Рішення № 96815349, 09.04.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5285/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Іванова А.П.,

при секретарі судового засідання Боті О.І.,

за участі представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа орган опіки і піклування служба у справах дітей Ужгородської міської ради Закарпатської області про визначення способу участі одного з батьків у вихованні дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

встановив:

17.05.2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визначити спосіб його участі у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за яким надати йому право до досягнення дітьми повноліття без присутності їх матері ОСОБА_3 на систематичні побачення з дітьми кожного вівторка та четверга з 08 год. по 20 год., на відвідини дітьми його місця проживання з 08 год. кожної першої та третьої суботи місяця по 21 год. наступного дня (неділі), на можливість спільного відпочинку з дітьми безперервно протягом трьох тижнів (не менше 21 календарного дня) у літній період часу (з червня по серпень включно). В обґрунтування заявленого позивач посилається на те, що вони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому у них народилися діти, однак подружнє життя між ними не склалося - шлюб розірвано. ОСОБА_1 вказує, що наразі позбавлений можливості бачитися з дітьми, оскільки такі відсутні за місцем реєстрації його колишньої дружини, а остання ігнорує його телефонні дзвінки.

27.08.2018 представник відповідачки ОСОБА_3 адвокат Марамигін П.В. подав відзив на вищевказаний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заявленого посилається на те, що ініціатором розірвання шлюбу був ОСОБА_1 , який надав дозвіл на виїзд дітей разом з матір`ю за кордон, сторони спілкуються телефоном, а ОСОБА_3 жодним чином не чинить перешкоди у зустрічах дітей з ОСОБА_1 , однак зауважує, що діти не бажають спілкуватися і бачитися з батьком й не мають довіри до нової дружини ОСОБА_1

27.08.2018 ( 25.11.2019 , 22.06.2020) з подальшими уточненнями від 05.08.2020 представники ОСОБА_3 адвокати Марамигін П.В. та ОСОБА_4 подали зустрічний позов, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання спільних дітей в розмірі Ѕ частки усіх доходів на кожну дитину щомісяця з 27.08.2018 й до досягнення дітьми повноліття. В обґрунтування заявленого посилається на те, що діти ОСОБА_6 , 2009 р.н. та ОСОБА_5 , 2006 р.н. проживають разом з ОСОБА_3 в м. Кельн, Німеччина, де остання працює, а діти навчаються. Вказує, що ОСОБА_3 здійснює витрати на орендну плату по квартирі в сумі 1190 Євро щомісячно, а діти потребують крім належних умов проживання, ще й одяг, спорядження до школи, відпочинок, культурний розвиток тощо. При цьому забезпеченням вказаного займається лише ОСОБА_3 , а батько дітей ОСОБА_1 при відмінному матеріальному становищі витрат на їх утримання не здійснює.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Гончаров В.В. підтримав первісні позовні вимоги з підстав викладених у позові. Вважає, що батько дітей має право брати участь у вихованні дітей та спілкуватись із ними. Небажання дітей бачитись із батьком не може бути підставою для створення йому перешкод у вихованні дітей та спілкуванні з ними. Стверджував, що закріплення в судовому рішенні права батька на спілкування з дітьми дасть змогу ОСОБА_1 бачитись з дітьми. Не заперечував проти стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей, але в розмірі меншому ніж Ѕ частина доходу, оскільки ОСОБА_1 створив нову сім`ю, в якій в нього народилась дитина, на утримання якої він так само несе витрати на утримання.

В свою чергу представник ОСОБА_3 адвокат Цебрик Л.В. не заперечував проти задоволення вимог про встановлення способу участі батька у вихованні дітей. Однак стверджував, що побачення ОСОБА_1 з дітьми можуть негативно на них вплинути, спочатку слід відновити контакт між батьком і дітьми, налагодити відносини між ними. Наполягав на задоволенні позову ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей. Вважає, що ОСОБА_1 має можливість надавати кошти на утримання дітей, оскільки має великі статки і дохід.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.12.2012 (справа №712/12525/12) шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , розірвано, а неповнолітніх ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено проживати з матір`ю - ОСОБА_3 .

Свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 та серії НОМЕР_2 підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , 2006 р.н. та ОСОБА_6 , 2009 р.н.

З посвідчення НОМЕР_6, виданого Ужгородською міською радою, ОСОБА_1 є депутатом такої. Посвідчення дійсне до листопада 2020 року.

За відомостями МЮ ОСОБА_1 є засновником ТОВ «ІДЕЯ М.І.К» (код ЄДРПОУ 22072268).

З нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 24.05.2017 видно, що ОСОБА_1 не заперечував щодо виїзду дітей ОСОБА_5 , 2006 р.н. та ОСОБА_6 , 2009 р.н. на постійне місце проживання за кордон до Німеччини з їх матір`ю ОСОБА_3

ОСОБА_3 у зв`язку з виробничою необхідністю переведена на роботу з ТОВ «Ядзакі Україна» на ТОВ «Ядзакі-Україна» з постійним місцем перебування у м. Кельн, Німеччина. (лист- повідомлення ТОВ «Ядзакі-Україна» від 24.05.2017 №540).

З 01.08.2017 ОСОБА_3 працює на вказаному вище підприємстві у м. Кельн, Німеччина (довідка ТОВ «Ядзакі Європа» від 24.07.2017).

ОСОБА_3 має вид на проживання в Німеччині У0С4НМУ7W дійсне до 13.12.2021, а діти ОСОБА_6 , 2009 р.н. та ОСОБА_6 , 2006 р.н. вид на проживання в Німеччині НОМЕР_7 та НОМЕР_8 дійсне до 03.04.2021.

Діти ОСОБА_5 , 2006 р.н. та ОСОБА_6 , 2006 р.н. разом з матір`ю ОСОБА_3 проживають в орендованій квартирі в м. Кельн, Німеччина, орендна плата за яку становить 1190 Євро щомісяця; навчаються у навчальних закладах вказаного населеного пункту (довідки про прописку, навчання, виписка з банківського рахунку щодо понесених витрат на орендну плату, договір оренди).

Окрім цього ОСОБА_3 здійснюються витрати на оплату комунальних послуг, зокрема електроенергії в сумі 112 Євро щомісяця, витрати на проїзд дітей по 22 Євро щомісяця (виписки з банківського рахунку).

У ОСОБА_3 відсутнє у власності нерухоме майно, що стверджується інформаційною довідкою 219101809, а її мати ОСОБА_7 та батько ОСОБА_8 розлучені й отримують пенсію за віком, за твердженням ОСОБА_3 перебувають на її утриманні, зокрема остання сплачує комунальні послуги (свідоцтво про розірвання шлюбу, довідка з Ужгородського відділу ПФ України в З/о, виписки з банківського рахунку).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно видно, що у ОСОБА_1 (номер інформаційної довідки 135478558) у власності наявне нерухоме майно, а за інформацією з Єдиного державного реєстру декларацій (за 2018-2019 роки) отримує заробітну плату, має дохід від підприємницької діяльності, в наявності готівкові кошти.

З довідки ГУ ДПС У Закарпатській області від 22.10.2020 чистий дохід ОСОБА_1 у 2017-2019 роках становив суму близько 80000 грн.

У 2015 році ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_9 , а у 2013 році у них народився син - ОСОБА_10 (свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , свідоцтво про народження Чеська Республіка від 01.09.15).

З полісу страхування життя №00505-1000342 від 16.06.2016 та №00505-1000353 від 16.06.2016 вбачається, що життя дітей ОСОБА_5 , 2006 р.н. та ОСОБА_6 , 2009 р.н. застраховане. Страхувальником є ОСОБА_1 .

Копіями квитанцій за період від 10.06.2019 по 13.05.2020 стверджується щомісячний переказ ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей в сумі по 2000 грн.; 10.09.2020 - 3000 грн.; за період від 06.10.2020 по 01.04.2021 - 4000 грн.

Консультаційним висновком психолога ТОВ «Медичний центр «Плюсмед» №20 від 23.08.2018 стверджується, що батько дітей ОСОБА_6 , 2009 р.н. та ОСОБА_5 , 2006 р.н. ні до, ні після виїзду дітей за кордон не намагався зустрітися з ними; в їх присутності міг ображати маму; створював конфліктні ситуації, внаслідок чого діти почували себе розгублено; діти висловили небажання до спілкування з батьком. Психолог ОСОБА_11 зазначає, що участь батька у вихованні дітей бачиться можливою зрідка, тільки на території проживання дітей та у присутності поряд матері.

Консультаційним висновком психолога ТОВ «Медичний центр «Плюсмед» від 30.01.2021 стверджується, що у дітей ОСОБА_5 , 2006 р.н. та ОСОБА_6 , 2009 р.н. протягом тривалого часу відсутній емоційний контакт з батьком. Діти вказують про можливість побачення з батьком лише на території Німеччини, оскільки усе їх життя проходить в цій країні, бажають припинення судового процесу батька та матері. За твердженням психолога ОСОБА_11 діти мають негативні переживання щодо батька, однак допускають можливість зустрічей з таким в Німеччині. За висновком психолога ОСОБА_11 поїздки дітей з ФРН в Україні для зустрічей з батьком порушать звичний графік та уклад життя обох дітей, що може відобразитися на їх здоров`ї.

За висновком органу опіки та піклування Ужгородського міськвиконкому від 18.07.2019 №466/23-35 рекомендовано батькам дитини знайти взаєморозуміння в питанні виховання дітей, а щодо задоволення позовних вимог, то залишає дане питання на розсуд суду.

Щодо визначення способу участі батька у спілкуванні і вихованні дітей.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Конвенції про права дитини, дитина, яка не проживає з одним чи обома батьками, має право підтримувати на регулярній основі особисті і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам дитини.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Батьки дитини зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття нею повної загальної середньої освіти. В силу ст.ст. 157, 158, 159 СК України той з батьків, з ким проживає дитина, не має права чинити перешкод іншому з батьків, якій проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні. В разі, коли той з батьків, з ким проживає дитини, чинить іншому батьку перешкоду у спілкуванні з дитиною, спір між батьками вирішується органом опіки та піклування, а вразі ухилення батька, з яким проживає дитини, від виконання рішення органу опіки та піклування, - судом.

