Постанова № 9680733, 26.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1170/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Лисенко М.С.,

за участю:

представника позивача - Шмельова М.М.

представника відповідача - Мурич Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивачем було зазначено, що Кременчуцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Інструментальний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009 року. За результатами був складений Акт № 716/23-209/21073227 від 01.03.2010 року. На підставі зазначеного акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001092301/0/768 від 12.03.2010 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 119889 грн., яке як зазначає позивач є необґрунтованим і суперечить чинному законодавству з питань оподаткування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, дії вважає законними та обґрунтованими, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Кременчуцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Інструментальний завод" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008р. по 30.09.2009 року. За результатами був складений Акт № 716/23-209/21073227 від 01.03.2010 року. У ході перевірки встановлені порушення ТОВ "Інструментальний завод" пп. 5.З.9., п. 5.9., пп. 8.1.2 п. 8.1., пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.08. по 30.09.09. на загальну суму 211085,00грн., а також порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на додану вартість за період з 01.10.08. по 30.09.09. на суму 79926,00грн.

На підставі зазначеного Акта перевірки, Кременчуцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001092301/0/768 від 12.03.2010 року, яким визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість в сумі 119889 грн., з них було донараховано суму податкового зобов'язання за основним платежем на суму 79926 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 39963 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки відповідач посилається на те, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту суми по податковим накладним, отриманим від СПД ОСОБА_3, оскільки відповідно до пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту і відповідно суми включені до податкового кредиту необхідно виключити.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав договори з ПП ОСОБА_3 на виконання ремонтних робіт приміщень адміністративної будівлі Позивача. ПП ОСОБА_3 належним чином виконував умови договорів та надавав Позивачу послуги з ремонту приміщень. Даний факт підтверджується актами виконаних робіт по формі КВ-2в, довідками про вартість виконаних робіт по формі КБ-3, відомостями використаних ресурсів. Позивач сплатив за послуги, надані ПП ОСОБА_3

Перевіряючими в акті перевірки зроблений висновок, що ПП ОСОБА_3 виконати ремонтні роботи не мав реальної можливості за відсутністю робітників та будівельної техніки вказаних в актах приймання виконаних робіт ф.2КБ. В ході перевірок до відділу оподаткування податків з фізичних осіб направлена службова записка за № 217/23-214 від 11.02.2010р. про надання інформації зареєстрованих найманих працівників ПП ОСОБА_3 за період з 01.10.08р. по 30.09.2009р. була отримана відповідь від 12.02.2010р. за № 108/17-116 , де визначено що обліковується - 1 особа.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю зуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована а виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва -підприємцями.

Згідно Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції. Фактично згідно податкової звітності у ПП ОСОБА_3 відсутні необхідні умови: трудові ресурси, виробниче обладнання, для здійснення основного виду діяльності.

Понесені підприємством ремонтні витрати підтверджені невірно оформленими відповідними первинними документами, а саме: в актах виконаних робіт безпідставно завищені вартість виконаних робіт на суми заробітної плати та відрахувань основних робочих та суми експлуатації будівельних машин. Крім того, в структурі підприємства ТОВ „Інструментальний завод" згідно штатного розкладу є ремонтно-господарська дільниця у кількості 31чол., в тому числі 1 майстер.

Як вбачається із акту перевірки, встановлено порушення Позивачем пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.1., пп. 5.З.9., п. 5.9., пп. 8.1.2 п. 8.1., пп. 8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.08. по 30.09.09. на загальну суму 211085,00грн., а також порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податку на додану вартість за період з 01.10.08. по 30.09.09. на суму 79926,00грн.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню, суд приходить до наступного,

Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України (підпункт 3.1 пункту 3.1 статті 3). Поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість (пункт 7.1 статті 7). Суми податків, сплачені (нараховані платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з : придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 7.2.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до 7.4.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковим накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено в судовому засіданні ТОВ "Інструментальний завод" в перевіряємому періоді включило до складу податкового кредиту ПДВ за послуги з ремонту приміщень, податкові накладні отримані від СПД ОСОБА_3 на загальну суму ПДВ 79926 грн.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 позивач здійснював бухгалтерський облік виключно на основі первинних бухгалтерських документів, до яких відносяться договори з ПП ОСОБА_3, акти про обсяг наданих послуг, рахунки-фактури, платіжні доручення на оплату послуг, податкові накладні.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем надані всі необхідні первинні бухгалтерські документи, а саме: договори, акти приймання-передачі наданих послуг, платіжні доручення, податкові накладні, які підтверджують факт здійснення господарської операції (надання послуг) ПП ОСОБА_3

Розрахунки за надані послуги здійснювались в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, наявних в матеріалах справи.

