Ухвала суду № 96805373, 07.05.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2021 Справа №607/19753/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Братасюка В.М., секретаря судового засідання Пандрак І.С.

представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі у спрощеному провадженні питання закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів ,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

Представник відповідача в судовому засідання подала заяву про закриття провадження у даній справі. Свою заяву обґрунтовує тими обставинами, що на час відкриття Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області провадження у цій справі, існувало, існує та є чинним рішення іноземних судів першої та апеляційної інстанції, якими вирішено спір між тим ж сторонами, про визначення місця проживання дітей сторін справи, а саме: рішення Франкомовного суду Першої інстанції Брюсселя 102-ї палати суду у справах Сім`ї (номер реєстру 18/17758). Відтак, на переконання позивача саме право держави Королівство Бельгія має бути застосоване для врегулювання спірних відносин сторін.

Представник позивача в судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечив, вказавши, що рішення Франкомовного суду Першої інстанції Брюсселя було ухвалено за позовною заявою батька ОСОБА_4 та носить тимчасовий характер, крім того, на даний час змінились підстави, існує рішення національного апеляційного суду, яким відмовлено в поверненні дітей до батька – постанова Тернопільського апеляційного суду від 13.08.2019 року.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14 березня 2019 р. в цивільній справі №607/14601/18, яке набрало законної сили, розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), зареєстрований 27 травня 2011 р.(1682/2011) у ОСОБА_7 (місце одруження ОСОБА_8 ), ОСОБА_9 .

29 червня 2018 року рішенням Франкомовного суду Першої інстанції Брюсселя у позачерговому судовому засіданні 102-ї палати суду у справах Сім`ї (номер реєстру 18/17758) було постановлено, що батьківські права стосовно спільних дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , управління їх майном виконуватимуться виключно батьком ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ). Вказаним рішенням Франкомовного суду Першої інстанції м. Брюсселя від 27.06.2018 р. (номер реєстру 18/17758) також постановлено визначити основним і єдиним місцем проживання спільних дітей ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 житло батька ОСОБА_13 ( ОСОБА_6 ).

Вказане судове рішення Франкомовного суду Першої інстанції м. Брюсселя від 27.06.2018 р. (номер реєстру 18/17758) було оскаржене в апеляційному порядку ОСОБА_3 до Апеляційного суду Брюсселя. Постановою Апеляційного суду Брюсселя від 13.02.2019 р. в складі Палати №45 у справах Сім`ї (номер реєстру №2019/1293) ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні її апеляційної скарги, а рішення Франкомовного суду Першої інстанції м. Брюсселя від 27.06.2018 р. (номер реєстру 18/17758) залишене без змін та набрало законної сили.

Зі змісту рішення Франкомовного суду Першої інстанції Брюсселя випливає, що позивач ОСОБА_14 перед судом озвучив свої позовні вимоги, зокрема: надати розпорядження про репатріацію дітей в 24-годинний термін, заборонити вивозити їх за кордон або залишати їх за кордоном без його чіткого дозволу, надати йому ексклюзивні батьківські права, надати йому виключне право на постійне проживання разом із дітьми.

Поряд з тим, у вищезазначеному рішенні Франкомовного суду Першої інстанції м. Брюсселя від 27.06.2018 р. (номер реєстру 18/17758) зазначено, що пані ОСОБА_15 не висловила жодної вимоги перед судом.

Таким чином, в даному випадку рішення Франкомовного суду Першої інстанції м. Брюсселя від 27.06.2018 р. (номер реєстру 18/17758) не вирішувався спір за вимогами про визначення місця проживання дітей з матір`ю ОСОБА_3 в м. Тернопіль, Україна, тому суд доходить висновку, що рішення суду, хоча і було постановлено з приводу спору між тими самими сторонами, проте, предмет та підстави спору стосувались вимог батька ОСОБА_13 , тобто були іншими, ніж у справі №607/16806/19, яка розглядається Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 лютого 2019 р. в цивільній справі № 607/16881/18 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_13 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про визначення місця проживання малолітніх дітей залишено без розгляду з підстав, передбачених п. 4 ч.1 ст. 257 ЦПК України у зв`язку із знаходженням в провадженні Франкомовного суду Першої інстанції м. Брюссель справи із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Дана ухвала не оскаржувалась сторонами.

Окрім цього встановлено, що ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 13 серпня 2019 року у справі 607/1174/19 за позовом Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в інтересах ОСОБА_16 до ОСОБА_3 , треті особи орган опіки та піклування, Служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради про забезпечення повернення дітей до Королівства Бельгія – скасоване рішення суду першої інстанції про задоволення позову, й в задоволенні позову відмовлено.

Рішення мотивне тією обставиною, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що постійним місцем проживання дітей є Королівство Бельгія, не врахував, що повернення дітей може завдати їм фізичної або психічної шкоди або створити їм нетерпиму обстановку та порушити тісний зв`язок з матірю, малолітні діти сторін спору постійно проживають в країні, як в країні постійного проживання – факт реєстрації місця проживання дітйе в Королівстві Бельгія немає визначального значення та не свідчить про постійне проживання дітей в Бельгії. Окремо суд наголосив, що рішеннями судів Королівства Бельгія не визначалося місця проживання дітей сторін справи.

З огляду на наведене відсутні обставини, передбачені ст.. 255 ЦПК України, що зумовлюють закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 255, 256, 260, 261, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Відмовити у закритті провадженні у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ. М. Братасюк