Ухвалюючи рішення в справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що в таких справах основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року).

Так, з наявних матеріалів справи, судом зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 спілкувався з дітьми ОСОБА_6 , 2009 р.н. та ОСОБА_5 , 2006 р.н., до їх виїзду за кордон - ФРН, наразі таке спілкування з дітьми обмежене, зокрема в силу наявної між ними як територіальної, так і особистісної дистанції.

Однак, психолог у консультаційному висновку від 30.01.2021 стверджує, що дітьми, попри наявні негативні переживання щодо батька, не заперечується можливість побачення з ним, однак такі побачення слід проводити за місцем їх постійного проживання в Німеччині.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе визначити спосіб участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні їх спільних з ОСОБА_3 дітей, а саме встановити періодичні побачення та можливість відпочинку дітей з батьком.

При цьому таке спілкування слід проводити у присутності матері, принаймні на початковій стадії відновлення стосунків батька з дітьми, оскільки за твердженням психолога такі наразі мають негативні переживання щодо батька.

Встановлення судом можливості періодичних контактів дітей з батьком без присутності матері, лише за попереднім дозволом такої, обумовлена тим, що між сторонами наявні неприязні відносини, пов`язані з їх минулими особистими розбіжностями під час спільного подружнього життя, а відтак наявність матері при зустрічі батька з дітьми може призвести до загострення конфлікту між сторонами, що згубно вплине на мету таких зустрічей - відновлення спілкування батька з дітьми й збереження сімейних зв`язків між ними.

ОСОБА_1 не є асоціальною особистістю, здійснює спроби піклування про дітей, а тому суд вважає, що його спілкування з дітьми не буде перешкоджати їх нормальному розвиткові.

Також суд зауважує, що встановлення конкретного місця зустрічей батька з дітьми не є доцільним, оскільки хоча наразі діти і проживають в Німеччині, однак вказаним не виключається можливість приїзду таких в Україну, зокрема до батьків ОСОБА_3 (діда та баби), де також можливі побачення з батьком.

Щодо стягнення аліментів на утримання дітей з батька на користь матері.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.141 СК України мати,батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того,чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно зі ст.180, ч.ч. 1-2 ст.181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері,батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Так, з наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 разом з дітьми проживає в Німеччині, де останні навчаються, а ОСОБА_3 працює; здійснює витрати по орендній платі житла, комунальних послугах; забезпечує належне функціонування дітей, купуючи таким їжу, одяг тощо. Окрім цього ОСОБА_3 допомагає своїм непрацездатним батькам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Разом з тим, ОСОБА_1 займається підприємницькою діяльністю, від якої отримує певний дохід; здійснює страхові внески на страхування життя дітей ОСОБА_6 , 2009 р.н. та ОСОБА_5 , 2006 р.н.; впродовж судового розгляду, а саме в 2019-2021 роках здійснює переказ коштів ОСОБА_3 для утримання дітей. При цьому ОСОБА_1 з 2013 року перебуває у відносинах з іншою жінкою, з якою виховує спільну дитину, 2015 р.н.

Представником ОСОБА_3 адвокатом Цебриком Л.В. надавався суду витяг з німецького законодавства щодо рекомендованого розміру аліментів на утримання дітей. Однак такий не приймається до уваги, оскільки суд при розгляді справи згідно з ч. 2 ст. 10 ЦПК України, керується національним законодавство та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Тож, з огляду на те, що на утриманні ОСОБА_1 знаходиться син, 2005 р.н., суд вважає, що вимога ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання їх спільних дітей у розмірі Ѕ частки доходів останнього підлягає до часткового задоволення, а саме стягнення з нього 1/3 частки.

Також суд зауважує, що у відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет на 2021 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.

Половина від вказаної суми є гарантованим розміром, а тому сума стягуваних аліментів у відповідній частці не може бути меншою.

За правилами ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Узагальнюючи вищевказане, первісні та зустрічні позовні вимоги сторін підлягають до врегулювання судом, шляхом визначення способу участі батька у спілкуванні і вихованні дітей, а також шляхом стягнення аліментів на утримання дітей на користь матері у відповідній частці від доходу батька.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 89, 200, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 56, 105, 110, 112, 115 СК України, суд

ухвалив:

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) у спілкуванні і вихованні сина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та доньки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ):

- встановити періодичні побачення з дітьми в присутності матері ОСОБА_3 , або за погодженням з ОСОБА_3 та за згодою дітей, без присутності матері, в першу та останню суботу кожного місяця з 10 по 18 годину (за місцевим часом);

- встановити спільний відпочинок з дітьми протягом не менше десяти днів в літній період (з червня по серпень включно) за згодою матері ОСОБА_3 .

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та доньки ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_1 , але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня звернення до суду з позовом 27.08.2018 і до досягнення дітьми повноліття.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду А.П. Іванов