Податкові накладні, виписані СПД ОСОБА_3 є документами, які підтверджують сплату підприємцем податку на додану вартість у складі ціни товару.

Посилання представника відповідача на те, що СПД ОСОБА_3 не мав реальної можливості виконати вищезазанчені роботи в зв'язку з відсутністю робітників та будівельної техніки, понесені Позивачем ремонтні витрати підтверджені невірно оформленими відповідними документами внаслідок завищення вартості законних робіт на суми заробітної плати та відрахувань основних робочих та суми експлуатації будівельних машин, а також те, що в структурі Позивача є в наявності ремонтно-господарча дільниця і немає необхідності залучати інших спеціалістів для втримання таких послуг та їх віднесення до валових витрат не приймаються судом до уваги.

До обов'язків позивача не входить перевірка наявності у СПД ОСОБА_3 найманих працівників, техніки, тощо, необхідних для надання позивачу послуг. Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, відповідність обсягу фактично наданих СПД ОСОБА_3 обсягу послуг, не викликала у позивача сумнівів, оскільки ремонтні роботи приміщень здійснювались СПД ОСОБА_3 безпосередньо в адміністративній будівлі ТОВ "Інструментальний завод", тобто у позивача була реальна можливість контролювати кількість і якість виконаних робіт.

Що стосується тверджень відповідача, що у позивача не було необхідності залучати інших спеціалістів, оскільки в структурі позивача в наявності ремонтно-господарська дільниця, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до штатного розкладу (копія є в матеріалах справи) немає жодної спеціальності, працівники якої могли виконати роботи з ремонту приміщень, виконані СПД ОСОБА_3

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, підтверджені податковими накладними СПД ОСОБА_3, які виписані належним чином.

Підпунктом 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що амортизації підлягають витрати на проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів.

Підпунктом 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, З, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

На підставі вимог ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивач відповідно до первинних бухгалтерських документів, а саме договори, акти приймання-передачі, які підтверджують факт здійснення господарської операції СПД ОСОБА_3 було правомірно віднесено до складу амортизаційних відрахувань нараховані амортизаційні відрахування на понесені підприємством ремонтні витрати на суму 7080,00 грн.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування зазначеного в акті перевірки № 716/23-209/21073227 від 01.03.2010 року рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про порушення ТОВ "Інструментальний завод" пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.9, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.08 по 30.09.09 на загальну суму 211085,00 грн. суд закриває провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з пункту першого частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративною юрисдикції це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу частини другої статті 2, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України випливає, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли щодо до таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Суд вважає, що акт Кременчуцької ОДПІ № 716/23-209/21073227 від 01.03.2010 року про проведення планової виїзної перевірки ТОВ "Інструментальний завод" не є нормативно-правовими актом в розумінні положень п. 1, ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не породжує прав та обовязків для сторін по даній справі, а є міркуваннями (висновками) фахівців Кременчуцької ОДПІ стосовно дотримання чи не дотримання ТОВ "Інструментальний завод"вимог податкового законодавства.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області № 0001092301/0/768 від 12 березня 2010 року.

В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування зазначеного в акті перевірки № 716/23-209/21073227 від 01.03.2010 року рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про порушення ТОВ "Інструментальний завод" пп.5.2.1, п.5.2, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.9, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1 п. 8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01.10.08 по 30.09.09 на загальну суму 211085,00 грн. - провадження у справі закрити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструментальний завод" витрати по сплаті судового збору в розмірі 1,70 грн.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2010 року.

СуддяА.О. Чеснокова