Рішення № 96815350, 05.05.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7395/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судових засідань Боті О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

28.07.2020 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 31.05.2017 № 38, винесену начальником управління держаного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотовою О.С., про накладення на нього адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 7 ст. 96-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 6800 грн.

В обґрунтування заявленого зазначає, що оскаржувана постанова винесена за його відсутності, оскільки він не був повідомлений про час та місце розгляду справи; з переліком порушень він не згодний, так як в протоколі та в оскаржуваній постанові не зазначено в чому полягає неякісна кладка цегли, а також невірним є висновок про те, що технічний нагляд не здійснювався взагалі.

З огляду на вказане зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо нього підлягає закриттю за відсутності події та складу такого.

28.12.2020 від третьої особи начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотової О.С. надійшло пояснення-відзив на позовну заяву, за якими остання просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заявленого зазначає, що під час проведення планової перевірки на будівництві було виявлено ряд порушень та складено протоколи від 18.05.2017 на генерального підрядника ТОВ «ЕВРО УЖ БУД», на посадову особу генерального підрядника ТОВ в особі директора Югас Е.Ф. та на відповідальну особу за технічний нагляд - ОСОБА_1 , позивача по справі. На останнього як відповідальну особу за технічний нагляд на будівництві, у зв`язку з виявленими порушеннями ДБН та проектних рішень складено протокол за адміністративне правопорушення від 18.05.2017, який підписано позивачем і в якому зазначено про час та місце розгляду справи. При цьому позивач на розгляд справи не з`явився, що не було перешкодою для розгляду справи. Після з`ясування всіх обставин під час розгляду справи щодо позивача винесено постанову з накладенням штрафу, що передбачена ч. 7 ст. 96 КУпАП. Вказана постанова була надіслана позивачу рекомендованим листом й вручена такому під розписку.

Таким чином, вважає твердження позивача надуманими, необґрунтованими та такими, що свідчать про введення суду в оману.

На виконання ухвали суду від 23.12.2020 про витребування доказів 01.02.2020 третьою особою направлено до суду копію оскаржуваної постанови та документів, на підставі яких така була постановлена.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, хоч повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини відсутності суд не повідомив.

Представник відповідача та третьої особи в судове засідання не з`явилися, про причини відсутності суд не повідомили.

Підстав для відкладення розгляду справи, або оголошення перерви, суд не вбачає. З огляду на неявку учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення регулюється КУпАП, ст. 7 якого визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності.

У відповідності до ст. 10 ЗУ «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів п.п. 5-6, 9, 11-13, 16 Порядку №553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі Порядок № 553) державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, серед іншого, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані , серед іншого, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю ; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю ; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

З аналізу наведених норм слідує, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють, зокрема планові перевірки суб`єктів містобудування на предмет дотримання ними під час здійснення будівництва вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та інших нормативних актів, що регулюють даний вид діяльності та під час здійснення такого контролю мають право на безперешкодний доступ на місце будівництва об`єкта та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню, а також на складання актів за результатами проведеної перевірки та протоколів про вчинення правопорушень.

Вказаному праву контролюючого органу кореспондує право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення перевірки, або забезпечити присутність своїх представників, а також надання пояснень, зауважень чи заперечень до акту, складеного за результатами перевірки.

З графіку планових перевірок відділу ДАБК Ужгородської міської ради на квітень-червень 2017 року, затвердженого Ужгородським міським головою Андріївим Б.С. від 24.03.2017, з`ясовано, що в період 20.04.-02.05.2017 передбачено проведення планової перевірки будівництва багатоквартирного ж АДРЕСА_1 . (а.с. 33)

Наказом начальника відділу ДАБК Ужгородської міської ради Зотовою О. від 15.05.2017 №60 доручено проведення планової перевірки будівництва багатоквартирного ж/б по вул. Лінтура в м. Ужгород головному спеціалісту та начальнику відділу ДАБК, які направлені на об`єкт згідно з направленням від 15.05.2017 №55. (а.с. 34, 35)

За результатами планової перевірки вказаного об`єкта будівництва, проведеної у присутності керівника ПП «Альфа» ОСОБА_2 , представниками ДАБК зроблено зауваження до виконаних робіт, зокрема щодо цегляної кладки, перемичок у віконних прорізах, сходів, конструкції даху, ведення виконавчої документації тощо, що знайшло своє відображення у акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.05.2017. Зауваження щодо перевірки відсутні. (а.с. 39-41)

В протоколі про адміністративне правопорушення від 18.05.2017 щодо ОСОБА_1 вказано, що технічний нагляд будівництва об`єкта здійснює ОСОБА_1 , а за результатами планової перевірки такого об`єкта виявлено ряд порушень щодо цегляної кладки, перемичок у віконних прорізах, сходів, конструкції даху, ведення виконавчої документації, відповідальність за які передбачена абзацом 7 ст. 96-1 КУпАП.

У графі пояснення особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 зазначив, що з частиною питань не згідний, однак не конкретизував з якими саме.

