Рішення № 96858946, 13.05.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1987/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Репела О.В., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Берневек Ольги Анатоліївни від 29.11.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 82160,63 грн. у виконавчому провадженні № 55107535.

Ухвалою судді від 05.05.2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 13.05.2021 року (а.с.28).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що на виконанні у Знам`янському МР ВДВС ГТУ у Кіровоградській області у виконавчому провадженні №55107535 перебував виконавчий лист №389/1301/16-ц, виданий 20.04.2017 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу у розмірі 821606,29 грн. Постановою від 13.09.2018 старшим державним виконавцем Знам`янського МР ВДВС ГТУЮ у Кіровоградській області Берневек О.А., повернуто вказаний виконавчий лист стягувачу на підставі його заяви. 29.11.2018 старшим державним виконавцем на підставі положень статей 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 82160,63 грн. Представник позивача, з посиланням на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18 та Верховного Суду від 22.01.2021 №400/4032/19, вказує, що при стягненні виконавчого збору відповідно до ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду. Представник позивача наголошує на тому, що державний виконавець не проводив виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішення суду про стягнення з боржника на користь стягувача присуджених сум за виконавчим листом №389/1301/16-ц, а також державний виконавець не стягнув у примусовому порядку суму, зазначену у виконавчому листі, а тому у державного виконавця не було підстав для стягнення виконавчого збору. Крім того, у позовній заяві наголошено на тому, що рішення Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.06.2016 стягнуто солідарно з двох відповідачів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) суму боргу у загальному розмірі 821606,29 грн., проте оскаржуваною постановою про стягнення виконавчого збору вирішено стягнути виконавчий збір лише з боржника ОСОБА_1 у розмірі 82160,63 грн., тобто 10% від суми, яка підлягала примусового стягненню солідарно з двох боржників.

Відповідач правом подати відзив на позовну заяву не скористався.

У судове засідання 13.05.2021 року сторони не з`явились, представник позивача подав заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.06.2016 по справі №389/1301/16-ц позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором №431/273-ФО1 від 09 червня 2008 року в сумі 821606,29 грн. (а.с.14-15).

Постановою старшого державного виконавця Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Берневек О.А. від 25.01.2018 відкрито виконавче провадження №55106922 з виконання виконавчого листа №389/1301/16-ц виданого 20.04.2017 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу у сумі 821606,29 грн.

15.08.2018 стягувачем - представником ПАТ "Укрсоцбанк" подано заяву про повернення без виконання виконавчого листа №389/1301/16-ц виданого 20.04.2017 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу у сумі 821606,29 грн., на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження".

Постановою старшого державного виконавця Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Берневек О.А. від 13.09.2018 на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий лист №389/1301/16-ц виданий 20.04.2017 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» боргу у сумі 821606,29 грн., повернуто стягувачу (а.с.19).

Старшим державним виконавцем Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Берневек О.А. винесено постанову від 29.11.2018 (ВП №55107535) про стягнення з боржника ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 82160,63 грн. (надалі спірна постанова, а.с.20).

Отже правомірність та законність спірної постанови є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі за текстом Закон №1404-VІІІ в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ).

Статтею 5 Закону№1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до статті 10 Закону №1404 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами частини 1 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 5 статті 26 Закону №1404 передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Закону №1404-VІІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Частиною 5 статті 27 Закону №1404-VIII визначено випадки, у яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 7 статті 27 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Частиною 9 статті 27 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з пунктом дев`ятим частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Частиною 4 статті 19 Закону №1404-VIII передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа передбачені у статті 40 Закону №1404-VIII.

Відповідно до частини 3 цієї статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

З огляду на частину 5 статті 37 Закону №1404 повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. №512/5 (далі за текстом - Інструкція №512/5) передбачено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

З аналізу наведених норм Закону №1404-VIII вбачається, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

Таким чином, виконавчий збір стягується лише з фактично стягнутої на користь стягувача суми за виконавчим листом. Натомість при стягненні виконавчого збору відповідно до частини 3 статті 40 Закону №1404 без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу за його заявою створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 р. №1403-VIII заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством.

Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2016 р. №643 (далі за текстом - Порядок №643) у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру, стягнення заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, за виконавчим документом про стягнення аліментів державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", виплачується винагорода у такому розмірі: 2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ; 0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім випадків, передбачених абзацами сьомим - одинадцятим цього пункту).

У розумінні пункту 4 Порядку №643 фактичним виконанням вважається виконання рішення за виконавчим документом майнового характеру в повному обсязі або частково та виконавчого документа немайнового характеру в повному обсязі в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", якщо за такими документами стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Згідно з пунктом 6 Порядку №643 для виплати винагороди державний виконавець, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ, подає заяву, в якій зазначаються: реквізити виконавчого документа; номер виконавчого провадження в автоматизованій системі виконавчого провадження; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника; категорія стягнення за виконавчим документом; розмір стягнутого виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, реквізити платіжних доручень; перелік виконавчих дій та строки їх проведення; розрахунок належної до виплати винагороди; відомості про дотримання критеріїв.

З аналізу наведених норм Порядку №643 судом встановлено, що у разі фактичного виконання виконавчого документа майнового характеру у повному обсязі або частково державному виконавцю виплачується винагорода у відсотковому співвідношенні від стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, якщо за таким виконавчим документом стягнуто виконавчий збір та витрати, пов`язані з організацією і проведенням виконавчих дій щодо забезпечення виконання рішення.

Судом встановлено, що 13.09.2018 старшим державним виконавцем Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Берневек О.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки 15.08.2018 надійшла заява стягувача про повернення виконавчого листа. При цьому державним виконавцем не стягнуто у примусовому порядку суму боргу за виконавчим листом №389/1301/16-ц виданим 20.04.2017 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області.

Отже, спірна постанова про стягнення виконавчого збору від 29.11.2018 винесена державним виконавцем вже після повернення виконавчого документа стягувачу.

Більш того, суд зауважує, що рішенням Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21.06.2016 по справі №389/1301/16-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість в сумі 821606,29 грн., проте постановою від 27.11.2018 (ВП №55107535) стягнуто лише з одного боржника ( ОСОБА_1 ) виконавчий збір у розмірі 82160,63 грн., тобто 10% від суми, яка підлягала примусовому стягненню солідарно з двох боржників.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що у державного виконавця не було правових підстав для стягнення виконавчого збору в сумі 82160,63 грн., а тому постанова від 29.11.2018 (ВП №55107535) не відповідає вимогам статті 27 Закону №1404 та підлягає скасуванню як протиправна.

Викладене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.03.2020 у справі №2540/3203/18 (провадження №11-445апп19) та правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 22.01.2021 у справі №400/4023/19 (провадження №К/9901/14498/20).

З огляду на те, що підставою для прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження від 28.11.2018 стала постанова про стягнення виконавчого збору від 27.11.2018, стосовно якої суд дійшов висновку про її протиправність, то постанова про відкриття виконавчого провадження також є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору у сумі 908 грн. (а.с.25) слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 268, 287, 293, 295-297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання протиправними та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Берневек Ольги Анатоліївни ВП 55107535 від 29.11.2018 про стягнення виконавчого збору, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 82160,63 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Знам`янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Героїв Крут, 9, ЄДРПОУ 34200520).

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук