі за рахунок коштів Веселинівської РДА - 875 грн., за рахунок коштів ФСС з ТВП - 1 225 грн. (т.1, а.с. 190-192)

Із постанови слідчого Кологривого С.В. про залучення спеціалістів від 17.08.2016 року вбачається, що для з`ясування обставин, що мають значення для даного кримінального провадження №42016151190000024, необхідні спеціальні знання, тому було залучено спеціалістів - працівників Вознесенської міжрайонної виконавчої дирекції Миколаївського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для проведення вказаної перевірки (т.1, а.с.189).

Відповідно до ч.1 ст.71 КПК України, спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками і може надавати консультації та висновки під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Згідно ч.2 ст.71 КПК України, спеціаліст може бути залучений для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо) сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду, а також для надання висновків у випадках, передбачених пунктом 7 частини четвертої цієї статті.

Виходячи із змісту ст.71 КПК України, працівники Вознесенської міжрайонної виконавчої дирекції Миколаївського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на переконання колегії суддів, не є спеціалістами, які зробили фактично перевірку.

Аналізуючи акт перевірки нарахування та виплат допомоги з тимчасової втрати працездатності Вознесенської міжрайонної виконавчої дирекції від 23.08.2016 року, колегія суддів враховує вимоги ст.84 КПК України, яка наголошує на тому, що: доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню; процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

В силу положень ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, на думку колегії суддів, працівники Вознесенської міжрайонної виконавчої дирекції Миколаївського обласного управління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, які не є спеціалістами, здійснили перевірку, яка не є джерелом доказів. Тому колегія судів вказаний документ не приймає до уваги.

Крім того, на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 в судовому засіданні прокурор Нижнік Л.І. просила суд допитати в якості свідків медичних працівників, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Проте, суд не допитав зазначених свідків з урахуванням позиції сторони захисту, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 заперечував щодо надання ними інформації, яка стосується його стану здоров`я, а також п.4 ч.2 ст.65 КПК України, де зазначається, що не можуть бути допитані як свідки медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які становлять лікарську таємницю. Крім того колегія суддів бере до уваги положення ст.40 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», яка наголошує на тому, що медичні працівники та інші особи, яким у зв`язку з виконанням професійних або службових обов`язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Інших доказів, які колегія судів безпосередньо дослідила, не достатньо для визнання ОСОБА_1 винним у пред`явленому обвинуваченні, вони не доводять вину останнього, не вказують на наявність в його діях ознак об`єктивної та суб`єктивної сторони кримінальних правопорушеннь, відповідальність за які передбачена ч.4 ст.27 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України.

Таким чином, положенням ч.1 ст.373 КПК України встановлено, що виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст.284 цього кодексу.

Оцінюючи наявні докази, з урахуванням приписів ст.62 Конституції України, де зазначється, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, суд враховує ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, за змістом якої кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Також, враховуючи критерій «поза розумним сумнівом», суд приходить до висновку, що пред`явлене обвинуваченому ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.27 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, не доведено «поза розумним сумнівом».

Таким чином, на думку суду, зібраними по справі доказами не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення, а всі можливості збирання додаткових доказів - вичерпані, а тому, колегія суддів вважає за необхідне обвинуваченого ОСОБА_1 визнати невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, та виправдати.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

В силу положень ч.3 ст.129 КПК України, суд залишає позов без розгляду.

В силу ст.124 КПК України, судові витрати віднести на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 370, 373- 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.27 - ч.1 ст.366, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, та виправдати за недоведеністю в його діяннях складів вказаних кримінальних правопорушеннь.

Позов представника потерпілого - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Миколаївської області про стягнення на свою користь з ОСОБА_1 1225 гривень, - залишити без розгляду.

Судові витрати за проведення експертизи №09/3-215 у сумі 2199 гривень - віднеси на рахунок держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити виправданому та прокурору.

Головуючий суддя Н.В.Домарєва

Судді О.В.Вуїв

Н.Б.Зубар