Другий примірник вказаного протоколу із зазначенням, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 31.05.2017 о 10 год. у приміщенні відділу ДАБК Ужгородської міської ради за адресою м. Ужгород. вул. Небесної Сотні, 4, 3-й поверх був вручений ОСОБА_1 , що стверджується його підписом в такому (а.с. 36-38)

З вказаного видно, що протокол був вчинений у присутності особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , з роз`ясненням такому його прав та обов`язків, регламентованих ст. 268 КУпАП, якими останній скористався, зробивши відповідні зауваження, йому було вручено другий примірник протоколу, в якому зазначено про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказані положення закону були дотримані представником відділу ДАБК, оскільки як зазначалося вище, ОСОБА_1 був присутній при складанні протоколу від 18.05.2017, отримав другий примірник такого, в якому зазначалася дата, час та місце розгляду справи, що стверджується його підписом, однак на розгляд справи такий не з`явився.

Як наслідок справа була розглянута за відсутності особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ..

Відповідно до ст. 244-6 КУпАП органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188-42). Від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право, зокрема головні інспектори будівельного нагляду.

За результатами розгляду акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.05.2017 та протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2017 начальником відділу ДАБК Ужгородської міської ради Зотовою О.С. постановлено постанову № 35 від 31.05.2017, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого абзацом 7 ст. 96-1 КУпАП та накладеного на такого адміністративне стягнення у вигляді штрафу 6800 грн. за неналежне виконання технічного нагляду на об`єкті будівництва.

Абзацом 7 ст. 96-1 КУпАП передбачено відповідальність за здійснення технічного нагляду з порушенням вимог законодавства , що тягне за собою накладення штрафу на особу, яка здійснює технічний нагляд, від чотирьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого абзац. 7 ст. 96-1 КУпАП є відображені в постанові №35 від 31.05.2017 матеріали справи про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності, зокрема акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.05.2017 та протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2017, зміст яких розкритий вище.

Статтею 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність тощо.

Об`єктом правопорушення, передбаченого абзацом 7 ст. 96-1 КУпАП є встановлений порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва.

З об`єктивної сторони правопорушення полягає у здійсненні технічного нагляду будівництва з порушенням законодавчо регламентованих норм, тобто неналежне здійснення такого.

Відповідно до п.п. 2 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого Постановою КМУ від 11.07.2007 №903 (далі Порядок №903) технічний нагляд забезпечує замовник (забудовник) протягом усього періоду будівництва об`єкта з метою здійснення контролю за дотриманням проектних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт, виконаних під час будівництва або зміни (зокрема шляхом знесення) такого об`єкта.

При цьому, за пп. 1 п. 5 вказаного Порядку особи, що здійснюють технічний нагляд проводять перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій, виробів, матеріалів та обладнання проектним рішенням, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів.

За п. 6 Порядку особи, що здійснюють технічний нагляд, мають право вимагати від підрядника: виконання робіт відповідно до проектно-кошторисної та іншої технічної документації, дотримання вимог нормативних документів щодо порядку виконання і прийняття робіт; зупинення робіт у разі застосування ним матеріалів, деталей, конструкцій та виробів, які не відповідають вимогам нормативних документів; усунення відхилень від проектних рішень, недоліків (дефектів) та недоробок і повторного пред`явлення робіт для здійснення технічного нагляду; зупинення виконання робіт тощо.

Відповідно до п. 7 Порядку у разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будівництва об`єкта, та відмови підрядника їх усунути особа, що здійснює технічний нагляд, повідомляє про це замовнику (забудовнику) і відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

Як вбачається зі змісту акту перевірки та протоколу від 18.05.2017 на об`єкті будівництва були виявлені порушення виконання будівельних робіт, зокрема невідповідність нормам ДБН цегляної кладки - така виконана неякісно, місцями відсутнє заповнення цегляним розчином; перемичок у віконних прорізах - довші ніж на 1,5 метрів, не замуровуються у кладку на 350 мм; сходів, які зібрані з зібраних елементів, а не монолітних залізобетонних як по проекту; конструкції даху,які за проектом є металевими, а по факту дерев`яні; виконавчої документації тощо.

При цьому жодну із дій, регламентованих Порядком №903, ОСОБА_1 вчинено не було.

Суб`єктом правопорушення є особа відповідальна за технічний нагляд.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 18.05.2017 такою особою є ОСОБА_1 відповідно до наказу №2 від 05.01.2016 на здійснення технічного нагляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ч. 2 ст.77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 242 КАС, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Слід також зазначити, що згідно з практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Після всебічного, повного дослідження, оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку, щодо необхідності залишення позовних вимог без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, оскільки не вбачає відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого абзацом 7 ст. 96-1 КУпАП у діях ОСОБА_1 , матеріали про адміністративне правопорушення, а також оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог КУпАП, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ЗУ «Про архітектурну діяльність» та Порядку № 553, 903, зокрема й в частині належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи.

Окрім цього суд зауважує, що за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, ухвалою від 23.12.2020 йому поновлено такий. Мотивами постановлення такої ухвали було твердження позивача, що про наявність оскаржуваної постанови йому стало відомо з листа управління ДАБК від 24.06.2020.

Однак, в ході розгляду справи, з`ясовано, що таке твердження не відповідає дійсності. Так, постанова №38 від 31.05.2017 була направлена на адресу ОСОБА_1 08.06.2017 й отримана таким особисто 12.06.2017, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 ввів суд в оману щодо факту отримання ним оскаржуваної постанови лише в червні 2020 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2,5,9,77,90,139,241,243-246,250,255,268,286,295 КАС України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача управління державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення №38 від 31.05.2017, постановленою начальником управління держаного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради Зотовою О.С., за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого абзацом 7 ст. 96-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 6800 грн. залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов